|
Розвиток феодальних відносин в Німеччині відбувалося нерівномірно і в цілому повільніше, ніж в романізованих країнах. Це було обумовлено кліматичними умовами, рельєфом місцевості, низьким рівнем розвитку продуктивних сил, наявністю великої кількості вільних земель, високим ступенем стійкості і пристосовності общини-марки *, яка переросла до початку феодальної епохи з родоплемінної в сільську, територіальну, і іншими факторами.
* Марка - в Середні століття в Західній Європі сільська громада, в якій рілля була власністю членів марки, пасовища, ліси та інші угіддя - загальною власністю.
Позначилося й те, що тут не було рабства, рабовласницької формації, за винятком лише західної частини країни, яка на рубежі нашої ери потрапила під владу римлян.
Тому для Німеччини характерний не сінтезний шлях розвитку феодалізму, що поєднує античні і варварські елементи, а перехід до феодального способу виробництва безпосередньо від розкладання первіснообщинного ладу. Закріпачення вільних общинників було більш скрутним, ніж перетворення колишніх рабів в кріпосних, що спостерігалося в романізованих країнах.
Введення німецькими завойовниками на цих територіях общинного ладу не тільки уповільнило закріпачення, але в деякій мірі і пом'якшило труднощі цього процесу.
Як писав К. Маркс: «Нова громада, в якій орна земля є приватною власністю землеробів, тоді як ліси, пасовища, пустки і пр. залишаються ще загальною власністю, була введена германцями у всіх підкорених країнах.
Завдяки характерним особливостям, запозиченим у її прототипу, вона впродовж усього середньовіччя була єдиним вогнищем свободи і народного життя »*.
* Маркс К., Енгельс Ф. Соч. Т. 19.-С. 417-418
Рівновага римських і німецьких почав в Галії забезпечило затвердження феодальних відносин в VIII-IX ст. В Італії, де зазначалося явне переважання римських почав, феодалізм утвердився в X в., А в Британії, Німеччини, Скандинавії, де римські початку були або надзвичайно слабкі, або відсутні взагалі, феодальний лад затвердився лише в XI-XIII ст.
|
- Коментарі
[1] хитрість природи Мізес має на увазі І. Канта [см. Кант І. Ідея загальної історії у всесвітньо-цивільному плані / / Соч. Т. 6. С. 523] і Г. Гегеля, якому належить вираз хитрість розуму (List der Vernft) [Гегель Г. Філософія історії / / Соч. Т. VII. М., 1935. С. 32.]. [2] праксиология Supplement to Oxford English Dictionary (1982) повідомляє, що англійське слово praxeology (вар. praxiology,
- Лекція 10-я Нова історична школа
Насамперед потрібно відзначити, що історична школа виникла в Німеччині. Приблизно з 40-х до 70-х рр.. минулого сторіччя зберігала свій вплив стара історична школа. Пізніше склалася нова або молода історична школа. Історична школа мала вплив у різних буржуазних країнах, але найбільш характерна і типова вона для Німеччини. Між старою і новою історичною школою мається це-
- Тема 7. Основні тенденції в розвитку світового господарства наприкінці XIX - першої третини XX ст.
Структурні зміни в економіці розвинених країн. Зрушення в рас-становке країн-лідерів. Територіальний поділ світу і деформація галузевої структури економіки колоніальних і залежних країн. Зміни у фінансовій системі і торговельній політиці. Економічні причини і наслідки першої світової війни. Версальський мир. Воз -народження економіки Німеччини. Плани Дауеса та Юнга. Світова економічна
- 6.2. Особливості індустріалізації західного світу
Англія - перша країна, яка почала і завершила промисло-ний переворот, ставши "майстерні світу". Цьому сприяли благо-приємні умови: * тривалий розвиток товарно-грошових відносин привело до формування промислового попиту на готові вироби та това-ри; * значна концентрація капіталу в приватних руках (до 1750 - дохід з державної ренти сягав лише 3%);
- 7.2. Економічні причини і наслідки першої світової війни
Перша світова війна вибухнула між двома військовими блоку-ми: Антантою (Англія, Франція, Росія та ін.) і Потрійним союзом (Німеччина, Туреччина, Австро-Угорщина, Болгарія та ін.) Загалом у ній взяло участь 34 з 56 існуючих тоді суверенних держав. Основною причиною війни стала боротьба за переділ уже поділеного світу, обумовлена пошуком ринків збуту і джерел сировини для молодих
- 7.3. Світова економічна криза 1929-1933 рр..
У жовтні 1929 р. вибухнула криза на Нью-Йоркській фондовій біржі, що став початком світової економічної кризи 1929-1933 рр.., який увійшов в історію як Велика Депресія - найглибший кри-зис надвиробництва в історії. {foto33} Світова економічна криза 1929-1933 рр.. сильніше всіх країн вразив США, де він охопив усі сфери народного господарства . Так, курс акцій на Нью-Йоркській фондовій
- 9.2. Національні програми відродження економіки
На загальному тлі післявоєнного стану економіки західноєвропейської-пейських країн особливо гнітюче виглядала Німеччина. В 1946 про-промислове виробництво становило близько 1/3 від довоєнного 1939 р., років на 30 назад було відкинуто сільське господарство. Інфляція достига-ла 600% до довоєнного рівня. Розроблені ще в ході другої миро-вої війни і остаточно узгоджені на Берлінської (Потсдамської)
- № 40. Особливості феодальної економіки Німеччини
. 1. Сильна і тривала роздробленість. 2. Зростання товарно-грошових відносин мав наслідком посилення кріпацтва. 3 . Поля феодалів оброблялися панщинних працею селян. 4. У маєтках феодалів розвивалося велике товарне виробництво, яке згодом стало базою «прусського шляху» розвитку капіталізму в
- № 86. Підготовка германии до 2-ї світової війні
. З середини 1931 багато фінансові магнати Німеччини стали домагатися передачі влади Гітлеру - лідеру СДПН, тому що вони ще на початку 20-х рр.. надавали заступництво і грошову допомогу нацистам. 30 січня 1933 р. Гітлер був призначений рейхсканцлером, а навесні - влітку 1933 р. в основному завершилося формування фашистського режиму. Гітлерівська диктатура утвердилася на соціально-політичної
- № 93. Західнонімецька модель соціального ринкового госп-ва
. Система соціального ринкового госп-ва була втілена в життя професором Людвігом Ерхардом. Ця система заснована насамперед на постійному прагненні людини до власного благополуччя. Л. Ерхард вважав, що основою економічних перетворень є поєднання вільної приватної ініціативи та конкуренції з обов'язковим активною участю держави в госп-ой життя. Він був упевнений, що
|