| Головна |
| « Попередня | Наступна » | |
4.9. Аналіз положення компанії на ринку цінних паперів |
||
|
Хоча компаній, котирують свої акції на біржах, в нашій країні в даний час трохи, цей розділ аналізу має досить непогані перспективи в майбутньому, тому в рамках цього посібника нам здається доцільним коротко зупинитися на основних його особливостях і показниках. Аналіз в рамках описуваного блоку не може бути виконаний безпосередньо за даними бухгалтерської звітності - потрібна додаткова інформація; крім того, крім бухгалтерських даних до аналізу залучають зовнішню інформацію про становище компанії на ринках цінних паперів. Основними показниками, використовуваними в розрахунках, є: кількість випущених акцій, ринкова ціна звичайної акції, розміри виплачуваних по акціях дивідендів та ін В акціонерних компаніях чистий прибуток розподіляється на виплати за привілейованими акціями, звичайних акціях, на реінвестування прибутку (тобто використання її на розширення виробничо-фінансової діяльності). Якщо при виплатах за привілейованими акціями зазвичай виходять з фіксованих ставок, то співвідношення між розмірами виплат по звичайних акціях і величиною реінвестованого прибутку визначається успішністю поточної роботи і стратегією розвитку фірми. Акціонери можуть віддати перевагу миттєву вигоду у вигляді отриманих дивідендів по акціях вкладення більшої частини доступною до розподілу прибутку в розвиток фірми в надії, що в майбутньому доходи по акціях істотно зростуть. Прибуток, вкладена в розвиток фірми, накопичується по роках і відображається в балансі окремою статтею "Нерозподілений прибуток минулих років (звітного року)" або розподіляється по фондах згідно обраної облікову політику. Будь-які рішення в цій області відображаються на становищі фірми на ринках цінних паперів. Ринкова активність якраз і полягає в тому, щоб вибрати оптимальну стратегію і тактику у використанні прибутку, її акумулюванні, нарощуванні капіталу шляхом випуску додаткових акцій і навіть вплив на ринкову ціну акції. Основні показники цього блоку такі: дохід на акцію, цінність акції, дивідендна прибутковість акції, дивідендний вихід, коефіцієнт котирування акції. Оскільки термінологія з цінних паперів в нашій країні остаточно ще не склалася, що наводяться назви показників є умовними, а в дужках наводяться англомовні назви. Дохід (прибуток) на акцію (Earnings Per Share, EPS). Являє собою відношення чистого прибутку, зменшеної на величину дивідендів за привілейованими акціями, до загального числа звичайних акцій. Саме цей показник значною мірою впливає на ринкову ціну акцій, оскільки він розрахований на широку публіку - власників звичайних акцій. Зростання цього показника або, принаймні, відсутність негативної тенденції сприяють збільшенню операцій з цінними паперами даної компанії, підвищення її інвестиційної привабливості. Необхідно підкреслити, що підвищення ціни знаходяться в обігу акцій компанії, природно, не приносить безпосереднього доходу емітенту (підприємству, видало дані акції), разом з тим цей процес супроводжується непрямими вигодами, наприклад, зростає дохід від капіталізації, зростає позиковий потенціал компанії, стає можливим розміщувати знову емітуються цінні папери на більш вигідною основі і т. Зокрема, для акцій, що котируються на Нью-Йоркській фондовій біржі (NYSE), рекомендований коридор варіювання цін становить від 20 до 80 дол [Брігхем, Гапенскі, т. 1, с. 476]. При цьому чим більшу частку в загальному числі акціонерів даної компанії займають фізичні особи, тим ближче ціна акції до нижньої межі. Проте бувають і відхилення від даного діапазону, причому нерідко досить істотні. Так, акції американської компанії "Berkshire Hathaway", яка в щорічному рейтингу, який складає газетою "Financial Times" за показником "рівень ринкової капіталізації", зайняла за підсумками 1997 почесне 37-е місце в списку найбільших компаній світу і 25-е місце серед найбільших компаній США, у січні 2000 року котирувалися на NYSE за ціною 55 тис. дол Цікаво відзначити, що компанія ніколи не вдавалася до дроблення акцій, хоча їх ціна постійно зростає, причому вельми високими темпами - в 1992 р. акції компанії котирувалися на NYSE за ціною близько 7000 дол за акцію. Природно, що дохід на акцію в середньому на біржі і для компанії "Berkshire Hathaway" будуть суттєво різними. Цінність акції (Price / Earnings Ratio, P / E). Розраховується як частка від ділення ринкової ціни акції на дохід на акцію EPS. Коефіцієнт Р / Е служить індикатором попиту на акції даної компанії, оскільки показує, як багато згодні платити інвестори в даний момент за 1 руб. прибутку на акцію. Відносно високий ріст цього показника в динаміці вказує на те, що інвестори очікують більш швидкого зростання прибутку даної фірми порівняно з іншими. Цей показник вже можна використовувати у просторових (міжгосподарських) зіставленнях. Для компаній, що мають відносно високе значення коефіцієнта стійкості економічного зростання, характерно, як правило, і високе значення показника "цінність акції". Дивідендна прибутковість акції (Dividend Yield) виражається відношенням дивіденду, що виплачується по акції, до її ринковою ціною. У компаніях, що розширюють свою діяльність шляхом капіталізірованія більшої частини прибутку, значення цього показника відносно невелике. Дивідендна прибутковість акції характеризує відсоток повернення на капітал, вкладений в акції фірми. Це прямий ефект. Є ще і непрямий (доход або збиток), що виражається в зміні ціни на акції даної фірми і характеризується показником капіталізованої прибутковості. Дивідендний вихід (Dividend Payout) розраховується шляхом ділення дивіденду, що виплачується по акції, на прибуток на акцію. Найбільш наочне тлумачення цього показника - частка чистого прибутку, виплачена акціонерам у вигляді дивідендів. Значення коефіцієнта залежить від інвестиційної політики фірми. З цим показником тісно пов'язаний коефіцієнт реінвестування прибутку, що характеризує її частку, спрямовану на розвиток виробничої діяльності. Сума значень показника дивідендного виходу і коефіцієнта реінвестування прибутку дорівнює одиниці. Коефіцієнт котирування акції (Market-to-Book Ratio) є відношення ринкової ціни акції до її книжкової (облікової) ціною. Книжкова ціна характеризує частку власного капіталу, що припадає на одну акцію. Таким чином, вона складається з номінальної вартості (тобто вартості, проставленою на акції, за якою вона врахована в акціонерному капіталі), частки емісійної прибутку (накопиченої різниці між ринковою ціною проданих акцій та їх номінальною вартістю) і частки накопиченої і вкладеної в розвиток фірми прибутку. Значення коефіцієнта котирування більше одиниці означає, що потенційні акціонери, здобуваючи акцію, готові дати за неї ціну, що перевищує бухгалтерську оцінку реального капіталу, що припадає на цю акцію на даний момент. Аналіз ринкової та інвестиційної активності не зводиться тільки до розрахунку описаних коефіцієнтів. Вибір шляхів найбільш доцільного вкладення капіталу передбачає також використання спеціальних аналітичних методів, розроблених в рамках фінансової математики та отримують все більше поширення при проведенні фінансових і комерційних розрахунків. У процесі аналізу можуть використовуватися жорстко детерміновані факторні моделі, що дозволяють ідентифікувати і дати порівняльну характеристику основних факторів, що вплинули на зміну того чи іншого показника. Зокрема, подібні моделі закладені в основу що розглядалася вище відомої системи факторного аналізу фірми "DuPont". Завершуючи короткий опис основних особливостей системи аналітичних показників і коефіцієнтів, ще раз підкреслимо нагальну необхідність якнайшвидшого вирішення проблеми інформаційного забезпечення просторово-часових зіставлень. Ефективний розвиток горизонтальних зв'язків між господарюючими суб'єктами неможливо без доступу до аналітичних матеріалів, що дозволяє отримати певне уявлення про напрямки діяльності потенційного контрагента, його фінансовий стан, динаміку та перспективи розвитку. Одна з першочергових завдань даної проблематики - розробка нормативних (середньогалузевих, прогресивних і т.п.) значень основних аналітичних показників і коефіцієнтів, диференційованих по підприємствах різних форм власності, товарного профілю, складу матеріально-технічної бази, регіональної приналежності та ін Періодична публікація таких аналітичних нормативів, мають ориентирующую, але ні в якому разі не регламентує спрямованість, широко практикується в економічно розвинених країнах. Тому у вирішенні цієї проблеми доцільно використовувати закордонний досвід. Коефіцієнти, що розглядаються ізольовано, "безпорадні". Тільки використовуючи їх в просторово-часових порівняннях, можна досягти бажаної мети, прийняти обгрунтовані управлінські рішення. Застосовуючи аналітичні коефіцієнти для прийняття управлінських рішень, необхідно пам'ятати про деякі їх особливості: - певним недоліком є те, що всі обчислення засновані на облікових даних, а не на ринкових оцінках активів комерційної організації; - коефіцієнти дають усереднену характеристику фінансового становища комерційної організації, причому за результатами вже закінчених господарських операцій, тобто більшість коефіцієнтів історичні за своєю природою; - методика розрахунку коефіцієнтів може дещо варіювати, і це необхідно мати на увазі, порівнюючи коефіцієнти по різним комерційним організаціям; - на значення коефіцієнтів можуть надавати великий вплив існуючі в даній компанії методи оцінки основних засобів, виробничих запасів. Це необхідно враховувати при просторово-часових порівняннях. Відкрита публікація інформаційних збірок, що містять агреговані бухгалтерські звіти, а також огляди аналітичних коефіцієнтів за галузями, підгалузями і окремим комерційним організаціям, могли б не тільки суттєво активізувати розвиток ділових контактів, а й стимулювати вкладення капіталу в найбільш рентабельні види діяльності і певною мірою застерегти від можливих банкрутств, що викликаються укладанням контрактів з потенційно неплатоспроможними контрагентами. |
||
| « Попередня | Наступна » | |
|
|
||
Інформація, релевантна " 4.9. Аналіз положення компанії на ринку цінних паперів " |
||
|
||