Головна
Економіка
Мікроекономіка / Історія економіки / Податки та оподаткування / Підприємництво. Бізнес / Економіка країн / Макроекономіка / Загальні роботи / Теорія економіки / Аналіз
ГоловнаЕкономікаТеорія економіки → 
« Попередня Наступна »
С.С. Носова. ЕКОНОМІЧНА ТЕОРІЯ, 2008 - перейти до змісту підручника

40.2. ПРОТЕКЦИОНИЗМ: ЕКОНОМІЧНІ ДОКАЗИ В ЙОГО КОРИСТЬ

Тариф на імпорт вводиться з метою захисту вітчизняних виробників від іноземної конкуренції. Іноді держава йде на обмеження експорту, тобто встановлює тариф на експорт.
Тариф на експорт запроваджується з метою пропозиції підтримки певних товарів і послуг на внутрішньому ринку і запобігання надлишкового експорту субсидованого продукту. Звичайно, держава може бути зацікавлена у встановленні експортного тарифу і з точки зору збільшення дохідної частини бюджету. Експортні тарифи використовують в основному країни, що розвиваються, і країни з перехідною економікою. Промислово розвинені країни використовують їх рідко, а в США оподаткування експорту взагалі заборонене Конституцією.
Експортний тариф є ніби дзеркальним відображенням імпортного тарифу з тією лише різницею, що тут основні втрати несуть не споживачі, а виробники. Слід зазначити, що експортний тариф, так само як і імпортний, може бути оптимальним, тобто забезпечує зростання добробуту країні-експортеру, що володіє монопольною владою як продавець даного товару на світовому ринку. Аналіз оптимального експортного тарифу може бути проведений за тією ж схемою, що і при розгляді оптимального імпортного тарифу.
Прихильники протекціонізму пропонують ряд вагомих доводів на користь введення митних тарифів (див. рис. 40.1):
1. Тарифи можуть сприяти зниженню безробіття. Не можна заперечувати, що політика високих тарифів на короткий час може збільшити зайнятість, поки інші нації не приймуть заходів у відповідь.
Водночас митні мита викликають таке зростання вартості життя, який перекриває збільшення грошової заробітної плати, і тому реальна заробітна плата може падати.

Рис. 40.1. Вільна торгівля і протекціонізм


2. Тарифи можуть сприяти диверсифікації виробництва, що істотно зменшує ризик від змін умов торгівлі. Наприклад, країна повністю спеціалізується на виробництві одного або небагатьох товарів. Але що станеться, якщо ціни на ці товари впадуть? У цьому випадку економіці «каюк», оскільки подібні зміни в умовах торгівлі сильно порушують стійкість економіки цієї країни. Щоб уникнути небезпек, пов'язаних з «монокультурою», економісти рекомендують ввести тарифи.
3. Тарифи на імпорт можуть забезпечити зростання «новим галузям». Відповідно до цієї точки зору тарифи можуть покласти початок розвитку нових галузей в економіці. Стикаючись з іноземною конкуренцією, нові галузі не в силах витримати початковий період розвитку. Але якщо дати їм перепочинок, то, найімовірніше, з часом вони наберуть чинності. А після того як галузь встане на ноги, вона робиться настільки ефективною, що витрати і ціни, які спочатку росли, фактично будуть знижуватися.
Цей довід має більше значення для країн, що розвиваються та країн з перехідною економікою. Економісти вважають, що ці країни знаходяться ще «в сплячці».
У зв'язку з цим «молода економіка» потребує як би «в опіці» з боку розумної тарифної політики. Доводи про необхідність захисту нових галузей, або молодої економіки, зовсім не суперечать принципу порівняльної переваги.
4. Тарифи на імпорт можуть прискорити формування економічно бажаних довгострокових тенденцій, властивих розвинутій економіці.
5. Тарифи на імпорт вигідні для приватного бізнесу. Тому підприємці нерідко вдаються до прямого підкупу урядовців. Чому? Тому, що вільна торгівля приносить невеликий користь всім, тоді як протекціонізм вкрай вигідний лише небагатьом. У зв'язку з цим вони розвивають політичну активність на захист своєї справи. А справедливіше було б агітувати за ефективну структуру національної спеціалізації і торгівлі, від якої все населення країни отримувало б загальну економічну вигоду.
6. Мита на імпорт збільшують прямі податкові надходження до державного бюджету. Це ж прекрасно!
Загалом політика протекціонізму в певній період часу сприяє зростанню вітчизняного виробництва.
Рекомендація:
Для самоконтролю отриманих знань виконайте тренувальні завдання з набору об'єктів до поточного параграфу
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна" 40.2. ПРОТЕКЦИОНИЗМ: ЕКОНОМІЧНІ ДОКАЗИ В ЙОГО КОРИСТЬ "
  1. ГЛАВА 40. ВІЛЬНА ТОРГІВЛЯ І ПРОТЕКЦИОНИЗМ
    Перед вивченням даної глави уважно прослухайте введення до глави. Потім вивчите послідовно матеріали параграфів глави, звертаючись по мірі необхідності до об'єктів «Відеоматеріали», «Глосарій», «Персоналії». Після вивчення кожного параграфа рекомендується виконати тренувальні завдання. Після вивчення всіх параграфів прослухайте основні висновки по чолі. Потім перевірте свої знання з
  2. 40.3. ЕКОНОМІЧНІ ДОКАЗИ ПРОТИ політику протекціонізму
    Поряд з економічними доводами на користь протекціонізму мають місце економічні доводи проти політики протекціонізму. Противники протекціонізму пропонують наступні доводи не на його користь (див. рис. 40.1): 1) скорочення імпорту побічно зменшує експорт вітчизняних товарів і послуг; 2) ізоляція від зовнішньої торгівлі зменшує загальний обсяг реального доходу; 3) тарифи на імпорт не сприяють
  3. 15. Протекціонізм
    Протекціонізм - це навмисна політика урядів деяких країн, спрямована на підвищення бар'єрів торгівлі, таких як тарифи та квоти, для того щоб захистити вітчизняну промисловість від іноземної конкуренції. У рамках політики протекціонізму передбачається, що захист окремих галузей вітчизняної економіки необхідна на певний термін, щоб сприяти організованою
  4. 8. Чому існує протекціонізм?
    Тарифи, квоти, нетарифні бар'єри і субсідірова-ня експорту мають одну загальну властивість: все оніведут до зайвих витрат або збитків для загально-ства в цілому. Вже більше ста років економістиутверждают, що існує мало (якщо вони вообщесуществуют) вагомих доводів на користь цих заходів про-текціоністской політики. Більш того, протекціонізм обходиться дорого. На-приклад, в недавньому дослідженні Світового
  5. Зрештою в кожній країні робочі знайдуть роботу в тій галузі, в якій країна володіє
    Зрештою в кожній країні робочі знайдуть роботу в тій галузі, в якій країна має порівняльну перевагу. Національна безпека Коли галузі загрожує конкуренція з боку виробників інших країн противники вільної торгівлі часто стверджують, що виникає загроза національної безпеки. У нашому прикладі ізоландскіе металургійні компаніж можуть вказувати
  6. 3. Зовнішні ефекти і деятельностьУправленія з охорони навколишньогосередовища (EPA)
    Перейдемо до розгляду важливого прикладу з об-ласті соціального регулювання: контролю за за-забрудненням навколишнього середовища. Ми почнемо з обо-снования економічних аргументів на користь держав-ного регулювання забруднення-окрркающейсреди. Потім ми обговоримо те, як Управління поохране окрркающей середовища (EPA) підійшло до рі-нію стоїть перед ним завдання, і завершимо Параг-раф обговоренням можливостей
  7. Вплив імпортної квоти подібно з воздействи-ем на ринок митного тарифу.
    Вплив імпортної квоти подібно з воздействи-ем на ринок митного тарифу. Відмінність з-варто в тому, що дохід, який отримувало прави-тельство, йде в руки власників ліцензій на ввезення товару. На користь обмеження торгівлі наводяться раз-особисті доводи: захист робочих місць, забезпе-ня національної безпеки, допомога новим галузям, запобігання недобросовісній кон-куренції і
  8. 14. Еволюція зовнішньоторговельної політики
    Зовнішньоторговельна політика являє собою систему заходів, націлених на захист внутрішнього ринку або на стимулювання зростання обсягу зовнішньої торгівлі, зміна її структури та напрямів товарних потоків. Існують дві основні моделі зовнішньоторговельної політики: протекціонізм і вільна торгівля (лібералізм). Різні стадії світового економічного розвитку характеризувалися
  9. Новий протекціонізм
    Чи слід промислово розвиненим країнам розглядати все більш інтенсивне вторгнення про-промислово товарів LDC як небезпека або жеоні повинні прийняти точку зору споживачів, які вітають можливість придбання болеедешевих імпортних товарів? Економічно ефективних реакцією на більш дешевий імпорт яв-ляется перерозподіл вітчизняних факторіввиробництва на користь тих секторів, де
  10. Основні поняття
    - Торговельна політика - Аргументи за вільну торгівлю - Аргументи на користь протекціонізму - «Друге краще» рішення проблеми - Фіскальна функція тарифу - Нестабільність експортної виручки - Підпорядкування торговельної політики стратегічним цілям економічної політики - Дуалізм економіки - Конференція ООН з торгівлі та розвитку (ЮНКТАД) - Світова організація торгівлі (СОТ)
  11. УРОК 30-Х
    Не можна сказати, що шкода протекціонізму і його політична природа були абсолютно незрозумілі на початку XX століття. Перші американські президенти в цьому столітті, Теодор Рузвельт і Вільям Тафт, виграли вибори, пообіцявши знизити імпортні тарифи. Як і більшість населення, переважна частина палати представників була за їх зниження. Але сенат США не дарма влаштований так, щоб коливання громадської думки
  12. Поєднання лібералізації і протекціонізму у зовнішньоекономічній політиці
    Говорячи про тенденції до зовнішньоекономічної лібералізації, особливо в зовнішній торгівлі, треба враховувати зростаючий противагу їй в особі нетарифних обмежень. Квотування імпорту, антидемпінгове законодавство, правила оформлення та оцінки імпортних товарів, технічні стандарти і санітарні Норми для них є часто ефективнішим бар'єром на шляху імпорту, ніж мита. На початку
  13. 13. Міжнародна торгівля та зовнішньоекономічні зв'язки
    Міжнародна торгівля - це обмін товарами і послугами між державами. Ввезені в країну товари утворюють її імпорт, а вивозяться - експорт. Сума імпорту та експорту кожної країни становить її зовнішньоторговельний оборот. Різниця між сукупним імпортом і експортом називається сальдо торгового балансу. Воно може бути активним і пасивним. При негативному сальдо країна-боржник зобов'язана виплатити
  14. ЕКОНОМІКА протекціонізму
    Що відомо економістам про торгові бар'єри? По-перше, вони перерозподіляють багатство всередині країни - від споживачів товарів до господарів і співробітникам фірм-виробників. Оскільки ціна на продукцію закордонних конкурентів зростає - наприклад, через тариф, - то підвищується ціна і на місцеву: за кожну одиницю виробленої продукції вітчизняний виробник отримує більше (при тих же
© 2014-2022  epi.cc.ua