загрузка...

трусики женские
« Попередня Наступна »

6.3. Ціноутворення на фактори виробництва

Питання ціноутворення на фактори виробництва безпосередньо пов'язані з випуском продукції, оскільки господарська та підприємницька діяльність фірм впливає і на сферу безпосереднього виробництва, і на сферу обігу, тобто на ринки ресурсів і факторів виробництва. Обмеженість і унікальність ресурсів і факторів виробництва визначаються їх грошовою оцінкою, при цьому ринкова оцінка - один з найбільш переконливих способів визначення цінності будь-яких ресурсів. Необхідність ринкової оцінки ресурсів і факторів виробництва диктується також закономірностями господарської діяльності, що проявляються в тенденціях зростання витрат і зниження доходів.
Вибір варіанту виробничої функції фірми. Конкурентне ринкове ціноутворення на ресурси та фактори виробництва являє собою послепроизводственной модель економічної поведінки фірм; в ній здійснюється продовження економічних та інженерно-технологічних розрахунків, що відносяться до виробничої функції «витрати - випуск». Кожна фірма, розраховуючи виробничу функцію, визначає не тільки оптимальний обсяг пропозиції своєї продукції для продажу на споживчих ринках, а й величину свого попиту на ринках ресурсів з метою продовження процесу виробництва.
Г <| к, в розрахованої вище виробничої функції (див. табл. 6.1) <точки зору інженерно-технологічного підходу альтернатива з представлених в ній трьох варіантів поєднання витрат різних фак-тров виробництва однаково прийнятна для виготовлення 15 одиниць продукції (табл. 6.4). Таким чином, суто інженерний підхід може констатувати лише той факт, що існує не один, а кілька спо-м> бов випустити задану кількість продукції. Однак з точки зору мшноміста фірми з наявних трьох варіантів випуску 15 одиниць 11 р дукции обраний може бути тільки один. Економічний вибір завжди продиктований необхідністю дотримуватися або принцип максимізації прибутку при фіксованих витратах, або принцип мінімізації витрат виробництва для фіксованого обсягу випуску продукції. 11аріант, який слід вибрати, буде залежати від співвідношення цін на застосовувані фактори виробництва та цін випущеної продукції.
Цінові співвідношення застосовуваних факторів виступають найважливішою умовою вибору варіанта виробничої функції фірми.
Іншими словами, при виробництві одного і того ж кількості продукції (юлмпее кількість, наприклад, трудових ресурсів може бути заміщено меншою кількістю капіталу (техніки, машин тощо). Обчисливши загальну Гумма витрат на заробітну плату застосовуваних трудових ресурсів 11 л юс суму витрат (витрат) на закупівлю капіталу при існуючих цепах зазначених двох видів ресурсів, економіст визначає варіант випуску 15 одиниць продукції з найменшими витратами. З наведених і табл. 6.4 розрахунків випливає, що при різних поєднаннях праці та капі-I ала найменші витрати випуску продукції спочатку будуть у варіанті ('(гр. 4). При зниженні цін на капітал найменші витрати опиняться і іаріанте В (гр. 5). Цей варіант і вибирає фірма, заміщаючи подешевшавши-1іімі ресурсами капіталу більш дорогі ресурси праці.
Таблиця 6.Чісловой приклад вибору варіанта моделі «витрати - випуск»
варіанти иіуска Г> виробів Праця СО, од. Капітал, (К), од. Сума витрат (у грошовому вираженні) при ціні праці=20, ціною капіталу=30 Сума витрат (у грошовому вираженні) при ціні праці=20, ціною капіталу=10
1 2 3 4 5
А 10 60 2000 800
В 20 30 1300 700
С 30 20 1200 800
D 60 10 1500 1300

Процеси заміщення в сфері виробництва. Розрахувавши оптимум власної пропозиції (тобто кількість продукції за існуючою ціною її продажів) і оптимум власного попиту на ресурси (тобто їх кількість за існуючою ціною покупки), фірми виявляються в залежності від двох типів ринків: споживчих ринків готової продукції та ринків ресурсів (факторів виробництва). Яка інформація необхідна фірмам для взаємозв'язку двох типів ринків? Відповідь очевидна: співвідношення ринкових цін ресурсів, придбаних фірмами, і ринкових цін готової продукції, пропонованої ними для продажу на споживчих ринках.
Високі ціни на фактори виробництва спонукають фірми до заміщення дорогих ресурсів, в результаті чого дорогі ресурси і фактори виробництва витісняються альтернативними відносно дешевими. На ринках факторів виробництва відбувається зміна попиту від дорогих до більш дешевих факторам. Отже, рівень ресурсних цін стимулює процеси заміщення одних ресурсів іншими. У свою чергу, процеси заміщення стабілізують ринок кожного даного ресурсу та фактора виробництва при досягненні рівноваги між його ціною і ціною одержуваного від його застосування граничного продукту. Це означає, що процеси заміщення в сфері безпосереднього виробництва викликані рівнем ринкових цін ресурсів. Водночас на витісняються зі сфери виробництва дорогі фактори починається зниження цін через те, що фірми скорочують на них попит. Але коливання цін на цьому не закінчується: на що подешевшали заміщають чинники попит стає масовим і їх ціна також зростає.
Коливання попиту і цін на ринках ресурсів з тенденцією до встановлення рівноваги тривають постійно і залежать також від цін пропозиції кінцевої продукції, що випускається фірмами. Попит фірм на фактори виробництва стабілізується при вже відомому умови рівності граничних витрат і граничного доходу: МС=MR. Іншими словами , фірмі буде потрібно таку кількість і співвідношення факторів виробництва за даних ринкових цінах, яке необхідно для випуску продукції в межах рівності МС і MR, забезпечуваного задовільними для фірм ринковими цінами їх продукції. Зрештою співвідношення цін попиту фірм на ресурси і цін пропозиції виробленої ними продукції призводить до встановлення рівноваги споживчих ринків і ринків ресурсів.
Таким чином, виробнича діяльність будь-якої фірми - це своєрідний перехрестя двох ринків: (а) кінцевої споживчої продукції і (б) ресурсів виробничого призначення, факторів виробництва. На споживчих ринках фірма виступає як постачальник готової продукції для населення, а на ринках ресурсів вона є покупцем факторів виробництва для подальшого випуску споживчих благ.
загрузка...
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна "6.3. Ціноутворення на фактори виробництва"
  1. 14. МЕТОДИ РОЗРАХУНКУ ЦІН
    ціноутворення. Витратні методи ціноутворення забезпечують розрахунок продажної ціни на товари та послуги за допомогою додавання до витрат або собівартості їх виробництва якоїсь конкретної величини. До ринкових методів ціноутворення відносяться: 1) метод поточної ціни; 2) метод « запечатаного конверту », або тендерного ціноутворення. До економічних методів ціноутворення відносять
  2. 2.10.8 Тенденції ціноутворення
    ціноутворення в сучасних умовах відрізняється такими особливостями: * поступове зближення національних і світових цін; * відокремлення двох типів цін ( високих і низьких, графік «ножиці цін»), зростання диспаритету цін; * ріст різноманіття цін на один і той же товар в різних магазинах; - облік таких факторів, як якість товару, мода,
  3. 1 . ЦІНА. ЦІНОУТВОРЕННЯ
    ціноутворенням. Цінові рішення для більшості продуктів не можуть прийматися в ізоляції, вони повинні враховувати всі аспекти структури маркетингу, ціни на супутні товари цього підприємства, ціни конкурентів, витрати, витрати на виробництво і маркетинг продукту, попит і цілі ціноутворення підприємства. Розрізняють такі типи ціноутворення: 1) за типами ринку; 2) асортиментна
  4. Розділ II МІКРОЕКОНОМІКА
    ціноутворення. Для економічних суб'єктів (підприємців, вкладників капіталу, домашніх господарств, фірм) ціна є найважливішою категорією. Ціна товару служить орієнтиром, керуючись яким і виробники і споживачі забезпечують свій особистий інтерес. Тому центральною проблемою мікроекономіки є аналіз факторів, що впливають на ціноутворення товару на окремих ринках і
  5. 20. МЕТОДИ РОЗРАХУНКУ ЦІНИ
    ціноутворення необхідно враховувати внутрішні обмеження (прибуток, витрати) і зовнішні (ціни товарів-конкурентів, купівельна спроможність). Основні методи ціноутворення: - нормативний (собівартість і прибуток розраховуються за нормами і нормативами); - параметричний: - метод питомих показників; - метод бальних оцінок; - економіко-математичні методи; - витратний метод
  6. Лекція 12 Тема: РИНОК ЧИННИКІВ ВИРОБНИЦТВА ЦІНОУТВОРЕННЯ І ДОХОДИ ВІД ФАКТОРІВ ВИРОБНИЦТВА
    ціноутворення на ринках різних товарів, у тому числі і на ринках факторів виробництва (праці, землі, капіталу). Розглянувши першу частину цієї проблеми, а саме загальні закономірності процесу ціноутворення, ми можемо тепер познайомитися з їх особливостями на ринках факторів виробництва, власниками яких є працівник, землевласник, підприємець, власник грошового капіталу,
  7. РЕЗЮМЕ
    ціноутворення на внутрішньому і зовнішньому ринках схожий, однак діяльність на зовнішньому ринку ускладнюється наявністю набагато більшого числа продавців і покупців, більш гострою конкуренцією. Процес ціноутворення на міжнародних ринках багато в чому залежить від типу ринку, у рамках якого діє відповідний суб'єкт зовнішньої торгівлі. Для сучасного ринку характерна множинність цін. Для
  8. 11. ЕТАПИ ЦЕНООБРАЗОВАНИЯ
    ціноутворення: 1) постановка мети: - забезпечення існування фірми на ринку; - максимізація прибутку; - максимальне розширення обороту; - оптимальне збільшення збуту; - лідерство в якості; 2) визначення попиту: - визначення типу ринку; - визначення потреб покупців; - визначення чутливості до ціни; - визначення еластичності попиту; 3) аналіз внутрішніх можливостей: -
  9. 17. СТРУКТУРА ЦІНОВОЇ ІНФОРМАЦІЇ
    ціноутворення ринку; - особливості фінансового становища конкурентів; - збутова і рекламна політика конкурентів; - прогноз дій конкурентів у випадку зміни ситуації на ринку; 3) інформація про товар: - величина і динаміка зміни попиту на даний товар; - попит на товари-конкуренти, замінники і аналоги; - сприйняття споживачами якості товару; - сприйняття споживачами ціни
  10. Г Л А В А 8 РИНКИ РЕСУРСІВ І Пофакторние РОЗПОДІЛ ДОХОДІВ
    ціноутворення на фактори
  11. 2.10.6. Фактори цін
    ціноутворення виключає корисність товару як фактора, від якого залежить ціна. А. Маршалл вважав, що при встановленні ціни треба враховувати корисність товару, витрати на виробництво, попит і пропозиція. Автор виходить з того, що корисність товару є вихідним чинником його мінової пропорції («ціни» у широкому значенні слова). Як вважав К. Маркс, при "випадковій" формі вартості
  12. 10. ЦІЛІ І ПРИНЦИПИ ЦІНОУТВОРЕННЯ
    ціноутворення - розрахувати максимально можливу ціну за товар, яку готовий заплатити споживач. На різних етапах життєвого циклу фірми ставлять такі цілі ціноутворення: 1) забезпечення існування фірми на ринку (фірми змушені встановлювати низькі ціни в надії на доброзичливу відповідну реакцію споживачів), 2) максимізація прибутку - визначається можливий попит і
  13. Економічна система суспільства
    ціноутворення, прибуток, доходи, оцінка
  14. Ключові терміни
    ціноутворення Рівновага
  15. 45. Інструменти функціонування світового ринку: міжнародна ціна
    ціноутворення. Механізм ціноутворення дозволяє вирішувати основні завдання, пов'язані з ефективністю виробництва: - оцінка відповідності виробництва того чи іншого товару міжнародним потребам; - стимулювання змін виробництва у бік відповідності критеріям міжнародних потреб. Таким чином, ціноутворення виступає не тільки регулятором виробництва і обміну, а й
  16. 2.10.5. Системи і стратегії ціноутворення
    ціноутворення. Основні з них представлені на схемі. Були й існують угоди, в яких не враховують витрати праці. Навіть у самій розвиненою торгівлі рекламна передача частки товару відбувається безкоштовно (наприклад, роздача мила для того, щоб зробити людей покупцями). Зазвичай враховують витрати, але принципово новим типом обліку є визначення
  17. 46. Ідейно - теоретичні передумови формування неокласичної школи. Предмет і метод дослідження неокласичної школи
    ціноутворення, аналіз взаємозв'язків попиту та пропозиції. З дискусій про вартість суперечки переносяться в сферу вивчення умов і факторів формування ціни, її складових. Неокласичний напрямок проголосило принцип вільної конкуренції, що сприяло оновленню ідейного арсеналу буржуазного лібералізму. У XX в. цей напрямок зайняло місце основного русла світової економічної
загрузка...
загрузка...
енциклопедія  антрекот  асорті  по-кубанськи  журавлинний