Головна
ГоловнаЕкономікаЕкономіка країн → 
« Попередня Наступна »
Падалкіна Л.С.. Світова економіка, 2007 - перейти до змісту підручника

1.4. Суб'єкти світогосподарських зв'язків


Механізм міжнародних економічних відносин визначається ринковим характе-ром зв'язків і принципово не відрізняється від діючого всередині країни. Разом з тим цей механізм має особливості, які, з одного боку, визначаються специфікою международ-них економічних відносин як відносин між господарюючими суб'єктами окремих суверенних держав, а з іншого - як відносин, регульованих не тільки національними го-сударство, а й регіональними та міжнародними організаціями. Ці особливості обумовлюються ливают велике різноманіття суб'єктів міжнародних економічних відносин.
Суб'єктами світогосподарських зв'язків виступають:
- держави з їх національною системою відтворення;
- міжнародні підприємства;
- міжнародні організації;
- регіональні інтеграційні угруповання.
Міжнародні зв'язки є насамперед зв'язками на рівні приватних підприємств та фізичних осіб, тобто фірм і домашніх господарств, що мають певну національну при-надлежность. Саме ці суб'єкти, що утворюють у національній економіці реальний сектор, ча-стную нефінансову сферу, практично забезпечують виробництво товарів і послуг, їх перед-ложение та реалізацію на внутрішньому і світовому ринках.
У той же час у багатьох випадках на національному рівні суб'єктом міжнародних економічних відносин виступає держава, представлене як безпосередньо урядові органами, так і регіональними та муніципальними органами управління. Важ-дальшої функцією державного сектора в будь-якій національній економіці є пере-пределеніе доходів через витратні статті бюджету. При цьому видатки державного бюд-жету в зростаючій економіці стимулюють нове економічне зростання, розширення потоку товарів і послуг на світовому ринку. Для регулювання порушень рівноваги на внутрішньому і зовнішніх ринках держава також активно використовує грошово-кредитну політику. В цілому державний вплив на інші суб'єкти світового господарства і на систему в цілому залежить від господарського потенціалу держави та ролі національних господарюючих суб'єктів на світових ринках.
Найбільш активними учасниками міжнародних економічних відносин виступила-пают міжнародні підприємства, що виступають у формі транснаціональних корпорацій (ТНК), багатонаціональних корпорацій (МНК), транснаціональних банків (ТНБ) і фінансово-промислових груп (ФПГ).
ТНК являють собою національні по ядру акціонерного ка-питала виробничі компанії, які мають прямі капіталовкладення за кордоном у вигляді фі-ліальних мережі. Внутрішні зв'язки між материнською компанією та її філіями носять, як пра-вило, не є ринковий, а виробничий характер.
ТНК істотно перетворять як структуру світогосподарських зв'язків, так і механізм функціонування національних відтворювальних комплексів. Сьогодні всі великі обсяги міжнародної торгівлі товарами, науково-технічного обміну, виробничих КОО-пераціонних зв'язків зосереджуються всередині ТНК. Відповідно роль взаємин не-залежних виробників у різних формах міжнародних економічних зв'язків різко знижується. До міжнародних компаніям (МНК) належать компанії, засновані на міжна-рідному капіталі та здійснюють таку ж діяльність.
У світовій економіці ТНК як суб'єкт господарювання займає своєрідне положен-ня - вони мають де-факто економічні права, але не мають міжнародних зобов'язань. На практиці держави визначають свої відносини з конкретними ТНК на двосторонньому рівні.
Особливу роль у механізмі функціонування сучасних ТНК грають такі потужні грошово-кредитні інститути, як транснаціональні банки, що забезпечують фінансування злиття, лізингу, кредитування та інвестування в міжнародному масштабі, осу-ществление операцій на міжнародних ринках цінних паперів. Вищою формою розвитку еконо-вів відносин між міжнародними підприємствами є створення фінансово-промислових груп, що представляють асоціації фінансових, виробничих і торгових фірм, які об'єднують повністю або частково свої матеріальні чи нематеріальні ак-тиви з метою підвищення конкурентоспроможності продукції, що випускається входять до їх со- ставши підприємствами.
До числа важливих суб'єктів світового господарства належать міжнародні економіч-ські організації. Необхідність їх виникнення обумовлена виникненням проблем, рі-шення яких неможливе без участі значної кількості держав світу.
У світі налічується понад 100 міжнародних організацій, які відрізняються по їх впливу на світову економіку. Найбільш значущими з них є Міжнародний ва-лютні фонд (МВФ), Організація Об'єднаних Націй (ООН), Всесвітня торгова організа-ція (СОТ), Банк міжнародних розрахунків і Група світового банку.
Діяльність международ-них економічних організацій масштабна при наданні фінансово-кредитних і валют-них ресурсів, інвестуванні в окремі проекти.
Учасниками світового господарства виступають також регіональні інтеграційні угруповання, що представляють собою міждержавні об'єднання, що діють відпо-відно до спеціальних угод, що володіють своєю організаційною структурою, наданих керівними установами. У рамках інтеграційних угрупувань на території країн-учасниць певні види господарської діяльності здійснюються на особливих, в порівнянні з іншими країнами, умовах. Господарська інтеграція зміцнює позиції країн-учасниць, захищає їх інтереси у відносинах з іншими партнерами. В даний час в світі налічується більше 130 діючих регіональних торгово-економічних угод, дві третини з яких утворені після 1995 р. найбільш відомими і значимими є ЄС, НАФТА, МЕРКОСУР, АСЕАН, АТЕС, СНД та ін
Вихідним економічним суб'єктом при здійсненні економічних операцій являють-ся інституційна одиниця. Інституційна одиниця - це економічний агент, кото-рий може володіти товарами і активами, мати економічні зобов'язання і від своєї особи здійснювати угоди з іншими особами. Економічні операції, здійснювані інституціональна одиницями, вважаються міжнародними, якщо вони відбуваються між інституціональна одиницями кількох країн. З метою впорядкування та точного обліку цих операцій СНС поділяє їх учасників на резидентів і нерезидентів.
Резиденти - це інституційні одиниці, які постійно перебувають на території даної країни, незалежно від їх громадянства або приналежності капіталу. До резидентів відно-сятся особи, які постійно проживають в даній країні; робітники-мігранти, якщо вони проживають у країні більше року; урядові органи, включаючи їх представництва за кордоном; під-приємства, що здійснюють свою економічну діяльність у даній країні, навіть якщо вони годину -тично або повністю належать іноземному капіталу.
Нерезиденти - це інституційні одиниці, які постійно перебувають на терито-рії іноземної держави. До нерезидентів відносяться громадяни даної країни, які постійно проживають за кордоном; філії підприємств даної країни, розташовані за кордоном.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна " 1.4. Суб'єкти світогосподарських зв'язків "
  1. 24.3. Німецька економіка в світогосподарських зв'язках
    світогосподарських зв'язків, надаючи великий вплив на світове господарство. Компанії займають провідне місце в світі у розвитку практично всіх видів зовнішньоекономічних
  2. 23.3. Європейський Союз у системі світогосподарських зв'язків
    суб'єкта в експорті капіталу у формі прямих інвестицій становить приблизно таку ж величину. За відносними показниками участі у світогосподарських зв'язках ЄС не виділяється серед провідних центрів світового господарства. Фактична відкритість його господарства знаходиться на рівні США та Японії імпортна квота
  3. РЕЗЮМЕ
    світогосподарчої сфері становить головний зміст МЕВ в ринковій економіці. Принципи бізнесу пронизують всі форми МЕВ. На сучасному етапі все зростаюче значення набувають нові напрямки і форми бізнесу в МЕВ. Серед них виділяються лізинг і факторинг. Розвиток цих напрямків і форм збагачує МЕВ, відображаючи нові якісні моменти світогосподарських
  4. Глава 1. Теорія світогосподарських зв'язків. Основні концепції міжнародної торгівлі, їх розвиток
    світогосподарських зв'язків. Основні концепції міжнародної торгівлі, їх
  5. 31.4. Зовнішньоекономічні зв'язки Бразилії
    світогосподарських зв'язків. Провідну роль серед них відіграє зовнішня
  6. 2. Класичні теорії міжнародної торгівлі
    світогосподарських зв'язків. Висновки, що містяться в цих теоріях, стали свого роду відправними аксіомами для подальшого розвитку економічної думки в розглянутій
  7. Г Л А В А 16 МІЖНАРОДНА ТОРГІВЛЯ
    світогосподарських
  8. ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ
    світогосподарських зв'язків і МЕВ, що впливають на господарський розвиток країни. СИСТЕМА ПОКАЗНИКІВ РОЛІ І МІСЦЯ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНИХ ФАКТОРІВ У господарському розвитку - СУКУПНІСТЬ економіко-статистичних показників, що характеризують динаміку і структуру МЕВ країни і роль їх в її економіці. ЕКОНОМІЧНА ВЗАЄМОЗАЛЕЖНІСТЬ КРАЇН - міцна господарська взаємозв'язок країн на основі МЕВ і
  9. РЕЗЮМЕ
    світогосподарських зв'язків пов'язані з якісними зрушеннями у світовій торгівлі: переважний розвиток торгівлі машин та обладнання, сучасних наукоємних виробів. Практично незмінно високою залишається частка розвинених країн, стабільно зберігають за собою три чверті світового обсягу товарообігу. Розширення зовнішніх зв'язків супроводжується активізацією пошуків нових засобів зовнішньоторговельної
  10. 25.4. Південна Корея в світогосподарських зв'язках
    зв'язків. Південна Корея не відноситься до країн вільного торгового режиму. Уряд, граючи домінуючу роль в економіці, здійснює прямий і непрямий контроль у зовнішньоекономічних зв'язках. До недавнього часу зовнішньоторговельна політика по суті являла собою систему протекціоністських методів розвитку експорту та ліцензування
  11. РЕЗЮМЕ
    світогосподарські зв'язку і в тому числі за величиною товарообігу Росія займає скромне місце в кінці другої десятки країн, пропускаючи вперед багато європейських держав. Сировинна спрямованість експорту і орієнтація імпортних поставок на продукцію машинобудування, продовольство та сировину свідчать про наявність значних проблем у зовнішньоторговельних зв'язках Росії. Особливе місце займає
© 2014-2020  epi.cc.ua