загрузка...

трусики женские
« Попередня Наступна »

Суб'єктивна теорія вартості


Дві попередні теорії розглядають формування вартості з боку про-изводителей товару, не приділяючи належної уваги процесам попиту і споживання. Ко-Ротко їх іноді називають об'єктивні теорії вартості. На противагу їм суб'єктивна теорія заснована на визнанні примату споживання, а не виробництва. В основу теорії покладено твердження, що вихідним і кінцевим пунктом всякої господар-ської діяльності є людина з її потребами. При такому підході визна-ляющая в процесі формування вартості стають судження, прагнення і перед-вшанування суб'єкта, а не витрати тих чи інших факторів виробництва.
Інтерпретація вартості з суб'єктивно-психологічних позицій має давню історію, але наукові основи суб'єктивної теорії вартості були закладені в XIX в. зусиллями двох шкіл - математичної (на ранньому етапі її розвитку) і Австрійської. Незважаючи на близькість їхніх позицій, склад і зміст використовуваних ними категорій су-громадської розрізняються. Як ми побачимо далі, недостатньо чіткі визначення і разли-чия в тлумаченні змісту категорій досі призводять до плутанини і взаємною НЕ-розумінню навіть в рамках одного і того ж теоретичного напрямку. Тому нижче? і в цій главі, й у наступних розділах? аналізу категорій приділяється особлива ува-ня.
У категорійний апараті Австрійської школи послідовно проводиться раз-граніченіе здатності блага задовольняти потребу і кількісної міри цієї здатності. Носієм першого якості служить корисність, під якою розуміється «здатність речі служити для людського благополуччя» 3. Порівняємо з визначенням, прийнятим в марксистській версії трудової теорії: споживча вартість - «поліз-ність, здатність речі або послуги задовольняти будь-яку потребу людини» 4. Як ми бачимо, визначення корисності, що дається Австрійської школою, майже дослівно збігається з марксистським визначенням споживної вартості. Зі свого боку і марксисти, як це випливає з наведеного визначення, використовують поняття «поліз-ність» і «споживча вартість» як синоніми.

Так само, як «споживча вартість» трудової теорії (і класичної політи-чеський економії в цілому), «корисність» Австрійської школи є чисто качествен-ної категорією, визначаючи здатність або нездатність блага задовольняти потреб- ність, але нічого не кажучи про кількісний значенні цього задоволення (в якій ме-ре, наскільки, до якої міри задоволена потреба). Таким чином, не тільки формальне збіг визначень, а й зміст зазначених категорій дозволяє вважати їх ідентичними.
Кількісну сторону задоволення потреби засновник школи К. Мен-гер називає «значення задоволення потреби» (в Австрійській школі термін «значення» означає величину, кількісну міру), а його послідовник Е. Бем-Баверк - величина користі, або просто користь.
У загальному випадку благо може бути використано для задоволення різних по-требностей, тому величина одержуваної від блага користі залежить від важливості потреб-ності. Крім того, у міру насичення потреби величина користі від чергової пор-ції блага зменшується. Найменшу користь, яку може принести благо у всіх сво-їх можливих вживаннях, Бем-Баверк називає граничної користю, або цінно-стю.

За своїм змістом «гранична користь» (цінність) є повним аналогом «граничної корисності», прийнятої в Економікс. Однак для Менгера і Бем-Баверка при тому розумінні категорії «корисність», якого вони дотримувалися, настільки миле серцю маржиналистов вираз «гранична корисність» звучить настільки ж абсурдно, як і «пре-слушна споживча вартість».
Австрійська школа не використовує категорію «вартість». Однак за змістом «цінність» - як якась субстанція, що має кількісне вираження, і тому де-гавкаюча можливим обмін якісно різних корисностей (споживних стоїмо-стей), - це та ж вартість. Ціна формується в результаті зіткнення на ринку суб'єктивних оцінок цінності товару (вартостей) з боку покупців і продав-цов.

Одним з принципових положень об'єктивних теорій є еквівалент-ність обміну, під якою розуміється той факт, що обмінюються рівні вартості. Згідно суб'єктивної теорії, якщо одержуване благо має в очах індивіда таку ж суб'єктивну цінність, що і що віддається ним річ, обмін не приносить йому вигоду, а зна-чит, втрачає сенс. Тому обмін можливий тільки при нерівності цінностей, він від-ходить в тому випадку, якщо для обох суб'єктів цінність чужого товару перевищує цін-ність власного.
У математичній школі категорія «корисність» відображає не тільки здатність блага задовольняти потребу, але одночасно, на відміну від Австрійської школи, в ній виражається і суб'єктивно оцінювана індивідом кількісна міра цієї здатності. Саме таке розуміння корисності - як якісно-кількісної кате-горії перейшло з математичного напряму в теорію граничної корисності і далі в сучасну економічну науку.
Математична школа, у відповідності зі своєю назвою, надає особливого значен-ня математики як методу вивчення економічних явищ. Як напрям у рамках суб'єктивної теорії вартості вона оформилася після того, як вдалося надати закону спадної корисності (в Австрійській школі він міг би називатися законом спадної користі) математичну інтерпретацію. У рамках такого підходу гранична корисність розуміється як величина корисності останнього нескінченно малого збільшення до наявного запасу блага.
Таким чином, в суб'єктивній теорії цінність (гранична корисність) блага оп-чається незалежно від витрат факторів виробництва. Цінність розглядається в ка-честве чисто суб'єктивної категорії, тому теорія дійсно заслужила своє на-звання.
загрузка...
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна " Суб'єктивна теорія вартості "
  1. 2. Абстракція бартеру в елементарній теорії цінності і ціни
    суб'єктивна каталлактики. Для сучасних економістів була проведена дуже велика НЕ ??бачити виникаючих тут проблем. Візер був прав, коли одного разу заявив, що багато економістів неусвідомлено обговорювали комуністичну теорію цінності комунізму і з цієї причини не подбали про розробку теорії цінності сучасного стану суспільства [Cf. Wieser F. von. Der nat?? Ь?? Rlische Wert. Vienna, 1889.
  2. 3. Попит на гроші і пропозиція грошей
    суб'єктивні оцінки відповідних людей. Дійові особи встановлюють для себе рівень залишків готівки, що вважається достатнім. Виконуючи свої рішення, вони відмовляються від покупки товарів, акцій, процентних цінних паперів і продають подібні активи, або, навпаки, збільшують їх покупки. Гроші в цьому відношенні нічим не відрізняються від інших товарів і послуг. Попит на гроші визначається
  3. 1. Загальні зауваження, що стосуються теорії ренти
    суб'єктивної цінності набагато більш досконала. Хоча слава теорії ренти цілком заслужена: увагу, приділену її створення та вдосконалення, принесло чудові плоди. Історії економічної думки немає причин соромитися теорії ренти [Cf. Amonn, Richardo als Begr?? Ь?? Nder der theoretischen National?? Ц?? Konomie. Jena, 1924. P. 54 ff.]. Той факт, що земля різної якості і родючості, тобто
  4. 3. Мінімальні ставки заробітної плати
    суб'єктивних оцінок людей. Застосування більшої кількості та більш якісних інструментів можливо лише остільки, оскільки в наявності є необхідний капітал. Заощадження, тобто надлишок виробництва над споживанням, є необхідною умовою кожного подальшого кроку вперед до технологічного вдосконалення. Саме по собі технологічне знання марно, якщо необхідний капітал
  5. Коментарі
    суб'єктивну реальність, в той час як его розрізняє внутрішнє і зовнішнє. Его називають виконавчим органом особистості, оскільки вона відкриває двері дії, відбирає з середовища те, чому дія повинна відповідати, і вирішує, які інстинкти і яким чином повинні бути задоволені. При цьому его змушене намагатися інтегрувати часто суперечливі команди, які виходять від ід, его і зовнішнього
  6. Пролетарська політична економія
    суб'єктивних оцінок в теорії пояснюються витрати виробництва, попит, пропозиція, ціна. Маржиналізм спирається на кількісний аналіз і використовує економіко-математичні методи і моделі. Одним з широко відомих теоретиків математичної школи є Леон Вальрас (1834-1910), швейцарський економіст. Він розробив модель загальної економічної рівноваги, яка має в своїй основі
  7. 3. Стан економічної теорії на межі третього тисячоліття
    суб'єктивну теорію вартості (на відміну від трудової теорії вартості в класичній політекономії) і теорію рівноваги. Економічне господарство розглядається представниками цього напрямку як сукупність мікроекономічних агентів, бажаючих отримати максимальну корисність при мінімальних витратах. Вихідним пунктом в цьому аналізі виступають попит і пропозицію, потреба і споживання.
  8. 1. Теорія граничної корисності як теорія ціноутворення
    суб'єктивної корисності (цінності), а й висунули її в якості основи ціноутворення. Щоб краще зрозуміти логіку їх міркувань, слід уточнити різницю між об'єктивною і суб'єктивною корисністю. Перша являє собою здатність (в принципі!) Служити для людського благополуччя. Суб'єктивна ж корисність або цінність являє собою значущість даної речі для благополуччя
  9. 2. Теорія витрат виробництва
    суб'єктивних витрат. Визнання об'єктивного характеру витрат характерно для класичної школи, де ціни факторів виробництва виводилися з так званих природних норм винагороди, а їх рівні визначалися окремими теоріями. Земельна рента визначалася як диференційний надлишок понад граничних витрат обробітку землі, заробітна плата - довгостроковими витратами коштів
  10. 1. Теорія граничної продуктивності Дж. Кларка
    суб'єктивних, а об'єктивних витрат у варіанті, даному французьким економістом Ж.Б.Сей. Нагадаю, погляд Сея полягає в тому, що всі фактори виробництва (праця, капітал, земля) на рівних беруть участь у процесі створення вартості і отримують свою частку створеного продукту. Але й тут залишається невирішеним питання, як визначається частка даного чинника у вартості створеної продукції. Варіант відповіді на
загрузка...
загрузка...
енциклопедія  антрекот  асорті  по-кубанськи  журавлинний