ГоловнаЕкономікаЕкономіка країн → 
« Попередня Наступна »
Є. Н. Ведута. Стратегія та економічна політика держави, 2004 - перейти до змісту підручника

Країни з трансформованою економікою

У 90-х рр.. у всіх країнах Східної Європи проведені лібералізація цін і зовнішньої торгівлі, приватизація державної власності та заохочення приватного підприємництва, введення конвертованості валют. Їх стратегічною метою стає залучення іноземних інвестицій і входження в Європейський союз (ЄС), на частку якого припадає основна частина їх торгового обороту. Захід створив спеціальну групу «24» для координації своїх дій по відношенню до країн з трансформованою економікою. Для надання їм допомоги і надання довгострокових кредитів в 1991 р. був заснований Європейський банк реконструкції і розвитку (ЄБРР). Були укладені Європейські угоди, що передбачають надання економічного сприяння трансформованим країнам для створення до 2000 р. зони вільної торгівлі промисловими товарами.
Незважаючи на загальну модель трансформації економіки країн Східної Європи і пов'язаних з цим проблем, можна відзначити як її різноманіття, так і різну ступінь розвитку негативних тенденцій.
Лідерами по залученню іноземних інвестицій стають Польща, Угорщина та Чехія. По відношенню до цих країн здійснюється реструктуризація та списання боргів. Швидке реформування НДР, що об'єдналася з ФРН, призвело до високого рівня безробіття в східних землях. Повний хаос у реформуванні спостерігається в Болгарії. До слабо залучаються для іноземних інвесторів країнам відносять Румунію і Словаччину, де не поспішають з приватизацією. Враховуючи відсутність в країнах Східної Європи національних економічних стратегій і фінансову нестабільність у світовій економіці, ймовірність настання економічної та соціальної катастрофи в цих країнах залишається високою.
Протягом періоду 1985 - 1995 рр.. обсяг виробленого ВВП скоротився в Угорщині на 3,5%, у Словаччині - на 6,7%, Чехії - на 9,5%, Болгарії - на 15,2%, Румунії - на 24,9%, Югославії - на 58, 8%. Для цих країн був характерний зростання зовнішньої заборгованості, безробіття та соціального розшарування.
Спостерігалися високі темпи інфляції і характерно систематичне ухилення від оподаткування, що означає зародження під виглядом приватного сектора кримінальної економіки. Зменшилася реальна платоспроможність національних валют по відношенню до долара США: у Болгарії та Угорщині - в 6,4 рази, у Польщі - в 313 раз, в Румунії - в 127 раз, Словаччини та Чехії - в 3 рази, Югославії - в 122,5 млрд. разів.
В Польщу, Угорщину і Чехію в 1995 р. направляється 86% притоку іноземного капіталу. Польща, що мала до трансформації найбільшу зовнішню заборгованість західним кредиторам, в 1994 - 1995 рр.. посіла перше місце за темпами зростання ВВП. Тільки цій країні вдалося за 10 років (1985 - 1995 рр..) Добитися позитивного приросту ВВП на 8%. Це пов'язано з реструктуризацією її боргів та їх списанням більш ніж на половину країнами Паризького клубу і країнами Лондонського клубу.
На відміну від країн, що мали більший досвід у реформуванні, Болгарія відмовилася від всякого регулювання цін і валютного режиму. У країні спостерігається повний хаос реформ. Офіційний валютний резерв використовується не для інвестування виробництва, а для інтервенцій на валютному ринку. Валютні резерви скоротилися з 1236 млн. дол в 1995 р. до 5065 млн. в 1996 р. Державна заборгованість Болгарії склала 120% ВВП. Країна стала постійним клієнтом МВФ, який може позбавити її права формувати власну політику. У цьому зв'язку авторитетні болгарські економісти заявляють про необхідність розплати власністю за зовнішні борги.
У Румунії в 1997 р. вироблялося лише 54,4% від обсягу виробництва ВВП в 1989 р. Реальна середня заробітна плата досягла лише 55,2% від доходів, одержуваних в останній рік правління Чаушеску. Під час фінансової кризи в Румунії лей впав на триста пунктів по відношенню до долара. Низьку привабливість Румунії для іноземних інвесторів пояснюють зволіканням термінів приватизації. МВФ зажадав від уряду Румунії прийняти план економії коштів за рахунок скорочення бюджетних витрат.
Уряд вирішив поповнити казну за рахунок підвищення вартості акцизів на бензин, що призвело до його подорожчання на 50% і викликало ланцюгову реакцію загального зростання цін.
У 1997 - 1998 рр.. до слабо залучаються для іноземних інвесторів країнам, крім Румунії, віднесли і Словаччину. До найбільш привабливим країнам віднесли Хорватію і Угорщину. Середню позицію займають Росія, Чехія, Польща і Словенія. У групі держав Центральної та Східної Європи з трансформованою економікою темпи приросту основних вкладень в основний капітал в 1998 р. зросли в Угорщини з 8,8% в 1997 р. до 12%, сповільнилися з 20,6% до 14,8% у Польщі і скоротилися на 3% після зниження на 4,9% у Чехії. У березні 1998 р. на конференції ЄС в Лондоні було вирішено прийняти в ЄС першу групу кандидатів Східної Європи - Польщу, Угорщину, Чехію та Словенію.
Для всіх країн з трансформованою економікою характерне прагнення до залучення іноземних інвестицій і відсутність власної стратегії розвитку. На думку А. Ноува, радикальне структурне оновлення економіки цих країн здійснюється без будь-якої державної стратегії, за відсутності власного ринку капіталів і чесно заробленого приватного капіталу. «Звичайно, становище різних країн неоднаково: те, що дає ефект в Угорщині, може не діяти в Росії чи на Україні. Але все ж відчувається небезпека занадто різкого переходу від одного догматизму до іншого, від крайності до крайності »/ 76, с.11 /.
Враховуючи фінансову нестабільність у світовій економіці, важкі наслідки фінансової кризи в Східній Азії і залежність національних економік країн Східної Європи від припливу іноземних інвестицій, можна погодитися з думкою Шаванса, що при лібералізації їхньої економіки «велика ймовірність розвитку з непередбаченому шляху »/ 76, с.144 /.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна " Країни з трансформованою економікою "
  1. ОБОРОТНИЙ КАПІТАЛ
    найбільш рухлива частина капіталу підприємства, яка на відміну від основного капіталу є більш текучої і легко трансформованою в грошові кошти. До оборотного капіталу прийнято відносити грошову готівку, легко реалізованих цінні папери, матеріально-виробничі запаси, нереалізовану готову продукцію, короткострокову заборгованість інших підприємств даному підприємству. Оборотний
  2. Проблеми великих підприємств
    Практичні результати трансформації, насамперед у реальному секторі, не дозволяють говорити про завершеності реформ та незворотності переходу економіки до ринкових принципів функціонування. Підприємства багатьох галузей, особливо великі, навіть після акціонування і приватизації не змогли адаптуватися до вимог ринкової економіки: вони економічно неефективні, зберігають надлишкову
  3. Розширене відтворення і нагромадження капіталу
    Розширене відтворення - відновлення процесу виробництва не в незмінному, а увеличивающемся розмірі. Для нього характерно те, що на особисті потреби підприємцем витрачається лише частину прибутку. Інша частина направляється на розширення виробництва, при цьому відбувається накопичення капіталу. Накопичення капіталу - спрямування частини прибутку на розширення виробництва. При цьому весь прибуток,
  4. ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ
    зовнішньоекономічними чинниками - різноманітні види і форми світогосподарських зв'язків і МЕВ, що впливають на господарський розвиток країни. СИСТЕМА ПОКАЗНИКІВ РОЛІ І МІСЦЯ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНИХ ФАКТОРІВ У господарському розвитку - СУКУПНІСТЬ економіко-статистичних показників, що характеризують динаміку і структуру МЕВ країни і роль їх в її економіці. ЕКОНОМІЧНА ВЗАЄМОЗАЛЕЖНІСТЬ КРАЇН -
  5. Розвиток власності на рубежі XX-XXI століть
    Практика країн, орієнтованих на монополізм власності, як приватної, так і державної, виявилася неспроможною, що не забезпечує ефективного розвитку національних економік. Як наслідок - "впровадження" в економіку як тих, так і інших країн "протилежних" механізмів. Зокрема, починаючи з 70-х рр.. ряд країн з приватновласницької орієнтацією (Швеція, Італія та ін) почали
  6. Студент повинен знати
    : - предмет і метод історії економіки; - періодизацію історії економіки; - місце історії економіки в системі економічних наук; - основні риси розвитку первісного, рабовласницького і феодального способів виробництва; - загальне і особливе в розвитку західноєвропейських країн в епоху феодалізму; - особливості економічного розвитку країн на рубежі XIX - XX ст.; -
  7. КРАЇНИ
    на відміну від розвинених в економічному відношенні країн, що розвиваються називають країни зі слабо розвиненою економікою, невисоким економічним потенціалом, відсталою технікою і технологією, непрогрессивное структурою промисловості та економіки в цілому, що намагаються подолати бар'єр відсталості, вийти на рівень більш розвинених
  8. Список рекомендованої літератури
    1. Бор М.З. Історія світової економіки: Конспект лекцій. - М.: Видавництво «Справа і Сер-вис», 2000. 2. Вощанова Г.П., Годзіна Г.С. Історія економіки. - М., 2002. 3. Історія світової економіки: Підручник для вузів / Під ред. Г.Б. Поляка, А.Н. Маркової. - М.: ЮНИТИ, 2001. 4. Історія економіки / За заг. ред. Кузнєцової О.Д., Шапкина І.М. - М., 2002. 5. Конотопом М.В., Сметанін С.І. Історія
  9. 11.1.8. Відкрита і закрита економіка
    Відкрита економіка - це такий тип національної економіки, де іноземним господарюючим суб'єктам відкритий доступ на більшість ринків і в більшість галузей і сфер. У закритій економіці переважна частина ринків, галузей і сфер для них закрита. Однак повністю відкритих лібералізованих економік у світі майже не існує. Тому говорять про більш-менш відкритих економіках. Так,
  10. стабілізаційної програми
    1) програми стабілізації, оздоровлення економіки країни, здійснення яких є елементом і умовою деяких форм кредитування з боку Міжнародного валютного фонду, 2) сукупність вживаються урядом країни заходів щодо стабілізації економіки, виходу з економічної
  11. Показники вивозу капітал
    Рівень економічного розвитку країни відбивається і в показниках вивезення капіталу (міжнародного руху капіталів): а) в обсязі зарубіжних інвестицій (активів) даної країни і його співвідношенні з національним багатством країни. Як правило, країна з високим рівнем економічного розвитку має великі можливості вкладення капіталу в економіку інших країн, б) у співвідношенні обсягу закордонних
  12. Запитання до теми
    1. Розкрийте основні ознаки промислово розвинених країн. 2. Визначте основні риси динаміки економічного розвитку західних країн у XX ст. 3. Проаналізуйте позиції країн - лідерів у світовій економіці. 4. Стосовно до груп країн і окремих країнах розкрийте характерні риси моделей господарських механізмів. Яка з них найбільш
  13. 13.2. Зовнішня торгівля в країнах з великою і малою відкритою економікою
    Країна з великою відкритою економікою - країна, що має такий великий питома вага в загальному обсязі міжнародної торгівлі даним товаром, що зміна обсягу її зовнішньоекономічних операцій здатне вплинути на світову ціну цього товару; Країна з малою відкритою економікою - країна, питома вага якої в загальному обсязі міжнародної торгівлі даним товаром незначний і тому зміна обсягу її
  14. Тема 9. Історія світової економіки в післявоєнний період
    Економічні причини і наслідки другої світової війни. План Маршалла. Зрушення у співвідношенні сил на міжнародній арені. Варіанти національних програм відродження економіки після другої світової війни. Методи державного регулювання. Інтернаціоналізація виробництва на приватно-господарському та міждержавному рівнях. Рушійні сили економічного зростання країн Заходу. Національні моделі
  15. Феномени, ноумени і фантоми економіки
    Політична економія? фундаментальна теорія економіки минулого, сьогодення і майбутнього всіх країн світу. Її композиція (структура) в цілому представлена ??графічної моделі (схемою): Фундаментальна економіка --------------- + ----------- КУРСИ 1. Економічний? 2. Економічна? 3. Актуальні
  16. III.3.2. Класифікація країн групи експертів Організації Об'єднаних Націй
    У даній класифікації країни світового господарства за рівнем розвитку та регіональним особливостям поділяються на чотири групи: А - афро-азіатські країни; В - промислово розвинені країни; С - латиноамериканські країни ; D - країни з централізовано планованої економікою. Сума двох груп А + С - це країни, що розвиваються, які за своєю структурою дуже диференційовані за рівнем
  17. Інтенсивність приватизації в країнах з перехідною економікою
    По шляху приватизації різні країни з перехідною економікою пройшли неоднакові відрізки. Про це свідчить частка недержавного сектора, тобто приватних підприємств і підприємств із змішаною власністю, у виробництві ВВП,% (дані за 1996 р.): {foto154} У всіх зазначених країнах після 1996 р. ця частка дещо підвищилася. Такий розкид показників пояснюється відмінностями
  18. ЕКОНОМІЧНІ РЕФОРМИ
    великі перетворення, зміни в системі ведення господарства, управління економікою, шляхи та способи здійснення економічної політики. Економічні реформи проводяться в умовах, коли виявляється низька ефективність економічної системи, виникають економічні кризи, економіка погано, недостатньо задовольняє потреби людей, країна відстає у своєму розвитку від інших країн. В