загрузка...

трусики женские
« Попередня Наступна »

42. Радянська економіка в роки війни

Радянська економіка до початку Великої Вітчизняної війни мала досить високий військово-промисловий потенціал. Це сталося завдяки успішно проведеній в СРСР індустріальної політиці та наявним величезним запасам природних і людських ресурсів. Однак внаслідок деяких політичних прорахунків Російське керівництво не змогло достатньою мірою переорієнтувати економіку на військовий лад так, як це зробила Німеччина, завзято готувалася до загарбницького наступу. Іншими словами, радянська економіка була перебудована вже під час участі нашої країни у війні, а точніше, тільки через рік після вторгнення гітлерівських полчищ на територію Радянського Союзу.
З 1942 р. збільшилося промислове виробництво (звичайно, в основному військове). Жорсткі заходи контролю зверху, приголомшлива працездатність і самовіддача простих трудівників дозволили налагодити випуск такої кількості військової продукції, що до кінця війни Радянський Союз не тільки наздогнав, але й перегнав Німеччину, Англію і США по військовому озброєнню. До 1945 у радянської сторони танків було в 2,8 рази більше ніж у німецької, літаків - у 7,5 разів, а артилерійських знарядь - в 3,2 рази. Таким чином, на кожне німецьке знаряддя доводилося 20 радянських, а на кожен німецький танк - 7 радянських. Радянське озброєння відрізнялося високою якістю.
У виробництво впроваджувалися новітні російські розробки. У невеликі терміни радянськими конструкторами були створені нові марки озброєння, значно перевершували розробки німецьких конструкторів. Великою підмогою для фронту стали винищувачі Яковлєва та Лавочкіна, знамениті легкі і маневрені танки Т-34 і реактивні артилерійські установки («Катюші») - прообраз майбутніх систем залпового вогню «Град».
Розпочатий з 1942 р. спад промислового виробництва з випуску мирної продукції в значній мірі сприяв активному розвитку кустарно-ремісничого промислу.
Виробами ремісників і кустарів поповнювався ринок товарів народного споживання.
Економіка воєнного часу потребувала не тільки в потужному технічному оснащенні, а й у кваліфікованих кадрах, особливо робочих спеціальностей. За верстати ставали не тільки дорослі чоловіки, але й жінки, люди похилого віку і навіть діти, причому жінки становили понад 50% усіх працюючих. Зародився рух «двухсотников» і «трехсотников», які виконували по 2-3 норми. У кількісному співвідношенні на одного солдата доводилося по 6-7 тилових робітників. У зв'язку з нарощуванням темпів зростання продуктивності праці на заводах був введений 11-годинний робочий день, а належні за законом відпустки анульовані. Для підтримки сил робітники отримували продукти за картками (хліб, цукор та ін.) Належний їм раціон хоча і був мізерним, але все ж значно перевищував карткове забезпечення непрацюючого населення. Багато були просто змушені йти на заводи для того, щоб прохарчується.
Що стосується сільського господарства, то тут були значні втрати, так як найбільша частина сільгоспугідь перебувала на окупованих фашистами територіях (Україна, Дон). У селищах залишалися переважно жінки, діти, люди похилого віку і каліки, а чоловіче бій-і працездатне населення було мобілізовано. Технічна база застаріла, а коней в селах було вже мало. Частково доводилося вести оранку на людях, які впрягались замість коней самі. Але що підвищилася до 9% інтенсивність праці не могла компенсувати втрату орних земель на заході СРСР. Майже в 3 рази впало виробництво технічних культур: соняшнику, бавовни, цукрового буряка. Скоротилося поголів'я худоби.
У містах гостро відчувалася нестача продуктів харчування, тому там були введені продовольчі картки і створені ОРСи (відділи робітничого постачання).
Продукція вітчизняної легкої промисловості тепер була рідкістю в магазинах і видавалася в основному в якості заохочення за відмінну роботу.
У магазинах продукти і промтовари продавалися за державними розцінками, а на ринках стався сильний стрибок цін. Це було викликано тим, що попит значною мірою перевищував пропозицію. Буйним цвітом розцвіла спекуляція, коли, наприклад, за буханець хліба віддавалася-яка цінна річ, значно перевищує його за вартістю.
Грошова емісія також сприяла зростанню цін. Для зменшення грошової маси було потрібно щось зробити. І керівництво країни прийняло рішення про створення «комерційних» магазинів. З їх допомогою держава кілька стабілізувало економічне становище, так як через ці магазини воно реалізовувало товари народного споживання і продукти харчування додатково до існуючих пайкам, з одного боку, а з іншого - затримувався зростання ринкових цін на вільному або «колгоспному» ринку.
Більше того, держава ввела нові податки для населення (податок на холостяків). Ще одним способом поповнити скарбницю стало примусове поширення позик і облігацій, дохід з яких до кінця війни зріс в 2,8 рази. Особливе місце зайняв фонд оборони, куди пересічні громадяни добровільно вносили кошти. Деякі внески були настільки великі, що на них спокійно можна було побудувати, наприклад, танк чи літак.
Люди не шкодували ні сил, ні коштів. «Все для фронту, все для перемоги» став не просто гаслом, а способом життя всієї країни на 5 довгих років. У цей період держава, що виступало головним замовником і гарантом стабільності, зміцнило методи командно-адміністративного управління.
загрузка...
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна " 42. Радянська економіка в роки війни "
  1. Тема 9 Періодизація історії економіки Росії
    економіки влади (1928-1940 роки). Економіка СРСР в роки Великої Вітчизняної війни (1941-1945 роки). Післявоєнний розвиток народного господарства (1945-1953 роки). Спроби реформування командно-адміністративної системи (1953-1964 роки). Радянська економіка в епоху "розвинутого соціалізму" (1965-1991 роки). Економічні перетворення в 1990-ті
  2. 53. ПІСЛЯВОЄННОГО ВІДНОВЛЕННЯ ЕКОНОМІКИ СРСР
    радянській території від ворога. У післявоєнні роки тривало відновлення економіки і здійснювалася перебудова на мирні потреби. Але одночасно з скороченням випуску військової продукції старих зразків величезні кошти вкладалися в розробку нових видів техніки і озброєнь. У 1949 р. СРСР випробував атомну бомбу, в 1953 г - водневу. Військові витрати поглинали не менше 25%
  3. Тема 6 Економіка країн з розвиненою ринковою системою після другої світової війни
    економіки Франції після другої світової війни. Післявоєнна націоналізація. Основні напрями економічної політики Франції в 50 - 60-і роки. Індикативне планування у Франції. Політика голлізму. Перегляд пріоритетів економічного розвитку Франції. Особливості розвитку британської економіки в післявоєнний
  4. 34. Економіка країни в роки Великої Вітчизняної війни і післявоєнний період (1941-1985 рр..)
    В результаті виконання передвоєнних п'ятирічних планів Радянський Союз перетворився на індустріальну державу. Зростання економічного і військового потенціалу нашої країни, її міжнародний авторитет, сила прикладу першої у світі держави робітників і селян викликали неприязнь держав, що прагнуть до нового переділу світу. Вони бачили в нашої країни не тільки противника їх домагань на нові території,
  5. № 172. Економіка СРСР в роки Великої Вітчизняної Війни
    війни. Перебазування продуктивних сил на Схід, ці підприємства стали основним постачальником найважливіших видів продукції. Головним доходом держави продовжували залишатися надходження від держ. підприємств, додатковим джерелом були надходження від населення (податки, позики), також були залучені народні кошти. Проблеми додаткових трудових ресурсів вирішувалася залученням в
  6. № 89. Головні соціально-економічні наслідки Другої світової війни
    радянського блоку відбулося в 1949 р. з утворенням Ради Економічної Взаємодопомоги
  7. Питання до заліку
    радянської економіки в 1965-1985 рр.. 35. Наростання труднощів в економічному розвитку СРСР наприкінці 70 - початку 80 рр.. 36. Економічний стан СРСР напередодні реформи 90-х рр.. 37. Монетаристская концепція регулювання радянської економіки і результати її реалі-ції. 38. Соціально-економічні перспективи розвитку ринкового господарства
  8. 4. Радянський Союз
    радянської економікі.Етот інтерес посилився в 1957 р., коли російські запу-стилі перший штучний супутник Землі, а так-же в 1959 р., коли радянський лідер Микита Хрущевсовершіл візит до Сполучених Штатів і пообіцяв, що його країна незабаром обжене Сполучені Штатипо продуктивності і тим самим поховає
  9. № 151. Економіка Росії в роки Першої світової війни
    роки Першої світової війни погіршився. Походив спад в найважливіших галузях госп-ва, знизилися видобуток вугілля, виробництво металу, у важкому становищі знаходився залізничний транспорт. Особливо катастрофічно війна позначилася на с / госп-ві. Позбавлення села мільйонів працівників, коней, окупація західних областей призвели до скорочення валового збору зерна. Скоротився також збір всіх с / г культур.
  10. Запитання для повторення шостої глави
    економіки Росії монголо-татарського ярма? 3. Які причини об'єднання російських земель в єдину державу? 4. Що представляли собою вотчина і помістя? 5. Які наслідки ліквідації феодальної роздробленості? 6. Які причини, напрями та результати реформ Петра 1? 7. Які причини, напрями та результати реформи 1861 року? 8. Які особливості формування
загрузка...
загрузка...
енциклопедія  антрекот  асорті  по-кубанськи  журавлинний