Головна
ГоловнаЕкономікаТеорія економіки → 
« Попередня Наступна »
С. Фішер, Р. Дорнбуш, P. Шмалензи. Економіка, 1995 - перейти до змісту підручника

2. Регулювання на практиці


У табл. 13-1 наводиться список основних регулюючих-чих агентств федерального рівня в 1980 р. з ука-занием основних сфер їх обов'язків і бюджетовна заходи з регулювання в 1980 і 1985рр. (Обидва бюджету наводяться в доларах 1985 р.). Ці агентства іменують, як правило, по начальнимбуквам їх повних назв: ICC, FCC, FERC, CAB ит.п., і тому в сукупності їх часто називають «алфавітним супом».
Початок економічного регулювання в його со-часовому вигляді було покладено в 1887 р. созданіемКоміссіі з транспорту й торгівлі між штату-ми (ICC). ICC, як і в більшість агентств, зани-мающихся економічним регулюванням, состоітіз кількох членів, рішення приймаються більшістю голосів. Перший федеральний антітре-стовскій закон був прийнятий в 1890 р. У період між-ду 1907 і 1920 рр.. в більшості штатів були зі-будівлею комісії з регулювання цін, призначають-екпортувати підприємствами комунального обслужіванія.Масштаби економічного регулювання на федеральному рівні розширилися в часи Велікойдепрессіі 30-х років і ще раз - на початку 70-х го-дов, коли були введені регульовані ціни нанефть, бензин і супутні продукти.
Початок процесу соціального регулювання вСоедіненних Штатах датується 1906 р., коли б-ла створена Адміністрація з контролю за качест-вом харчових продуктів і медикаментів (FDA). Розмах соціального регулювання різко розширив-ся в 60 - ті роки і особливо на початку 70-х років пріадміністраціі Ніксона Багато з цих созданнихв пізніший час агентств очолюються чащеоднім особою, ніж групою осіб.
Починаючи з середини 70-х років багато крітікінастаівалі на тому, що процес як соціального, так і економічного регулювання зайшов занадто-ком далеко і став тягарем для економіки. Іхдоводи складалися не в тому, що зміст етіхагентств обходиться суспільству занадто дорого (при-наведені в табл. 13-1 цифри бюджетів малі за ва-шінгтонскім мірками), а скоріше в тому, що действіяработніков органів регулювання (це можуть битьюрісти, економісти чи фахівці з другіхобластей, є членами різних комис-сій, управлінь з регулювання. - Прим. пер.) обертаються витратами, надмірними для еко-номіки в цілому Замість того щоб усувати про-махи у роботі ринків, вони породжують нові дже-рел неефективності.
Робота з економічного дерегулювання взначною масштабах розгорнулася з середіни70-х років. Федеральний уряд прекратілоустанавлівать ціни на нафту, на велику частьпріродного газу та бензину, а також тарифи авіації-онних і автотранспортних компаній. Навіть діяль-ність банків, залізниць і телефонної се-ти піддалася часткового дерегулювання. Неко-торие з цих змін чітко переглядаючи-ються в цифрах бюджетів в табл. 13-1 *. Процеси
4 Управління цивільної авіації (CAB) було насправді упразднено1 січня 1985 р.; наведена в таблиці цифра бюджету 1985 отражаетглавним чином витрати з припинення діяльності CAB і діяч-ність Міністерства транспорту на ринках міжнародних авіаліній.
ТАБЛИЦЯ 13-1. Основні регулюють агентства федерального рівня в 1980 і 1985 рр..
Бюджег
Агентство
Сфера основних обязанностейв 1980 (дата реєстрації)
1980 I . 1985

Економічне регулювання
Комісія з межштатной торгівлі
Федеральна комісія із зв'язку
Федеральна комісія з энергетическомурегулированию
Управління цивільної авіації
Федеральна морська комісія
Управління щодо економічного регулювання
Контролер грошового обігу
Рада керуючих Федеральної резервної системи
Федеральна корпорація зі страхування депозитів
Федеральне управління з кредитування жіліщногостроітельства
Федеральна корпорація страхування ощадно-позичкових асоціацій
Соціальне регулювання
Адміністрація з нагляду за якістю піщевихпродуктов і медикаментів
Служба санітарного нагляду за тваринами і растеніяміФедеральная комісія з торговлеКоміссія з цінних паперів і бірж
Федеральне управління авіації
Комісія з ядерного регулювання
Національне управління з безпеки руху на
автострадахУправленіе з охорони навколишнього середовища
Управління з техніки безпеки і охорони трудаУправленіе з техніки безпеки та охорони праці
шахтеровКоміссія з безпеки продуктів споживання
Залізниці (1887)
Автоперевезення (1934) 100 49
Перевезення баржами (1940)
Телефони (1934)
Радіомовлення (1934) 96 95
Кабельне телебачення (1968)
Електроенергетика (1935)
Трубопроводи (1938, 1977) 90 97 37 6 15 12 194 - 140 "179 16 17 163 143 43 26 27 26 Природний газ (1954)
Авіалінії ( 1938)
Морське судноплавство (1936)
Нафта (1973)
Національні банки (1864)
Банки - члени Fed (1913)
Банки із застрахованими депозитами (1933)
Заощадження та позички (1933)
Застраховані заощадження і позики (1934)
Безпека харчових продуктів і медикаментів
(1906), косметичних товарів (1938) 405 410 323 242 39 32 91 106 285 264 460 448 74 58 525 662 234 221 180 152 Дієвість ліків (1962) Рослинні консерви (1907) Реклама (1914, 1938) Випуск і біржові операції з цінними
паперами (1934) Безпека авіаліній (1934) Ядерні електростанції (1947) Безпека автотранспорту (1970) Економія пального (1975) Забруднення повітря, води і шумове
забруднення (1963-1972) Токсичні речовини (1976)
Безпека робочого місця і охорона праці (1971) Безпека шахт та охорона праці (1973)
Продукти споживання (1972) 50 - 36
* Тільки на заходи з регулювання, за винятком антитрестовских, в млн.
дол 1985
** За 1982 г, за 1980 даних немає.
Джерело: Leonard W. Weiss, «The Regulatory Reform Movement», в L W. Weiss and MW Klass (eds.), Regulatory Reform: What Actually Happened,
Little, Brown, Boston, 1986 , Table 1.
дерегулювання в набагато меншому ступені затріть-випробовували серйозні бюджетні обмеження при
нулі соціальну сферу, незважаючи на зусилля з сто-Рейгана, але не було прийнято жодного законополо-
рони адміністрацій Форда, Картера, Рейгана. В жения, яке істотно обмежувало б раз-
табл. 13-1 показано, що деякі з цих агентств мах соціального регулювання.
Різні історичні приклади з областіекономіческого і соціального регулювання відпрацьовано-жають той факт, що причини існування двухгрупп агентств різні, так само як і ті политиче-ські сили, на які вони реагують, до обгово-нию чого ми зараз і приступаємо.
Економічне регулювання
функції першої групи агентств, перерахованих втабл. 13-1, чия діяльність пов'язана з экономическимрегулированием, зазвичай включають ограніченіевхожденія в конкретну галузь і контроль какцен, так і якості послуг. Найважливішим економіч-ським підставою для такого роду регулювання яв-ляется проблема природних монополій, представ-ленна в гол. І і детально анализируемая в гол. 14.Однако дані другого стовпця табл. 13-1 свідчать про те, що процес економічного регу-лювання зачіпає велику кількість отрас-лей, про які ніхто не може стверджувати, що оніявляются природними монополіями. Чому?
Деякі дослідження, присвячені созданіюКоміссіі з транспорту й торгівлі між штату-ми (ICC) в 1887 р., підтверджують те, що стало відо-мо під назвою «гіпотеза захоплення» 5.
Про Відповідно до гіпотези захоплення регулірующіеагентства створюються в інтересах фірм , діяль-ність яких вони покликані регулиро-вать, а працівники цих агентств служать інте-ресам регульованих фірм (які «захопи-ли» їх за допомогою політичного процесу), а не інтересам споживачів.
У цих дослідженнях стверджувалося, що залізничн-рожніх компанії виступали на підтримку регулюються-вання їх власної діяльності, посколькурегулірованіе могло б послужити процесу укреп-лення залізничних картелів. до 1906 р. ICCне встановлювала залізничні тарифи, але тре-Бова від залізничних компаній придержи-тися оголошених ними тарифів. Ставлячи тайниесніженія цін поза законом, механізм регулірованіятем самим утруднював для залізничних компа-ний обман інших учасників договірного угоді-ня.
Як може невелика група фірм отримати по-літичної перевагу всупереч інтересам мно-гих споживачів ? Це обговорювалося в гол. 4. Органи-вувати велика кількість людей, мало піклуються-ся про якусь проблему, важче, ніж невелику
5 Див Paul W. MacAvoy, The Economic Effects of Regulation, MIT Press, Cambridge, 1965 з приводу ICC; George J. Stigler, «The Theory ofEconomic Regulation», SeM Journal of Economics and Management Science, Spring 1971 з приводу гіпотези захоплення взагалі.
заможну групу, яка виявляє велику оза-боченность цією проблемою. Якщо регулірованіеспособно породжувати монопольну владу, то перебуваючи-дящіеся в меншості отримають великий виграш, тоді як втрати більшості будуть невелікі.Меньшінство цілком може торжествувати.
Гіпотеза захоплення ставить з ніг на голову ідею проте, що економічне регулювання прізванооградіть суспільний інтерес від впливу моно-поліі. Чи правильна ця гіпотеза? Легко привести при-заходи галузей, які вітали регулирова-ня, в їх числі авіа-і телефонні компанії; какавіаціонние, так і автотранспортні фірми упор-але виступали проти дерегулювання. Але есліпріглядеться уважніше, то можна вияв-жити більш складні приклади поведенія6. У 1880-х роках фермери наполегливо виступали в поддержкурегулірованія залізничного сполучення і по-отримували вигоди, наприклад, від обмежень на залоз-нодорожние тарифи. У 1930-х роках власники гру-зовіков пручалися регулюванню; їх діяч-ність регулювалася головним чином тому, чтожелезнодорожние компанії бажали збільшення та-рифів на вантажні перевезення з метою ослабленіяконкуренціі з боку вантажного автотранспорту.
Аналогічно, той факт, що діяльність авіаліній іавтотранспортние перевезення піддалися процессудерегулірованія, наводить на думку про те, що иног-так і велика кількість людей (наприклад, авіапас-сажіров і судновласники) можуть бути об'єднані вполітіческой дієву силу.
Точно так само гіпотеза захоплення є слішкомпростой для прийнятного пояснення поведеніяработніков органів регулювання. Закони, лежачи-щие в основі економічного регулювання, какправіло, дуже розпливчасті і дають работнікамрегулірующіх агентств велику свободу в досягненні своїх власних цілей, а цілі ці варьі-руются як під часу, так і по окремих агент-ствам. У період 1960-х років комісії штатів, ре-що регулюють діяльність електричних компаній, приділяли їм мало уваги, і ці компанії получа-ли високі прибутки. Комісії цілком могли слу-жити інтересам цих компаній, як і пророкуючи-ет гіпотеза захоплення. Але в 1970-ті роки багато робіт-ники регулюючих агентств на рівні штатів пи-талісь досягти вагомих політичних результатовпосредством зниження цін на електроенергію, врезультаті чого страждали електричні компанії.
На федеральному рівні Федеральна комісія посвязі (FCC) зберігала протягом довгого временіналог на телефонні переговори на далекі рассто-
6 Для грунтовного обговорення цих проблем і фактів см. James Q.Wilson, «The Politics of Regulation », - JQ Wilson (ei), The Politics ofRegulation, Basic Boob, NewYork, 1980.
яния (встановлюючи тарифи на них вище себестоі-мости) для субсидування місцевого телефонного свя-зи, Міністерство цивільної авіації (CAB) підтримувані прибутковість авіаліній, препятствуявознікновенію нових фірм, a ICC намагалася заст-вить залізничні компанії продовжувати Неви-придатне для них обслуговування малих міст. Але вроки президентства Картера і Рейгана члени всехетіх агентств енергійно виступали за дерегулірова-ня Співробітники регулюючих агентств , як і за законодавець, є політиками, але реагіруютоні не тільки на політичну владу регуліруемихфірм У гіпотезі захоплення є частка істини, але вонане дає повної картини.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна" 2. Регулювання на практиці "
  1. § 2. МОНОПОЛІЯ: МІСЦЕ І РОЛЬ НА РИНКУ
    регулювання в США? Це регулювання проводиться за чотирма напрямками. Перший напрямок: обмежується монополізація ринку. При цьому під монополізацією розуміється не укрупнення виробництва, а тільки серйозне обмеження торгівлі. По суті справи головним у 1-й статті Акта Шермана є таке положення. Незаконним визнається трест або в іншій формі змову, спрямовану на
  2. 5. Авіакомпанії та двіженіеза дерегулювання
    регулювання економіки отримало в кон-це 1970-х і початку 1980-х років. Економісти мо-гут розраховувати на визнання своїх заслуг у етомделе19. Вони давно відзначали, що економічне ре-18 Див дуже сильну аргументацію Стівена Кельмана в «Cost BenefitAnalysis '. An Ethical Critique», Regulation, January-February 1981. w Про рух за дерегулювання з упором на роль економічного ана-лізу см.
  3. 4. Виробництво
    регулювання народжуваності. Але бореться з тими, хто хоче заборонити іншим вільно обговорювати всі за і проти цих заходів. Ліберальне думка полягає в тому, що мета моральних принципів змусити індивідів приводити свою поведінку у відповідність з вимогами життя в суспільстві, утримуватися від будь-яких дій, що завдають шкоди збереженню мирного громадського співробітництва та поліпшенню відносин
  4.  4. Суверенітет споживачів
      регулювання продемонструвало слабкість зроблених спроб. Найбільше, чого вони змогли досягти, це невелика відстрочка найодіозніших заходів. Демагоги витлумачили це положення справ самим дурним чином. Вони говорять нам про те, що саме асоціації банкірів і виробників є справжніми правителями своїх країн і що весь апарат того, що вони називають плутодемократіческім
  5.  6. Монопольні ціни
      регулювання пропозиції виникає значна плутанина. Будь-який виробник будь-якого товару бере участь у регулюванні пропозиції товарів, пропонованих на продаж. Якби він справив більше товару а, то він збільшив би пропозицію і викликав тенденцію до зниження ціни. Але питання в тому, чому він не справив більше а. Чи прагнув він, обмежуючи виробництво а величиною р, у міру своїх
  6.  2. Реакція ринку на втручання держави
      регулювання орендної плати може діяти, не обмежуючи пропозиції здаються площ. Якщо максимальні орендні ставки диференційовані таким чином, що ніколи не віднімають ні у одного власника стільки, що він швидше віддасть перевагу використовувати землю для сільського господарства, ніж для будівництва будівель, то вони не нададуть несприятливого впливу на пропозицію житла і офісів. Однак
  7.  3. Нерівність
      регулювання є синонімом божественної провіденціальної турботи, мудро і непомітно провідною людство до більш високим і більш досконалим щаблях невідворотного еволюційного розвитку, не здатні побачити заплутаність проблеми та її наслідків. Не тільки подальші заощадження і накопичення додаткового капіталу, а й не меншою мірою підтримання капіталу на сьогоднішньому рівні
  8.  Коментарі
      регулювання промисловості з боку уряду. Вплив laissez faire на реальне життя досягло апогею близько 1870-х років, після чого перебіг подій поступово і все сильніше і сильніше став зрушуватися в напрямку колективізму. Виявилося, що конкуренція логічно веде до концентрації виробництва, що було витлумачено як концентрація ринкової влади; природно, тут же був зроблений
  9.  11.1. Зміст і завдання аналізу розрахункових операцій, джерела інформації для аналізу кредиторської та дебіторської заборгованості
      регулювання швидкості обороту дебіторської та кредиторської заборгованості. Наукові установи та організації мають різноманітні економічні зв'язки з постачальниками товарів, бюджетом, профспілковими органами, підзвітними особами, робітниками і службовцями та іншими організаціями та особами, безпосередньо вступаючи з ними в розрахунки. Система економічних розрахунків має бути побудована таким чином, щоб
  10.  НОВА ГРА, НОВІ ПРАВИЛА, НОВІ СТРАТЕГІЇ
      регулювання, увійшла в Північноамериканську зону вільної торгівлі (НАФТА) і погодилася різко знизити митні тарифи і квоти. У країну ринув приватний капітал. Президент Карлос Салінас був героєм, його портрет прикрашав обкладинки всіх економічних журналів. Але через шість місяців Мексика лежала в руїнах. До квітня 1995 втратило роботу 500000 мексиканських трудящих, і ще 250 000 очікувало