Головна
ГоловнаЕкономікаЗагальні роботи → 
« Попередня Наступна »
Л.І. Абалкін. Курс перехідної економіки, 1997 - перейти до змісту підручника

Розділ 7. КЛЮЧОВІ НАПРЯМКИ РОЗВИТКУ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНИХ ЗВ'ЯЗКІВ


Однією з найважливіших сфер перетворень в умовах перехідної економіки є зовн неекономічні зв'язку. У період існування, адміністративно-командної системи в нашій країні економіка відрізнялася досить високим ступенем автаркії і пануванням дер жавної монополії зовнішньої торгівлі. Хоча розви валось співробітництво в рамках РЕВ, воно не робило істотного впливу на розвиток виробництва, що не стимулювало боротьбу за підви шення конкурентоспроможності вироблених то варів. Підприємства були відірвані від зовнішнього ринку, внутрішні ціни суттєво відрізнялися від світових, рубль був неконвертованій валю тієї. І хоча країна була частиною світового госпо ства і навіть надавала серйозний вплив на його розвиток, економіка СРСР по-справжньому не була інтегрована у світову економічну систему. А
Перехід до ринку передбачає реальне включення економіки України у світове господарство, відмову від державної монополії зовнішньої торгівлі, вихід підприємств на зовнішні ринки та їх участь у конкурентній боротьбі, формування відкритої економіки, яка в стратегічному плані покликана сприятиме підвищенню ефективності та конкурентоспроможності національної економіки. Однак шлях до відкритої
економіці, як показує економічний розвиток промислово розвинених країн, повинен бути поступовим, при цьому активну роль в по-підвищенні національної конкурентоспроможності повинна відігравати держава.
Для такої країни, як Росія з її високорозвиненим промисловим та науково-технічним потенціалом, важливо зайняти в світовому господарстві належне їй місце.
Поряд з виходом на світові ринки важливим елементом інтеграції України у світове господарство є її участь у міжнародних потоках капіталу. Насамперед Росія зацікавлена ??у залученні іноземних фінансових ресурсів як у вигляді підприємницьких інвестицій (прямих і портфельних), так і капіталів в позичкової формі (позик, кредитів і т.д.). Залучення коштів за кордону особливо важливо в умовах глибокої економічної кризи, що переживається Росією, викликаного в тому числі і різким скороченням капіталовкладень. Приплив іноземних інвестицій міг би послужити каталізатором і внутрішніх капіталовкладень.
Важливо й інше. Росія вийшла на світові ринки як експортер капіталу. На жаль, на сьогодні це значною мірою «втеча капіталу», що вельми негативно позначається на стані російської економіки. Але в перспективі Росія повинна зберігати свою роль експортера капіталу, бо на цій основі виникає можливість інтернаціоналізації російського капіталу, формування російських транснаціональних компаній.
Характерна риса сучасної світової економіки - інтеграційні процеси, що створюють більш сприятливі умови для розвитку сучасного многономенклатурного виробництва.
У сучасному світі більше 70 різних економічних угруповань. Розпад СРСР став кроком у протилежному напрямку. Він призвів до розриву потужного економічного простору. Відновлення - по можливості - розірваних зв'язків, форміровайіе загального ринкового простору шляхом інтеграції країн СНД - вимога часу, важлива умова розвитку сучасного виробництва як у Росії, так і в інших колишніх республіках Союзу. Безсумнівно, пріоритетне співробітництво з країнами СНД не тільки не виключає, а передбачає розширення економічних зв'язків з іншими групами країн сучасного світу.
«Вбудовування» російської економіки в світове господарство покликане враховувати наявний досвід інших країн і міжнародного економічного співробітництва. У цьому плані цікавим є досвід здійснення «плану Маршалла». У такому ж вигляді, як це було наприкінці 40-х - початку 50-х років, навряд чи можна його повторити, але враховувати можливості співпраці, в тому числі по лінії отримання допомоги від зарубіжних держав і міжнародних фінансових організацій, необхідно.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна " Розділ 7. КЛЮЧОВІ НАПРЯМКИ РОЗВИТКУ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНИХ ЗВ'ЯЗКІВ "
  1. § 18. Сутність і структура ринку
    розділяється на оптовий і споживчий; ринок інтелектуальної власності - на ринок патентів, ліцензій, ноу-хау, програм математичного забезпечення та ін; фінансовий - на ринки інвестицій (довгострокових кредитів), грошей (короткострокових кредитів), валюти, цінних паперів, золота. Залежно від ступеня монополізації розрізняють монополізований і олігополістичний ринки. На
  2. § 2. СУЧАСНІ МІЖНАРОДНІ ТОРГОВІ І ВАЛЮТНІ ВІДНОСИНИ
    поділ праці, як ми переконалися, робить необхідним регулярний обмін товарами між країнами, який здійснюється через специфічну форму економічних відносин - всесвітню торгівлю. При цьому в якості покупців і продавців можуть виступати окремі особи, приватні, акціонерні та кооперативні підприємства, державні установи. Міру участі національного господарства в
  3. Словник термінів
    розділ економічної науки, що вивчає поведінку національної економіки в цілому, з точки зору забезпечення умов для сталого економічного зростання і повної зайнятості ресурсів, вирішення проблем господарського механізму та виконання державних функцій в економічній політиці. Макроекономічна стабілізація економіки - міра державного регулювання, спрямована на запобігання,
  4. Чи залишаться CШA лідером
    розділи роботи, висновки, пропозиції та рекомендації авторів, а також намагатися, за раніше існували традиціям, відшукувати в роботі слабкі місця і помилки, допущені "апологетами буржуазної науки управління". У даній книзі є, як і в будь написаної зацікавленими і оригінально мислячими дослідниками, все - нестандартні підходи до аналізу різних економічних ситуацій, докладні
  5. 2.1.1. Досвід розвинених країн
    поділу і оптимального поєднання виконавчої, законодавчої та судової гілок влади. Функціонування, такої держави і всієї політичної системи дозволить виявляти дійсно національні інтереси і потреби як основу внутрішньої і зовнішньої політики, створювати перепони прагненню окремих соціальних груп підміняти справді національні інтереси своїми інтересами, хоча спроби
  6. 3.4.1. Національні фінансово-промислові группи1А
    ключових факторів формування нової системи управління еко-номіки. Організувавши власну діяльність, вони втягнуть у свою орбіту тисячі дрібних і середніх підприємств, забезпечуючи їх злагоджене функціонування. До травня 1997 було зареєстровано 62 фінансово-промислові групи, до складу яких увійшли понад тисячі підприємств і 74 фінансово-кредитних установи. Правові основи
  7. 3.4.2. Транснаціональні фінансово-промислові групи
    поділу на території зазначених держав або здійснюють на їхній території капітальні вкладення. У разі створення транснаціональної фінансово-промислової групи на основі міжурядової угоди їй присвоює-ся статус міждержавної (міжнародної) фінансово-пр'омишлен-ної групи. Для учасників міждержавної фінансово-промислової групи національний режим
  8. 7.2.2. Іноземні інвестиції в Росії
    розділі 4, для російської еконо-міки характерний дефіцит накопичень, який може бути ослаблений за допомогою залучення іноземних інвестицій. На 1 січня 1997 р. загальний обсяг накопичених іноземних інвестицій склав 13520000000 дол США і 4 262 630 000 000 р., У тому числі прямі інвестиції - 6,82 млрд дол США і 3405600000000 р. У 1995 р. іноземні інвестиції в російську економіку склали
  9. 2. Становлення політичної економії як науки. Економічні погляди А. Сміта
    розподіл праці або спеціалізацію, вважаючи особливо ефективною поопераційний (хрестоматійний приклад з шпилькової мануфактурою). Зобразивши переваги поділу праці, Сміт ставить питання про гроші і розглядає їх як технічне знаряддя, що полегшує перебіг економічних процесів, як результат домовленості між людьми. Цю ідею, як ви пам'ятаєте, висловив ще Аристотель. І далі, як і
  10. Перспективи розширення Євросоюзу
    розділивши їх на два ешелони. Перша група країн: Угорщина, Польща, Словенія, Чехія, Естонія ведуть індивідуальні переговори з ЄС з 30 березня 1999 Передбачається, що розширення ЄС за рахунок цих країн розпочнеться з 2003-2004 рр..; Решта - Болгарія, Румунія, Словаччина, Латвія , Литва перебуватимуть під наглядом спеціальної Європейської конференції, і термін їх вступу до ЄС не визначений.