Головна
ГоловнаЕкономікаТеорія економіки → 
« Попередня Наступна »
С. Фішер, Р. Дорнбуш, P. Шмалензи. Економіка, 1995 - перейти до змісту підручника

4. Рівноважний рівень випуску


У цьому параграфі ми покажемо спосіб, яким на-ходиться рівноважний рівень випуску і доходів векономіке Два спрощення допоможуть нам сосредото-чить увагу на найбільш істотних моментахопределенія рівноважного рівня доходу. Первоеупрощеніе полягає в тому, що ми можемо вико-ти обсяг випуску продукції і доходу здійснений-но рівнозначно, поза розгляду проблеми подат-гов і амортизації. Таким чином, ми предполага-ем, що випуск продукції (ВНП) і особистий Наявна дохід рівні. Основні передумови ана-лізу, отже, полягають у тому, що з нього здесьісключаются амортизація і податки, що вся при-бувальщина виплачується домашнім господарствам і чтопроцентние або трансфертні платежі отсутству-ют4. Фірми в такій економіці виробляють товариі послуги, а отриману виручку повністю виплачують домашнім господарствам у вигляді заробітної пла-ти чи прибутку.
Друге припущення заслуговує того, чтобибить повторенням. Як вже зазначалося, ми перед-вважаємо, що рівень цін в економіці є величи-на задана і постійна. Фірми готові постав-лять будь-яку кількість необхідних товарів і услугпо існуючими цінами Це означає, що фірмиімеют в наявності досить проізводственнихмощностей (у термінах обладнання, площ іуправленческіх структур), щоб нарощувати ви-пуск Вони можуть також найняти стільки працівників, скільки побажають, при існуючої ставки заро-бітної плати. Якщо фірми готові поставляти любоеколічество товарів і послуг при даному рівні цін, то спросових сторона ринку, а саме совокупнийспрос на товари та послуги, буде повністю визначати рівень випуску продукції.
4 Поверніться знову до гол. 24, для того щоб упевнитися, що ці спрощення ня гарантують рівність особистого наявного доходу і ВНП.
Ми збережемо припущення про рівень цін како даної і постійної величиною на протяженіінесколькіх наступних глав. Це предположеніеделается для того, щоб дати можливість развітьаналіз сукупного попиту У реальному світі ціни, зрозуміло, не є постійними. Починаючи СГЛ. 30, де буде розглянуто сукупне пропозицією-ня, ми будемо брати до уваги і дінамікуцен. Це дозволить проаналізувати інфляцію-іопределіть в сукупності рівень випуску і цен.На навіть тоді, як ми побачимо, аналіз, базується-щійся на передумові про постійних цінах, поле-зен для розуміння суті інфляції.
Визначення рівноваги
Економісти вивчають поведінку таких змінних, як випуск продукції, норма відсотка і ціни, че-рез вивчення точок рівноваги. Ми рассматріваемравновесное стан, оскільки в ньому відсутня-ють тенденції до подальших змін У даному випадку нас цікавить рівноважний рівень до-ходо
Про Ринок товарів перебуває в состоянііравновесія, якщо при діючому рівні ценвелічіна передбачуваного випуску продукцііравна сукупному попиту або планіруемимсовокупним витрат.

На рис 25-9 рівноважний випуск представлений точ-кою E, в якій рівень доходів дорівнює плануємо-мим витрат. Що особливого в цій точці? Чтоделать її точкою рівноваги? У цій точці випускфірм дорівнює 1000 при такій же величині доходоа Всвою чергу при рівні доходів, рівному 1000, попит на товари також становить 1000, про що ісвідетельствует лінія AD. Таким чином, в точці Eколічество пропонованих товарів одно велічінеспроса при поточному рівні цін.
При будь-якому рівні випуску продукції, отлічномот 1000, обсяг випуску не збігається з совокупнимспросом Наприклад, припустимо, що випуск про-дукції дорівнює лише 250. Ця величина випуску точ-но збігається з рівнем попиту фірм на інвести-ції. Однак попит на товари пред'являтися також домашніми господарствами, які заробили 250едініц доходу і, отже, бажають потратіть187, 5 одиниці (75% доходу) на споживання Пріуровне випуску в 250 сукупний попит, або планованих витрати, домашніх господарств і фірм в точ-ке У дорівнює 437,5 (250 + 187,5). Таким чином, ве-личина сукупного попиту перевищує рівень ви-пуску продукції, який дорівнює 250. Відповідно-но при рівні випуску продукції в 250 спостерігаючи-ється надлишок сукупного попиту. Товарів вимагає-ся більше, ніж виробляється. Те ж саме вірно

0 250 1000
Доходи, випуск продукції
РІС. 15-9. Визначення рівноважного обсягу випуску. В
точці E попит на товари, представлений кривої AD, дорівнює обсягів по-му випуску. У точці E сукупний попит дорівнює 1000. Це кіль-кість товарів, яке домашні господарства і фірми желаютпріобресті, одночасно це і обсяг випуску. Оскільки об'єк-ем виробництва дорівнює обсягу попиту, рівновага на ринку това-рів і послуг досягається в точці, що відповідає обсягу випускаємо 1000 одиниць. При будь-якому іншому обсязі випуску совокупнийспрос нічого очікувати дорівнює обсягу випуску. Наприклад, при об'емевипуска 300 одиниць сукупний попит перевищує обсяг випус-ка. Аналогічно при рівні випуску, що перевищує 1000 одиниць, сукупний попит нижче обсягу виробництва
для будь-якого рівня випуску нижче 1000. (З'ясуйте, яка величина сукупного попиту при рівні ви-пуску і доходів, рівному 900, і подивіться, превос-ходить вона рівень випуску продукції або-багато нижче його). І навпаки, для будь-якого уровнявипуска продукції вище 1000 товарів виробляє-ся більше, ніж потрібно. Отже, для любо-го обсягу випуску, що перевищує 1000, спостерігаючи-ється надлишок пропозиції товарів. І тільки дляуровня випуску, рівного 1000, обсяг проізводствасоответствует сукупному попиту. У вікні 25-2 миіспользуем алгебраїчні методи, щоб визна-чити рівноважний рівень доходів.
Таким чином, ми отримали нашу першу мо-дель визначення рівноважного рівня совокупноговипуска продукції, або ВНП. Ця модель побудови на на основі діаграми кругообігу, зображений-ної на рис 25-2.
Рівноважний рівень випуску про-дукції - це такий обсяг виробництва, при кото-ром попит на товари (в певній частині проду-ціруемий доходами, що виникають в результатепроізводства) дорівнює випуску продукції. Графичес-ки взаємозалежність рівня витрат і об'емавипуска продукції ілюструється тим фактом, що рівновага знаходиться на лінії 45 °, де спросна товари дорівнює доходам.
Вікно 25-2. Алгебраїчні методи визначення рівня доходів
У цьому вікні ми коротко опишемо алгебраїчні методи, відповідні графічним принципам определеніяуровня доходів, викладеним в тексті. Припустимо, чтофункція споживання має наступний вигляд:
C=cY (Ol)
де с - гранична схильність до споживання. У случаекогда споживання пропорційно рівню доходів, содновременно є і середньої схильністю до по-требления, ті. ставленням споживання до доходів.
Рівень інвестування передбачається постійними не залежних від рівня доходів:
де I0 - заданий постійний рівень інвестицій.
У стані рівноваги обсяг випуску продукції ідоходи У дорівнюють сукупному попиту, ті. сумі потреб-лення та інвестиційного попиту. Таким чином, в умо-вах рівноваги виконується наступне рівняння:
Y=C + I=cY + I0
що еквівалентно
Y (I - с)=I0
або
(ОЗ)
Y=V (IC)
Рівняння (03) задає рівноважний рівень доходів. Та-ким чином, рівноважний рівень доходів определяютдва фактора:
* За інших рівних умов величина рівноважних доходів тим більше, чим вище уровеньпланіруемих інвестиційних витрат I0.
- Для даного рівня планованих інвестицій-онних витрат величина доходів тим більше, чим вище гранична схильність до потребленіюс. Більш висока гранична схильність до потреб-лению означає велику величину множітеля1 / (1 - с).
Рівняння (03) є вихідним для последующеговиведенія рівняння мультиплікатора (4). Мультипла-катор, власне, і дорівнює [1 / (1 - с)]. З рівняння (ОЗ) ясно, що будь-яке збільшення рівня інвестірованіяповлечет за собою кратний цьому збільшенню зростання рав-новесного рівня доходів.
Позначимо схильність до заощаджень через s. Мизнаем, що сума граничної схильності до потребленіюі граничної схильності до заощаджень дорівнює оди-ниці Таким чином, ми можемо записати: 1=с + s, або з=(1 - s). Підставляючи цей вираз в знамена-тель рівняння (03), отримуємо інший варіант уравне-ня:
(04)
Y=I0Zs
з альтернативним виразом для мультиплікатора (1/5). Зауважимо, однак, що мультиплікатор дорівнює (IA), або [1 / (1 - с)], лише при досить специфічних перед-положеннях цієї глави. У наступних розділах, ввівши в аналіз уряд, зовнішню торгівлю і про-процентні ставки, ми виявимо, що вираз длямультіплікатора має бути змінено.

« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна " 4. Рівноважний рівень випуску "
  1. 5.5. Мультиплікатори АВТОНОМНИХ ВИТРАТ, ІНВЕСТИЦІЙ. Акселератор. ПАРАДОКС ощадливість
    Рівноважний рівень випуску YA може коливатися в відпо-вії із змінами величини будь-якого компонента сукупних расхо-дов. Збільшення будь-якого з них зрушує лінію планованих расхо-дов вгору і сприяє зростанню рівноважного рівня випуску і зайнято-сті. Зниження будь-якого з компонентів сукупного попиту веде до спаду рівноважного випуску і зайнятості і зміщення лінії планованих витрат вниз.
  2. 8.4. Бюджетно-податкового (фіскальної) ПОЛІТИКА ДЕРЖАВИ. ПОНЯТТЯ ПОДАТКОВОГО мультиплікаторів і мультиплікаторів ДЕРЖАВНИХ ВИТРАТ
    Бюджетно-податкова (фіскальна) політика - це сукупність заходів уряду з регулювання державних витрат і на-логів, спрямованих на забезпечення повної зайнятості та виробництво рівноважного ВНП (ВВП). Величина валових витрат в економіці повної зайнятості не завжди збігається з обсягом зробленої в економіці повної заня-тости продукції (товарів і послуг). Якщо валові витрати
  3. Лінія 45 '(бісектриса)
    На рис 25-8 доходи відкладаються на осі абсцис, а витрати - на осі ординат. Крім того, на рисунку проведена лінія 45 °, або бісектриса Ця лініяобладает особливою властивістю: для будь-якої точки, при-надлежа19ей їй, значення змінної на осі аб-сцісс (в даному випадку рівень доходів) одно значенню змінної на осі ординат (рівню расхо-дов). Погляньмо, наприклад, на рівень доходів, рав-ний 400.
  4. Рівноважний рівень випуску і полнаязанятость
    Рівень доходів, рівний 1000, є равновес-ним для рис. 25-9 в тому сенсі, що совокупнийспрос дорівнює випуску продукції, тобто фірми в відбутися у-янии продати всю вироблену ними продукцію, а домашні господарства і фірми можуть пріобрестістолько товарів, скільки забажають. Але ми поки некасалісь рівня зайнятості, або, іншими словами, не задавалися питанням, чи обов'язково, що в етойсітуаціі кожен
  5. 5. Зростання сукупного попиту
    Що станеться з обсягом випуску продукції, еслівелічіна сукупного попиту зміниться? Предполо-жим, зокрема, що фірми тепер більш оптимізатора-стично дивляться на свої перспективи і решаютпріобресті нове обладнання для іспользованіяпрі виробництві продукції в обсягах, коториедолжни задовольнити майбутній попит інвестиція-ційний попит зростає з 250 до 300. У результатесовокупний попит
  6. Резюме
    1. Попит на товари продукується потребітельскімспросом домашніх господарств, інвестиційним спро-сом фірм, а також потребами уряду івнешнего світу. У цьому розділі ми використовували модельсовокупного попиту, фокусуючи увагу на потребле-ванні та інвестиціях. У сумі вони складають около80% сукупного попиту в Сполучених Штатах. 2. Функція споживання показує бажаний уро-вень
  7. Вплив державних расходовна випуск продукції
    Показуючи, яким чином величина державних-них закупівель впливатиме на положення кривої со-сукупного попиту, ми раніше будемо вико-ти дані, введені нами в гол. 25: предельнаясклонность до споживання (MPC) дорівнює 0,75, а уро-вень інвестицій I=250. Припустимо тепер, чтозакупкі товарів і послуг, що здійснюються правитель-ством, являють собою фіксовану величину ну G, а також
  8. Завдання
    1. (А) Поясніть різницю між правительственнымирасходами та державними закупівлями товарів іпослуг. (Ь) Опишіть пайовий розподіл державних закупівель та соціальних виплат між Федеральним урядом, урядами штатів имісні органами самоврядування. 2. Припустимо, рівноважний рівень випуску продук-ції склав 1000, споживання дорівнює 800, а інвести-ції - 80. (А)
  9. 6. Монопольні ціни
    Конкурентні ціни являють собою результат повного пристосування продавців до попиту споживачів. В умовах конкурентних цін продається весь наявний запас, а специфічні фактори виробництва використовуються в тій мірі, наскільки дозволяють ціни на неспецифічні компліментарні чинники. Жодна частина наявного запасу не таїв від ринку, а гранична одиниця специфічного фактора
  10. Класична модель
    Основи класичної моделі були закладені ще у ХVIII ст., А її положення розвивали такі видатні економісти, як А. Сміт, Д. Рікардо, Ж. - Б. Сей, Дж. - С. Мілль, А. Маршалл та ін Основні положення класичної моделі наступні. 1. Головна її передумова - існування на всіх ринках досконалої конкуренції, що відповідало економічної ситуації кінця ХVIII - початку ХIХ в. Усі