Головна
ГоловнаЕкономікаПідприємництво. Бізнес → 
« Попередня Наступна »
Р.П. Валевич, Г.А. Давидова. Економіка організації торгівлі, 2008 - перейти до змісту підручника

6.2 Продуктивність і ефективність праці


Від забезпеченості трудовими ресурсами та ефективності їх використання залежать основні економічні показники торговельної діяльності - товарообіг і фінансові результати роботи організації. Тому для забезпечення ефективної роботи організації необхідно узгоджувати через певну систему показників як результати так і витрати живої праці.
Показниками оцінки витрат праці в організаціях торгівлі можуть бути: середньооблікова чисельність працівників, необхідна для реалі-ції товарів на певну суму 1, 10, 100 млн. руб, тобто витрати праці на одиницю товарообігу, кількість відпрацьованих людино-днів (людино-годин), сума витраченого (або планованого) фонду заробітної плати, загальна сума всіх витрат на утримання, підготовку, перепідготовку, підвищення кваліфікації кадрів.
До числа основних показників оцінки результатів праці в організаціях торгівлі можна віднести: обсяг товарообігу (випуску продукції), обсяг надаваних платних послуг, продуктивність праці, прибуток, отриманий в розрахунку на одного працівника, скорочення рівня витрат на оплату праці, обсяг виконаних різних господарських операцій, пов'язаних з продовженням і завершенням процесів виробництва в сфері обігу (транспортний вантажообіг, обсяг вантажно-розвантажувальних робіт, обсяг розфасованих товарів тощо)
Найважливішим показником ефективного використання трудових ресурсів є продуктивність праці.
Продуктивність праці, як економічна категорія характеризує плідність, результативність праці в процесі доцільної діяльності також припускає порівняння результатів праці зі зробленими витратами праці.
У різних галузях економіки з урахуванням їх специфіки використовуються різні показники і методи вимірювання продуктивності праці.
У торгівлі, як відомо, не створюється нових споживчих вартостей і, так званої, «продукцією» торгівлі є товарообіг. Тому, показником продуктивності праці в роздрібній торгівлі є сума товарообігу, що припадає на одного працівника в одиницю часу (день, місяць, квартал, рік), обчислена шляхом ділення обсягу роздрібного товарообігу організації на середньоспискову чисельність працівників. Цей показник зазвичай називають виробленням на одного робіт-ника. Поряд з показником вироблення продуктивність праці може бути охарактеризована і показником трудомісткості.
Трудомісткість - це кількість живої праці (чол. / Дні або чол. / Години), який необхідно витратити на реалізацію одиниці товару або на одиницю товарообороту (1, 10, 100 млн. руб.) Або на виробництво одиниці продукції. Показник трудомісткості (Тр) визначається за формулою:
СЧП tp
Тр=--- або ---
Т Пп,
Де СЧП - середньооблікова чисельність працівників;
Т - товарооборот;
Пп - обсяг виробленої продукції (реалізованих товарів);
tp - час, що витрачається на реалізацію товарів або на виконання
роботи.
Показники вироблення і трудомісткості є величинами зворотними один до одного і їх можна визначити за формулами:
1 Тр=---; В=--- ---
В Тр,
Де В - виробіток на одного працівника.
Крім того, продуктивність праці працівників торгівлі може бути охарактеризована шляхом порівняння витрат праці з його результатами, вираженими через показники прибутку і чистої продукції:
П ПП
ПТ=---; ПТ=---
СЧП СЧП,
Де ПТ - продуктивність (результативність) праці;
П - прибуток;
СЧП - середньооблікова чисельність працівників;
ЧП - чиста продукція (новостворена вартість , яка складається з витрат на заробітну плату працівників і прибутку).
Вимірювання продуктивності праці в роздрібній торгівлі у вартісному вираженні пов'язано з тим, що працівники магазинів реалізують товари різного асортименту, неоднаковою трудомісткості і з різним рівнем цін. У цих умовах утруднене використання натуральних показників продуктивності праці.
Натуральні показники застосовуються для тих категорій праців-ників, які виконують однорідні види робіт (фасувальники, вантажники) або реалізують однойменні товари простого асортименту (картопля, овочі, хліб і хлібобулочні вироби та ін.)
Продуктивність праці при натуральному методі вимірювання продуктивності праці (ПТ) визначається за формулою:
q
ПТ=---,
t
Де q - обсяг реалізованих товарів або виконаних робіт у натуральному вираженні в одиницю часу;
t - витрати робочого часу на виконаний обсяг роботи.
Натуральний метод вимірювання продуктивності праці має перевагу в порівнянні з вартісним. Він дозволяє висловити обсяг виконаних робіт в натуральних одиницях і на цій основі використовувати методи технічного нормування праці (фотографія, хронометраж), для обгрунтування норми виробітку.
Враховуючи, що більшість підприємств реалізує універсальний асортимент товарів, застосування натуральних показників вимірювання продуктивності праці в роздрібній торгівлі обмежена.
Вартісному методу вимірювання продуктивності праці притаманний недолік, що полягає в тому, що показник середнього товарообігу на одного працівника не відображає змін у асортименті реалізованих товарів і в рівні цін на товари. Витрати праці на реалізацію різних товарів неоднакові, тому підвищення або зниження питомої ваги окремих товарів у загальному обсязі товарообігу навіть при незмінній його величині обумовлює різні витрати праці.
Крім того, в умовах інфляції показник виробітку на одного працівника підданий сильному впливу зміни роздрібних цін на товари. При підвищенні цін на товари вироблення зростає при незмінних витратах праці на реалізацію товарів. Тому для визначення реальної динаміки продуктивності праці необхідно в процесі аналізу виключити вплив змін в структурі товарообігу та в рівні цін за допомогою індексів трудомісткості і цін.
Індекс трудомісткості товарообігу визначається як відношення кількості людино-днів, необхідного для реалізації товарів на певну суму, наприклад, на 10 або на 100млн. руб., при фактичній структурі товарообігу у звітному періоді до кількості людино-днів для реалізації товарів на ту ж суму при структурі товарообігу за планом або в минулому періоді. У формалізованому вигляді індекс трудомісткості (I тр) можна представити в наступному вигляді:
? Ч iтр=---
? Чб
Де Чб - кількість необхідних людино-днів на одиницю товарообігу (10 або 100 млн. руб.) у базисному періоді при сформованій структурі товарообігу;
Ч1 - кількість необхідних людино -днів для реалізації товарів на ту ж суму товарообігу у звітному періоді при тому ж розмірі виробітку на одного працівника в день у базисному періоді.
Пояснимо методику визначення продуктивності праці в порівнянних цінах і при порівнянній структурі товарообігу на основі даних таблиці 6.2.

Таблиця 6.2. Вихідні дані для розрахунку

Визначимо індекс трудомісткості товарообігу, розділивши витрати праці на реалізацію товарів на 100 млн. руб. у звітному році (1,28 штат. од.) на витрати праці на реалізацію товарів на ту ж суму торік (1,22 штат. од.). Індекс трудомісткості дорівнюватиме 1,05 (1,28:1,22). Трудомісткість товарообігу підвищилася в звітному році на 5% за рахунок підвищення в загальному обсязі товарообігу питомої ваги більш трудомістких товарів.

Продуктивність праці (середній оборот на одного працівника) в порівнянних цінах і при порівнянній структурі товарообігу визначається шляхом ділення середнього обороту одного працівника в діючих цінах на індекс цін і множення результату на індекс трудомісткості. У нашому прикладі продуктивність праці в звітному році в порівнянних цінах і при порівнянній структурі товарообігу складе
81,80,1 млн. руб. (--- * 1,05) і в порівнянні з минулим роком збільшиться
1, на 2,7% (80,1: 78 * 100).
Виняток при розрахунках впливу змін в структурі товарообігу та в рівні роздрібних цін на продуктивність праці дозволяє в цілому правильно оцінити динаміку продуктивності праці і пов'язати обсяг товарообігу з чисельністю торгових працівників.
Показник продуктивності праці не можна розглядати изолиро-ванно від витрат часу населення на купівлю товарів. Він включає дві характеристики: кількісну - сума товарообігу на одного працівни-ка в одиницю часу і якісну - якість торговельного обслуговування.
Зростання продуктивності праці сам по собі не є самоціллю, важливо забезпечити її збільшення при одночасному підвищенні якості торговельного обслуговування. Продуктивність праці як економічний показник відіграє важливу роль в економіці організації. Від рівня продуктивності праці залежать потреба в кадрах, рівень витрат на оплату праці, товарооборотність, витрати на реалізацію товарів і в кінцевому рахунку рентабельність роботи. Зростання продуктивності праці є основою зростання заробітної плати працівників і виступає як найважливіший фактор стимулювання матеріальної зацікавленості працівників.
Рівень і динаміка продуктивності праці перебувають у залежністьмости від багатьох факторів, обумовлених організаційними, технічно-ми та економічними умовами розвитку виробництва і торгівлі.
Всі фактори, що впливають на продуктивність праці, можна поділити на зовнішні і внутрішні (галузеві) чинники.
Така класифікація факторів важлива з точки зору управління організацією праці персоналу та виявлення на цій основі резервів зростання продуктивності праці, так як вплив і роль окремих факторів у механізмі управління продуктивністю праці неоднакові.
Зовнішні фактори визначають умови діяльності організації, але не піддаються контролю з боку організації, хоча і надають непрямий вплив на результати діяльності, у тому числі і на рівень затрат праці. До них відносяться:
- рівень розвитку виробництва товарів і насиченості ринку товарною масою;
- зміна чисельності та складу населення;
- грошові доходи і купівельна спроможність населення
- рівень і динаміка роздрібних цін на товари;
- рівень інфляції;
- зміна кон'юнктури ринку ;
- ступінь розвитку конкуренції на ринку та ін
Завдання торговельних організацій полягає в тому, щоб врахувати ці чинники як об'єктивні умови діяльності при розробці планів - прогнозів і стратегії розвитку.
На внутрішні (галузеві) чинники торгова організація може надавати активний вплив, керувати ними і змінювати їх вплив на продуктивність праці виходячи з поставленої у відповідному періоді мети і наявних можливостей її досягнення.
До внутрішніх факторів належать:
- обсяг і асортиментна структура роздрібного товарообігу;
- відповідність асортименту та якості товару попиту населення;
- стан матеріально-технічної бази та рівень технічної
оснащеності;
- організація праці та рівень механізації трудомістких процесів і
операцій;
- організація торгово-технологічного процесу і методи продажу
товарів;
- кваліфікація працівників;
- умови праці і плинність кадрів;
- система оплати і матеріального стимулювання праці;
- ефективність використання основних фондів та ін
Зростання товарообігу на основі збільшення обсягу виробництва това-рів, розширення їх асортименту та підвищення якості, зростання грошових доходів населення супроводжується збільшенням середньої вартості покупок і веде до зростання товарообігу на одного працівника.
Цей фактор робить особливо значний вплив на продуктивність праці в магазинах з невеликою кількістю працівників, в яких збільшення товарообігу до певного рівня не тягне за собою зростання чисельності працівників.
Великий вплив на показник продуктивності праці надає зміна асортиментної структури товарообігу, так як трудомісткість реалізації окремих товарів різна.
Невідповідність асортименту та якості товарів попиту населення призводить до втрат робочого часу продавців і зменшення середнього обороту на одного працівника.
Рівень продуктивності праці залежить від розміру і місця розташування магазину. Чим більша магазин, тим вище виробіток на одного працівника за рахунок більш широкого і стійкого асортименту товарів, що привертає більшу кількість покупців і дозволяє більш ефективно використовувати робоче місце продавців.
Особливо важливу роль у підвищенні продуктивності праці відіграють фактори, пов'язані з науково-технічним прогресом, що є матеріальною основою зростання продуктивності праці.
Прискорення впровадження досягнень науково-технічного прогресу впливає на продуктивність праці, зокрема, через такі фактори, як вдосконалення матеріально-технічної бази організації. Підвищення рівня механізації праці на основі застосування сучасних видів обладнання та техніки. Впровадження досягнень науково-технічного прогресу забезпечує не тільки підвищення продуктивності праці, але і скорочення витрат споживання і підвищення культури торгівлі.
  Зростанню продуктивності праці сприяють впровадження прогрес-сивной технології руху товарів за рахунок скорочення кількості підсобних-них робітників і механізації операцій з транспортування, розвантаження та приймання товарів.
  Істотний вплив на продуктивність праці надають методи продажу товарів. Так, в магазинах та відділах самообслуговування при правильній організації їх роботи, витрати часу на покупку в 1,5-2 рази менше, ніж у магазинах з традиційними формами обслуговування, а продуктивність праці, як правило, на 15-20% вище.
  Підвищенню продуктивності праці сприяють зростання професійно-кваліфікаційного рівня працівників, поліпшення умов праці і скорочення плинності кадрів. На продуктивність праці працівників торгівлі роблять також вплив фондоозброєність праці та ефек-тивність використання основних фондів.
  Залежність продуктивності праці від фондоозброєності можна виразити, якщо показник продуктивності праці торговельно-оперативних працівників розкласти на наступні сомножители.
  Т Т ОФ
  ПТ=---=--- * ---=Фо * Фв
  Чтоп ОФ чтоп
  Де Т - товарообіг;
  Чтоп - середньооблікова чисельність торгово-оперативних працівників;
  ОФ - основні фонди;
  Фо - фондовіддача по основних фондах;
  Фв - фондоозброєність праці.
  Продуктивність праці працівників організацій торгівлі знахо-диться в безпосередній залежності від стану нормування праці. Нормування праці означає встановлення норм праці на виконання певного обсягу робіт в заданих організаційно-технічних умовах.

  Відповідно до статті 87 Трудового Кодексу Республіки Білорусь наймач зобов'язаний встановлювати норми праці, здійснювати їх заміну і перегляд за участю профспілок.
  Нормами праці є норми виробітку (в торгівлі середній товарообіг на одного працівника), норми часу, обслуговування, нормовані завдання, норми чисельності працівників та ін Вони повинні встановлюватися з урахуванням досягнутого рівня технічної оснащеності, організації праці та торгово-технологічних процесів, а для окремих категорій працівників з урахуванням також фізіологічних і статевовікових факторів. Для однорідних робіт можуть широко використовуватися галузеві та міжгалузеві норми праці. Наприклад, єдині норми часу на перевезення вантажів автомобільним транспортом, типові норми обслуговування для окремих категорій працівників (число штатних одиниць прибиральників виробничих і торгових приміщень), норми часу і розцінки для фасувальників товарів і ін
  В умовах інноваційного розвитку торгівлі особливо важливе значення має розробка нормативів чисельності та структури штатів для різних форматів роздрібної торговельної мережі в залежності від розміру торгової площі, обсягу товарообігу, спеціалізації, режиму роботи, застосовуваних технологій продажу та торговельного обслуговування, інтенсивності купівельних потоків, середньої вартості покупки та ін факторів.
  Таким чином, одним з основних шляхів підвищення продуктивності праці в торгових організаціях є максимально можливе розширення сфери нормування праці, що дозволяє забезпечити вимірювання та оцінку трудового внеску кожного працівника.
  Кожна торгова організація повинна управляти продуктивно-стю праці з тим, щоб забезпечити максимально можливе зростання її рівня при існуючих економічних умовах і забезпеченні високої якості торговельного обслуговування.
  Враховуючи, що в торгівлі показник продуктивності праці являє собою суму товарообігу на одного працівника в одиницю часу, то можливі наступні варіанти підвищення продуктивності праці:
  1. Обсяг товарообігу збільшується, а витрати праці (чисельність працівників) на одиницю товарообігу зменшуються;
  2. Темпи зростання товарообігу випереджають темпи зростання витрат праці (чисельності працівників);
  3. Обсяг товарообігу залишається незмінним, а витрати праці зменшуються;
  4. Обсяг товарообігу збільшується при незмінних витратах праці;
  5. Обсяг товарообігу зменшується більш повільними темпами, ніж витрати праці.
  З урахуванням цих та інших можливих варіантів повинна бути обрана управлінська стратегія щодо забезпечення зростання продуктивності праці.
  У першу чергу необхідно визначити, як можна збільшити обсяг товарообігу і за яких умов (при незмінних витратах або більш низьких темпах зростання витрат праці) і які внутрішні резерви для цього можуть бути задіяні.
  Найважливішим завданням управління продуктивністю праці є виявлення можливих резервів зростання продуктивності праці і розробка комплексу заходів, що забезпечують їх реалізацію. Такими заходами можуть бути:
  - Організаційні, що передбачають вдосконалення організа-ційної структури управління організацією, режиму роботи, впровадження прогресивних форм організації праці;
  - Економічні - впровадження ефективних форм матеріального стимулювання праці, збільшення заохочувальних виплат працівникам з прибутку, що залишається в розпорядженні організації;
  - Технічні - підвищення рівня механізації праці, впровадження нової техніки, підвищення коефіцієнта використання машин і торгового устаткування;
  - Технологічні - впровадження або розширення торгівлі прогресивними методами, вдосконалення технології продажу товарів і руху товару;
  - Соціальні - створення сприятливого психологічного клімату в колективі, поліпшення умов праці та побуту, скорочення плинності кадрів.
  Для узагальнюючої характеристики використання трудових ресурсів використовуються показники ефективності праці.
  Поняття «ефективність праці» більш широке, ніж виробник-ність і передбачає не тільки соизмерение отриманого економічного ефекту з витратами живої праці, але й оцінку соціального ефекту.
  Соціальний ефект виражається в ступені задоволення попиту населення на товари і якості торговельного обслуговування, у скороченні витрат споживання.
  Підвищення ефективності праці в роздрібній торгівлі означає досягнення найкращих результатів у праці, що виражаються в найбільш повному і якісному задоволенні попиту населення на товари при мінімумі витрат праці на одиницю товарообігу і витрат споживання.
  Ефективність праці характеризується системою показників. До них відносяться:
  - Продуктивність праці (середній оборот на одного працівника в порівнянних цінах);
  - Трудомісткість товарообігу (кількість працівників на одиницю товарообігу);
  - Прибуток на одного працівника;
  - Рівень витрат на оплату праці у відсотках до товарообігу;
  - Питома вага заробітної плати у витратах на реалізацію товарів
  - Скорочення витрат споживання;
  - Висока якість торговельного обслуговування;
  - Приріст товарообігу за рахунок підвищення продуктивності праці;
  - Коефіцієнт співвідношення темпів зростання середньої заробітної плати та продуктивності праці;
  - Оптимальне використання робочого часу;
  - Інтегральний показник ефективності використання праці (Iеф), що обчислюється за формулою:

  Iеф=

  де ПТ - середній оборот на одного працівника в порівнянних цінах;
  П - прибуток на одного працівника.
  У системі показників ефективності праці пріоритет належить показнику продуктивності праці. Рівень і динаміка продуктивності праці в першу чергу зумовлюють ефективність використання трудових ресурсів і роблять великий вплив на кінцеві результати господарської діяльності організації торгівлі через такі показники як товарообіг і витрати на реалізацію товарів.
  Витрати на заробітну плату складають більше 40-50% усієї суми витрат на реалізацію товарів. Тому абсолютна і відносна економія чисельності працівників за рахунок зростання продуктивності праці, на основі скорочення втрат робочого часу, впровадження прогресивних форм торговельного обслуговування, механізації трудомістких процесів, поліпшення умов праці та здійснення інших заходів з удосконалення організації та оплати праці забезпечують зниження витрат на заробітну плату і відповідно витрат на реалізацію товарів. Крім того, зростання продуктивності праці сприяє зростанню обсягу товарообігу і прискоренню товарооборачиваемости і зниження на цій основі рівня витрат, пов'язаних з оплатою банківського кредиту, зберіганням товарних запасів. Зі зменшенням витрат прибуток від реалізації товарів збільшується, рентабельність підвищується. За результатами аналізу показників ефективності використання трудових ресурсів повинні бути визначені резерви і шляхи поліпшення використання трудових ресурсів та розроблені, як зазначалося, конкретні організаційно-технічні економічні та інші заходи щодо використання виявлених резервів.
 « Попередня  Наступна »
 = Перейти до змісту підручника =
 Інформація, релевантна "6.2 Продуктивність і ефективність праці"
  1.  21.2 Аналіз продуктивності праці
      Продуктивність праці - узагальнюючий показник ефективності роботи підприємства. Основна мета аналізу продуктивності праці - виявлення резервів її зростання, а, отже, і резервів підвищення ефективності виробництва. Для досягнення зазначеної мети в процесі аналізу з'ясовують: - ступінь виконання внутрішньовиробничого плану по зростанню продуктивності праці, її динаміку, тобто
  2.  Продуктивність праці
      Показником ефективності використання трудових ресурсів є продуктивність праці. Вона визначається діленням вартісного обсягу виробленої продукції (як правило, це валовий внутрішній продукт, тобто додана вартість продукції окремих галузей) на середньорічну чисельність зайнятих (річна продуктивність праці) або на кількість відпрацьованих людино-годин (годинна
  3.  Глава III Продуктивність
      Що змінилося на гірше? Головну причину уповільнення темпів економічного розвитку в США і зниження рівня конкурентоспроможності можна сформулювати так: застій в продуктивності. Рецепт для підвищення рівня життя та збереження позицій світового економічного лідера також можна сформулювати у трьох словах: підвищення продуктивності праці. На жаль, темпи зростання продуктивності
  4.  Проблема 3. У японській економіці досі існують неефективні галузі, що негативно позначається на рівні продуктивності.
      Як і в Сполучених Штатах, найбільш ефективним сектором економіки Японії є обробна промисловість. Якщо розглядати тільки обробну промисловість, то продуктивність праці в Японії в розрахунку на одного зайнятого не поступається, якщо не перевершує,, продуктивність в США, а в перерахунку на годинну продуктивність лише трохи менше американської. Однак, якщо
  5.  15. Показники і методи продуктивності праці
      Продуктивність живого (індивідуального) праці виражається через витрати робочого часу на виробництво одиниці продукції, і розраховується за формулою: Продуктивність праці, розрахована з урахуванням сукупних витрат праці, називається громадською продуктивністю праці. Громадська продуктивність руда розраховується за формулою: Ефективність праці забезпечує облік якості
  6.  11. Сутність продуктивності праці
      Продуктивність праці характеризує співвідношення між результатами і витратами праці на його досягнення. Проблеми продуктивності праці досліджувалися багатьма вченими. А. Сміт і Д. Рікардо заклали основи вчення про продуктивність. У процесі праці використовуються такі фактори як предмети праці, засоби праці, робоча сила. Результатом будь-якого процесу праця є благо, тобто товари
  7.  27. ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ АНАЛІЗУ ВИКОРИСТАННЯ ТРУДОВИХ РЕСУРСІВ ПІДПРИЄМСТВА
      До трудових ресурсів відноситься та частина населення, яка володіє необхідними фізичними даними, знаннями і навичками праці у відповідній галузі господарства країни. Достатня забезпеченість підприємств потрібними трудовими ресурсами, їх раціональне використання, високий рівень продуктивності праці мають велике значення для збільшення обсягів продукції і підвищення ефективності
  8.  Зростання через продуктивність
      Економічне зростання за рахунок продуктивності праці без сумніву є винаходом західної цивілізації, якому всього лише 200 - 250 років. Темпи зростання стали повільно наростати на початку XVIII століття, за цей період тільки три країни змінили один одного на місці лідера в галузі продуктивності. Що ж це за країни? Перед тим, як відповісти. на це питання, давайте визначимо саме поняття
  9.  13. Інтенсивність і продуктивність праці
      Важливе місце в теорії продуктивності праці займає місце питання про взаємозв'язок і співвідношенні продуктивності та інтенсивності праці. З одного боку, це дві органічні пов'язані між собою категорії, з іншого - між ними є відмінності. Продуктивність праці - показник економічної ефективності трудової діяльності працівників. Від рівня і динаміки продуктивності руда
  10.  Глава XXIX Все залежить від нас
      Ця книга - не про японський або азіатському виклику. Вона - про виклик, який кидає нам продуктивність. Навіть якби не було Японії, Південної Кореї, не було б конкуренції, рівень життя американців не виріс би скільки-небудь помітно просто тому, що продуктивність нашої праці не росте. Більше того, саме тому що продуктивність нашої праці стоїть на місці, конкуренти кидають виклик
  11.  Ключові терміни
      Виробнича функція Людський капітал мальтузіанського пастка Невідновлювані ресурси Економія від масштабу Науково-технічний прогрес Винахід і нововведення Навчання в процесі праці Наукові дослідження та розробки (НДДКР) Патентна система Продуктивність праці Зниження продуктивності Гіпотеза
  12.  Питання 28. Аналіз динаміки продуктивності праці в умовах виробництва однорідної продукції
      При аналізі динаміки продуктивності праці в умовах виробництва однорідної продукції використовуються індекси продуктивності праці. Існує кілька методів визначення даних індексів: 1) метод, при якому зіставляються прямі показники рівня продуктивності праці: {foto84} де Q1, Q0 - кількість виробленої продукції в звітному і базисному періодах відповідно; T1,
  13.  § 3. ЕКОНОМІЧНА ОЦІНКА ПІДВИЩЕННЯ ПРОДУКТИВНОСТІ ПРАЦІ ПО ФАКТОРАМ
      Оцінка зростання продуктивності праці в галузевій економіці виробляється методами прямого і факторного рахунку. Приріст продуктивності праці методом прямого рахунку визначається за формулою: де: - обсяг виробництва (реалізації) продукції в розрахунковому та базовому періодах; - чисельність персоналу відповідно в розрахунковому та базовому періодах. Для
  14.  Питання 29. Методи вимірювання динаміки продуктивності праці в умовах виробництва різнорідної продукції
      Існує кілька методів вимірювання динаміки продуктивності праці в умовах виробництва різнорідної продукції. До них відносяться: 1) метод, при якому зіставляються прямі показники рівня продуктивності праці: {foto92} де T1, T0 - загальні витрати праці на виробництво продукції у звітному і базисному періодах відповідно; w1, w0 - загальна продуктивність праці у звітному і
  15.  Співвідношення середньої та граничної продуктивності
      Графік середньої продуктивності певною мірою ідентичний характеру кривої граничної продуктивності. У той же час необхідно звернути увагу на наступні особливості співвідношення динаміки граничної і середньої продуктивності. По-перше, в тих випадках, коли гранична продуктивність перевищує величину середньої продуктивності, остання схильна зростанню. Середня
  16.  12. Фактори та умови зміни продуктивності праці
      Продуктивність праці постійно змінюється під впливом безлічі факторів і причин. Одні сприяють підвищенню продуктивності праці, інші можуть викликати зниження. Тому основним завданням організації праці є забезпечення зростання продуктивності праці. Суть зростання продуктивності праці полягає в тому, що будь-які зміни в процесі праці повинні скорочувати робочий час на