ГоловнаЕкономікаПідприємництво. Бізнес → 
« Попередня Наступна »
Р.П. Валевич, Г.А. Давидова. Економіка організації торгівлі, 2008 - перейти до змісту підручника

2.4. Пропозиція товарів і послуг - матеріальна основа розвитку товарообігу і джерело задоволення попиту

Товарна пропозиція, як і споживчий попит, являє собою економічну категорію і найважливіший елемент ринку. Воно є матеріальною основою задоволення потреб і характеризує собою кількість і якість товарів, призначених до реалізації. Однак попит і пропозиція розрізняються за сутністю і пріоритетності. Попит споживачів в умовах ринкової економіки повинен відігравати визначальну роль, а структура товарного пропозиції формується виходячи зі структури переваг і можливостей споживача. Нo це не означає, що виробник не може пропонувати покупцеві нововведень. Важливо не тільки задовольнити, але й сформувати попит. За своєю природою попит є одночасно і соціально-економічної, і психологічної категорією, а товарну пропозицію - організаційно-економічної, що викликає відмінності в методах оцінки обсягів і способів регулювання. Для регулювання попиту найчастіше застосовуються непрямі методи регулювання, а для товарного пропозиції - прямі. Товарна пропозиція за певний період вимірюється в натуральній, вартісній і відносній (у днях обороту) формах, величиною надходження товарів на ринок з усіх джерел, включаючи товарний запас.
Товарні ресурси - вся маса товарів, що є у розпорядженні держави та суб'єктів господарювання на певний період. Існують три головних джерела формування товарних ресурсів: виробництво, ввезення товарів з-за меж країни, надходження продуктів з домашніх господарств. Джерела формування товарних ресурсів можуть бути різними в різні періоди, але основними каналами надходження товарів на ринок залишаються вітчизняне промислове виробництво, аграрний сектор та імпорт.
В умовах, коли процес формування ринкових відносин не завершений, держава зберігає за собою функцію збалансування попиту та пропозиції шляхом їх прогнозування та управління ними.
Механізм формування товарної пропозиції з 1990-х рр.. знаходиться під впливом двох різноспрямованих тенденцій. З одного боку, на споживчому ринку з'явилися перші симптоми вільних економічних відносин, з іншого боку, в умовах дефіциту багатьох ресурсів - фінансових, енергетичних, сировинних - держава змушена зберігати контроль за найважливішими пріоритетами в соціально-економічній структурі споживчого ринку.
З 1998 р. в якості одного із заходів стабілізації товарної пропозиції на споживчому ринку Республіки Білорусь введена система квотування товарів, що підлягають поставці на внутрішній ринок. Постановою Ради Міністрів Республіки Білорусь від 7 квітня 2000 р. № 480 було затверджено «Порядок встановлення квот на товари, призначені для реалізації населенню республіки». Перелік квотуємих товарів у міру підвищення рівня збалансованості попиту та пропозиції постійно скорочується.
Система управління товарними ресурсами дозволяє вирішити наступні завдання:
1. Оптимізація обсягу структури товарної пропозиції на внутрішньому ринку.
2. Координація діяльності промислових підприємств, що випускають товари народного споживання, управління товарним асортиментом.
3. Оперативне маневрування товарними ресурсами в залежності від кон'юнктури ринку в Республіці Білорусь і усередині окремого регіону.
4. Удосконалення господарських та економічних зв'язків між торгівлею і промисловістю.
5. Створення реальних стимулів для товаровиробників вітчизняного виробництва та захист внутрішнього ринку від імпортної експансії.
6. Пожвавлення товарообігу між містом і селом.
7. Стимулювання торгово-закупівельної діяльності.
Обсяг товарних ресурсів споживчих товарів і ступінь їх відповідності попиту залежать від наступних факторів: умов виробництва; здібностей і можливостей виробника до адаптації до постійно мінливих вимог ринку; широти асортименту; якості товарів; життєвого циклу товару; динаміки цін на реалізовані товари; собівартості виробництва; кількості товаровиробників; розвиненості сфери товарного обігу; ступеня і форм державного регулювання ринку товарних ресурсів; рівня розвитку ринкової інфраструктури; ємності ринку та ін
Прогнозоване пропозицію споживчих товарів - це розрахунки обсягу ресурсів, прогнозованих до продажу (включаючи всі операції з обміну на внутрішньому і зовнішньому ринках, у тому числі бартерні операції), або обсягу продукції, яку хотів би продати продавець по бажаним для нього цінами.
Прогноз підприємством-виробником попиту на продукцію, що випускається передбачає:
- аналіз тенденцій зміни частки фірми (організації) на загальному ринку;
- оцінку ринкової стратегії конкурентів і перспектив освоєння нових видів виробів;
- аналіз ринкової стратегії фірми і якості продукції;
- аналіз життєвого циклу товарів;
- аналіз реакції споживача на появу нових товарів;
- прогноз попиту на продукцію фірми.

Рис. 2.5 Формування асортименту товарів на основі вивчення та прогнозування попиту



Для виробника головним є завоювання довіри споживачів. Серед можливих стратегій поведінки підприємства з виробництва продукції і розвитку своєї товарної асортиментної політики виділяють такі напрямки:
- досягнення зовнішнього відмінності товарів від товарів конкурентів;
- вихід на ринок з новим товаром;
- розробка «піонерного» товару, який буде лідером на найближчі роки, що забезпечить перевагу над конкурентами.
Основою формування ресурсного потенціалу ринку в Республіці Білорусь є нарощування місцевого виробництва, скорочення імпорту та реалізація програми імпортозаміщення, зниження собівартості продукції на основі використання нових технологій.
Основними методами прогнозування, використовуваними на всіх етапах управління товарними ресурсами, є: балансовий, програмно-цільовий, статистичні, економіко-математичні, метод матричних моделей.
Прогнозні баланси освіти і використання ресурсів розробляються поквартально на трехсмежний період спільно промисловими міністерствами і відомствами, Міністерством торгівлі, управліннями торгівлі та споживчого ринку облвиконкомів (Мінміськвиконкому) за методиками формування балансів продовольчих ресурсів окремих видів сільськогосподарської продукції (документ вступив в дію на основі наказу Міністерства статистики та аналізу Республіки Білорусь № 186 від 23. 08.2006г.) і методикою розробки балансів ресурсів і з використанням найважливіших видів продукції виробничо-технічного призначення і споживчий товарів, затвердженої наказом Міністерства статистики та аналізу Республіки Білорусь від 13.04 .2005 р. № 81
Структура статей балансу відображає специфіку формування та використання товарних ресурсів по конкретній товарній групі згідно з методикою (табл.
2.4 і 2.5).
Таблиця 2.4. Баланс ресурсів та використання окремих видів
сільськогосподарської продукції

Найменування статей Номер рядка Кількість, тис. тонн
I. Ресурси    
Запаси продукції на початок року-всього

(сума р. з 02 по 05)
01  
в тому числі:

- в сільськогосподарських та інших організаціях

- у населення і в селянських (селянських) господарствах

- в організаціях, що здійснюють переробку відповідних видів сільськогосподарської продукції

- в організаціях, що здійснюють діяльність в оптовій, роздрібній торгівлі та громадському харчуванні


 
Виробництво продукції (валовий збір) 06  
Імпорт продукції 07  
Разом ресурсів    
II. Використання    
Виробниче споживання продукції - всього

(сума р. 10, 11)
09  
у тому числі:

- на кормові цілі (корм худобі, птиці, звірів і т.д.), на насіння та ін

- промислова переробка на нехарчові цілі


11
 
Втрати продукції - всього

(сума р. з 13 по 16)
12  
в тому числі:

- в сільськогосподарських та інших організаціях

- у населення і в селянських (фермерських) господарствах (при зберіганні)

- в організаціях, що здійснюють переробку відповідних видів сільськогосподарської продукції

- в організаціях, що здійснюють діяльність в оптовій, роздрібній торгівлі та громадському харчуванні


16
 
Експорт продукції 17  
Запаси продукції на кінець року - всього

(сума р. з 19 по 22)
18  
в тому числі:

- в сільськогосподарських та інших організаціях

- у населення і в селянських (фермерських) господарствах (при зберіганні)

- в організаціях, що здійснюють переробку відповідних видів сільськогосподарської продукції

- в організаціях, що здійснюють діяльність в оптовій, роздрібній торгівлі та громадському харчуванні


 
Фонд особистого споживання продукції

(стор. 08 за мінусом стор 9, 12, 17, 18)
23  

Таблиця 2.5. Баланс ресурсів та використання продукції виробничо-технічного призначення і споживчих товарів
Одним з найважливіших завдань прогнозування товарних ресурсів є рівномірний протягом року задоволення потреб населення у відповідних товарах, а також ритмічність забезпечення сировиною промислових підприємств. У цих цілях передбачається прогнозування перехідних страхових запасів і відповідних фондів, державних резервів. Такі фонди, резерви і запаси забезпечують потреби, незалежно від сезонності виробництва, стихійних лих і неврожаїв. Вони також мають і стратегічне значення.
З метою найбільш точного прогнозування обсягів виробництва доцільно врахувати:
- бажаний обсяг виробництва продукції, при якому досягається найбільша рентабельність наявного в його розпорядженні капіталу;
- бажаний рівень цін на вироблену ним продукцію, при якій вдалося б збільшити обсяг продажів і забезпечити прибутковість;
- мінімальний обсяг продажів (виробництва) продукції, проти якого подальше зниження виробництва стає збитковим і веде до скорочення робочих місць, перепрофілювання і т.д.;
- мінімальну ціну продажів, проти рівня якої подальше зниження цін не покриває витрат виробництва.
Для оцінки стану споживчого ринку, ринку товарних ресурсів використовуються такі економічні характеристики: ємність, кон'юнктура і частка ринку.
Залежно від масштабів ринку розрізняють:
- загальну місткість ринку країни;
- місткість ринку регіону (області, міста);
- місткість ринку якої-небудь групи товарів;
- місткість ринку організації, компанії, фірми.
Ємність ринку - обсяг реалізованої споживачам продукції протягом певного відрізка часу, яка розраховується за формулою
Ер=П + 3-Е + І + ДЗ-КЕ + КІ ,
де П - обсяг виробництва;
3 - запаси продукції на складі підприємства і у посередників;
Е - обсяг експорту;
І - обсяг імпорту;
ДЗ - зниження або збільшення запасів продукції на підприємстві у посередників;
КЕ - обсяг непрямого експорту;
КІ - обсяг непрямого імпорту.
Як оціночна категорія, місткість ринку доповнюється рядом показників: реальної ємністю ринку, потенційної ємністю ринку, парком товарів.
Реальна місткість ринку (Ер) - реальний обсяг продажів на ринку при існуючих обмеженнях.
Потенційна місткість ринку (Еп) - теоретично максимальний обсяг продажів за найбільш сприятливої ??кон'юнктури ринку. Основна ідея - кожен споживач споживає максимально можливу кількість товару. У реальності такої, обсяг ніколи не досяжний.
Парк товару (П) - показник, що використовується щодо товарів тривалого користування і припускає момент у володінні споживачів.
Місткість ринку регіону визначаться трьома складовими елементами

де ПТМН - продаж товарів місцевому населенню регіону;
ІС - інорайонного попит;
ПТС - продаж товарів організаціям соціальної сфери.
Визначення ємності ринку міста, сегмента
Найменування статей Номер рядка  
Запаси на початок року 01 в організацій-виробників;

в організацій-споживачів в оптовій торгівлі, в роздрібній торгівлі;

у організацій сільського господарства
Виробництво 02 в організацій-виробників
Імпорт 03 дані статистики зовнішньої торгівлі
Ресурси 04 - сума р. 01, 02, 03
Спожито в республіці 05 стор 04 - стор 06 - стор 07
Експорт 06 дані статистики зовнішньої торгівлі
Запаси на кінець року 07 в організацій-виробників;

в організацій-споживачів в оптовій торгівлі, в роздрібній торгівлі;

 у організацій сільського господарства

 на основі коефіцієнтів коригування обсягів продажів на зміну умов його розвитку.

  Для реалізації даного підходу необхідно з великою точністю знати реальний обсяг реалізації цікавить продукції на одному з регіональних ринків і основні чинники, що визначають продажу.
  Формула для розрахунку має наступний вигляд:

  де Ео - відома ємність базового ринку;
  К1 - коефіцієнт при ведення чисельності населення, що розраховується як частка від ділення чисельності населення регіону на чисельність населення го роду;
  К2 - коефіцієнт приведення середньої заробітної плати, що розраховується як частка від ділення середньої заробітної плати, що виплачується в регіоні, на середню заробітну плату в місті;
  K3 - коефіцієнт урбанізації, що розраховується як частка міст з чисельністю населення 300 тис. чол. і більше.
  Для визначення місткості ринку окремих товарів використовуються такі методи.
  Метод, заснований на розрахунку частоти покупок споживачами та стандартних норм витрачання товару. Він використовується для споживчих швидковитратний товарів, придбаних систематично. Інформаційною базою для розрахунків, крім кількості потенційних споживачів і частки реальних споживачів даного товару, є обсяг споживання при одному зверненні до даного товару (С) - стандартна разова норма споживання і частота використання товару на місяць (Tt).
  Розрахунок здійснюється за формулою

  де - загальна кількість потенційних користувачів товару в кожній виділеній групі;
  - Частка реальних покупців серед і <ініціальних користувачів;
  Н - норма споживання; K
  - Кількість покупок в місяць.
  Розрахунок ємності ринку на основі норм споживання
  Ер=Н-Чобщ,
  де Чо6щ - загальна чисельність населення.
  Виходячи з реальності збільшення обсягів споживання, розширення асортименту продукції, можна розрахувати темп можливого збільшення ринку. Визначається як частка від ділення величини реальної ємності ринку за поточний період на величину реальної ємності ринку за минулий період.
  Місткість ринку по окремому товару на основі тенденцій раззвітія реалізованого попиту визначається таким чином:
  Ер=К * Т,
  де Ер - ємність ринку досліджуваного товару;
  К - кількість споживачів даного товару на даному ринку;
  Т - кількість даного або аналогічного товару, споживаного одним споживачем на рік.
  Частку ринку (Др), що належить досліджуваного товару, можна розрахувати шляхом розподілу обсягу продажів досліджуваного товару до потенційної ємності ринку (ЕРП)

  В умовах насиченого товарного ринку його ємність знаходиться в прямій залежності від обсягів попиту споживачів і в зворотній від рівня цін на товари. Зростання попиту розширює місткість ринку, а зростання цін звужує.

  де? ЄРЦ - зміна ємності ринку під впливом цін;
  Ер - ємність ринку за досліджуваний період;
  ц - індекс цін.
  Матеріальну основу роздрібного товарообігу складає маса товарів, що направляються для реалізації населенню, тому розрахунок товарного забезпечення має першорядне значення для розробки економічно обгрунтованого плану роздрібного товарообігу.
  Потреба торгівлі в товарних ресурсах для забезпечення планового завдання з роздрібного товарообігу складається з наступних елементів:
  - необхідного обсягу продажів товарів конкретному споживачеві (ТКП);
  - пропонованого обсягу реалізації товарів організаціям і установам соціальної сфери (Тс);
  - необхідного приросту або зниження товарних запасів до встановлених нормативів (±? ТЗ);
  - втрати від уцінки (УЦ);
  - відшкодування втрат у межах природного убутку (Еу6) і виражається формулою
  П=Ткп + Тс ±? ТЗ + Еуб + УЦ ±? СП.
  Товарне забезпечення планового завдання з роздрібного товарообігу формується на основі даних про обсяги товарних ресурсів, ринкових фондах, інформації про закупівлі товарів і укладених господарських договорах на постачання товарів.
  Процес формування товарного забезпечення включає наступне:
  1. Вивчення товарного ринку і ринку закупівель та джерел формування товарних ресурсів (рис. 2.6).
  2. Аналіз джерел закупівлі товарних ресурсів.
  3. Планування обсягу і структури закупівель.
  4. Вибір джерел закупівель товарних ресурсів.
  5. Узгодження умов закупівлі товарів.
  6. Контроль за виконанням планів закупівель.
  Цей процес представлений на рис. 2.6.
  Обсяг роздрібного товарообігу (Т) знаходиться в прямій залежності від обсягу і структури надходження товарів (П), зміни величини запасів товарів (Зн - на початок, Зк - на кінець періоду) та іншого вибуття (В). Між перерахованими вище величинами є певна балансова зв'язок. Вони виражається формулою товарного балансу
  Зн + П=Т + В + Зк.

 Рис. 2.6. Процес закупівлі товарних ресурсів у постачальника



  Використовуючи формулу товарного балансу, можна визначити величину кожного доданка.
  Вплив на обсяг товарообігу факторів зовнішнього середовища розраховується за допомогою методу ланцюгових підстановок.
  Для оцінки впливу факторів, пов'язаних з купівельними фондами можна скористатися наступною формулою:

  де Ч - чисельність населення, що обслуговується;
  ПФср - купівельні фонди населення (у середньому на одну людину);
  ОХВ - відсоток охоплення товарообігу купівельними фондами;
  Т - товарообіг.
  Вплив на товарообіг зміни чисельності населення, що обслуговується розраховується за формулою

  де 1 - показник звітного року;
  0 - показник балансового рік »а;
  Вплив на товарообіг купівельних фондів, що припадають на одну людину, визначається таким чином:

  Процес управління товарними ресурсами торгової організації включає в себе наступні етапи:
  1. Дослідження споживчого ринку, кон'юнктури сегмента ринку.
  2. Вивчення споживчого попиту сегменту ринку.
  3. Дослідження можливостей придбання товарів:
  а) за прямими господарським зв'язкам;
  б) через оптові організації;
  в) імпорт;
  г) у індивідуальних виробників.
  4. Управління товарними запасами.
  5. Визначення заходів з оптимізації попиту та пропозиції.
  6. Оцінка можливого використання цін для підвищення реалізації та прибутку.
  Ефективність використання товарних ресурсів (Етов) визначається за допомогою формули

  Цей коефіцієнт характеризує обсяг товарообігу, який припадає на 1 р. товарних ресурсів, його зростання свідчить про зростання ефективності використаних закуплених ресурсів. |
 « Попередня  Наступна »
 = Перейти до змісту підручника =
 Інформація, релевантна "2.4. Пропозиція товарів і послуг - матеріальна основа розвитку товарообігу і джерело задоволення попиту"
  1.  Торгуються і неторгуємой товари та послуги
      товарів і послуг. Відповідно до цієї концепції всі товари і послуги поділяються на торгуються, тобто беруть участь у міжнародному обміні (вивозяться і ввозяться), і неторгуємой, тобто споживаються тільки там, де вони виробляються, і які не є об'єктом міжнародної торгівлі. Рівень цін на неторгуємой товари складається на внутрішньому ринку і не залежить від цін на світовому ринку. Виняток
  2.  9.3 Показники, що характеризують стан і динаміку витрат на реалізацію, і фактори, що впливають на їх величину.
      товарообігу за цей же період; 2) розмір зміни рівня витрат на реалізацію:? Урр=УРротч-УРрбаз де УРротч-рівень витрат на реалізацію у звітному періоді, УРрбаз-рівень витрат на реалізацію в базисному періоді (минулий рік або за планом); 3 ) темп зміни рівня витрат на реалізацію: УРротч Турра=----------- х100; УРрбаз 4) сума абсолютної (Еа) і відносної
  3.  Але рівновага в долгосроч- ном і короткостроковому періодах досягається при зраді- нии різних неременних: - У довгостроковому
      пропозицією факторів виробництва та техно-логией. При даному фіксованому рівні про-виробництва процентна ставка г змінюється таким чином, щоб задовольнити рівняння IS. З уче-том цього значення процентної ставки рівень цег P змінюється таким чином, щоб задовольните рівнянню LM. - У короткостроковому періоді рівень цін P жорстко визначивши. При даному фіксованому рівні
  4.  Питання 54. Поняття товарообігу. Статистичне вивчення динаміки товарообігу
      товарообігом розуміється обсяг продажів товарів у вартісному вираженні в усіх ланках в процесі їх економічного руху від виробника до кінцевого споживача. Виділяють наступні напрямки статистичного вивчення товарообігу: 1) оцінка результатів діяльності торгової фірми товарообіг використовується як показник виручки від реалізації товарів, 2) у статистиці рівня життя
  5.  8. 3. Планування потреби торговельних організацій в оборотних коштах.
      товарообігу загальної потреби в оборотних коштах або нормативу оборотних коштів на планований період. Особливостями нормування оборотних засобів в умовах ринкової економіки є: - кожна організація може самостійно встановлювати економічно обгрунтовані норми товарних запасів і норми запасів оборотних коштів, авансованих в ці запаси; - проводити багатоваріантні розрахунки
  6.  Платоспроможність торговельних організацій.
      товарообігу. Якщо фінансові ресурси у організації обмежені, то вона, в основному, формує простий асортимент. Чим краще фінансове становище організації торгівлі, тим більше можливостей вона має для формування товарних запасів в широкому асортименті і використання різноманітних форм оплати за поставлений товар (передоплата, оплата готівкою, товарний кредит, авансові платежі, прийняття
  7.  3.8. Оцінка надійності плану товарообігу
      товарообігу можна перевірити і за допомогою визначення критичної точки продажів, яку іноді називають порогом рентабельності. Вона збігається не з тим періодом, коли підприємство починає зазнавати збитків, а з тим відрізком часу, коли отриманий дохід не покриватиме постійні витрати. Критичну точку продажів (Кт) можна розрахувати за формулою Кт=Т * РПС / (Рпр + РПС), або Кт=РПС /
  8.  15.1. Завдання аналізу, джерела інформації
      матеріальних ресурсах може бути задоволений екстенсивним шляхом (придбанням або виготовленням більшої кількості матеріалів і енергії) або інтенсивним (більш економним використанням наявних запасів в процесі виробництва продукції). Перший шлях веде до зростання питомих матеріальних витрат на одиницю продукції, хоча собівартість її може при цьому і знизитися за рахунок збільшення обсягу
  9.  6.8 План по праці і заробітної плати, його зміст і вихідні передумови для складання
      товарообігу, випуску продукції, робіт і послуг, витрати на заробітну плату, розрахункові завдання з продуктивності праці, відповідно план містить такі показники: середньооблікова чисельність працівників; середній оборот на одного працівника (продуктивність праці); фонд заробітної плати (в сумі і відсотках до товарообігу ); середня заробітна плата на одного працівника. Всі ці
  10.  Питання 56. Показники оборотності товарів. Статистичне вивчення динаміки швидкості товарного обігу
      товарообігу вважається час, протягом якого реалізується кількість товарів, відповідне середній величині товарного запасу. До показників швидкості товарообігу відносяться: 1) число оборотів товарних запасів (коефіцієнт оборотності), що характеризує число оборотів, яке здійснює товар за певний період, тобто скільки разів оновлюється товарний запас: {foto148} де Т -
  11.  Глава 19. СВІТОВИЙ РИНОК І МІЖНАРОДНА ТОРГІВЛЯ
      товари і послуги, робоча сила, капітали, технологія, валюта. Специфічні світові ринки взаємозалежні, впливають один на одного і в своїй сукупності утворюють складний світовий ринок. Розгляд світового ринку слід починати з світового ринку товарів і послуг. Він представляє сукупність національних ринків. Однак обсяги товарообігу на світовому ринку менше, ніж сума
  12.  Глава 12 Оброблені товари у світовому господарстві
      товарів становить одну з провідних сфер у світовому господарстві. Воно у вирішальній мірі визначає загальні напрямки розвитку економіки, оскільки готові вироби, акумулюючи досягнення НТП, забезпечують технічне оновлення виробництва, яке, в свою чергу, створює передумови для прогресивних змін в інших галузях господарства. Саме готові вироби промисловості гарантують
  13.  26. Соціально-споживчий комплекс: склад і структура.
      товарів і послуг Торгівля - сукупність підприємств, що реалізують товари народного споживання шляхом купівлі-продажу; дозволяє звільнити товаропроізводящей галузі від необхідності самостійно реалізовувати вироблені товари, неекономічний використанню матеріальних, трудових і фінансових ресурсів. Управління галуззю здійснює Міністерство торгівлі РБ. У Білорусі існує
  14.  § 6. ТОРГІВЛЯ
      товарів. Основним показником, що характеризує торговельну діяльність, змістом якої є обмін товарів на гроші, служить товарообіг. Він відображає одночасно вартість реалізованої покупцям товарної маси, грошову виручку продавців і витрати покупців на придбання товарів. Загальний обсяг товарообігу (исчисляемого окремо для оптової та роздрібної торгівлі) складається з
  15.  Рівень нормування та обгрунтованості величини і асортиментної структури товарообігу.
      товарних запасів в торговельній організації взаємопов'язані і взаємозумовлені. Їх взаємозв'язок реалізується в процесі обігу товарних запасів. На малюнку 4.3.3 схематично показано вплив факторів на показник ефективності використання товарних запасів - товарооборотність. Всі фактори, зрештою відбиваються на зміні двох основних чинників: обсягу, структури, товарообігу і середніх
  16.  8 ВИДИ ТОВАРІВ (ПОСЛУГ)
      пропозиції. Але за грошима завжди стоять продукти праці і природи, призначені для обміну шляхом купівлі-продажу, вони-то і складають основу товарної маси. У процесі купівлі-продажу змінюється не зміст товару, а лише право володіння. Товари діляться на дві групи: 1) матеріально-речові блага. До них відносяться - їжа, одяг, житло, машини, матеріали і т. д.; 2) послуги (послуги
  17.  3. Питання на кмітливість
      пропозиція, попит на землю та її
  18.  Еластичність пропозиції
      пропозиції, яка характеризує відносні зміни між ціною та пропозицією товарів до реалізації. Коефіцієнт еластичності пропозиції виражає собою зміну виробництва і пропозиції товарів при збільшенні або зменшенні ціни товару на 1%. Якщо при збільшенні (зменшенні) ціни на 1% його пропозицію відповідно збільшилася теж на 1%, то така еластичність пропозиції називається
  19.  Що являє собою макрорегулятора?
      пропозиція і попит (рис. 26.1). {Foto140} Об'єкти макроекономічного регулювання Між цими об'єктами існують об'єктивні взаємозв'язки. Так, прямий зв'язок полягає в тому, що суспільне виробництво діє для того, щоб створювався сукупний суспільний продукт. Останній дозволяє задовольнити всі потреби суспільства. Це передбачає, в свою чергу, створення ринкового
  20.  74. МАРКЕТИНГ
      пропозицією чогось натомість; 6) угода. Угода - комерційний обмін цінностями між двома сторонами. Угода передбачає наявність кількох умов: 1) двох ціннісно значущих об'єктів, 2) узгоджених умов її здійснення, 3) узгодженого часу вчинення; 4) узгодженого місця проведення. Як правило, умови угоди підтримуються й охороняються законодавством. Операцію слід