загрузка...

трусики женские
« Попередня Наступна »

Споживча вартість і корисність


В основі категорійного апарату проблеми вартості лежать три вихідні поня-ку - предмет (річ або послуга ), потреба і фактори виробництва (рис. 1).
1. «Вихідні» категорії - ті, які вводяться без визначення. Звичайно, можна дати визначення і їм (зокрема, нижче, «заднім числом», фактори виробництва одержують-таки визначення). Але, ставши на цей шлях, ми ризикуємо отримати «погану бесконеч-ність», тому слід прийняти деякі поняття як «вихідних».


2. Іноді висловлюється думка, що «потреба»? не економічна, а биологиче-ська категорія. Безумовно, потреба характеризує людину насамперед як біологи-чеський істота. Але якщо для її задоволення індивід повинен здійснити витрати влас-них факторів виробництва і обміняти потім отриманий в результаті цих витрат продукт на чужий товар, «потреба» стає економічною категорією.
3. Принцип формування схеми категорій, зображеної на рис. 1, наступний. Сну-чала вводяться вихідні категорії, потім ті, які «випливають» безпосередньо з них, і т. д. Визначення нових категорій, як правило, містять згадки вже введених ра-неї, тим самим «старі» категорії як би «народжують» наступні ,? саме цей факт від-ражают стрілки на рис. 1. Наявність стрілок вносить деяку умовність в схему і робить її вразливою для критики, але в ній закладена певна пізнавальна цінність. Крім того, ця схема сприяє досягненню поставленої мети? впорядковування системи категорій. Тому її переваги переважує містяться в ній недоліки.
Матеріальною основою задоволення потреби служить предмет; взаємодію цих вихідних категорій породжує дві нові - споживчу вартість (здатність предмета задовольняти яку-небудь людську потребу) і благо (сам цей предмет, носій споживчої вартості).
Таким чином, споживча вартість виступає як критерій, позво-ляющего виділити благо із сукупності речей і послуг. Термін «благо» слід поні-мати двояко - як родове благо (наприклад, вода взагалі; взуття взагалі) і як одиничне благо (стакан води; конкретна пара взуття).
1. Споживча вартість відображає здатність блага задовольняти потребу індивіда в принципі, взагалі, тобто, безвідносно обставин часу і місця.
2. Визначення споживної вартості взято з марксистської версії трудової тео-ріі4. Це визначення, звичайно, не можна визнати вдалим, оскільки під нього потрапляє мало не все, що нас оточує, наприклад, навіть комарі і мухи - в якості частини біоце-ноза, необхідного для нашого існування. Однак кращого визначення споживач-ної вартості досі не запропонували, ймовірно, унаслідок того, що пошук критерію, на підставі якого можна було б звузити перелік споживчих вартостей, представ-ляє собою нелегке завдання.
Крім того, невдалим (у всякому разі, російською мовою) є й назва цієї категорії, так як «споживча вартість» не має ніякого відношення до вартості. Можливо, кілька кращим варіантом було б «потребительное значення»: благо дію-вітельно володіє споживної значенням для індивіда.
3. Чітке розмежування родового і одиничного блага характерно для Австрійської школи.
Вихідні категорії є чисто якісними, вони вказують тільки на на-відмінність того чи іншого чинника - потреби, предмета або фактора виробництва. Важ-ність потреби і витрати чинників виробництва служать кількісними є характеристики відповідних категорій.
Слід зауважити, що «важливість потреби» - не «кабінетна» категорія, вона су-суспільством в реальності. Наша мова постійно представляє нам свідчення її істота-вання - адже говоримо ж ми «нагальна потреба», «першочергова потреба» і т. п. У всіх цих і подібних випадках категорія «важливість потреби» використовується для кількісної оцінки потреби, розділяючи різні потреби по ступенем їх важливості.
Тим дивніше, що в класичній політекономії (від Сміта до Маркса) категорія «важливість потреби» відсутня! Це твердження тільки на перший погляд здається неймовірним. Звичайно, вираз «важливість потреби» присутній в мові класиків. Але воно відсутнє в їх системі категорій - як поняття, що випливає з одних понять і визначає зміст інших. За визначенням, категорія - наукове поняття, Вира-лишнього найбільш загальні властивості і зв'язки явищ действітельності8. Проте категорія? це не просто окреме, одиничне поняття, а поняття, вбудоване в систему категорій, що знаходиться у зв'язку з іншими категоріями. Категорії це не тільки словесні позначення-ня явищ, а й усвідомлений інструмент аналізу. У класичній політекономії «важ-ність потреби» не стала таким інструментом. Причина цього криється в недостатній увазі, приділену класиками споживної вартості. Досить згадати в цьому зв'язку, що Сміт, вказавши на її відмінність від вартості, більше у своїй праці до споживної вартості не звертався.
Показово, що в суб'єктивній теорії вартості категорія «важливість потреби» є і активно використовується.
Важливість потреби можна розглядати як з об'єктивної, так і суб'єктивних-ної сторони. Блага, що задовольняють самі насущні потреби людини - в їжі, воді, одязі - об'єктивно є більш важливими, ніж інші. Об'єктивна важливість потреби характеризує кількісне значення споживної стоїмо-сті. Споживчі вартості і відповідні їм блага можуть бути ранжовані, тобто, розташовані в ряд у порядку зростання або зменшення об'єктивної важливості удовлетворяемой потреби конкретного індивіда, хоча величина цих відмінностей і не може бути виміряна абсолютно. Принципово, що об'єктивна важливість потреби не залежить від ступеня задоволення потреби.
Ранжування? кількісне порівняння потреб за принципом «більше важ-ва» - «менш важлива», але без визначення абсолютної величини кожної потреби. (В суб'єктивної теорії подібний підхід отримав назву ординалізму). «Об'єктивна важ-ність потреби» служить кількісною оцінкою потреби, але не з точки зору сте-пені її задоволення, а з точки зору її значення для нас.
Можливість ранжирування перетворює споживчу вартість в якісно-кількісну категорію. При цьому кількісні відмінності між споживчими вартостями виражаються не числовими значеннями, а тільки порядком їх розташування в ряд залежно від співвідношення об'єктивних важливість різних потреб інді-виду.
Суб'єктивна важливість потреби - оцінка індивідом важливості потребно-сті в поточний момент часу. Суб'єктивна оцінка важливості потреби безпосередньо залежить від того, наскільки вона задоволена. Наприклад, якась потреба може обла-дати високим значенням об'єктивної (!) Важливості для індивіда. Однак в конкретний момент часу вона може бути повністю задоволена, і тому суб'єктивна (!) Важливість цієї потреби може бути мала або навіть дорівнює нулю. Навпаки, потреб-ність, об'єктивно про незначну, але не вдоволена достатньою мірою, внаслідок обставин, що склалися в певний момент може придбати величезну суб'єктів незалежно єктивні важливість.
Стосовно до благу суб'єктивна важливість потреби перетворюється в по-корисність - суб'єктивну оцінку важливості блага з точки зору задоволення відповідної потреби. Таким чином, корисність, поряд з споживчу вар-стю (мається на увазі її кількісна сторона, що виражається у здатності до ранжування-вання) служить кількісною характеристикою важливості блага для індивіда. Поліз-ність тієї одиниці запасу даного блага, яка призначається для найменш інтенсивної з задовольняються потреб, прийнято називати граничної корисно-стью9.
1. Принципова відмінність об'єктивної важливості потреби від суб'єктивної за-лягає у тому, що перша не залежить від ступеня задоволення (насичення) потребно-сті, а другий залежить.
2. Вище було відзначено змішання і різне розуміння категорій «споживна вартість» та «корисність» у різних теоріях вартості. У схемі, представленої на рис. 1, вдалося провести чітку межу між споживчою вартістю і корисністю, наді-лів кожну власним змістом.
Для цього вихідні категорії «потреба» і «предмет» розглянуті як з якості-кої, так і кількісної сторони. Їх якісна сторона насамперед виявляється в споживної вартості, яка виступає як принципова здатність предмета задовольняти яку-небудь потребу. Наявність у предмета споживної вартості ви-є залежно від відповіді на критерійний питання: чи здатний він в принципі удовле-творити якусь потребу індивіда чи ні? Кількісна міра (ступінь) задоволений-ня потреби при цьому в розрахунок не приймається.
Категорія «корисність» з якісною свого боку є похідною від «по-требітельной вартості» (через «благо»? Див. рис. 1), але не тотожна їй. У економік-се (у тих випадках, коли вважають за потрібне навести визначення цієї категорії) корисність визначають точно так само, як визначають споживчу вартість у трудовій теорії? як здатність задовольняти потребу. З таким визначенням можна погодитися, ес-Чи визнати за корисністю цю здатність не скрізь і завжди? це властивість характеризує споживчу вартість,? а тут і зараз, тобто в даний, поточний момент часу. Благо володіє споживною вартістю скрізь і завжди, корисністю? тільки тут і зараз, і воно може позбутися корисності в інший момент часу. Ця обставина визначае якісна відмінність між «споживчою вартістю» і «корисністю».
Кількісна сторона потреби виражається категорією «важливість потреби», в якій виділяються об'єктивна і суб'єктивна складові (див. рис. 1). Об'єктивна важливість потреби не залежить від обставин часу і місця, а суб'єктивна? зави-сит.
Наприклад, об'єктивна (!) Важливість потреби в питній воді вище, ніж в розчухи-вання волосся. У силу свого об'єктивного характеру це співвідношення незмінно при всіх обставинах. Однак у конкретній ситуації, наприклад, при повному задоволенні по-реби в питво, суб'єктивна (!) Важливість потреби розчісувати волосся може пре-висіть суб'єктивну важливість потреби у воді.
Об'єктивна і суб'єктивна важливості потреби передають свої кількісні властивості різним категоріям, перша - «споживної вартості», друга - «корисно-сті» (див. рис. 1). Відповідно до об'єктивної важливістю удовлетворяемой потреби можливість ранжирування набувають самі потреби, а також споживчі вар-тості та їх матеріальні носії? блага. Одночасно благо також і через корисність наділяється кількісними властивостями, що характеризують суб'єктивну важливість удовлетворяемой їм потреби.
Таким чином, кількісне розходження між «споживчою вартістю» і «по-корисності» визначається тією обставиною, що перша категорія дозволяє ранжувати блага відповідно з об'єктивними важливість задовольняються ними потреб, а друга служить кількісною мірою здатності блага задовольняти якусь потребу індивіда «тут і зараз», тобто, з точки зору суб'єктивної важливості удовлетворяемой благом потреби.
3. Для наявності споживної вартості має значення принципова спосіб-ність предмета задовольнити потребу, безвідносно його кількості, необхідного для цього. Тому м'ясо і огірки мають однаковою споживчою вартістю, що не-дивлячись на те, що для досягнення насичення першого треба менше, ніж других. Аналогич-но, вода, квас або пиво в рівній мірі здатні задовольнити спрагу, тому їх потре-бітельние вартості однакові. Індивідуальні смаки і переваги суб'єкта відображаючи-ються головним чином на величині корисності благ, тому в конкретний момент часу корисності перерахованих вище продуктів для якогось суб'єкта, швидше за все, будуть раз-Ліча. Втім, в наступний момент часу ситуація може змінитися.
Однак для вирішення що стоїть перед нами завдання цілком достатньо обмежитися ска-занним і навряд чи необхідно вдаватися в подібні тонкощі.
4. Що ж станеться, якщо ми введемо «важливість потреби» в категорійний апарат класичної політекономії? Очевидно, нам доведеться перенести цю кількісну ха-характеристику з потреби на споживчу вартість, оскільки категорія «потреби-кові вартість» прямо випливає з категорії «потреба». У підсумку споживчі вартості стануть ранжуватися. Потім ми зіткнемося з необхідністю пояснити, почім-му важливість блага (наприклад, води), що задовольняє якусь потребу (в питво), в раз-них ситуаціях має для індивіда різне значення, хоча об'єктивна важливість удовле-яка творить потреби не може залежати від обставин часу і місця і тому залишаеться незмінною. Доведеться визнати, що крім об'єктивної складової категорії «важливість потреби» існує і суб'єктивна складова, яка якраз і визна-виділяється зазначеними обставинами ...
Представляється очевидним, що, визнавши «важливість потреби» не тільки як жиз -ненную реальність, але і як економічну категорію, ми втратимо «свободу волі» і не-избежно, просто дотримуючись логіки наукового аналізу, отримаємо всю «виноградне гроно» кате-горій, зображену на рис. 1.
Дивно, що, вивівши з категорії «потреба» чисто якісну категорію «споживча вартість», засновники класичної політекономії утрималися від то-го, щоб ввести доповнює її кількісну категорію «важливість потреби». Можлива причина - чисто технічна: якби Сміт, Рікардо або Маркс представили собі категорійний апарат у вигляді схеми, вони б напевно виявили вказане порушення-ня логіки. Звичайно, зі схеми неможливо отримати нову категорію, але графічне представлення «впорядковує» мислення і змушує шукати логіку і взаємозв'язку там, де раніше це і в голову не прийшло б.
  5. За допомогою введених категорій можна легко описати принцип побудови знаме-нітой шкали Менгера10: кожна її рядок є ряд благ різного роду з поні-лишнього (у напрямку зліва направо) об'єктивної важливістю що задовольняються ними потреб; при русі вздовж стовпця зверху вниз зменшується суб'єктивна важ- ність удовлетворяемой благом потреби.
  Внаслідок своєї суб'єктивної основи корисність схильна до постійних змінам залежно від моди, появи нового товару-замінника і, головне, від ступеня-ні задоволення потреби індивіда. У міру насичення останньої корисність і гранична корисність зменшуються. При повному задоволенні потреби благо те-ряет корисність, зберігаючи, між тим, споживчу вартість.
загрузка...
 « Попередня  Наступна »
 = Перейти до змісту підручника =
 Інформація, релевантна "Споживча вартість і корисність"
  1.  1.Економіческіе погляди Ж.Б.Сея
      споживчих вартостей, корисностей (за висловом Сея). Зміна доходу та продукту, виражене в незмінних цінах, відображає приріст фізичного обсягу продукції, тобто приріст багатства, добробуту. І при такому трактуванні цілком обгрунтований питання про частку національного доходу (або продукту), що припадає на кожний з факторів, що беруть участь у виробництві, і про частку приросту цих величин,
  2.  2. Неокласична теорія
      споживча вартість (корисність) благ (товарів і послуг) і попит на ці блага з боку споживачів. При цьому представники неокласиків виходили з того, що економічні закони однакові для будь-якого суспільства: як для індивідуального господарства, так і для сучасних, досить складних економічних
  3.  § 17. Закон вартості і його функції
      вартості. Основні функції закону вартості Економічний зміст закону вартості. Закон вартості - особливий економічний закон, що виражає внутрішньо необхідні, суттєві і стійкі зв'язки між суспільно необхідною працею, витраченим на виробництво товару (з урахуванням умов його відтворення), і цінами товарів в умовах відносної відповідності попиту та пропозиції. У
  4.  § 4. НЕСТАБІЛЬНІСТЬ МАКРОЕКОНОМІКИ, РЕФОРМУВАННЯ СТРУКТУРИ ГОСПОДАРСТВА РОСІЇ
      споживної вартості корисності) військової продукції в тому, що вона задовольняє потреби людей у ??збройного захисту від ворога або в нападу на нього. Говорячи ще більш конкретно, III підрозділ випускає "виду продукції, що задовольняє потреби військово-промислового комплексу: а) виготовлені на військових заводах різні види зброї, засоби його доставки і забезпечення (роздоюванні
  5.  Класифікація благ
      споживчої вартості і корисності). Тільки в тому випадку, якщо продукт виноситься на ринок і стає товаром, витрачені на його створення фактори виробництва пре-обертаються в джерела вартості товару. Тому при визначенні сутності категорії «фактор виробництва» або при вирішенні питання про те, чи є якесь благо фак-тором виробництва, категорія «вартість» не повинна
  6.  Числовий приклад
      споживчих вартостей, корисностей і цінностей. Тобто, той факт, що суб'єкт, щонайменше, ранжує цінності, можна вважати строго доведеним. Для доказу того, що суб'єкт визначає чисельні значення відносин по-споживчих цінностей ПЦi / ПЦj, можна звернутися до авторитету економічної науки - вона сповнена підтвердженнями цього факту. Скрізь, де передбачається раціональне
  7.  Зміст поняття «джерело вартості»
      споживчих вартостей і корисно-стей. Розкрити зміст поняття «джерело вартості» найзручніше на прикладі трудової теорії, як найбільш розробленою. Категорію «вартість» можна розглядати з двох сторін? чисто качествен-ної, як якусь «субстанцію», і з кількісної, оскільки величину міститься в продукті «субстанції» можна виміряти і виразити в певних одиницях.
  8.  Обгрунтування трудової теорії
      споживчі вартості товари різняться насамперед якісно, ??як мінові вартості вони можуть мати лише кількісні відмінності, отже, не містять в собі жодного атома споживної вартості. Якщо від-спричинятися від споживної вартості товарних тіл, то у них залишається лише одне свойст-во, а саме те, що вони - продукти праці »24. В основу цієї аргументації покладено
  9.  4. Облік витрат виробництва
      споживної цінності, фізичної здатності предмета надавати певні послуги. Різні прирощення витрат дають різні результати. Деякі прирощення витрат залишаються марними, якщо не відбувається ніякого додаткового приросту обсягу виробництва. З іншого боку, і це є відхиленням від другої умови збільшення фізичного випуску не завжди вимагає пропорційного
  10.  Коментарі
      споживна цінність, 24, 114, 120; визначення вартості та визначення цінності, 84, 92, 312-314; споживач і, 312; гранична корисність і, 113-120; перевагу, 7, 228, 370; принципи, 332-333; проблеми, 826; рівні, 448; ранжування, 94, 119, 190, 314; ринок, 362; заощадження і, 497; соціалізм і, 194-196; соціалістичні, 194-196; суб'єктивні, 24, 312-315; теорія, класичні
загрузка...
загрузка...
енциклопедія  антрекот  асорті  по-кубанськи  журавлинний