Головна
ГоловнаЕкономікаПодатки та оподаткування → 
« Попередня Наступна »
В. Скрипниченко. Податки та оподаткування., 2007 - перейти до змісту підручника

Порядок визначення та визнання доходів і витрат



При визначенні об'єкта оподаткування враховуються такі доходи:
- доходи від реалізації, що визначаються відповідно до статті 249 НК;
- позареалізаційні доходи, які визначаються відповідно до статті 250 НК.
При визначенні об'єкта оподаткування не враховуються доходи, зазначені у статті 251 НК, а також доходи у вигляді отриманих дивідендів, якщо їх оподаткування вироблено податковим агентом відповідно до положень статей 214 і 275 НК.
При визначенні об'єкта оподаткування платники податків зменшують отримані ними доходи на такі витрати:
1) витрати на придбання, спорудження та виготовлення основних засобів;
2) витрати на придбання нематеріальних активів, створення нематеріальних активів самим платником податків;
3) витрати на ремонт основних засобів (у тому числі орендованих);
4) орендні (в тому числі лізингові) платежі за орендоване (у тому числі прийняте у лізинг) майно;
5) матеріальні витрати, включаючи витрати на придбання насіння, розсади, саджанців та іншого посадкового матеріалу, добрив, кормів, медикаментів, біопрепаратів і засобів захисту рослин;
6) витрати на оплату праці, виплату допомоги по тимчасовій непрацездатності;
7) витрати на обов'язкове і добровільне страхування, які включають страхові внески за всіма видами обов'язкового страхування;
8) суми ПДВ по придбаних і оплаченим платником податків товарів (робіт, послуг), витрати на придбання (оплату) яких підлягають включенню до складу витрат;
9) суми відсотків, що сплачуються за надання в користування грошових коштів (кредитів, позик), а також витрати, пов'язані з оплатою послуг, що надаються кредитними організаціями, в тому числі пов'язані з продажем іноземної валюти при стягненні податку, збору, пені та штрафу;
10) витрати на забезпечення пожежної безпеки, витрати на послуги з охорони майна, обслуговування охоронно-пожежної сигналізації, витрати на придбання послуг пожежної охорони та інших послуг охоронної діяльності;
11) суми митних платежів, що сплачуються при ввезенні товарів на митну територію РФ і не підлягають поверненню платникам податків відповідно до митного законодавства РФ;
12) витрати на утримання службового транспорту, а також витрати на компенсацію за використання для службових поїздок особистих легкових автомобілів і мотоциклів у межах норм, встановлених Урядом РФ;
13) витрати на відрядження;
14) плату нотаріусу за нотаріальне оформлення документів;
15) витрати на бухгалтерські, аудиторські та юридичні послуги;
16) витрати на опублікування бухгалтерської звітності;
17) витрати на канцелярські товари;
18) витрати на оплату послуг зв'язку;
19) витрати, пов'язані з придбанням права на використання програм для ЕОМ і баз даних за договорами з правовласником (за ліцензійними угодами);
20) витрати на рекламу товарів (робіт, послуг), товарного знаку і знаку обслуговування;
21) витрати на підготовку і освоєння нових виробництв, цехів та агрегатів;
22) витрати на харчування працівників, зайнятих на сільськогосподарських роботах;
23) суми податків і зборів;
24) витрати на оплату вартості товарів, придбаних для подальшої реалізації (зменшені на величину витрат);
25) витрати на інформаційно-консультативні послуги;
26) витрати на підготовку і перепідготовку кадрів, які у штаті платника податків, на договірній основі;
27) судові витрати та арбітражні збори;
28) витрати у вигляді сплачених на підставі рішення суду, що вступило в законну силу, штрафів, пені та (або) інших санкцій за порушення договірних чи боргових зобов'язань, а також витрати на відшкодування заподіяної шкоди;
29) витрати на підготовку в освітніх установах середнього професійної та вищої професійної освіти фахівців для платників податків;
30) витрати у вигляді від'ємної курсової різниці, що виникає від переоцінки майна у вигляді валютних цінностей і вимог (зобов'язань), вартість яких виражена в іноземній валюті;
31) витрати на придбання майнових прав на земельні ділянки;
32) витрати на придбання молодняку ??худоби для подальшого формування основного стада, продуктивної худоби, молодняку ??птиці і мальків риби;
33) витрати на утримання вахтових і тимчасових селищ, пов'язаних із сільськогосподарським виробництвом по пасовищного скотарства;
34) витрати на виплату комісійних, агентських винагород та винагород за договорами доручення;
35) витрати на сертифікацію продукції;
36) періодичні (поточні) платежі за користування правами на результати інтелектуальної діяльності і засобами індивідуалізації;
37) витрати на проведення обов'язкової оцінки з метою контролю над правильністю сплати податків у разі виникнення спору про обчислення податкової бази, а також витрати на проведення оцінки майна при визначенні його ринкової вартості з метою застави;
38) плата за надання інформації про зареєстровані права;
39) витрати на оплату послуг спеціалізованих організацій з виготовлення документів кадастрового і технічного обліку (інвентаризації) об'єктів нерухомості (в тому числі на земельні ділянки);
40) витрати на оплату послуг спеціалізованих організацій з проведення експертизи для отримання ліцензії на здійснення конкретного виду діяльності;
41) витрати, пов'язані з участю у відкритих або закритих торгах (конкурсах, аукціонах), що проводяться при розміщенні замовлень на постачання сільськогосподарської продукції.

Витрати на придбання (спорудження, виготовлення) основних засобів, а також витрати на придбання (створення самим платником податків) нематеріальних активів приймаються в наступному порядку:
1) відносно придбаних (споруджених, виготовлених) в період застосування єдиного сільськогосподарського податку основних засобів - з моменту введення цих основних засобів в експлуатацію;
- щодо придбаних (створених самим платником податків) у період застосування єдиного сільськогосподарського податку нематеріальних активів - з моменту прийняття цих нематеріальних активів на бухгалтерський облік;
2) щодо придбаних (споруджених, виготовлених) основних засобів, а також придбаних (створених самим платником податків) нематеріальних активів до переходу на сплату єдиного сільськогосподарського податку вартість основних засобів та нематеріальних активів включається до витрат у наступному порядку:
- Щодо основних засобів і нематеріальних активів з терміном корисного використання до трьох років включно - протягом одного року застосування єдиного сільськогосподарського податку;
- Щодо основних засобів і нематеріальних активів з терміном корисного використання від трьох до 15 років включно: протягом першого року застосування єдиного сільськогосподарського податку - 50% вартості, другого року - 30% вартості, протягом третього року - 20% вартості;
- Щодо основних засобів і нематеріальних активів з терміном корисного використання понад 15 років - протягом 10 років застосування єдиного сільськогосподарського податку рівними частками від вартості основних засобів і нематеріальних активів.
При цьому протягом податкового періоду дані витрати приймаються рівними частками.
Якщо платник податків перейшов на сплату єдиного сільськогосподарського податку з моменту постановки на облік у податкових органах, вартість основних засобів і нематеріальних активів приймається за первісною вартістю цього майна, яка визначається у порядку, встановленому законодавством Російської Федерації про бухгалтерський облік .
Якщо платник податків перейшов на сплату єдиного сільськогосподарського податку з інших режимів оподаткування, вартість основних засобів і нематеріальних активів враховується в порядку, встановленому НК.
Визначення термінів корисного використання основних засобів здійснюється на підставі затверджується Урядом РФ класифікації основних засобів, що включаються в амортизаційні групи. Строки корисного використання основних засобів, які не вказані в даній класифікації, встановлюються платником податку згідно з технічними умовами або рекомендаціями організацій-виробників.
Основні засоби, права на які підлягають державній реєстрації відповідно до законодавства РФ, враховуються у витратах з моменту документально підтвердженого факту подачі документів на реєстрацію зазначених прав. Зазначене положення в частині обов'язковості виконання умови документального підтвердження факту подачі документів на реєстрацію не поширюється на основні засоби, введені в експлуатацію до 31 січня 1998 року.
Визначення термінів корисного використання нематеріальних активів здійснюється відповідно до НК.
У разі реалізації (передачі) придбаних (споруджених, виготовлених, створених самим платником податків) основних засобів та нематеріальних активів до закінчення трьох років з моменту обліку витрат на їх придбання (спорудження, виготовлення, створення самим платником податків) у складі витрат відповідно з цією главою (щодо основних засобів і нематеріальних активів з терміном корисного використання понад 15 років - до закінчення 10 років з моменту їх придбання (спорудження, виготовлення, створення самим платником податків) платник податків зобов'язаний перерахувати податкову базу за весь період користування такими основними засобами та нематеріальними активами з моменту їх врахування у складі витрат на придбання (спорудження, виготовлення, створення самим платником податків) до дати реалізації (передачі) з урахуванням положень ПК і сплатити додаткову суму податку та пені.
До складу основних засобів і нематеріальних активів включаються основні засоби та нематеріальні активи, які визнаються амортизируемим майном відповідно до НК.
Витрати на придбання майнових прав на земельні ділянки обліковуються у складі витрат рівномірно протягом терміну, визначеного платником податків, але не менше семи років. Суми витрат враховуються рівними частками за звітний і податковий періоди.
Визнання доходів і витрат платника податків здійснюється в наступному порядку.
1. Датою отримання доходів визнається день надходження коштів на рахунки в банках і (або) в касу, отримання іншого майна (робіт, послуг) і (або) майнових прав, а також погашення заборгованості іншим способом (касовий метод).

При використанні покупцем у розрахунках за придбані їм товари (роботи, послуги) і (або) майнові права векселя датою отримання доходів у платника податків визнається дата оплати векселя (день надходження грошових коштів від векселедавця або іншого зобов'язаного за вказаною векселем особи) або день передачі платником податку зазначеного векселя за індосаментом третій особі.
2. Витратами платника податків визнаються витрати після їх фактичної оплати. Оплатою товарів (робіт, послуг) та майнових прав визнається припинення зобов'язання платника податків-набувача зазначених товарів (робіт, послуг) і (або) майнових прав перед продавцем, яке безпосередньо пов'язане з постачанням цих товарів (виконанням робіт, наданням послуг) і передачею майнових прав.
Витрати враховуються у складі витрат з урахуванням таких особливостей.
- Матеріальні витрати, в тому числі витрати на придбання сировини і матеріалів (включаючи витрати на придбання насіння, розсади, саджанців та іншого посадкового матеріалу, добрив, кормів, медикаментів, біопрепаратів і засобів захисту рослин), а також витрати на оплату праці враховуються у складі витрат у момент погашення заборгованості шляхом списання грошових коштів з розрахункового рахунка платника податку, виплати з каси, а при іншому способі погашення заборгованості - у момент такого погашення. Аналогічний порядок застосовується щодо оплати відсотків за користування позиковими засобами ( включаючи банківські кредити) і при оплаті послуг третіх осіб.
- Витрати з оплати вартості товарів, придбаних для подальшої реалізації, в тому числі витрати, пов'язані з придбанням і реалізацією зазначених товарів, включаючи витрати по зберіганню, обслуговування та транспортування, враховуються у складі витрат після їх фактичної оплати.
- Витрати на сплату податків і зборів враховуються у складі витрат у розмірі, фактично сплачений платником податків. При наявності заборгованості зі сплати податків і зборів витрати на її погашення враховуються у складі витрат у межах фактично погашеної заборгованості в ті звітні (податкові) періоди, коли платник податків погашає вказану заборгованість.
- Витрати на придбання (спорудження, виготовлення) основних засобів, а також витрати на придбання (створення самим платником податків) нематеріальних активів, які обліковуються в порядку, передбаченому НК, відображаються в останній день звітного (податкового) періоду. При цьому зазначені витрати враховуються тільки за оплаченими основних засобах і нематеріальних активів, що використовуються при здійсненні підприємницької діяльності.
- При видачі платником податку продавцю в оплату придбаних товарів (робіт, послуг) і (або) майнових прав векселя витрати з придбання зазначених товарів (робіт, послуг) і (або) майнових прав враховуються після оплати зазначеного векселя. При передачі платником податку продавцю в оплату придбаних товарів (робіт, послуг) і (або) майнових прав векселя, виданого третьою особою, витрати з придбання зазначених товарів (робіт, послуг) і (або) майнових прав враховуються на дату передачі зазначеного векселя за придбані товари (виконані роботи, надані послуги) і (або) майнові права. Зазначені витрати враховуються виходячи з ціни договору, але в розмірі, що не перевищує суми боргового зобов'язання, зазначеної у векселі.
  3. Платники податків, що визначають доходи і витрати, не враховують у складі доходів і витрат сумові різниці в разі, якщо за умовами договору зобов'язання (вимога) виражено в умовних грошових одиницях.
  Організації зобов'язані вести облік показників своєї діяльності, необхідних для обчислення податкової бази та суми єдиного сільськогосподарського податку, на підставі даних бухгалтерського обліку.
  Індивідуальні підприємці ведуть облік доходів і витрат для цілей обчислення податкової бази по ЕСХН в книзі обліку доходів і витрат індивідуальних підприємців, які застосовують ЕСХН, форма та порядок заповнення якої затверджуються Міністерством фінансів РФ.

 « Попередня  Наступна »
 = Перейти до змісту підручника =
 Інформація, релевантна "Порядок визначення та визнання доходів і витрат"
  1.  6.3. Єдиний сільськогосподарський податок
      порядок переходу організацій і індивідуальних підприємців на систему оподаткування сільськогосподарських товаровиробників у вигляді сплати єдиного сільськогосподарського податку. З 2004 р. він здійснюється на добровільній основі. З метою дотримання принципу рівності оподаткування, забезпечення єдиного підходу для всіх господарюючих суб'єктів встановлено, що на сплату єдиного податку
  2.  4. Визначення купівельної спроможності грошей
      порядок речей призводить до зміни в інтенсивності попиту на різні товари. Взаємні співвідношення грошових цін товарів і послуг вже інші. Від того, що всі грошові ціни зросли, змінилася і структура цін. Кінцеві ціни, до встановлення яких прагне ринок, після того як вплив збільшення кількості грошей закінчився, не рівні попереднім кінцевими цінами, помноженим на той же
  3.  1. Необхідність державного втручання в економіку
      порядок від святотатственно і неосвічених рук, які захотіли б зазіхнути на владу, і особливо зберігати те, що лежить в основі його, - власність. «Законний порядок полягає у праві на володіння, забезпечене і гарантоване силою спадкової та суверенної влади над об'єднались в суспільство людьми». Освіта - друга функція. «Загальне освіта є першою істинної
  4.  2. Становлення політичної економії як науки. Економічні погляди А. Сміта
      порядок розподілу продукту між різними класами, природу капіталу, способи його поступового накопичення і багато іншого. Оскільки робота називається "Дослідження про природу і причини багатства народів", то перша глава книги і дає відповідь на дане питання. Багатство нації, за Смітом, являє собою продукти матеріального виробництва, а величина останніх, залежить від двох факторів:
  5.  Лекція 17-я Реформістські ілюзії і зрадницька роль лейборизму
      порядок ». Вперше лише з 1918 р. лейбористська пар-ку стала користуватися соціалістичної фразеологією, лейб-Рісто стали говорити про соціалізм, називати себе соціаліста-ми, хоча ніколи справжніми соціалістами вони не були. Тільки з 1918 р. було дозволено так зване індиві-дуальне членство в лейбористської партії. Лейбористська пар-ку побудована за особливим принципом і відрізняється
  6.  31.4. Методи і порядок проведення документальних перевірок
      визначення центрів відповідальності, дослідження руху потоків інформації, знаходження ключових точок контролю і т. п. Необхідність перевірки та аналізу великої кількості документів за відпущений невеликий термін вимагає застосування статистичних методів оцінки ризику невиявлення помилок і порушень. При документальних перевірках використовуються методи суцільний і вибіркової перевірки. Як
  7.  § 1. З ІСТОРІЇ ЕКОНОМІЧНИХ НАВЧАНЬ
      порядок "у економічного життя. встоїть цього порядку були визнані панування приватної власності, вільна конкуренція і вільна торгівля, невтручання держави в господарську діяльність. На відміну від фізіократів англійські класики вважали, що багатство створюється не тільки в сільському господарстві, а й в усіх Інших галузях матеріального виробництва. Вони показали, що загальної
  8.  8.3.4. Регулююча (економічна) функція оподаткування
      порядок оподатковування може відбивати визнання державою особливих заслуг визначених категорій громадян перед суспільством (надання податкових пільг учасникам Великої Вітчизняної війни, Героям Радянського Союзу, Героям Росії та ін.) Ця функція являє собою пристосування податкових механізмів для реалізації соціальної політики держави і має соціальну спрямованість. З
  9.  Питання 2. Податковий кодекс - правова основа податкової системи Російської Федерації
      порядок обчислення і сплати основних податків. Таким чином, в даний час в Російській Федерації відбувається швидкий розвиток податкового права. З'являються нові види податків і істотно змінюються вже існуючі. Багато норм податкового права довгий час носили підзаконний характер, тобто регулювалися в основному указами президента і постановами уряду. Але зараз нарешті
  10.  Питання 1.Роль податку на прибуток у податковій системі РФ. Платники податку на прибуток
      порядок визнання витрат, що приймаються з метою оподаткування, при методі нарахування. У відповідності зі ст.274 НК РФ прибуток, що підлягає оподаткуванню, визначається наростаючим підсумком з початку податкового періоду. У разі отримання збитку у звітному періоді податкова база визнається рівною нулю. При застосуванні податкових ставок з податку на прибуток необхідно врахувати, що з 1 січня 2005р.