Головна
ГоловнаЕкономікаТеорія економіки → 
« Попередня Наступна »
О.С. Белокрилова. Теорія перехідної економіки. Навчальний посібник, 2002 - перейти до змісту підручника

4. Особливості ринку праці в перехідній економіці

.
Проблема зайнятості - це одна з найбільш злободенних соціально-економічних проблем перехідної економіки. Чисельність населення, не зайнятого в економіці і шукає роботу в Росії на кінець 2000 р. со-ставила 7,45 млн. чоловік, або понад 10,2% усього економічно активного населення відповідно до методології Міжнародної організації, з них 1млн. - Офіційно зареєстровані як безробітні.
Діаграма 1. Структура ринку праці області у 2000 році (оцінка)
Якісні зміни в структурі ринку праці характеризуються зникненням державного примусу до праці і практично су-ществовать державної монополії на робочі місця. Безробіття в перехідній економіці - не результат вивільнення працівників у ході вдосконалення виробництва (як у ринковій економіці), а в основ-ном наслідок економічної кризи.
Особливості сучасного етапу розвитку ринку праці в Росії:
1. Зростання безробіття. В даний час в Росії з 145 млн. насе-лення 72,4 млн. осіб або близько 50% загальної чисельності населення країни становить економічно активне населення, 18,8 млн. зайняті у сфері так званої тіньової зайнятості (вулична торгівля, послуги насе- лению з будівництва, ремонту, пошиття, приватні послуги (прибирання, запро-товление їжі), репетиторство) (тому офіційна статистика визна-ляєт чисельність зайнятих на рівні 64 млн. або 88,2% економічно ак-тивного населення) і 1млн. (2,6%) - офіційно зареєстрованих без-робітних. Відповідно до методології оцінки безробіття в Феде-рального законі «Про зайнятість населення в Російській Федерації» офі-альний (за даними Держкомстату) рівень безробіття складає всього 10,2%, проте оцінки, наприклад, англійських транзитології визначають його в межах 30%.
Але якщо врахувати приховане безробіття (вимушені відпустки, непол-ний робочий день, невиплати заробітної плати), то за оцінками експертів-тов масштаби безробіття наближаються до 20% економічно активного населення.
Кількість незайнятих неухильно підвищувався приблизно на 1,5 млн. на рік, але ці темпи зниження зайнятості непорівнянні зі зниженням виробниц-ства: на 18% в 1992р., 16% у 1993р., 20% в 1994р., 4% в 1995р., 6% в 1996р., 5% у 1998р.
Таблиця 7.
Зміна чисельності зайнятих і ВВП Росії в 1992-1999рр.
ВВП у порівнянних цінах,% до попе-щему році Чисельність зайнятих, у% до попереднього року Коефіцієнт еластичний-ності зменшення чисельності зайнятих щодо зниження ВВП: 1992 86 98 0,14 1993 91 98 0, 22 1994 87 97 0,25 1995 96 98 0,50 1996 95 98 0,33 1997 100,4 99 - 2,5 1998 95,4 98 0,43 1999 101,8 99 - 2,8 1992 -1999 54, 4 серпня 0,38
Серед вивільнюваних працівників з різних причин намети-лась збільшення незайнятості серед випускників вищих навчальних закла-дів
2.
Зміна розподілу робочої сили за секторами економіки - значним споживачем робочої сили став приватний сектор економі-ки. Відносно широке поширення набула вторинна заня-тости, виникло чимало робочих місць, що не вимагають особливої ??кваліфікує-ції. Але при цьому великі промислові підприємства стикаються з великими труднощами на шляху пошуку оптимальної чисельності робіт-ників, підвищення ефективності їх використання. На кожному другому підприємстві визнається надлишок робочої сили, але 70% керівників не планують відчутного скорочення персоналу. Серед причин вибуття пра-цівників основна (більше 80% випадків) - звільнення за власним же-ланію.
3.Появленіе 2 млн. біженців і вимушених переселенців, нужденних у працевлаштуванні.
4.Трудовой потенціал суспільства використовується все менш ефективно: обсяг виробництва зменшився, як зазначалося, в набагато більшому ступеня-ні, ніж чисельність зайнятих, що існував і раніше на багатьох підприемствах надлишок робочої сили став ще більш очевидний. Якщо раніше її так звані внутрішньовиробничі резерви оцінювалися в середньому по промисловості в 15-25%, то тепер ця цифра зросла до 50%.
5.Неполная зайнятість, обумовлена ??не її гнучкістю, а простоями підприємств: 3,7 млн. чол. (8,6% працюючих) мають неповний робочий день (тиждень), 4,2 млн. (9,7%) - перебували у вимушених отпус-ках.
6.Глубокая територіальна диференціація зайнятості - до 10 разів різниться рівень безробіття в економічно активних і депресивні-них регіонах. Така диференціація в рівнях безробіття по регіонах зумовлена ??ступенем ділової активності в регіонах, збереженими у населення навичками самостійного господарювання, зокрема, на землі.
7.Особенності зайнятості в постсоціалістичних країнах є формування так званого притримують типу (моделі) зайнято-сті - робоча сила не використовується у виробництві, але й не вивільняючи-ється в інші сфери.
8.Нізкій рівень допомоги з безробіття також виступає відрізни-котельної рисою російського ринку праці.
9.Размиваніе кордонів між офіційною і тіньовою зайнятістю, розширення тіньової зайнятості.
Найбільш поширені її форми - самозайнятість населення, різні підробітки, які не реєструються, здійснюються без патенту та декларування доходів, - вулична торгівля, послуги населенню з будівництва, ремонту, пошиття, приватні послуги (прибирання, готування -ня їжі), репетиторство. Причому, більшість поєднує легальні і тіньові форми зайнятості, тільки таким чином забезпечуючи собі прийнятний рівень добробуту. Зниження життєвого рівня спонукає зайнятих у невиробничій сфері з відносно вільним режимом роботи продлять трудову діяльність у тіньовій економіці, в якій трудиться в даний час, за оцінками, близько 25 млн.
чол.
10.Существенние відмінності між загальною чисельністю і офіційні-але реєстрованої чисельністю безробітних.
Таблиця 8.
Загальна і офіційно реєструється чисельність безробітних
Червень 1999р.
Грудень 2000р. Загальна чисель-ність безробітних, млн. осіб 10,4 7,35 Чисельність офіційно зареєстрованих рова безробітних, млн. осіб 1,6 1,0
Причини притримують типу зайнятості зводяться до Наст-му:
? соціальна відповідальність керівництва підприємств,
? переконаність менеджерів, що попит на продукцію підпри-ємства незабаром зросте і «простоювати» робоча сила буде затре-вана;
? небажання провокувати конфлікти з трудовим колективом,
? високі організаційні й фінансові витрати, пов'язаний-ні з позбавленням від «зайвих» працівників;
? прагнення зберегти статус підприємства (влада, вплив, престиж директора найчастіше безпосередньо визначаються розмірами підприємства, яким він керує);
? технологічна жорсткість, побоювання збоїв у ході виробництв-венного процесу, які можуть послідувати при різкому «скиданні» ра-бочей сили;
? заборони на вивільнення персоналу, які виходять від місцевих, регіональних або центральних властей;
? протидія профспілок;
? опозиція працівників-акціонерів;
? втеча від податку на перевищення нормованого рівня оплати праці (в період його існування) шляхом переведення «зайвих людей» на мінімальну заробітну плату замість їх звільнення,
? можливість чинити тиск на владу;
? відсутність скільки-небудь помітних витрат, які порож-дало б існування на підприємстві недовикористовуваних трудових ресурсів.
Схема 10. Причини притримують типу зайнятості

Найбільш рельєфно виступають дві головні причини надлишкової за-нятості: патерналізм і очікування зростання попиту свою продук-цію. До того ж, поведінка підприємств на ринку праці визначається со-відношенням між «витратами нерівноваги» (притримування зайвих працівників) і «витратами пристосування» (звільнення з цих пра-цівників), яке визначає швидкість розсмоктування надлишкової зайнято-сті: в середньому наслідок пристосування , пов'язані з скороченням визна-діленого числа працівників протягом якогось періоду часу, в 4-8 разів перевершують витрати нерівноваги, пов'язані з притримуванням в тече-ня того ж періоду еквівалентної кількості «зайвих» працівників.
Схема 11. Риси транзитивної моделі ринку праці

« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна "4. Особливості ринку праці в перехідній економіці"
  1. ТЕМА 6. Ринок праці та особливості його становлення в перехідній економіці
    особливість російської моделі ринку праці. Формування інститутів ринку праці в перехідній економіці: проблеми і протиріччя. Інституційні основи ринку праці. Необхідність регулювання ринку праці. Сучасні державні і регіональні пріоритети у сфері
  2. Коментарі
    особливо з точки зору здоров'я нації, необхідність відповідати на вимоги електорату, склад якого ставав все більш пролетарським, та інші подібні причини все сильніше пом'якшували гострі кути оригінальної доктрини. До кінця століття тих, хто сповідував цю доктрину в її первісній чистоті, можна було перерахувати по пальцях. [13] ід, его і суперего (у Фрейда воно, я і понад-я) в психології
  3. 4.6. Додаткова інформація
    особливо негативними наслідками володіє явище, що отримало назву "відпливу умів", тобто еміграції найбільш освічених і кваліфікованих фахівців з бідних країн і країн з перехідною економікою в багаті країни, що мають високий рівень життя. Суттєвою проблемою розвитку (в т. ч. кар'єрного) є шкідливі звички. Алкоголь необоротно руйнує клітини мозку (в будь-якому
  4. 2. Економічна нестабільність і безробіття
    особливо результативна з погляду перспектив розширення зайнятості організація різноманітних громадських робіт, аж до будівництва пірамід, палаців, храмів і навіть риття і закапування канав; - повинна бути гнучкою політика заробітної плати. Представники монетаристської школи досліджували взаємозв'язок безробіття з динамікою реальної заробітної плати, інфляції. Інституційна
  5. Основні риси світового господарства
    особливістю світового ринку виступає функціонування системи світових цін та міжнародної конкуренції. Остання зводить різні національні вартості до єдиної інтернаціональної. Світова ціна визначається умовами в тих країнах, які постачають на світовий ринок основний обсяг благ. Між країнами ведеться запекла конкуренція за ринки збуту. Вона нерідко протікає в ціновій формі:
  6. Тіньова економіка
    особливо при «шокової терапії», повинні включати широкий набір засобів, які використовувалися іншими державами в аналогічних умовах, але головне, щоб це була продумана, цілеспрямована програма соціальної підтримки населення, здійснювана під контролем держави. На думку економіста А. Ліфшиця, така висока соціальна плата за проведення ринкової реформи, яку заплатила
  7. 3. Структурні зрушення в економіці. Формування відкритої економіки
    особливо важливий спад виробництва. До галузей з найбільшим падінням виробництва відноситься машинобудування. Головною причиною скорочення машинобудівного виробництва стало різке падіння інвестиційної активності в економіці, пов'язане насамперед з сильними інфляційними процесами. Різко скоротилося виробництво споживчих товарів в результаті зниження платоспроможного попиту
  8. Висновки
    особливо після Другої світової війни держрегулювання було органічно вбудовано в господарський механізм капіталістичного суспільства в якості третьої, верхнього «шару »(рівня) поряд з двома іншими« шарами »- спонтанно-ринковим і корпоративним регулюванням. В результаті склався ринково-державно регульований, соціально орієнтований капіталізм (сучасний капіталізм), який вигідно
  9. Особливості ринкових інститутів в перехідній економіці
    ринку. У Росії такий лакуною є відсутність купівлі-продажу землі, що не дозволяє використовувати її в якості застави і перешкоджає залученню кредитів та інвестицій в сільське господарство. Інший інституційної лакуною, характерною для всіх країн з перехідною економікою, є фактична відсутність ринкової селекції (відбору) у формі ліквідації збанкрутілих підприємств. Ця лакуна
  10. Глосарій
    особливості - «громадська» (в реалії державна) власність на всі види виробничих ресурсів, монополізація і бюрократизація економіки в специфічних формах, централізоване планування як основа господарського механізму Ажіо - надбавка до ціни облігації, що утворюється внаслідок її погашення не за номінальною, а за більш високим курсом Акцизи - податки, що включаються в ціну