Головна
ГоловнаЕкономікаІсторія економіки → 
« Попередня Наступна »
Д.А. Шевчук. Історія економіки, 2009 - перейти до змісту підручника

6.2. Особливості індустріалізації західного світу


Англія - перша країна, яка почала і завершила промисловий переворот, ставши «майстерні світу». Цьому сприяли сприятливі умови:
| тривалий розвиток товарно-грошових відносин привело до формування промислового попиту на готові вироби та товари;
| значна концентрація капіталу в приватних руках (до 1750 - дохід з державної ренти сягав лише 3%);
| завершеність аграрної революції, що сприяла формуванню ринку робочої сили і концентрації земельних угідь;
| зміни в агрокультурі (трипілля замінено сівозміною (зернові, ріпа і конюшина), що призвели до збільшення врожайності;
| буржуазна революція середини ХVII ст., стимулировавшая розвиток капіталізму;
| геополітичний фактор, що характеризується відсутністю іноземних вторгнень;
| ресурсна база: мала кількість лісів призвело до спроб заміни дерева іншими видами палива.
Таблиця 9

Етапи промислового перевороту в Англії


Англійська модель індустріалізації, що почалася з промислового перевороту в легкій промисловості, що поширена потім в базових галузях і закінчилася появою власне машинного виробництва, отримала назву моделі «у напрямку до гирла».
Розвиток промислового перевороту та індустріалізації призвело до значних змін у структурі англійської економіки. У середині ХIХ в. імпорт сільськогосподарської продукції поклав край розвитку сільського господарства країни. Особливе розвиток отримує важка промисловість, орієнтована на експорт. Змінюється демографічна структура: частка міського населення до кінця ХIХ в. становить 75%. Однак після промислового перевороту англійська економіка починає розвиватися циклічно, все частіше відчуваючи кризи, перші з яких були відзначені ще в 1815-1816 і 1819 рр.. (табл. 9).
У Франції промисловий переворот розвивався повільнішими темпами. Перші машини з'явилися в промисловості в кінці ХVIII в., але промислова революція настала тільки в 1815-1830 рр.., а завершилася в 50-60 рр.. ХIХ в . Особливості промислового перевороту у Франції:
| несприятливі фактори;
| незавершеність аграрної революції, мала ємність внутрішнього ринку: слабкі фінансові стимули, війни і революції;
| велика чисельність населення, розвинена зовнішня торгівля;
| сприятливі фактори.
Таблиця 10

Етапи промислового перевороту у Франції


Таким чином, промисловий переворот у Франції характеризується початковим підйомом обробних виробництв, що використовують трудомісткі методи, і наступним розвитком базових виробництв з їх капіталомісткими технологіями. Така модель отримала назву «по напрямку до витоку» в відміну від англійської. Важливою особливістю французької індустріалізації була її дуалістичність: існування поряд з новими великими підприємствами, здатними забезпечити масове виробництво стандартної продукції, децентралізованої системи дрібних і середніх підприємств, які спеціалізувалися на випуску штучної продукції. Крім того, більше половини національного доходу створювалося в сільському господарстві , тобто Франція стала аграрно-індустріальною країною. Разом з тим висновок про неефективність французької моделі індустріалізації не підтверджується новітніми дослідженнями. Система, заснована на обробній промисловості, яка споживає робочу силу, та інтеграції у напрямку до витоку була добре пристосована до можливостей країни.
Це дозволило Франції стати одним із своєрідних лідерів процесу індустріалізації, який, як писав Ф. Карон, «не був ні повністю переможним, ні повністю переможеним» (табл. 10).
Виникнення великого машинного виробництва в Німеччині відбувається тільки в другій половині XIX в. Основною причиною такого становища було збереження політичної роздробленості і феодального режиму в сільському господарстві і ремеслі. Передумови для процесу індустріалізації були створені французькою революцією 1789-1794 рр.., наполеонівськими війнами, що призвели до часткового скасування феодальних повинностей на захоплених територіях, і аграрними реформами початку XIX в., в результаті яких виник особливий прусський шлях розвитку капіталізму в сільському господарстві.
Прусський шлях розвитку капіталізму в сільському господарстві - процес обезземелення отримав особисту свободу селянства і створення великих юнкерських господарств.
Особливе значення для промислового перевороту мало початок економічного об'єднання німецьких князівств в рамках Митного союзу, що укріпив їх внутрішні зв'язки і міжнародні позиції.
Таблиця 11

Етапи промислового перевороту в Німеччині


Економічна відсталість Німеччини в першій половині XIX в. привела до значно більш сильною ролі держави.
Методи командної економіки в Німеччині:
| забезпечення захисних тарифів;
| надання держзамовлень важкої промисловості;
| заохочення інноваційних банків для збільшення інвестицій;
| формування подвійної системи цін - низьких експортних і високих внутрішніх.
Німеччина змогла скористатися і перевагами пізнього промислового перевороту. Використовуючи технологічне обладнання з більш розвинених країн, німецька промисловість мала можливості для більш швидкого створення вітчизняного машинобудування (особливо у військовій області). Зміна структури виробництва дозволило Німеччині вийти на провідні позиції по багатьом промисловим показниками, включаючи концентрацію виробництва, робочої сили і капіталу (табл. 11).
Розвиток промислового перевороту в США протікало у відмінних від європейських країн умовах:
1) величезна малонаселена територія (25 чол. на 1 кв. км, для порівняння: у Франції - 100 чол.);
2) швидке зростання населення (1790 - 4 млн.; 1840 - 17 млн.; 1850 - 50 млн.), що сприяло швидкому створенню нових ринків збуту;
3) організаційно-економічний рівень структури економіки представлений ремісничим виробництвом, переважно металообробкою;
4) дешева робоча сила, пов'язана із збереженням рабовласництва;
5) нееквівалентна торгівля з Великобританією;
6) чітко виражена сільськогосподарська орієнтація економіки.
Особливу роль у створенні сприятливих передумов для промислового перевороту зіграло утворення держави (1776 р.) Війна за незалежність ліквідувала, як тенденцію насадження феодальних порядків з боку метрополії, так і реальні елементи феодалізму в галузі аграрних відносин. Остаточне формування так званого «американського шляху» розвитку капіталізму в сільському господарстві було закріплено гомстед-актом в 1862 р.
Американський шлях розвитку капіталізму в сільському господарстві - розвиток господарства фермерів, які отримали землю від держави і вільних від сплати абсолютної земельної ренти.
Революція знищила численні перешкоди для розвитку промисловості і торгівлі, введені в свій час Англією («залізні», «хлібні» і «грошовий» закони), а контроль за природними ресурсами переходив від англійського короля до приватного підприємцю.
Створення держави сприяло формуванню єдиної транспортної та грошової систем, утворення внутрішнього ринку і розширенню зовнішньоекономічних зв'язків. Разом з тим наслідки Війни за незалежність 1775-1783 рр.. торкнулися переважно північних і центральних штатів. Зміна аграрної економіки півдня США почалося після Громадянської війни 1861-1865 рр.. та скасування рабства аболіціонізму.
Таблиця 12

Етапи розвитку промислового перевороту в США


Виключно швидкі темпи зростання промислового виробництва в США супроводжувалися процесами його концентрації. Небаченими темпами зростав і питома вага країни у світовому виробництві. Так, в 1860 р. США давали 17% світової промислової продукції, в 1870 р. - 23%, а в 1880 р. - вже 28%, обігнавши всі країни світу і практично наздогнавши Англію (табл. 12).
Японія ще в 60-х рр.. XIX в. залишалася феодальною країною. Розвиток промислового перевороту тут починається після революції Мейдзі Ісин - незавершеної буржуазної революції 1867-1868 рр.. Враховуючи слабку підготовленість до індустріалізації країни, уряд стало на шлях насадження «державно-ного капіталізму». Держава за рахунок бюджетних асигнувань з використанням зарубіжного досвіду створювало національну промисловість. У 80-і рр.. уряд вирішив переорієнтувати свою політику на всемірне розвиток частнокапиталистической промисловості з проведенням заходів з роздержавлення. Для цього державні підприємства стали продаватися на пільгових умовах або передаватися в оренду привілейованим представникам буржуазії і вихідцям з вищого дворянства. Серед них були так звані показові підприємства - фірми Міцуї, Міцубісі, Фурукава, Ясуда, АСОДУ, Кавасакі та ін Прискореному промислового розвитку країни сприяли також пріоритетні державні асигнування, 80% яких становив поземельний податок, а також протекціоністська політика, яка захищала внутрішній ринок від напливу дешевих закордонних товарів. При цьому уряд субсидіювала передусім розвиток підприємств, які працювали на армію і флот, а також на засоби зв'язку і транспорту. Серед основних галузей японської промисловості першенствувала легка, в першу чергу, текстильна. У промисловості переважали дрібні підприємства. Відмінною рисою японської економіки було й існування особливої системи дзайбацу, свого роду холдингів, що діють під контролем кількох впливових сімей. Останні були акціонерами численних компаній, які давали роботу великому числу підрядників. Такі відносини дозволяли зберігати ієрархію, успадковану від феодальної системи. На початку XX в. протекціоністська державна політика викликала структурну перебудову торгово-сімейних компаній Міцуї і Міцубісі, які поступово еволюціонізіровала до моделі концерну.
У 1905-1907 рр.. в Японії завершується промисловий переворот, що відбивається на структурі економіки.
Особливості структури економіки в Японії на початку XX в.:
| Металургія, текстиль, суднобудування, великі підприємства з машинною технікою;
| кустарна і домашня промисловість, ремісничі майстерні та мануфактури.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна " 6.2. Особливості індустріалізації західного світу "
  1. 6.2. Особливості індустріалізації західного світу
    Англія - перша країна, яка почала і завершила промисло-ний переворот, ставши "майстерні світу". Цьому сприяли благо-приємні умови: * тривалий розвиток товарно-грошових відносин привело до формування промислового попиту на готові вироби та това-ри; * значна концентрація капіталу в приватних руках (до 1750 - дохід з державної ренти сягав лише 3%);
  2. Коментарі
    [1] хитрість природи Мізес має на увазі І. Канта [см. Кант І. Ідея загальної історії у всесвітньо-цивільному плані / / Соч. Т. 6. С. 523] і Г. Гегеля, якому належить вираз хитрість розуму (List der Vernft) [Гегель Г. Філософія історії / / Соч. Т. VII. М., 1935. С. 32.]. [2] праксиология Supplement to Oxford English Dictionary (1982) повідомляє, що англійське слово praxeology (вар. praxiology,
  3. § 3. НАУКОВО-ТЕХНІЧНИЙ ПРОГРЕС І ЕФЕКТИВНІСТЬ НАКОПИЧЕННЯ
    Особливості сучасного накопичення. У другій половині XX в. у високорозвинених країнах почався якісно новий етап у процесі накопичення і в цілому в розширеному відтворенні. Спонукальними причинами змін послужили різке прискорення науково-технічного прогресу і посилення нецінової конкуренції. Остання диктує свої правила - щоб " утриматися на плаву ", треба весь час
  4. Відтік капіталу.
    В останні десятиліття все більшого значення набував чистий відтік капіталу (чистий відтік дорівнює чистої вартості активів, придбаних резидентами за кордоном). Протягом тривалого часу країни, що розвиваються виступали тільки в ролі об'єктів експансії ТНК розвинених капіталістичних країн. Ситуація змінилася в 70-80-і роки. Група країн світу, що розвивається включилася в експорт
  5. Зовнішня торгівля
    . Динаміка зовнішньоторговельного обороту розвивалася нерівномірно. В 80-90 роки темпи приросту знизилися в 1,5 рази в порівнянні з 50-60-ми роками, коли середньорічний темп приросту перевищував 9%, але залишалися значно вище 30 -х років. Розширення зовнішньої торгівлі забезпечувало до 15% приросту сукупного ВВП в кожний період за рахунок економії масштабу і спеціалізації. Нерівномірність розвитку зовнішньої
  6. Позиції в світовому виробництві
    . Неоднозначно змінювалося становище промислово розвинених країн у світовому виробництві. Підрахунок ВВП в поточних цінах показував зниження їх частки у світовому виробництві в 70-ті роки і зростання в 80-90-е (1960 р. - 67,8% ВМП, 1980 р. - 68, 1990 р. - 72,3, 1998 р. - 78,0% ВМП). Зміна частки цієї підсистеми світового господарства показує не тільки регіональні зрушення у світовому виробництві, воно
  7. Якість життя та економічний зростання
    . У країнах Заходу відбулося істотне покращення життєвих стандартів і матеріального становища. У багатьох з них одна житлова кімната припадає на 0,5-0,8 людини, один легковий автомобіль - на два-чотири людини , телефон, телевізор - на один-два людини. Одночасно зростання матеріального добробуту супроводжувався ослабленням соціальних підвалин, що проявлялося у зростанні вбивств,
  8. 14.3.2. Европроект: модернізація Росії
      Перший проект виходив з довгострокових інтересів європейських країн, в першу чергу Німеччини, керівництво яких розуміло, що радянський соціалізм - це не тільки політичний лад і система управління, а й відтворювальна структура економіки, вкрай інерційна, громіздка, закрепляемая колосальними централізованими інвестиціями, цілеспрямовано які здійснювалися на протягом
  9. Досвід будівництва соціалізму в країнах Східної Європи
      У результаті Другої світової війни в кількох країнах Європи (Польща, Югославія, Болгарія, Албанія, Чехословаччина, Румунія, Угорщина, НДР), а також В'єтнамі, Кореї, Китаї, Кубі були встановлені нові політичні режими і проголошений курс на соціалізм. Ви-бор політичної системи визначав характер і спрямованість економічних перетворень-ний. Країнам пропонувалося використовувати досвід
  10. Країни, що розвиваються у світовій економіці
      Поняття «розвиваються» умовно - воно об'єднує країни, значно отли-чающиеся один від одного, але мають певні сутнісні риси, які дозволяють їх віднести до цієї групи країн. Інакше ці країни називають Третім світом. Проблема вибору шляхів розвитку після Другої світової війни, і особливо після завершенні ня розпаду колоніальних імперій і деколонізації, стала загальною для всіх
© 2014-2020  epi.cc.ua