| Головна |
| « Попередня | Наступна » | |
Загальні поняття і категорії |
||
|
У кожній окремо взятій країні валовий внутрішній продукт підраховується на основі системи національних рахунків, яка побудована на концепції продуктивного характеру усіх видів діяльності. Вона являє собою сукупність міжнародно визнаних правил обліку економічної діяльності і відображає основні макроекономічні зв'язки внутрішнього і зовнішнього секторів національних господарств. Підрахунок результатів господарської діяльності проводиться за трьома принципами: виробництва, використання і доходам. За принципом використання в ВВП включаються відповідно вартість валових капіталовкладень, приватне і державне споживання товарів і послуг. Вони оцінюються за витратами. Валові капіталовкладення включають інвестиції в основний капітал, запаси і незавершене виробництво. Причому до інвестицій в запаси зараховується різниця між вартістю товарно-матеріальних запасів (сировина і готові вироби) на певні дати. Ця різниця може бути негативною величиною. Точно також оцінюються і вкладення в незавершене будівництво. До інвестицій зараховуються тільки запаси у виробників. Остання частина витрат-експорт товарів і послуг, при цьому враховується і імпорт. Тому додається сальдо цих статей. Отже, ВВП в збалансованій економіці (Y) дорівнює витратам на особисте споживання (С), капіталовкладення (I), державне споживання (G) і різниці експорту (X) і імпорту (IM) товарів і послуг. Y=C + I + G + X? IM. Виходячи з того, що обсяг світового виробництва підраховується як сукупність виробництв національних господарств, то світового виробництва виражається Y=? (C + I + G + X? IM). ВВП підраховується також за доходами. Він розпадається ніби на три частини залежно від фактора виробництва. До доходів осіб найманої праці зараховується заробітна плата робітників і службовців незалежно від положення. Далі підраховуються прибутку компаній - приватних і державних. Окремо враховуються рентні доходи і доходи самостійно зайнятих (ремісники, лікарі і т.д.). З боку доходів ВВП розраховується як сума зарплат (W), операційного надлишку (OS), включаючи амортизацію, чистий прибуток, ренту, відсоток і непрямих податків мінус субсидії (ITS): Y=W + OS + ITS. З ВВП пов'язаний показник національного доходу, який розраховується як ВВП мінус амортизація (чистий ВВП), мінус непрямі податки і плюс субсидії. Сума податків значна. Вони включаються в ринкові ціни товарів і послуг та сплачуються кінцевим споживачем. Субсидії надають на ціни протилежну дію: вони знижують їх на власну величину. Показник національного доходу приблизно відповідає поняттю виробленого національного доходу. Відзначимо, що для будь-якого національного господарства важливі доходи, що надходять в його розпорядження. Сума доходів, що надходить у розпорядження даної країни (національний особистий дохід), підраховується як різниця між чистим внутрішнім продуктом і сальдо доходів підприємств і громадян даної країни за рубежем і доходами іноземців у цій країні. Цей показник приблизно відповідає поняттю використаного національного доходу. У кількісному вираженні відмінність між ВВП і зробленим національним доходом досить велике і складає приблизно 8-11%, рівняючись величині амортизаційних відрахувань. У різних країнах це розходження може коливатися, так як величина амортизаційних відрахувань залежить від національної маси основних фондів. Частка амортизації трохи підвищується в періоди спаду і знижується в періоди підйому. Динаміка виробленого національного доходу в довгостроковому плані майже повністю відповідає динаміці ВВП, тому при аналізі в основному використовуються показники ВВП і ВСП. За методом виробництва ВВП підраховується за доданою вартістю та умовно чистої продукції окремих галузей. Вона являє собою різницю між вартістю валової продукції сумою поточних виробничих витрат, т. Y=[(O1 + О2 + ... + Оn) - (i1 + i2 + i3 + ... + in)]. У узагальнюючі показники національних рахунків включаються не тільки результати діяльності зайнятих у галузях господарства, а й послуги державного апарату, армії, поліції і т.д. Вони враховуються за видатками. У ці показники входять також «приписані», «диктував» величини, за якими проводиться оцінка продукції, що не приймає грошової форми: умовна квартирна плата за індивідуальними домівках, умовний відсоток за кредитами і позиками. Загальна сума цих «вмененних» величин коливається від країни до країни в залежності від умов їх економічного розвитку і державних витрат. Наприклад, в США вона становить 8% ВВП. ВВП та інші показники, що входять в систему національних рахунків і розраховані різними методами, погоджуються між собою, тому їх величини ідентичні. При цьому слід зазначити, що національні показники нерідко переглядаються в межах 10-30%. Як видно з аналізу методології підрахунку ВСП, цей показник виражає загальну активність у світі та окремих країнах. З іншого боку, його складові частини охоплюють основні сфери, галузі та фактори економічного розвитку. Так, розгляд за основними складовим частинам використання ВМП дає уявлення про основні секторах попиту, а аналіз ВМП з виробництва показує зміни структури як всього господарства, так і основних галузей. ВМП дає можливість визначити місце країни і регіонів у світовому виробництві, суспільну продуктивність праці в різні періоди часу, але не може використовуватися як показник потенціалу окремих видів виробництва, рівня технології або добробуту населення. |
||
| « Попередня | Наступна » | |
|
|
||
Інформація, релевантна " Загальні поняття і категорії " |
||
|
||