Головна
Економіка
Мікроекономіка / Історія економіки / Податки та оподаткування / Підприємництво. Бізнес / Економіка країн / Макроекономіка / Загальні роботи / Теорія економіки / Аналіз
ГоловнаЕкономікаПідприємництво. Бізнес → 
« Попередня Наступна »
П.І. Барановська Ю.Н. Казанський А.Ф. Клюєв, Л.А. Косолапов І.М. Любимов Ю.П. Панібрат. Економіка будівництва. Частина I, 2003 - перейти до змісту підручника

§ 4.4. Комерційна ефективність інвестицій

Будь-які показники ефекту або ефективності інвестицій грунтуються на порівнянні або зіставленні таких показників, як результат від діяльності Р і витрати З,
Під результатом Р стосовно інтересам інвестора або реципієнта розуміють виручку від реалізації продукції (послуг), надходження від інших реалізаційних і позареалізаційних операцій, пов'язаних з основною і неосновної діяльністю. У ряді випадків результат може відображати зростання національного (регіонального, міського) доходу, зниження витрат, приріст доходів, зниження споживання енергоресурсів і трудових ресурсів, поліпшення екологічної обстановки і т. п. Все залежить від цілей і спрямованості інвестиційного проекту.
Витрати З включають в себе витрати на відведення землі, передпроектні та проектні розробки, будівництво будівель і споруд, передбачених проектом, витрати на придбання та монтаж обладнання та передавальних пристроїв, витрати на придбання інструменту, інвентарю, меблів і т. п., витрати на нематеріальні активи, постійні та змінні витрати, пов'язані з поточною операційною діяльністю підприємства, витрати, пов'язані з обслуговуванням кредитів і позик, витрати на приріст оборотного капіталу, а також платежі в бюджетні та позабюджетні фонди, визначені законодавством.
У практиці оцінки інвестиційних проектів в якості ефекту Еt від реалізації проекту виступає поняття "потік грошових коштів".
Потоком грошових коштів називають різницю між припливом ресурсів (у грошовому вимірі) від усіх видів діяльності підприємства та їх відтоком.
Слід розрізняти поняття припливів і відтоків від понять доходів і витрат. Поняття "витрата" завжди асоціюється з переказом грошових коштів та їх відходом з підприємства. У той же час існують витрати, які не вимагають реального перерахування грошей, але впливають на суму прибутку. Також існують реальні грошові перекази (виплати), які не є витратою. Поняття припливу і відтоку дещо ширше, ніж поняття доходу і витрати.
Розрізняють три основних напрямки в діяльності підприємства при здійсненні проекту.
Операційна діяльність пов'язана з виробництвом і реалізацією продукції.
Потік грошових коштів від операційної діяльності F0 (t) визначається за формулою
(4.8)
де F0 (t) - потік грошових коштів від операційної діяльності; П0 (t) - приплив коштів від операційної діяльності; О0 (t) - відтік коштів від операційної діяльності; К - кількість показників, що визначають приплив і відтік
Основним припливом реальних грошей від операційної діяльності є виручка від реалізації продукції, що визначається за кінцевою (реалізованої на сторону) продукції, а також позареалізаційні та інші доходи.
Витрати на виробництво і збут продукції є відтоком
І включають в себе:
1) прямі витрати прямі матеріальні витрати, витрати на оплату праці виробничого персоналу, нарахування на заробітну плату, податки і збори, що відносяться до прямих витрат і включаються в ціну;
2) витрати на управління виробництвом матеріальні витрати та оплату сторонніх послуг, витрати на оплату праці, нарахування на заробітну плату, податки і збори, пов'язані з управлінням виробництвом і включаються у ціну;
3) витрати на збут матеріальні за витрати та оплата сторонніх послуг по збуту продукції, витрати на оплату праці, нарахування па заробітну плату, податки і збори на збутові витрати, що включаються в ціну;
4) витрати по позареалізаційних операцій.
Інвестиційна діяльність підприємства пов'язана з придбанням, створенням, продажем чи іншим переміщенням інвестиційних цінностей.
Потік коштів від інвестиційної діяльності Fи (t) розраховується аналогічно потоку коштів від операційної діяльності (див. формулу (4.8)).
Притоки доходи (за вирахуванням непрямих податків) від реалізації майна та нематеріальних активів (зокрема, при припиненні проекту), а також від повернення (в кінці проекту) оборотних активів, зменшення оборотного капіталу на всіх кроках розрахункового періоду.
Відтоки вкладення в основні засоби на всіх кроках розрахункового періоду, ліквідаційні витрати, вкладення коштів на депозит і в цінні папери інших господарюючих суб'єктів, у збільшення оборотного капіталу, компенсації (в кінці проекту) оборотних пасивів.
Склад потоків наступний:
? витрати на придбання земельної ділянки та її освоєння;
? машини та обладнання;
? виробничі будівлі та споруди;
? нематеріальні активи (ліцензії, патенти, ноу-хау тощо);
? інші основні виробничі фонди;
? інші (некапіталізіруемие) роботи і витрати;
? пусконалагоджувальні роботи;
? ПДВ за видами фондів.
При розрахунку потоку грошових коштів від фінансової діяльності Fф (t) враховують:
? акціонерний (власний) капітал;
? субсидії та дотації;
? позикові кошти (окремо по кожному кредиту із зазначенням відсоткової ставки на кожний), у тому числі сума позики, що надається протягом кроку.
Сумарний грошовий потік від проекту або, як його іноді називають, сальдо реальних грошей формується таким чином:
(4.9)
Відповідно сальдо реальних грошей не повинно бути нижче 0. При визначенні грошових потоків розрахунок результатів і витрат може здійснюватися в поточних, прогнозних або дефлірованних цінах.
Поточними називаються ціни, закладені в проект без урахування інфляції.
Прогнозними називаються ціни, очікувані (з урахуванням інфляції) на майбутніх кроках розрахунку.
Дефлірованние називаються прогнозні ціни, приведені до рівня цін фіксованого (початкового) моменту часу шляхом ділення на загальний базисний індекс інфляції.
Розрахунки в поточних цінах можна проводити на початкових стадіях розробки проекту. На стадії техніко-економічного обгрунтування проекту рекомендується проводити розрахунки як в поточних, так і в прогнозних цінах. Для розрахунку інтегральних показників ефективності грошові потоки, визначені в прогнозних цінах, повинні попередньо Дефлірованние.
Прогнозна ціна готової продукції або придбаного ресурсу на кожному кроці розрахунку визначається за формулою:
(4.10)
де Іб - поточна ціна продукції або ресурсу (базового періоду); J (tн; t) - індекс зміни цін наприкінці t-го кроку розрахунку, по відношенню до початкового моменту.
Ціни на продукцію і ресурси з плином часу можуть змінюватися, по-перше, з природних причин, наприклад через "вимивання" з асортименту споживаних і вироблених ресурсів більш дешевих (у зв'язку з їх моральним старінням), або у зв'язку з інфляцією. Інфляційна складова при обчисленні F0 Fи і Fф враховується в процесі формування прогнозних цін на вхідні в потоки елементи. Індекс цін формується з урахуванням їх природного зростання і передбачуваного темпу інфляції на ресурс або продукцію:
(4.11)
де J0 (t; tн) - коефіцієнт зростання цін без урахування інфляції; Jі (t; tн) - передбачуваний темп інфляції.
На практиці, особливо при високому темпі інфляції, визначення інфляційних складових часто представляється скрутним. У цих випадках індекс цін розраховується комплексно (без індексації окремих видів ресурсів).
Основні інфляційні показники, такі, як динаміка цін на землю, основні доходи, сировину і матеріали, витрати на заробітну плату, банківські відсотки, співвідношення рубль / долар, аналізуються на проміжку часу, безпосередньо передує початку здійснення проекту, і екстраполюються з певним ступенем точності. Такий підхід може дати цілком прийнятні результати.
У практичних розрахунках доводиться аналізувати безліч різноманітних факторів, які, можливо, не всі будуть відомі, тому рекомендується користуватися найбільш докладними даними з доступних.
Фінансові показники проекту прямо залежать від правильного визначення індексів цін і, отже, закладених в них загальних інфляційних очікувань. Однак необхідно мати на увазі наступне:
всі компоненти грошових потоків інвестиційного проекту схильні до інфляції, але ступінь і вид цього впливу залежать від характеристик самого проекту;
можливі відставання (перевищення) зростання курсу іноземної валюти від реального темпу інфляції і неоднорідність інфляції. В результаті змінюються обсяги та характеристики грошових потоків за рахунок збільшення запасів і заборгованостей, заниження амортизаційних відрахувань через відставання темпів переоцінки основних фондів, зміни умов кредитування.
Перехід у розрахунках до твердої валюти не вирішує всіх проблем. В умовах високої інфляції може скластися ситуація, коли ціна на продукцію, розрахована в інвестиційних планах у твердій валюті і механічно перерахована в місцеву валюту за поточним курсом, виявиться занадто висока для місцевого ринку, що призведе до зниження потоку коштів від операційної діяльності та зміни всіх економічних характеристик проекту. Цілком можливо і дзеркальне розвиток подій. У зв'язку з цим абсолютно необхідно проводити розрахунки у валюті, що відповідає умовам здійснення проекту.
Результати розрахунків потоків грошових коштів від усіх видів діяльності, а також розрахунки компонентів цих потоків служать основою для обчислення показників ефективності інвестиційних вкладень.
Значення потоків грошових коштів F0 (t); Fи (t); Fф (t) при обчисленні показників замінюють різниця між результатом і витратами (Р - 3) від відповідних видів діяльності, так як самі обчислюються як різниця між вхідними та вихідними потоками.
Розрахунок грошових потоків здійснюється в прогнозних цінах з истом інфляції. У зв'язку з цим при оцінці інвестиційних проектів соизмерение результатів і витрат, що відбулися в різні моменти часу, проводиться шляхом приведення (дисконтування) їх до початкового моменту часу. Якщо проводиться порівняння проектів, що починаються в різні моменти часу, то можливе приведення до якомусь фіксованому моменту часу.
Приведення здійснюється за допомогою коефіцієнта дисконтування, на який збільшуються результати і витрати. Коефіцієнт дисконтування визначається за формулою
(4.12)
де Е - норма дисконту; t - номер кроку розрахунку (t=0, 1,2, ..., Т).
Дана формула справедлива, якщо Е=const.
При змінюється в часі нормі дисконту застосовується формула
(4.13)
де Еn - норма дисконту в k-й період.
Обрана в розрахунках норма дисконту робить істотний вплив на підсумкові показники проекту і вибирається інвестором виходячи з тієї норми прибутку на капітал, яку він бажає отримати.
У безінфляційній економіці норма дисконту вибирається рівної ринкової вартості даного виду інвестованого капіталу.
Вартість капіталу на ринку визначається можливістю отримати певний прибуток від капіталу з очікуваною рентабельністю інвестицій.
На рівні макроекономіки можливі два стану ринку. Для першого характерно перевищення ставки банківського (позичкового) відсотка над рентабельністю капіталу, що обертається у виробничій сфері. Відбувається бурхливе зростання фінансових інститутів, фінансових інструментів, йде накопичення фінансового капіталу. На даному етапі, як правило, збільшуються темпи інфляції. При наявності такої ситуації ефективним вважається проект, у якого рентабельність інвестиційних вкладень вище, ніж ставка банківського відсотка. В іншому випадку, якщо проект передбачає використання позикового капіталу, витрати на обслуговування цього капіталу будуть вище, ніж прибуток, і проект стане збитковим. При використанні власного капіталу для фінансування інвестору стає вигідніше віддавати гроші під відсоток, переводити їх у фінансову сферу або тримати їх на термінових депозитах в банках.
Якщо ринкова ситуація розвивається в даному напрямку, то ставки банківського відсотка визначають ціну капіталу на ринку і можуть служити орієнтиром при визначенні норми дисконту Є.
Другий варіант виникає в тому випадку, коли ринок у країні орієнтований на розвиток виробляють галузей. У даному випадку фінансова частина ринку насичена засобами інвесторів і ставки позичкового відсотка падають. Потенційні інвестори шукають можливість розміщення капіталу в більш прибуткові сфери, починається ріст промислового, торгового капіталу і сфери послуг. Рентабельність інвестованого капіталу в цих сферах перевищує ставки банківських відсотків. Рівень інфляції і, отже, пов'язані з ним ризики знижуються. У цьому випадку при виборі норми дисконту слід спиратися на середню в даній сфері (галузі, місцевості і т. п.) рентабельність інвестицій.
На рівні конкретного проекту при виборі ставки дисконтування, крім перерахованих факторів, слід враховувати:
? темпи інфляції;
? співали інвестування;
? ризики;
? альтернативні можливості вкладення капіталу.
З метою аналізу обгрунтованості інвестицій у різні пропс ти або для порівняння варіантів проекту і вибору кращого з них розраховують такі основні показники:
? чистий дохід (ЧД);
? чистий дисконтований дохід (ЧДД) (інші назви-інтегральний ефект Еінт, чиста сучасна (приведена) вартість NPV);
  ? індекс прибутковості (ІД) (інша назва індекс прибутковості);
  ? внутрішня норма рентабельності (ВНР) (інші назви-внутрішня норма прибутковості, прибутковості, повернення інвестицій IRR);
  ? термін окупності T0;
  ? потреба в додатковому фінансуванні Пф.
  Чистим доходом називається накопичений ефект (сальдо грошового потоку) за розрахунковий період:
  (4.14)
  де Р - надходження від усіх видів діяльності в інтервал часу t; З - витрати від усіх видів діяльності в інтервалі часу t; Т-розрахунковий період; t - номер кроку розрахунку.
  Підсумовування поширюється на всі кроки розрахункового періоду.
  Чиста поточна вартість (ЧДД) визначається як різниця між сумою дисконтованих грошових потоків надходжень і сумою дисконтованих потоків витрат від операційної та інвестиційної діяльності. У загальному вигляді
  (4.15)
  Де Е - норма дисконту.
  Чистий дисконтований дохід на будь-якому з етапів проекту повинен бути більше нуля. Якщо ЧДД> 0, то це означає, що проект генерує більшу, ніж середньозважена вартість, каптала на ринку, прибутковість. Якщо ЧДД=0, то інвестор, в принципі має бути індеферентен до проекту, так як проект не дає додаткових доходів і працює "сам на себе" при даній нормі дисконту. Метод розрахунку ЧДД можна успішно застосовувати в наступних випадках:
  ? при аналізі проектів з нерівномірними грошовими потоками;
  ? необхідності прийняти або схвалити єдиний проект:
  ? виборі між незалежними проектами;
  ? виборі між взаємовиключними проектами;
  ? у разі формування портфеля подільних проектів при обмеженому фінансуванні.
  Перевага методу в тому, що він дозволяє не тільки обчислювати обсяг чистих доходів від проекту, але й оцінити вартість майбутніх доходів у поточному періоді в сучасному масштабі цін
  У той же час у ряді випадків за допомогою даного методу не можна винести абсолютно вірне рішення:
  а) при виборі між двома і більше проектами, якщо проекти мають різні початкові вкладення при однаковій величині чистих дисконтованих доходів;
  б) при виборі між проектом з тривалим терміном окупності і меншою величиною чистого дисконтованого доходу і проектом з більшою величиною чистого дисконтованого доходу і меншим терміном окупності.
  Розрахунок чистого дисконтованого доходу не дозволяє судити про поріг рентабельності проекту і його фінансової стійкості.
  Індекс прибутковості (ІД) розраховується як відношення дисконтованих грошових потоків надходжень і витрат протягом інвестиційного періоду до суми інвестиційних вкладень (капіталовкладень):
  (4.16)
  де Рк - приплив грошових коштів від операційної діяльності плюс приплив грошових коштів від інвестиційної діяльності:
  (4.17)
  Зк - відтік грошових коштів від операційної діяльності
  (4.18)
  тобто із загального грошового потоку витрат слід виключити суму капіталовкладень.
  Для винесення позитивного висновку по проекту індекс (сходності повинен бути більше 1. Він застосовується для швидкої відбраковування проектів і показує, скільки рублів чистого доходу приносить один рубль інвестиційних вкладень.
  Недоліком методу є неможливість вибору між двома проектами з однаковими обсягами капіталовкладень і чистий дисконтований дохід, але різними термінами окупності.
  Внутрішня норма рентабельності визначається як ставка дисконтування Е, при якій сума дисконтованих надходжень дорівнює сумі дисконтованих капіталовкладень, тобто та норма дисконту, при якій чистий дисконтований дохід дорівнює нулю. Вона розраховується з рівності
  (4.19)
  Внутрішня норма рентабельності визначається в процесі розрахунку і потім порівнюється з необхідної інвестором нормою прибутку від інвестованого капіталу. Схвалюються проекти з внутрішньою ставкою рентабельності не менше середньозваженої вартості інвестованого капіталу і на рівні середньої на ринку норми доходів від проектів подібного роду.
  Внутрішня норма рентабельності застосовується нарівні з ЧДД для схвалення або відмови від єдиного проекту і при виборі між відмінними один від одного незалежними проектами.
  Основні її недоліки:
  вимагає проведення складних обчислень;
  не завжди визначає найприбутковіший проект;
  пропонує реінвестування всіх проміжних грошових надходжень по ставці внутрішньої рентабельності;
  не завжди піддається обчисленню.
  Термін окупності інвестицій - проміжок часу від початку здійснення інвестиційних вкладень до моменту, коли дисконтовані грошові потоки компенсують капіталовкладення в проект, т. з. визначається момент часу (Т0), в який грошові потоки доходів порівнюються з грошовими потоками витрат за проектом. Термін окупності визначається за формулою
  (4.20)
  де Т0 - дисконтований строк окупності проекту.
  Якщо проект пропонує разові, одноетапні, капіталовкладення і не пропонує реінвестування, термін окупності можна розрахувати наступним чином:
  (4.21)
  У практиці досить часто використовується спрощений, бездисконтних, спосіб розрахунку терміну окупності: обчислюється кількість років (місяців, кварталів і т. п.), необхідних для повного відшкодування первісних витрат:
  (4.22)
  Дисконтний і бездисконтних методи застосовуються для швидкої відбраковування проектів і особливого значення набувають в умовах дефіциту ліквідних коштів, сильної інфляції, політичної та економічної нестабільності. При порівнянні проектів вибирається той, у якого термін окупності менше. Якщо аналізується єдиний проект, період повернення коштів по проекту не повинен бути більше інвестиційного періоду. В іншому випадку проект визнається неефективним. Таким чином, обидва методи дозволяють судити швидше про ризикованість і ліквідності, ніж про рентабельність, так як тривалий термін окупності передбачає тривалу іммобілізацію коштів інвестора і, як наслідок, збільшення ризиків. Серед недоліків цих методів можна відзначити наступні:
  а) бездисконтних метод окупності, незважаючи на те, що простий у розрахунках, не враховує реінвестування надходжень і тимчасову вартість грошей. Через це проекти з різною тимчасової структурою надходження доходів, по рівними термінами окупності можуть бути визнані рівноцінними;
  б) формули (4.20) (4.22) не дозволяють оцінити надходження, що відбуваються після закінчення терміну окупності проекту. У ряді випадків рекомендується розраховувати просту бухгалтерську рентабельність R (t). Зіставляють середню за період чисту бухгалтерську прибуток від проекту з середніми витратами за проектом (інвестиційними витратами, витратами основних і оборотних коштів):
  (4.
 23)
  де - середня за період чистий прибуток від проекту;-середні за період витрати за проектом; R (t) - рентабельність проекту.
  Використовується R (t) для швидкого вибору проекту з найбільшою рентабельністю. Показник простий у розрахунках і нескладний для розуміння, але має ряд істотних недоліків:
  а) не враховується часова вартість грошей;
  б) не враховується грошовий характер деяких видів витрат і пов'язана з цим податкова економія;
  в) не розрізняються проекти з різними обсягами інвестиційних вкладень, але з однаковими R (t).
  Приклад. Розглянемо умовний інвестиційний проект і визначимо ефективність участі інвестора в ньому. Розрахунок будемо проводити спрощеним способом (табл. 4.4).
  Припустимо, що для проекту передбачається залучити акціонерний капітал у сумі 50 млн. р.. на 1-му кроці і позиковий капітал у розмірі 800 млн. р.. під 28% річних, що нараховуються один раз на рік. На практиці схема повернення кредиту нерідко задається кредитором. У даному прикладі будемо виходити з максимально швидкого повернення боргу. До початку виробництва відсотки не виплачуються, а капіталізуються, тобто додаються до суми боргу на кроці, при якому проводиться капіталізація. Норму дисконту Е приймаємо рівною 24%.
  Приймемо також, що пільги є тільки з податку на прибуток і полягають у зменшенні оподатковуваного прибутку на величину відсотків, виплачуваних за інвестиційний кредит.
  Таблиця 4.4
  Розрахунок грошових потоків 

 № п / п  Показники  Номер кроку розрахунку (t), млн р..
0 1 2 3 4 5 6
1 2 3 4 5 6 7 8 9
   Операційна діяльність              
1  Виручка з ПДВ 0  1320  1560  1800  2400  2400  2100
2  Виручка без ПДВ 0  1100  1300  1500  2000  2000  1750
3  Виробничі витрати без ПДВ 0  -650  -765  -880  -1170  -1170  -1030
   У тому числі              
4  матеріальні витрати без ПДВ 0  -501,5  -589,5  -677,5  -906,7  -906,7  -800,5
5  заробітна плата 0  -110  -130  -150  -195  -195  -170
6  єдиний соціальний податок 0  -38,5  -45,5  -52,5  -68,3  -68,3  -59,5
7  Відсотки у складі собівартості 0  -56  -56  -56  -56  -56  -28
8  Амортизаційні відрахування 0  36,4  41,5  41,5  46,3  46,3  28,75
9  Валовий прибуток (стор. 2 + стор.3 + + стор 7 - стор.8) 0  357,6  437,5  522,5  727,7  727,7  633,25
   Податки:              
 10  на майно 0  -26,4  -29,64  -34,74  -48,00  -41,52  -29,19
 11  в дорожній фонд 0  -11  -13  -15  -20  -20  -17,5
 12  Оподатковуваний прибуток (стор.9 + стор 10 + стор 11, але? 0) 0  320,2  394,86  472,76  659,7  659,7  616,56
 13  Податок на прибуток (-0.35 х стор. 12) 0  -92,86  -114,51  -137,10  -191,31  -191,31  -178,8
 14  Чистий прибуток (стор.9 + стор.10 + + стор 11 + стор 13) 0  227,34  280,35  335,66  468,39  468,39  437,76
 15  Сальдо F0 (t), (стор.2 + стор.4 + + стор.5 + стор.6 + стор.10 + стор.11 + + стор 13) 0  319,74  377,85  433,16  570,69  570,69  494,51
   Інвестиційна діяльність              
 16  Притоки 0 0 0 0  15  18 0
 17  Капіталовкладення  -850  -150  -150 0 0 0 0
 18  Сальдо Fи (t)  -850  -150  -150 0  15  18 0
 19  Сальдо двох потоків

 (Стр.15 + стор 18)
 -850  169,74  227,85  433,16  570,69  585,69  512,51
   Фінансова діяльність              
 20  Акціонерний капітал  50 0 0 0 0 0 0
   Позики:              
 21  взяття позики  800 0 0 0 0 0 0
 22  повернення боргу 0 0 0 0 0  -400  -400
   Величина боргу:              
 23  на початок кроку 0  800  800  800  800  800  400
 24  на кінець кроку

 (Стр.23 + стр.22 + стр.26)
 800  800  800  800  800  400 0
   Відсотки:              
 25  нараховані 0  56  56  56  56  56  28
 26  капіталізовані 0 0 0 0 0 0 0
 27  Виплачені (стор. 25-стор. 26) 0  -56  -56  -56  -56  -56  -28
 28  Сальдо Fф (t), (стор.20 + стор.21 + + стор 22 + стор 27)  850  -56  -56  -56  -56  -456  -428
   Підсумкові результати              
 29  Сумарне сальдо трьох потоків (стор. 19 + стор.28) 0  113,74  171,74  377,16  514,69  129,69  84,51
 30  Накопичене сальдо трьох потоків 0  113,74  285,48  662,64  1177,33  1307,02  1391,53
 31  Потік для оцінки ефективності участі в проекті (стр.30-стор.20)  -50  113,74  285,48  662,64  1177,33  1307,02  1391,53
 32  Чистий дохід (ЧД)  1341,53
 33  Чиста поточна вартість (ЧДД)  637,01
 34  Індекс прибутковості (ІД)  1,21
 35  Внутрішня норма рентабельності (ВНД)  31%
 36  Термін окупності Те  0,9 рік

  Результати розрахунку ефективності проекту дозволяють зробити наступні висновки:
  ЧДД є позитивним і становить 637.01 млн. р..
  Індекс дохідності більше одиниці і дорівнює 1.21.
  Термін окупності порівняно низький і становить 0.9 року.
  Внутрішня норма рентабельності (ВНР) дорівнює 31%, що перевищує обрану в розрахунках норму дисконту та позичкову ставку банківського кредиту. Таким чином, проект можна визнати ефективним за всіма параметрами.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
 Інформація, релевантна "§ 4.4. Комерційна ефективність інвестицій"
  1. Комерційні банки
      комерційних банків - це, перш за все, акумулювання депозитів та ведення поточних рахунків; оплата виписаних на ці банки чеків; надання кредитів підприємцям. Комерційні банки часто називаються фінансовими універмагами або супермаркетами кредиту. Адже вони здійснюють розрахунки і організують платіжний оборот в масштабах усього національного господарства. На базі їх операцій виникають
  2. 23.3. Ретроспективна оцінка ефективності інвестицій
      ефективності інвестицій. Методика їх розрахунку і аналізу. Шляхи підвищення їх рівня. Для оцінки ефективності інвестицій використовується-комплекс показників. Додатковий вихід продукції на рубль інвестицій: Е=(ВП1 - ВПО) / І, де Е - ефективність інвестицій; ВП0, ВП1 - валова продукція відповідно при вихідних і додаткових інвестиціях; І - сума додаткових інвестицій. Зниження
  3. Стаття 17. Державний контроль за створенням, реорганізацією, ліквідацією комерційних організацій і їх об'єднань
      комерційними організаціями або обмеження конкуренції федеральним антимонопольним органом здійснюється державний контроль за: створенням, злиттям і приєднанням об'єднань комерційних організацій (союзів або асоціацій); злиттям і приєднанням комерційних організацій, якщо сума їх активів по останньому балансу перевищує 100 тисяч мінімальних розмірів оплати
  4. 12. Інвестиції, функція попиту на інвестиції. Парадокс ощадливості.
      комерційній практиці прийнято розрізняти такі типи інвестиції: 1) інвестиції в фізичні активи; 2) інвестиції в грошові активи; 3) інвестиції в нематеріальні активи. Фізичні активи - виробничі будівлі та споруди, а також будь-які види машин і устаткування з терміном служби більше одного року. Грошові активи - права на отримання грошових сум від інших фізичних і юридичних осіб
  5. Ефективність роботи комерційних служб по закупівлі товарів, рекламних заходів.
      комерційна та рекламна робота дозволяє уникнути закупівлі товарів користуються обмеженим попитом покупців, осідання в запасах неходових товарів. Це дозволяє скоротити витрати фінансових ресурсів, спрямованих на формування і зміст товарних
  6. 4. Кейнсіанська модель економічного зростання
      інвестиціям. У зв'язку з цим головна роль у ній відводиться інвестуванню нового капіталу, тобто накопиченню капіталу як джерела інвестицій для нарощування виробничих потужностей. Величини інвестицій і заощаджень можуть не збігатися, хоча в процесі суспільного виробництва між ними поступово встановлюється рівність. Функцію вирівнювання інвестицій і заощаджень беруть на себе
  7. Центральний банк
      комерційних банків, виступає як міжбанківського розрахункового центру, фінансового агента уряду. Він може виступати як продавець і покупець на міжнародних грошових ринках, координувати зарубіжну діяльність приватних банків. У всіх країнах центральні банки формують і здійснюють кредитно-грошову політику, контролюють і координують діяльність комерційних банків.
  8. Державні, приватні інвестиції
      комерційних банків; - чекові інвестиційні фонди; - інвестиційні компанії; - недержавні пенсійні фонди; - страхові компанії; - пайові інвестиційні фонди. Їх привабливість, як правило, визначається за показниками надійності, ліквідності, прибутковості. З точки зору надійності і ліквідності найбільшу привабливість мають страхові компанії. Вони забезпечують
  9. Другий рівень банківської системи
      комерційні банки та інші фінансово-кредитні установи. Вони займаються акумуляцією вільних грошових ресурсів у формі депозитів (вкладів), веденням поточних рахунків і всіх видів розрахунків між відповідними господарськими суб'єктами, які є їх клієнтами. Зупинимося на найважливіших принципах і функціях комерційних банків. Першим і основним принципом діяльності комерційного
  10. Участь консультантів у складанні бізнес-плану
      комерційної діяльності. 22. Підсумковий економічний
  11. 3. Активізація інвестиційної діяльності
      комерційних
  12. ЛІТЕРАТУРА
      комерційним операціям. Частина 2. Інкасо. Переклад. M., 1994, с.6. 4. Міжнародні розрахунки по комерційних операціях. Частина 1. Аккредідів. Вид. 2-е, переробці. M., 1994, с.
  13. Ідеї, висунуті Кейнсом
      ефективного попиту. Ідея Кейнса полягає в тому, щоб через активізацію і стимулювання сукупного попиту (загальної купівельної спроможності) впливати на розширення виробництва і пропозиція товарів і послуг. По-друге, це теорія, що надає вирішальне значення інвестиціям. Чим вище їх прибутковість, очікуваний від них дохід і чим значніше розміри інвестицій, тим більше масштаби і вище
  14. Ефект акселерації
      інвестицій, спровокований зростанням доходів, називається ефектом акселерації. Інвестиції, викликані збільшенням доходів, називаються індукованими інвестиціями. Ефект акселерації обумовлений у вирішальній мірі двома факторами: тривалістю періоду виготовлення устаткування, внаслідок чого в цей період незадоволений попит викликає розширення виробництва, і тривалістю періоду
  15. Організаційне пристрій банку
      комерційних банків відповідає загальноприйнятій схемі управління акціонерним товариством. Вищим органом комерційного банку є загальні збори акціонерів, що повинні проходити не рідше одного разу на рік. Загальне керівництво діяльністю банку здійснює його рада. На нього покладаються також спостереження і контроль за роботою правління банку. Безпосередньо діяльністю комерційного банку
  16. Глава 18. Інвестиції
      інвестиції. Вони покликані відтворювати і оновлювати основний
  17. 2. Цілі і функції фірми
      комерційної діяльності. Під останньою розуміється діяльність з виробництва товарів і надання послуг для третіх осіб, фізичних та юридичних, яка повинна приносити підприємству комерційну вигоду, а саме
  18. Стаття 21. Продаж державного або муніципального майна на комерційному конкурсі з інвестиційними та (або) соціальними умовами
      комерційному конкурсі з інвестиційними та (або) соціальними умовами (далі - комерційний конкурс) у разі, якщо стосовно об'єкта приватизації його покупцеві необхідно виконати певні інвестиційні та (або) соціальні умови. Право придбання об'єкта приватизації належить тому покупцю, який запропонував у ході комерційного конкурсу найбільш високу ціну за вказаний
© 2014-2022  epi.cc.ua