|
. З 1990 р. був введений індекс розвитку людини (ІРЧ). Ряд дослідників вважає, що він більш повно відображає рівень економічного розвитку, ніж ВВП на душу населення. Він будується як агрегований індекс, який об'єднує показник національного доходу на душу населення з двома соціальними індикаторами - грамотністю дорослих і очікуваною тривалістю життя. Освітній рівень вимірюється поєднанням показника грамотності і років навчання в середньому. Шкала ІРЧ - від 0 до 1; бідної вважається країна, для якої цей показник нижче 0,5.
Найбільш важливою рисою розвитку людини виступає довга і здорове життя. Одним з показників здоров'я є очікувана тривалість життя. За 1985-2000рр. вона піднялася в світі з 63,1 до 66,9 року. Найбільше збільшення середньої очікуваної тривалості життя відбулося в країнах Південно-Східної Азії. У ряді регіонів - країнах Тропічної Африки та Східної Європи - відзначалася протилежна тенденція. У східноєвропейських країнах очікувана тривалість життя знизилася з 70 до 68,7 року.
Таблиця 16.3
Основні показники розвитку людини (1998 р.)
Підсистеми, регіони ОПЖ ГВ ДН ІРЧ Країни, що розвиваються 64,7 72,3 3270 0,642 Найменш розвинені країни 51,9 50,7 1064 0,435 Східна Європа та СНД 68,9 98,6 6200 0,777 ОЕСР 76,4 97,4 20357 0,893
ОПЖ - очікувана тривалість життя, років;
ГВ - грамотність дорослих,%;
ДН - дохід на душу населення, дол
по ППС;
ІРЧ - індекс розвитку людини.
І с т о ч н і до: Human development report 2000. UNDP. N-Y.2000. р. 160
Протягом століть тривалість життя тісно пов'язана з доходом на душу населення, але ще більше - з розподілом доходу. У 1971 р. в Японії та Британії були приблизно однакові розподіл доходів і тривалість життя. Наприкінці 90-х років тривалість життя в Японії була однією з найвищих у світі (приблизно 80 років), дохід розподілявся більш рівномірно, а в Британії, де нерівність у розподілі доходів збільшилася в 80-ті роки, очікувана тривалість життя виявилася на три роки менше, ніж у Японії. Крім того, в країнах з більш високим рівнем освіти відзначається кращий стан здоров'я.
Положення окремих країн і груп країн у показниках розвитку людини змінилося. У 20 країн з Африки, у країнах Східної Європи та СНД відбулося зниження раніше досягнутого рівня (РФ - 0,812 в 1990 р. і 0,771 в 1998 р.; - 62-е місце).
Провідне місце за показниками займають промислово розвинені країни. Серед них виділяються Канада, Норвегія, США, Австралія, Ісландія.
Серед країн, що розвиваються нижчу групу складають Сьєра Ліоне, Нігер, Буркіна Фасо, Ефіопія, Бурунді.
Значні розриви відзначаються між групами країн і всередині їх. Коефіцієнт країн Тропічної Африки більш ніж в два рази нижче країн Латинської Америки; країн Південної Азії - майже в 3 рази нижче за показник країн Східної Азії без КНР.
При цьому слід зазначити, що за другу половину XX в. на відміну від показників ВВП на душу населення країни, що розвиваються зменшили відставання від розвинених країн за показником розвитку людини. Країни Південної Азії та Африки наблизилися до північноамериканського рівню 1870
Розвиток людини неможливо без рівності чоловіків і жінок, але в багатьох країнах відзначаються відмінності в індексі розвитку людини і положення жінки. Найбільш високе положення жінок у Північних країнах, де рівень грамотності у дорослого населення однаковий, охоплення навчанням жінок вища, середня очікувана тривалість їх життя на сім років вище, ніж у чоловіків (біологічна різниця у віці оцінюється в п'ять років), і середній дохід жінок становить 3/4 від доходу чоловіків.
У багатьох країнах, що розвиваються становище жінок різко відрізняється від становища чоловіків. Серед 900 млн неписьменних жінок в два рази більше, ніж чоловіків, серед 1,3 млрд бідних жінки становлять 70%. За 1970-1998 рр.. частка жінок у складі робочої сили піднялася з 36 до 41%. Більшість жінок зайнято в неоплачуваної, невизнаної і недооцінюють сфері діяльності. За оцінками, ця зайнятість виражається в майже половині обсягу ВМП.
|
- § 12.Товар і його властивості
кількісне порівняння означає, що у них є щось спільне. Таким загальним не можуть бути споживчі вартості, адже товари відрізняються один від одного різними споживчими властивостями і якістю і несумірні між собою, тому мінові вартості не можна зводити до споживної вартості. Мінова вартість - це властивість одного товару обмінюватися на інший, в пропорції, відповідно
- § 27. Підприємства та їх основні види
кількісними показниками - малі, середні та великі. За критерієм домінуючого фактора виробництва розрізняють наукомісткі, фондомісткі, трудомісткі і т. д. У всіх розвинених країнах світу кількісно переважають малі підприємства, причому, до них відносять різні за величиною підприємства. У США, наприклад, це підприємства, на яких зайнято до 500 працівників. Своєрідний «ренесанс» малого бізнесу
- § 34. Реальна заробітна плата, доходи населення і їх використання
кількісних показниках з урахуванням елементарної калорійності продуктів, а й про їх якісній структурі, відповідно фізіологічним потребам людського організму, науково обгрунтованим нормам споживання. Після другої світової війни в економічно розвинених країнах світу за порівняно невеликий період часу в повсякденне життя людей увійшли телефон, телевізор, магнітофон, холодильник,
- 2. Теорія очікуваної корисності
кількісно. Від Робінзона - звичайного героя вихідних маржі нацистських моделей - «учасник економіки суспільного обміну відрізняється тим, що результат його дій залежить не тільки від них, але і від дій інших. Кожен учасник намагається максимізувати деяку функцію ... не всі елементи якої перебувають під його контролем ». ' У ситуації подібної невизначеності або ризику важко
- § 3. Макроекономічна нерівновага
кількісних показників. Тому економічне зростання йде безперервно і значною мірою - з невеликими відхиленнями від прямої траєкторії. Зовсім інакше відбуваються середньострокові і довгострокові економічні коливання. Їх специфічні відмінності від короткострокових полягають у наступному: ці коливання мають велику амплітуду - значні відхилення від положення рівноваги; відбуваються
- Масштаби перетворень
кількісними показниками. У країнах Африки в активному населенні частка соціальних верств, груп, що залишається за межами товарного укладу, в 60-70-ті роки істотно не змінилася. На початку 80-х років вона становила 84-86% всього самодіяльного населення. В Індії на початку 80-х років у традиційних і проміжних формах господарства було зайнято близько 90% самодіяльного населення (1962 р. - 92%).
- ПЕРЕДМОВА
кількісного та якісного аналізу господарської діяльності. Всі методики аналізу проілюстровані численними умовними прикладами, що відображають специфіку діяльності бюджетних організацій. Беручи до уваги досить велику кількість публікацій з теорії аналізу господарської діяльності, автори обмежилися розглядом лише найбільш загальних методологічних питань.
- 1.1. Сутність аналізу господарської діяльності як функції управління бюджетною організацією
кількісну та якісну оцінку змін, що відбуваються у бюджетній організації щодо заданої програми. Переробляючи масиви планової та облікової інформації за допомогою спеціальних прийомів і методів, аналіз формує дані, за допомогою яких виробляються варіанти управлінських рішень, спрямованих на усунення причин негативних відхилень від запланованих показників
- 1.3. Предмет і основні методи аналізу господарської діяльності бюджетних організацій
кількісний вимір сили їх впливу на результативні економічні показники діяльності бюджетних організацій, розкривається сутність і пояснюється зміст причин динаміки їх економічного розвитку. У спрощеному вигляді причину можна розглядати як фактор, а наслідок - в якості результативного показника. Причинно-наслідкові зв'язки, що становлять основу господарської
- 1.4. Зміст, основні об'єкти аналізу і система економічних показників господарської діяльності бюджетних організацій
кількісний вимір факторних впливів на динаміку цих показників, по-третє, якісна оцінка тенденцій розвитку організацій, що фінансуються з бюджету. У процесі аналізу досліджуються причинно-наслідкові зв'язки економічних явищ, структурно-логічні і математичні моделі факторних систем параметрів господарської діяльності установ. В силу відмінності функцій, виконуваних
|