Головна
Економіка
Мікроекономіка / Історія економіки / Податки та оподаткування / Підприємництво. Бізнес / Економіка країн / Макроекономіка / Загальні роботи / Теорія економіки / Аналіз
ГоловнаЕкономікаТеорія економіки → 
« Попередня Наступна »
О.С. Белокрилова. Теорія перехідної економіки. Навчальний посібник, 2002 - перейти до змісту підручника

4. Динаміки постприватизаційної структури акціонерних капіталу


Акціонерна власність - це така форма власності, при якій вартість всього майна АТ розділена на рівні частки (акції), які і є об'єктом власності фізичних та юридичних осіб.
На макрорівні існують 2 моделі акціонерної власності, в різного ступеня впливають на місткість ринку цінних паперів:
1. Англосаксонська, коли у постійних акціонерів знаходиться 20-30% акцій (контрольні пакети), а 70-80% - надходять на фондовий ринок.
2. Континентальна, характеризується зворотним співвідношенням - 70-80% акцій у постійних акціонерів, 20-30% - вільно обертаються на фондовому ринку.
У РФ в результаті 1 етапу приватизації сформувалася континен-тальна модель (65% акцій перебували у постійних акціонерів), т.к:
- цьому сприяють умови акціонування по Держпрограму приватизації;
- остаточно не сформований ринок цінних паперів;
- держава бере участь у власності приватизованих підпри-ємств;
- в приватизації беруть участь широкі верстви населення.
Висновок: розподіл акцій на перших етапах приватизації від-ходить більшою мірою на рівні підприємств.
Недоліком акціонерної власності є відділення капі-тала-власності від капіталу-функції, функціонування виробництв-ва, від господарювання.
Шляхи подолання негативних моментів акціонерної власне-сти:
- якщо у колективу немає контрольного пакета, то слід ввести обмеження на продаж акцій, щоб зберегти створену на підпри-ємстві структуру управління;
- участь профспілок в управлінні корпораціями від імені тру-дових колективів-акціонерів;
- подолання протиріч між працівниками-акціонерами і управлінським персоналом (небажання ділити підприємницький ризик, відсутність управлінських навичок і знань, проїдання при-чи).
У 70-х рр.. пошук більш ефективних відносин між собственни-ками та найманими працівниками привів до появи часткової власне-сти:
1. через продаж частини акцій корпорації працівникам,
2. через створення підприємств з власністю працівників (іл-Лірійскій або уордовскіе фірми - Бенджамін Уорд в 1958р. опублико-вал статтю «Фірма в Іллірії»).
Переваги иллирийских фірм:
- більш висока продуктивність праці;
- поліпшення трудових відносин та соціального клімату;
- низька плинність кадрів;
- справедливий розподіл доходів (за факторами працю і ка-живив);
- нижче втрати від страйків, від підготовки, перекваліфікації швидко поточних кадрів.
Недоліки иллирийских фірм:
- недоінвестування (проїдання прибутків);
- консерватизм (не ризикують).
В економіці з переважанням иллирийских фірм:
- низька мобільність;
- низькі темпи економічного зростання;
- високе безробіття.
США на початку 90-х років 9 млн. чол. (7% зайнятих) працювало за програмами створення робочої акціонерної власності, а в кінці - 11 млн.чол.
При приватизації підприємств великої промисловості робоча акціонерна власність в РФ фактично заборонена, але є в ві-де колективно-часткової власності єдиною формою приватиза-ції в сільському господарстві.
Перспективи колективно-часткової власності:
а) у сільському господарстві вона виступає як перехідна форма до ефективнішої приватної власності на землю і приватному господарюванню на землі, у промисловості - займе приблизно таку ж частку (10%), як у розвинених країнах, хоча на початку її частка може бути більш високою (мно-го орендних підприємств).
Головний недолік російської приватизації 1992-1994 років со-стояв у тому, що питання про структурну перебудову підприємств і залу-чении інвестицій дозволений не був і не ставилося. Спроби вирішення во-проса управлінського, фінансового та фізичного реструктурування перебували в зародковому стані.
Спочатку на більшості російських підприємств виникла невизначена структура власності: жодна з груп акціонерів не отримала стійкої більшості в акціонерному капіталі, і, побоюючись змін, намагалася протидіяти їм.
Існують різні ко-кількісні оцінки розподілу акціонерного капіталу при привати-зації підприємств. За результатами обстеження 143 великих і середніх підприємств, проведеного групою Дж. Бладі в 1994 році в 32 регіонах, був зроблений висновок про те, що в середньому 65% акцій російських приватизованих-рова підприємств належала інсайдерам (в т.ч. 8,6% керуєте-лям), 22% аутсайдерам, 13%-державі. Близьку оцінку дає і россий-ський дослідник В. Супян: в середньому 60-65% акціонованого капі-тала в 1994 році належало трудовому колективу, в тому числі 17-18% управлінському персоналу.
За результатами обстежень, проведених в 1994 році, акціонер-ний капітал приватизованих підприємств розподілявся таким чином.
Розподіл пакетів акцій в АТ, створених у процесі приватизації-зації, по галузях і основним інвесторам, на квітень 1994
Таблиця 1.
Розмір пакета акцій по галузях промисловості, у% Власники акцій машино-будування хімічна харчова легка в середньому Трудовий колектив 51,86 54,50 51,26 56,09 52,01 Адмініст-рація 14, 81 8,52 13,38 13,15 14,16 Великі "зовнішні" 12,64 9,25 10,83 7,28 11,53 Дрібні "зовнішні" 7,69 11,00 9,36 6,41 8, 17 Держава 13,00 17,00 15,17 17,07 14,13 Всього 100 100 100 100 100
Як видно з наведених даних, частка інсайдерів на приватизованих-рова підприємствах навесні 1994 року становила в середньому близько 66%, а аутсайдерів близько 20%, частка держави не перевищувала 17%. Іншими словами, ці дані відображають типову стартову структуру акціонер-ного капіталу російських підприємств. У процесі первинного закріплений-ня прав власності на приватизовані об'єкти проглядалися 2 тенденції: формування закритого для зовнішніх інвесторів капіталу російських корпорацій і збереження регіонально-галузевого монопо-лизма.
Перша тенденція це результат використання пільг першої та дру-рій моделі акціонування. Комплекс істотних пільг працівників підприємств (безкоштовні пільгові акції, фонд акціонування і фонд приватизації з прибутку підприємства) дозволив поряд з повсюдно практикувалися заниженням вартості приватизованого майна при мінімальних витратах стати власником великих національних фірм або через збереження контрольного пакету акцій, в середньому, за трудовим колективом і адміністрацією, або за допомогою відданої в трастове управління частки, що належить державі. В результаті проведеної закритої підписки на акції або організації аукціонів з обмеженням допуску до них інституційних інвесторів, а тим більше приватних інвесторів спочатку сформувалася нова структура капі-тала, яка формально - відкрите АТ, але в багатьох випадках більше на-поминає структуру корпорації закритого типу.
Незважаючи на замкнутість структури акціонерного капіталу в ході приватизації в Росії почався інтенсивний процес переходу прав власності, отриманих у ході первинного розміщення акцій, до зовнішніх інвесторам, а також до менеджерів підприємств. Іншими словами, привчає-ное розміщення акцій приватизованих підприємств - це щодо відповідності-але короткочасний етап первинного закріплення прав власності, за яким неминуче настає ціла серія вторинних трансакцій. Слідую-щий важливий висновок - що почався процес концентрації спочатку розпорошеного в ході ваучерної приватизації акціонерного капіталу. У рамках діяла в 1992-1994 роках моделі приватизації одним з найбільш перспективним шляхів участі в капіталі російських АТ стае придбання частки капіталу вже допомогою вторинних угод з акціями першого випуску або в ході додаткової емісії. Тенденції, описані вище, служать бар'єром до такої участі в капіталі, однак процес розмивання первісної структури і намір частини рос-сійських підприємств здійснити нову емісію ведуть до ослаблення цих бар'єрів.
Зміни в структурі акціонерного капіталу російських привати-зований підприємств:
- скорочення частки працівників;
- стабілізація або зростання частки адміністрації;
- зростання частки зовнішніх великих інвесторів;
- стабілізація або незначне зростання частки дрібних зовнішніх
інвесторів;
- повільне скорочення частки держави;
- повільне зростання частки іноземних інвесторів.

Таблиця 2.
Зміна часток найбільш значних груп акціонерів в акціонерному капіталі в 1994-1995рр., Середні дані, (у% від статутного капіталу) квітня 1994 Грудень 1994 Березень 1995 г червня 1995 червня 1996
2000р. 1.Інсайдери, всього 62 60 60 56 51 31,6 рядові робіт-ники 53 49 47 43 35 20,4 дирекція 9 11 13 13 16 7,2 2.Аутсайдери, всього 21 27 28 33 45 55,6 великі 16 листопада 17 22 32 дрібні 10 11 11 13 листопада 3.Держава 17 13 грудня 11 Квітня 12,8 Всього 100 100 100 100 100 100
В цілому скорочується частка інсайдерів і зростає частка аутсайдерів у капіталі АТ. Частка держави в акціонерному капіталі практично не иг-рает ключової ролі. Можна зробити висновок про прискорення цих тенденцій, їх розвиток буде залежати від стану фондового ринку та процедур корпоратив-ного управління в Росії.
Висновок: суспільство сучасної цивілізації - поліфонічне, його еко-номічного основа - різноманіття форм власності, що забезпечує становлення підприємництва.
КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ.
1.Що не належить до форм правовідносин власності в РФ?
А) державна власність
б) приватна власність
в) власність громадських об'єднань
г) колективна власність
д) загальна власність
2.Назовите і опишіть сучасні теорії власності.
3.Пріведіте технічне та економічне визначення приватиза-ції.
4. Иллирийская (уордовская) фірма - це:
а) самоврядна фірма з власністю зайнятих
б) робоча акціонерна власність
в) кооперативне підприємство
г) акціонерне товариство закритого типу
5. Континентальна модель акціонерної власності:
а) 70-80 акцій перебуває у постійних акціонерів
б) 20-30 акцій перебувають у постійних акціонерів
в) обидві відповіді невірні
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ.
1.Закон РФ «Про приватизацію державних і муніципальних підприємств» / / Економіка і життя. 1991. № 3.
2.Государственний програма приватизації державних і му-муніципальних підприємств у РФ »/ / Російська газета. 1994. 4 січня.
3.Капелюшніков Р. Економічна теорія прав власності. М., 1990.
4. Найбільші і домінуючі власники в російській про-мисловості / / ВЕ. 2000. № 1.
5. Курс економічної теорії. Кіров, 1994.
6. Мізес Л. Соціалізм. Економічний і соціологічний аналіз. М., 1994.
7.Нуреев Р.М. Основи економічної теорії. Мікроекономіка. М., 1996. Гл.12.
8. Петров Ю. Реформа корпоративних інститутів і створення соці-ального ринкового господарства / / Російські економічні 2000. № 4-6.
9. Перевалов Ю., Басаргін В. Формування структури власне-сти на приватизованих підприємствах / / ВЕ. 2000. № 5.
10.Радигін А. До теорії приватизації в перехідній економіці / / Питання економіки. 1995. № 12.
11. Радигін А., Гутник В., Мальгін Г. Постприватизаційна структура акціонерного капіталу і корпоративний контроль: "контррево-люція керуючих". Питання економіки. 1995. N 10.
12. Економіка перехідного періоду. М. МГУ. 1995.
13. Радигін А., Архипов С. Власність, корпоративні конфліктів і ефективність / / ВЕ. 2000. № 11.
14. Радигін А., Сидоров І.Россійская корпоративна економіка: 100 років самотності / / ВЕ.2000. № 5.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна " 4. Динаміки постприватизаційної структури акціонерних капіталу "
  1. Глосарій
    динаміка номінальної грошової мас-си. КОМАНДНА ЕКОНОМІКА Command economy. Економі-ка, в якій весь обсяг ресурсів розподіляється органомцентралізованного управління. КОМЕРЦІЙНІ БАНКИ. Commercial banks. Фінансовиеінстітути, які отримали дозвіл федерального правитель-ства або уряду штату на прийом чекових та інших де-позитив, а також надання позичок і кредитів. КОМУНІЗМ
  2. 3. Цінова премія як компонента валової ринкової ставки відсотка
    динаміка може зупинитися або сповільнитися, а ціни будуть відрізнятися від очікуваних. Збільшилася схильність продавати або купувати, породжує цінову премію, як правило, раніше і в більшій мірі впливає на короткострокові кредити, ніж на довгострокові. Якщо це так, то цінова премія спочатку надає дію на ринок короткострокових кредитів і лише потім, внаслідок
  3. Коментарі
    динаміки. Мальтус Томас Роберт (Malthus Thomas Robert) (1766-1834) - англійський економіст, основоположник мальтузіанства. Маркс Карл (Marx Karl) (1818-1883) - мислитель і громадський діяч, основоположник марксизму. Маршалл Джон (Marshall John) (1755-1835) - американський юрист, Голова Верховного суду США. Медічі (Medici) - флорентійський рід, який грав важливу роль у середньовічній
  4. 3.2.1. Дисконтування грошових потоків
      динаміку ринку; - застосуємо в умовах нестабільного ринку; - враховує нерівномірну структуру доходів і витрат; - застосуємо для об'єктів, що перебувають на стадії будівництва або реконструкції. Однак метод досить складний у застосуванні, до того ж висока ймовірність помилки в прогнозуванні, неточність збільшується в процесі перетворення прогнозованих доходів в поточну
  5. Постійні, змінні та загальні витрати
      динаміка середніх витрат. Поняття середніх витрат (AC, avenge costs) міститься в «Капіталі» К. Маркса. Маркс на базі цього виду витрат побудував концепцію цін виробництва, середньої норми прибутку, що припадає на капітал. Цей вид витрат існує і в бухгалтерії фірми. Однак її арсенал більш об'ємний, в ньому чільна роль належить загальним (валових) витратам, а також граничним
  6. Процентна ставка
      динаміці інвестицій можна судити про інвестиційної активності фірми. Структуру інвестицій можна розглядати за наступними напрямками: - виробнича структура інвестицій - це розподіл їх за галузями; - відтворювальна структура інвестицій-це співвідношення між вкладеннями в нове будівництво, у розширення діючих підприємств або в їх реконструкцію і технічне
  7. Національне багатство
      динаміки натуральних і вартісних показників по окремих галузях реального сектора економіки. Таким чином, виникає необхідність розробки системи розрахунку макроекономічних показників, що включає коригування на неврахований обсяг натурально-вартісних і фінансових ресурсів. Макроекономічні показники важливі для прогнозування економічного розвитку країни, прийняття правильних
  8. 1. Циклічність як форма розвитку національної економіки.
      динаміку розвитку економіки буде відображати хвилеподібна лінія, де кожна хвиля характеризує цілий цикл розвитку економіки. Вчені-економісти позначають такий хід розвитку вкрай загальним терміном - «економічні флуктуації» і виділяють тенденції розвитку: - за одне століття; - цикли, що охоплюють кілька десятиліть; - нормальні економічні цикли; - малі цикли; -
  9. 2. Економічна нестабільність і безробіття
      динамікою реальної заробітної плати, інфляції. Інституційна соціологічна школа запропонувала своє бачення проблеми з позиції інституційних проблем, створення служб зайнятості та інших соціальних інститутів. В останні роки найбільш популярні концепції «природного», «нормального», «соціально-допустимого» рівня безробіття, що досліджують взаємозв'язку безробіття та інфляції, грошового
  10. 3. Споживання та заощадження в масштабі національної економіки
      динаміку національного доходу, його розподіл. Ці фактори кейнсіанство розглядає з позиції реалізації в умовах формування ефективного попиту. У зв'язку з цим він зосередив зусилля на вивченні основних складових частин сукупного попиту, тобто споживання і заощадження, а також факторів, від яких залежить рух цих складових частин попиту в цілому. Споживання (С) в сукупному
© 2014-2022  epi.cc.ua