ГоловнаЕкономікаМакроекономіка → 
« Попередня Наступна »
І.В. Дегтярьова. ЕКОНОМІКА.Макроекономіка, 2004 - перейти до змісту підручника

6.4. ГРОШОВИЙ РИНОК. ОСНОВНІ КОНЦЕПЦІЇ ПОПИТУ І ПРОПОЗИЦІЇ ГРОШЕЙ


На грошовому ринку, як і на будь-якому іншому, функціонують його суб'єкти, є пропозиція і попит, є об'єкт угод і відносини конкуренції. Грошовий ринок можна визначити як сукупність ринкових інститутів, що забезпечують взаємодію пропозиції грошей і попиту на них.
Суб'єкти грошового ринку - всі банки країни, підприємства (у різноманітті організаційних форм), державні фінансові установи, різні фінансові організації, індивіди. Всі вони одночасно можуть виступати і як позичальники, і як кредитори, пер-соніфіцірующіе попит на гроші і пропозиція грошей через посеред-ника.
Об'єкт взаємодії суб'єктів грошового ринку - гроші. Купівля-продаж грошей має деякі особливості в порівнянні з ку-плей продажем товарів. Гроші не продаються в звичному сенсі, вони обмінюються на інші ліквідні активи за альтернативною вартістю, яка вимірюється, як правило, в одиницях процентної ставки.
Аналіз попиту на гроші підтверджує товарну природу грошей і поглиблює наші знання про сутність і функціях грошового ринку. Поняття попиту на гроші трактується економістами неоднаково. Од-ні економісти розуміють його тільки як бажання мати гроші в запа-се. Інші включають в нього попит і на ті гроші, які індивід хо-чет витратити на поточні витрати, і на ті, які він бажає мати в запасі в цілях майбутніх можливих витрат.
Попит завжди конкретний. Певні суб'єкти пред'являють попит на певні компоненти грошової маси. Є й загальне поняття сукупного попиту як категорії макроекономічного рівня, що включає поточний і трансакційний попит. Величина першого визначається обсягом поточних угод у грошових цінах, вто-рого - кількістю грошей, яке підприємство і індивіди хочуть мати в запасі для можливих угод у майбутньому. Попит на гроші можна розрізняти як споживчий і як інвестиційний.
Особливо цікавий і плідний аналіз попиту на гроші на мікроекономічному рівні. Початок йому поклав кембриджський ва-ріант кількісної теорії грошей - теорія касових залишків А. Маршалла, А. Пігу та ін Центральне місце в їх концепції, не на шкоду основній ідеї кількісної теорії грошей, зайняло поняття «бажані касові залишки», що означає ту частина доходу, яку господарюючий суб'єкт бажає зберігати в грошовій формі. Надаючи-ється, що гроші являють собою інтерес для власника з точки зору не тільки їх руху (для здійснення угод), але і їх на-копления.
Цей висновок важливий для розвитку теорії грошей, у тому числі для визнання товарної природи грошей. Справа в тому, що гроші як средст-во звернення, обслуговуючи рух товарної маси, постійно ос-тають у зверненні. І тільки гроші як товар можуть випадати зі сфери обігу і накопичуватися.
Попит на касові залишки пояснюється двома факторами - зручністю володіння грошима як загальним купівельним средст-вом і роллю грошей як страхового резерву на випадок непередбачених обставин. Розміри накопичення грошей, тобто рішення, в якому со-відношенні розділити свій дохід на ці дві частини (для поточних расхо-дов і для накопичення), пов'язуються з мотивом поведінки, бажанням зберігати. Тут спостерігаються наступні залежності: чим вище до-хід, тим більша його частина зберігається і тим менша - витрачається; чим менше у господарського суб'єкта заощаджень, тим більше його поточний попит і тим більша частина доходу витрачається.
Зростаючий поточний попит на гроші на шкоду заощадженням може бути і наслідком інфляції, і однією з її причин.
Ситуація, коли при високому рівні доходів і заощаджень не-избежно падіння поточного попиту на гроші і зменшення расхо-дов на споживання, цілком реальна і може мати наслідком скор-щення обсягу виробництва, зайнятості і доходів. У цих умовах не-хідно скоротити пропозицію грошей, «відтягнути» частину грошової маси, що знаходиться в руках у індивідів, «примусити» їх звернути частину своїх заощаджень на поточний попит, що надасть стимулюючий вплив на розвиток виробництва. Зробити це може тільки дер-дарства.
Гроші в цій концепції розглядаються як засіб обра-домлення і заощадження. Основна ідея кількісної теорії грошей ви-ражается в запропонованій А. Пігу формулою, відомої як кембридж-ське рівняння
М=rRP,
де М - кількість грошей; R - загальна величина виробництва; Р - ціна виробленої продукції; RP - сума грошових доходів, еквівалентному кінцевому продукту; r - частина RP, яку господарські суб'єкти воліють зберігати у вигляді готівки.
Рівняння відображає висновок про те, що попит на касові залишки залежить від угод з обміну кінцевого продукту на доходи, тобто від ве-личини суми товарообмінних угод, що ріднить цей підхід з по-зіціей І. Фішера (див. стор 119).
Безперечно, теорія касових залишків свого часу означала но-вий підхід до вивчення грошей, включивши в економічний аналіз еле-менти психології господарюючих суб'єктів.
Графічно ця модель представлена ??на рис. 6.5.


Чим вище рівень цін, тим більший попит пред'являється на гроші. Грошовий ринок знаходиться в рівновазі в точці перетину кривих попиту та пропозиції, коли ціни встановлюються на рівні Р2. Якщо ж загальний рівень цін знизиться до величини Р1, то виникає надлишкова пропозиція грошей, рівне -. У такому випадку гроші знецінюються і відбувається підвищення цін, прибли-лишнього їх до рівня Р2.
Нахил кривої попиту на гроші (0) залежить від рівня ВНП (Y), який фіксований в умовах повної зайнятості.
Дані міркування відносяться до одного з видів попиту, до так званого попиту на гроші з боку угод, який, як було показано вище, залежить від рівня цін і вартості ВНП. Однак у кейнсіанської теорії, крім попиту на гроші з боку угод, був виділений ще один вид попиту - попит на гроші з боку активів, що виникає під впливом спекулятивного мотиву і мотиву обережності.
Теорія переваги ліквідності Кейнса продовжує і розви-кість ідею мотиваційного підходу до проблеми накопичення грошей, називаючи три його мотиву:
1) трансакційний;
2) обережності;
3) спекулятивний.

Перші два мотиви відображають роль грошей як засобу обігу і платежу і лежать в основі трансакційної попиту на гроші. Вели-чина його, при стабільності швидкості грошей, залежить тільки від суми товарообмінних угод, або доходу. Спекулятивний мотив, тобто мотив отримання найбільших вигод, народжує спекулятивний попит на день-ги, що є функцією норми відсотка. Відомі різні спо-подію розміщення заощаджень - у формі готівки, цінних бу-маг і навіть матеріальних цінностей. Вибір того чи іншого способу залежить від динаміки норми відсотка і цін (курсів) цих фінансових активів. При низькому рівні відсотка попит на гроші високий.
Таким чином, попит на гроші можна розділити на дві час-ти:

,
де - Попит на гроші з боку угод; - попит на гроші з боку активів; - ринкова процентна ставка; - нормальна очікувана норма відсотка.
Графічно попит на гроші з боку угод і попит на гроші з боку активів представлений на рис. 6.6.


Рис. 6.6. Попит на гроші: а - з боку угод;
б - з боку активів
Рис. 6.6, а показує попит на гроші з боку угод. Він не залежить від рівня відсотка r, тому лінія попиту вертикальна. На рис. 6.6, б показаний спекулятивний попит на гроші. Він залежить від ви-соти процентної ставки, причому залежність ця - зворотна. Чим ви-ше відсоток, тим менше перевага ліквідності. Ситуацію, коли всі прагнуть отримати готівкові гроші і ніхто не хоче купувати цінні папери, Кейнс назвав абсолютним перевагою ліквідності-сти, а Д. Робертсон - ліквідної пасткою, при якій відзначається повна нечутливість норми відсотка до зростання грошової мас-си.


Рис. 6.3. Графік переваги ліквідності:
i - номінальна ставка відсотка; Мd - попит на гроші як майно
Крива відображає залежність попиту на гроші від норми про-цента. У міру її зниження зростає попит на гроші.
Проте реальні економічні процеси не раз свідчили про суперечливість залежності попиту на гроші і норми про-цента.
Багато економістів пов'язують ситуацію ліквідної пастки з негативними наслідками. Так, при зростаючому пропозиції грошей і стабільно низькій нормі відсотка попит на гроші може впасти, пре-Крат зростання капіталовкладень, знизиться рівень виробництва, за-нятості, сукупного доходу та платоспроможного попиту. Зросла грошова маса, яка не має достатнього товарного покриття, є-ється одним з факторів підвищення загального рівня цін (інфляція). Не випадково, багато економістів бачать в нормі відсотка ефективний засіб регулювання відносини пропозиції грошей і попиту на них.
Кейнсом запропоновані три фундаментальних психологічних чинника в галузі економічних досліджень, які представля-ють інтерес і вписуються в нову формирующуюся парадигму еко-номічного теорії. Це, по-перше, психологічне ставлення до ли-квідності, зручність володіння грошима як загальним покупець-ним засобом і як страховим резервом на випадок непередбачених обставин, по-друге, психологічна схильність до споживання, тобто гранична схильність до споживання і тому споживання із збільшенням розмірів доходу зростає, але не такими темпами, як до-хід. Отже, у міру зростання доходу збільшується його накапли ваемая частина; і, по-третє, психологічне очікування майбутнього дохо-так на капітальні активи. Таким чином, у Кейнса свій варіант функції попиту на касові залишки - безпосередній зв'язок між грошовою масою і процесом товарного обігу ослаблена процес-сом тезаврации грошей, або створенням особливих резервних фондів де-шей.
Після світової кризи (що почався в 1929 р.), в період под-ема, політика Дж. Кейнса сприяла зростанню економіки. Але різке посилення монополізації ринків у 70-х рр.. в поєднанні з чіткими го-жавними важелями впливу на економічні процеси (аж до державних замовлень), безпосередньо застосовуються-міся в період розвитку доктрини кейнсіанства, зумовили стрімко-вальний ріст і нову якість інфляції. З'явилося нове протягом, званої монетаристської теорією.
При аналізі попиту на гроші слід виділити також монета-рістскій підхід.
Монетаристи та їх найбільш яскравий представник Мілтон Фрідмен вважають, що ринкова економіка стійка, здатна до са-морегулірованію. При цьому необхідною умовою для прояву механізмів саморегулювання є стабільність грошового об-рощення. Для підтримки цієї стабільності держава повинна проводити грошово-кредитну політику у вигляді регулювання обсягу грошової маси в обігу.
М. Фрідмен запропонував наступну функцію попиту на день-ги:

,
де - абсолютний рівень цін; - норма відсотка за облігаціями; - ринкова норма доходу по акціях;? - темп вимірювання рівня цін у відсотках (ставка доходу від зберігання товарів в якості активів); - національний дохід; - частка "фізичного" компонента національ-ного багатства; - інші чинники.
Монетаристи визначають попит на гроші як результат порівняй-ня вигоди, одержуваної господарюючим агентом від запасу просто де-шей і від величини доходу, принесеного альтернативними активами. Але Кейнс також визначав величину попиту на гроші від величини процентної ставки, різниця полягає тільки в тому, що монетаристи запропонували більш широкий вибір альтернатив. Фінансовий ринок розширився, і господарюючий агент має право вибирати будь-яке джерело доходу, крім облігацій (дохід по акціях, депозитними вкладами і т.д.).
Крім того, М. Фрідменом запропонована система заходів по регулиро-ванию грошової маси, звана «грошовим правилом Фрідмен-на». Основні моменти цієї доктрини слід відзначити. По-перше, необхідно маніпулювати процентною ставкою, оскільки саме вона, змінюючи ціни на кредит, може збільшити або зменшити інве-стіціі (вчення Дж. Кейнса). Але цього недостатньо для стабілізації економіки. По-друге, слід проводити збільшення грошової маси незалежно від кон'юнктури коливань ринку, але поступово і систе-автоматично.
По-третє, політика повинна бути орієнтована на довго-строкову перспективу (по можливості бездефі-Цітни фінансування), підтримку стабільного зростання грошової мас-си (незалежно від різних коливань грошей).
Тепер розглянемо пропозицію грошей.
Пропозиція грошей здійснює банківська система. Централь-ний банк країни може безпосередньо збільшити або зменшити величину грошової маси, регулюючи розмір своєї емісії та забез-чивая необхідну кількість банкнот і монет для різних расче-тов. Комерційні банки здійснюють пропозицію кредитних де-шей, які складають більшу частину грошової маси. Однак цей канал пропозиції грошей може коригуватися грошово-кредитною політикою Центрального банку через систему обов'язкових резервних депозитів відповідно до встановленої в кожній країні нормою (від 2 до 20%) або шляхом регулювання величини процентної ставки. Маючи право на встановлення і зміна норми обов'язкових ресур-сов з різних видів депозитів, Центральний банк отримує ще один ефект - грошова маса створюється в певній пропорції до цих резервів, яка визначається банківським мультиплікатором, який показує, що в процесі переміщення потоків грошей від банків до за -ні позичальники і назад відбувається кумулятивне збільшення грошової маси. Величина мультиплікатора залежить від норми обов'язкових банківських резервів і тому неоднакова в різних країнах. (Про це докладніше див в параграфі 7.5).
Пропозиція грошей має мати свої кількісні парамет-ри, які розраховуються з урахуванням таких факторів, як прогнози-руемого тенденції розвитку виробництва, зміна рівня цін і до-ходів, швидкості обігу грошей.
  Зростання загального рівня цін на продукти споживання, швидше за все, припускає збільшення пропозиції грошей, хоча в певних умо-вах воно може бути небажаним. Уповільнення швидкості звертання-ня грошей викликає необхідність відповідного збільшення пропозиції грошей. Ще складніше прогнозувати динаміку грошової маси, коли в економіці країни одночасно виникли і спад про-виробництва, і дефіцит товарної маси, і перевищення темпів зростання цін у порівнянні з темпами зростання доходів.
  Грошовий ринок як безперервна динаміка співвідношення попиту на гроші і пропозиції грошей прагне до рівноваги.
  Рівновага на грошовому ринку досягається тоді, коли всі ство-дане банківською системою кількість грошей добровільно тримається економічними суб'єктами у вигляді касових залишків, тобто у формі готівки і чекових вкладів. Умовою рівноваги виступає рівність попиту на гроші і пропозиції грошей.
  Припустимо, що пропозиція грошей фіксоване. У цьому випадку графік пропозиції грошей буде виглядати як вертикальна лінія. Рассмот рим механізм досягнення рівноваги на грошовому ринку (рис. 6.8).


  Рис. 6.8. Спрощена модель рівноваги між попитом
  і пропозицією грошей:
  MS - пропозиція грошей; Md - попит на гроші; ie - рівноважна ставка процен-та; А - точка рівноваги на грошовому ринку
  У разі збільшення грошової маси (Мs0 переміщається в поло-ються Мs1) ринок приходить в нову рівновагу при більш низькій ставши-ке відсотка (ie1), а зменшення пропозиції грошей (Мs0 переходить в положення Мs2) створює нову рівновагу, воно досягається при більш високій ставкою відсотка (ie2).
  Збільшення грошової маси призводить до появи нових грошей, які (якщо рівень цін не змінюється) не потрібні для покупки това-рів і послуг. Ці гроші люди починають зберігати, роблячи вибір між готівкою та цінними паперами. Попит на цінні папери зростає, їх ціна також зростає. Так як облігації приносять фіксований дохід, то їх дохідність (відсоток) починає падати:

.
  Наприклад, дохід на облігацію склав 10 доларів, ціна обли-гаціі зросла з 100 дол. до 200 дол. Тоді ставка відсотка змінює-ся:


  Зниження прибутковості облігацій впливає і на осталь-ні цінні папери. Ринок приходить в рівновагу при більш низькій ставці відсотка.
  Таким чином, досягнення рівноваги на грошовому ринку забезпечувати тим, що люди починають змінювати структуру портфеля сво-їх активів, якщо ставка відсотка не знаходиться на рівноважному рів-ні.
  Який вплив матиме на грошовий ринок рівень національно-го продукту (Y), що обчислюється як сукупні доходи?
  Рівень доходів безпосередньо буде впливати на попит на гроші. Якщо доходи збільшуються, то люди вступають в більшу кількість угод, що вимагає більшого використання де-шей. Отже, зростання доходів забезпечує зростання попиту на гроші і, отже, відсотка.


  Рис. 6.9. Вплив зміни сукупних доходів
  на ставку відсотка
  Ми може вивести залежність між рівнем сукупних до-ходів (Y) і ставкою відсотка (i): чим вище рівень доходів, тим вище ставка відсотка. Графічно ця залежність інтерпретується кри-вої LM. При збільшенні доходу Y (c Y1 до Y2) збільшується попит на гроші з боку угод (з Мd1 до Мd2). При незмінному пропози-ванні грошей їх кількість на спекулятивному ринку скорочується і рав-новесная ставка відсотка збільшується з i1 до i2. Економічні суб'єкти воліють продавати цінні папери, в результаті курс цінних паперів знижується, що при незмінній прибутковості веде до рос-ту рівноважної ставки відсотка.
  Графік LM, або крива рівноваги грошового ринку, показує всі поєднання ставки відсотка і рівнів сукупних доходів, при ко-торих попит дорівнює пропозиції грошей. У точках кривої LM грошовий ринок знаходиться в стані рівноваги (рис. 6.10).


  Рис. 6.10. Крива LM
  Крива LM будується для постійного пропозиції грошей. Поет-му, якщо пропозиція грошей збільшується, крива LM зсувається вправо, при зменшенні пропозиції грошей крива LM зсувається вліво.
 « Попередня  Наступна »
 = Перейти до змісту підручника =
 Інформація, релевантна "6.4. ГРОШОВИЙ РИНОК. ОСНОВНІ КОНЦЕПЦІЇ ПОПИТУ І ПРОПОЗИЦІЇ ГРОШЕЙ"
  1.  3. Попит на гроші та пропозиція грошей
      грошові ціни. Говорячи про гроші, ми маємо на увазі купівельну спроможність щодо товарів. Попит на засоби обміну існує, тому що люди хочуть зберігати їх у запасі. Кожен суб'єкт ринкового суспільства бажає мати у своєму розпорядженні певну кількість грошей грошові авуари або залишки готівки. Іноді він хоче мати більше залишків готівки, іноді менше; у виняткових
  2.  Коментарі
      грошового обігу. Один з лідерів банківської школи, противник кількісної теорії грошей. [57] закон Грешема назва, запропоноване в 1857 р. англійським економістом Маклеодом для відомого принципу грошової теорії погані гроші витісняють хороші. Маклеод дав йому це ім'я, яке потім було прийнято повсюдно, оскільки вважав, що вперше закон був пояснений сером Томасом Грешема в 1558
  3.  4.6. Додаткова інформація
      грошові збори, що стягуються у встановленому державному порядку і розмірах спеціально уповноваженими установами (судами, державним арбітражем, нотаріальними конторами і т. д.) за вчинення дій в інтересах юридичних і фізичних осіб та видачу документів, що мають юридичне значення і пов'язаних з об'єктами нерухомості. Дата оцінки об'єкта нерухомості - дата, станом
  4.  Ціна і основні підходи до встановлення цін
      грошове вираження вартості товару і визначається насамперед витратами на його виробництво, тобто платою за використані економічні ресурси. Маржиналистская концепція вважає, що в основі вартості (цінності) товару лежить його корисність для споживача, точніше, гранична корисність. Ще Карл Менгер (1840-1921) висунув, а Е. Бем-Баверк розвинув положення, що саме співвідношення
  5.  1. Необхідність державного втручання в економіку
      грошово-кредитна політика. Кейнс і його послідовники виходять з принципової посилки про те, що чисто ринковий механізм не в змозі забезпечити стабільне економічне зростання і повну зайнятість, і саме тому потрібне втручання держави. Кей-нсіанскую теорію можна назвати кризовою, оскільки вона розглядає економіку в стані депресії. Противники ж кейнсіанської школи -
  6.  Соціально-економічні наслідки інфляції
      грошових коштів через податки; - прискорену матеріалізацію грошових коштів; - нестабільність економічної інформації; - падіння реального відсотка; - зворотний пропорційність темпу інфляції і рівня безробіття. Інфляція являє собою небезпеку для економічного розвитку в силу її агресивності, яка пов'язана з її самовідтворення. Вона починає сама себе
  7.  Висновки
      грошових коштів, яка витрачається на придбання матеріальних благ і послуг, що використовуються для задоволення матеріальних і духовних потреб людей. Це найзначніша частина сукупного попиту та ВНП. З споживанням пов'язана «якісна модель поведінки» (закони Енгеля) - усереднена модель витрат людей з різним рівнем доходів (бюджетів сімей). 10. Функція споживання (відносини
  8.  Висновки
      грошових коштів, на якому в.результате взаємодії попиту на гроші і пропозиції грошей встановлюється рівноважне значення кількості грошей і рівноважна ставка відсотка. Специфіка грошового ринку в тому, що гроші (об'єкт ринку) не продаються і не купуються подібно до інших товарів, вони обмінюються на інші ліквідні кошти. 4. Грошовий ринок - частина фінансового ринку, в який
  9.  Висновки
      грошова одиниця країни, грошові знаки іноземних держав і виражені в них кредитні та платіжні засоби, особливий спосіб використання національних грошей у міжнародному платіжно-розрахунковому обороті. 11. Валютний ринок - це ринок, на якому здійснюється торгівля та обмін іноземних валют. Обсяг попиту та пропозиції валюти на цьому ринку залежить від її ціни - валютного курсу. Валютний
  10.  1. Економічні погляди К. Маркса
      грошове вираження вартості) продукції першої галузі складе 130 одиниць, другий - 120 одиниць, третьої-НО одиниць. І тоді норма прибутку, що розраховується як відношення додаткової вартості до капіталу, складе в першому галузі - 30%, у другій - 20%, в третій - 10%. Неважко припустити, що така "несправедливість" не влаштує капіталістів другої і третьої галузі і відбудеться втеча
енциклопедія  антрекот  асорті  по-кубанськи  журавлинний