загрузка...

трусики женские
« Попередня Наступна »

Людський фактор


У кінцевому рахунку ефективність того чи іншого способу виробництва визначаються-ється повнотою використання людського потенціалу. Як тоді пояснити той факт, що в окремі періоди економіка СРСР демонструвала безпрецедентні темпи раз-розвитку? Розгадка полягає в існуванні неекономічних стимулів до праці.
В їх основі лежала комуністична ідеологія. Н.М. Карамзін стверджував, що «віра є особлива сила державна» 16. Віра в комуністичні і патріотичну ські ідеали - справедливий устрій суспільства, майбутню щасливу життя у великій країні займала значне місце у свідомості радянських людей, хоча багато хто, можливо, і не віддавали собі в цьому звіту. Комуністичне суспільство за самою своєю суттю є-ється суспільством солідарного типу, об'єднуючим, а не роз'єднувати людей. Це на-йшло своє відображення в солідарному характері праці. Вперше в історії в якості побу-дітельного мотиву до праці виступало не тільки прагнення задовольнити особисті кори-стние інтереси, а й справа будівництва Великого Товариства та Великої Країни (загальні, солідарні інтереси). Люди пов'язували надії на своє особисте благополуччя і майбутнє своїх дітей з могутністю і процвітанням своєї Батьківщини - СРСР. Об'єктивною і необ-ходимой передумовою подібної мотивації до праці служило рівне ставлення всіх громадян до засобів виробництва.
Солідарний характер праці пояснює таке безпрецедентне явище, як трудо-вої ентузіазм (масштаб його прояву був набагато ширше, ніж прийнято вважати). В від-слушні періоди радянські люди продемонстрували найвищу в світі самовіддачу фізичних і творчих сил. Вони були готові терпіти будь-які позбавлення, натхненні ідеєю побудови справедливого суспільства. Наші великі попередники жили і рабо-талі заради майбутнього, жертвуючи сьогоденням.
Система неекономічних стимулів до праці, в основі якої лежав солідарний характер праці, тривалий час компенсувала неадекватність існуючого спо-соба виробництва. К. Маркс знову виявився правий: навіть вульгарізованной ідея коммуніз-ма, опанувавши маси, перетворилася на матеріальну силу, та ще й яку! Капіталізм не створив і в принципі не здатний створити нічого схожого на духовний підйом народу, характерний для 1930-1950-х рр..
Кожен спосіб виробництва створює і відтворює той тип людини, який необ-ходимо йому для забезпечення його функціонування. Радянський спосіб виробництва також потребував певному типі трудящого, індивід з ринковою психологією не зміг би забезпечити його існування.
Вся система Радянської влади, політика держави були спрямовані на виховання не споживача, а громадянина, радянським людям щепити не толерантність, а патріотизм. Як орієнтир соціальної поведінки пропагується-вався НЕ індивідуалізм, а колективізм, що припускає пріоритет суспільних інте-ресів над особистими, безкорисливе служіння своєму народові, своїй країні. При цьому ніхто не перешкоджав розкриттю творчого потенціалу кожної особистості, якщо це не ставило під загрозу підвалини комуністичної ідеології. Соціальний тиск колективістської ідеології на індивідуальну психологію було настільки сильним, що індивідуалісти були змушені мімікрувати під колективістів. (Нинішні оскаженілі антикомуністи? Здебільшого колишні правовірні комуністи. Ця їх найчастіше не показна (!) Правовірність була способом для індивідуалістів вижити в колективістському суспільстві). Таким чином економічна система «викувала» потрібний їй людський матері-ал.
На підтвердження цих тез можна послатися на М. Бердяєва, який вважав, що індустріалізацію в СРСР можна було здійснити, лише створивши таке суспільне яв-ня, як масовий трудовий ентузіазм. Він вважав, що для індустріалізації було необ-хідно, щоб з'явилася нова людина, з колективістської психологією і нової, неможливо можной при капіталізмі, мотивацією до праці. Бердяєв дійшов висновку, що в результаті цілеспрямованої політики Радянської влади і Комуністичної партії в СРСР виріс-ло покоління молоді, яке розуміло завдання економічного розвитку країни не як особистий інтерес, а як соціальне служіння.
Але в цьому ж полягала і слабкість вульгарно-комуністичного способу про-виробництва: для свого ефективного функціонування він вимагав певної, спе-ного трудової психології та масової трудового ентузіазму. (Ця обставина має застерегти від спроб відтворити стару економічну систему в нових історичних умовах). Але віра у «світле майбутнє» не може експлуатуватися Беско-нечно. Поступово відбувалося становлення нового типу особистості з інший, ніж раніше, ієрархією цінностей. З розвитком суспільного виробництва виникали і росли нові матеріальні потреби людей в автомобілях, дачах, дорогий електроніці, модних речах. Радянська економіка з ряду причин не могла в належній мірі задовольнити рас-тущіе споживчі запити громадян, що викликало соціальну напруженість в суспільством і знижувало стимули до праці.
Комуністичні ідеали поступово відступали під натиском індивідуалізму і цинізму? буття визначало свідомість. У міру того, як праця втрачав солідарний характер, радянська економіка стала програвати оновленим капіталізму. Подальше відомо: втративши віру, ми втратили все.
Суспільне буття визначає суспільну свідомість? цей універсальний закон діяв і в СРСР. Рівень розвитку та характер існували продуктивних сил об'єктивно вимагали інших, не вульгарно-комуністичних виробничих ставлення-ний. Суспільне буття визначалося тим фактом, що далека від втілення коммуни-стических ідеалів економічна і соціальна реальність вступала в протиріччя з існували в країні вульгарно-комуністичним способом виробництва і чинила на нього постійний тиск. Це «роздвоєння» суспільного буття визначало «раз-двоїння» суспільної та індивідуальної свідомості. В епоху перемог переважали ідеали, але з кожним наступним поколінням «розлом» у свідомості збільшувався.
Період краху СРСР, для якого був характерний небувалий сплеск частнособ-ственніческіх інстинктів, демонстративний розрив з колишніми моральними і моральний-вими нормами можна розглядати як бунт індивідуалістів в колективістської стра-ні. Перш гнані, знехтувані суспільством жлоби захопили спочатку інформаційну, потім політичну і, зрештою, економічну владу. Але їх бунту передувала перемога індивідуалізму над колективістськими ідеалами в свідомості значної частини радянських громадян.
У зв'язку з цим напрошується ще одне зауваження. Зараз навіть прості громадяни годину-то ставлять запитання: а що робити, як змінити очевидну тенденцію до прийдешньої загибелі на-шого народу і держави? Це питання, що вимагає особливого аналізу. Але абсолютно ясно, без чого абсолютно неможливо обійтися? без цілеспрямованої державної полі-тики з відновлення норм моралі і моральності, по зміні ставлення молодо-го покоління до продуктивної праці і т. п. Без цього будь-які економічні новації, здатні змінити наше суспільне буття, можуть дати лише обмежений ефект. По-кільки нинішній ліберальний режим з об'єктивних причин в принципі не здатний до цього повороту, виживання нації вимагає зміни режиму.
загрузка...
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна " Людський фактор "
  1. 1. Загальні зауваження, що стосуються теорії ренти
    людських потреб, вважає в порядку речей, що цінність і вартість різних послуг різні. Сучасна теорія цінності і цін заснована не на класифікації факторів виробництва таких, як земля, капітал і праця. Її основним поділом є відмінність між благами вищих і нижчих порядків, між благами виробничого призначення та споживчими благами. Коли в класі факторів
  2. 2. Роль тимчасового фактора у використанні землі
    людських факторів і факторів, не пов'язаних з діяльністю людини. Оскільки використання останніх, як правило, пов'язано з владою використовувати ділянка земної поверхні, ми говоримо про землю, коли посилаємося на них [Юридичні застереження щодо відділення права на полювання, рибальство і видобуток корисних копалин від інших прав власника земельної ділянки для каталлактики не уявляють
  3. § 29. Соціально-економічний зміст капіталу
    людським фактором. Речові фактори отримали назву фізичного капіталу, а людський - людського капіталу. Останній включає придбані знання, звички, енергію людей, а витрати на отримання освіти, інформації, кваліфікації, підтримку здоров'я, виховання дітей і т. п. називають інвестиціями в людський капітал. Прихильники теорії «людського капіталу» вважають, що
  4. § 70. Концепція ноосфери В.І. Вернадського і формування глобальної економіки
    людський фактор є тільки продуктом виробництва, праці (відома теза основоположників марксизму про створення людини працею). Людина, крім того, виступає: а) продуктом природи, природною істотою, наділеним природними силами (органами почуттів, нервами) і т. д.; б) закономірним результатом розвитку Всесвіту, загальнопланетарним явищем, яке продукує і реалізує у праці свою
  5. 3. Підприємництво як координація факторів виробництва: Ж.-Б. Сей
    людського фактора, що включає не тільки праця, а й наукові знання, необхідні для виробництва продукту та організації виробництв пінного процесу. Виконання цих функцій пов'язане з відомою часткою ризику, хоча Сей явно не підкреслює його значення. Величина факторних доходів, згідно Сею, визначається законами попиту та пропозиції. Зокрема, існує ринок самого
  6. § 1. ВЛАСНІСТЬ У ЕКОНОМІЧНОМУ І юридичному сенсі
    людський фактор (так було при рабстві відносно рабів). Всебічне вивчення власності дозволяє з'ясувати три головних соціально-економічних питання: 1. Хто (які суб'єкти господарювання) мають економічною владою - присвоює фактори і результати виробництва? 2. Які економічні зв'язки сприяють кращому використанню виробничих умов? 3. Кому дістаються
  7. § 2. ТИПИ І ФОРМИ ПРИСВОЄННЯ
    людської історії (приблизно 1 млн. років). 0бще нероздільне привласнення означає, що всі об'єднані в колектив люди ставляться до вирішальним засобам виробництва або іншим життєвим засобам як до спільно і неподільно їм належить, встановлюється нерозривну єдність і рівність спільних власників у ставленні до головним господарським умовам їх життєзабезпечення. Це
  8. § 3. ПРОЦЕС ВИРОБНИЦТВА НОВОЇ ВАРТОСТІ: ЙОГО УМОВИ І РЕЗУЛЬТАТИ
    людського фактора. Це передбачає застосування нових форм матеріального і морального стимулювання ініціативного і творчого ставлення працівників до праці, зміна його організації. Так, широко використовуються колективні форми організації праці: бригади робітників несуть економічну відповідальність за збереження та безперебійне функціонування обладнання, висока якість виробів; при
  9. § 3. НАУКОВО-ТЕХНІЧНИЙ ПРОГРЕС І ЕФЕКТИВНІСТЬ НАКОПИЧЕННЯ
    людського фактора в розвитку економіки. Новітня технологічна революція, пов'язана з використанням складних і дорогих електронних технічних систем (роботокомплексов, обробних центрів, ГПС та ін), кардинально змінює становище людини у виробництві. Він перестає бути простим доповненням машинних систем і вже безпосередньо не впливає на обробку сировини і
  10. § 1. РИНОК ПРАЦІ: ЙОГО СУЧАСНА СТРУКТУРА І ЦІНА ТОВАРУ
    людського фактора, вартість робочої сили і відповідно величина заробітків кваліфікованих працівників значно зростає. Щоб заробітна плата стимулювала складна праця, на підприємствах встановлюють прямий зв'язок між її рівнем і кваліфікацією працівника, складністю виконуваної роботи, ступенем відповідальності. За рівнем трудових доходів серед робітників виділяються ті, хто
загрузка...
загрузка...
енциклопедія  антрекот  асорті  по-кубанськи  журавлинний