ГоловнаЕкономікаПідприємництво. Бізнес → 
« Попередня Наступна »
П.Г. Перерви, Н.І. Погорєлов, В.Г. Дюжев. Економіка і організація праці, 2006 - перейти до змісту підручника

6.2 Аналіз стану організації праці робітників

Аналізу стану організації праці передує вивчення загальних показників економічної ефективності виробництва, таких як - рівень продуктивності праці, трудомісткість продукції, використання виробничих потужностей і основних фондів (випуск продукції на 1 грн. основних виробничих фондів або на одиницю обладнання), показники якості продукції (сортність, відсоток браку) і ін
Серед показників, що характеризують стан організації праці, найважливіший - показник використання робочого часу. Про ступінь ефективності використання робочого часу можна судити, порівнюючи фактично витрачений робочий час з його плановим фондом. Цілоденні втрати виявляються за даними табельного обліку і матеріалами статистичної звітності, внутрішньозмінні - за матеріалами спеціальних спостережень, фотографій робочого дня.
Внутрісменние втрати на виробництві в значній мірі обумовлюються недоліками в поділі і кооперації праці, в організації робочих місць і в системі їх обслуговування. Тому при аналізі необхідно вишукувати можливості вдосконалення існуючих форм розподілу і кооперації праці, дослідити доцільність перерозподілу функцій між працівниками, з'ясовувати можливість механізації трудомістких і фізично важких робіт, доцільність централізації допоміжних робіт. Необхідно проаналізувати шляхи поліпшення прийомів і методів праці, виявити передовий досвід у цій галузі. Вивчаються дані про поширення многостаночного і багатоагрегатного обслуговування, про використання суміщення професій і посад, про ступінь розвитку бригадного праці та наявності бригад нового типу. Особлива увага повинна бути приділена перевірці існуючих умов праці, санітарно-гігієнічних параметрів виробничого середовища.
Проводиться аналіз кваліфікаційного складу колективу, для чого зіставляються розряди робітників з розрядами виконуваних ними робіт, з'ясовуються причини браку продукції, що випускається, виявляються випадки невиконання норм праці через недостатню кваліфікацію працівників. Вивчається плинність кадрів шляхом обробки даних первинного обліку кадрів, заяв про звільнення, анкетного обстеження звільняються працівників, виявляються фактори, що впливають на рух робочої сили.
Досліджується стан дисципліни праці, причини її порушень, соціально-демографічний склад порушників, заходи щодо запобігання дисциплінарних проступків.
У ході аналізу здійснюється кількісна оцінка рівня організації праці з метою визначення відповідності його новітнім досягненням науки і техніки, розробки заходів щодо НОТ при складанні річного плану, встановлення залежності між матеріальним і моральним стимулюванням працюючих і рівнем НОТ.
Для кількісної оцінки рівня організації праці застосовуються такі показники: коефіцієнт розподілу праці, коефіцієнт зайнятості робітників, коефіцієнт багатоверстатного обслуговування, коефіцієнт раціональності прийомів праці, коефіцієнт організації робочих місць, коефіцієнт нормування праці, коефіцієнт трудової дисципліни, коефіцієнт використання кваліфікації робітників, коефіцієнт умов праці.
Коефіцієнт поділу праці (Кр.т) характеризує ступінь спеціалізації робітників. Раціональний розподіл праці передбачає спеціалізацію робітників при виконанні виробничого завдання відповідно до їх кваліфікації і досвідом роботи при повній зайнятості протягом зміни і виключає непродуктивні витрати робочого часу. Цей коефіцієнт визначається за даними оперативного обліку (нарядам, технологічними картами та іншим документам) або за даними безпосередніх спостережень, виходячи з величини витрат робочого часу на виконання невластивої роботи, за формулою:
(6.1)


де? tн.р - сумарний час виконання робітниками не передбачених завданням робіт протягом зміни; ПВМ - тривалість робочої зміни; п - кількість робітників.
Приклад. tн.р=200 хв; ПВМ=480 хв; п=20 чоловік.

До невластивим відносяться роботи, виконання яких
не входить у функції робочого даної професії. Залежно від типу виробництва і специфічних умов вони різні. Зазвичай до таких робіт відносять заточку і підношення інструмента, доставку деталей і заготовок на робоче місце, транспортування виробничих відходів тощо, якщо вони не передбачені технологією або картою організації праці.
Для більш глибокого аналізу розподілу праці у виробничому підрозділі доцільно враховувати можливість суміщення професій, багатоверстатного обслуговування. З цією метою визначають коефіцієнт зайнятості робітників (який характеризує повноту їх зайнятості протягом зміни. Він розраховується за формулою

(6.2)


де tз - сумарний час зайнятості робітників ( час, коли робітники зайняті управлінням механізмами, спостереженням за роботою обладнання, виконанням ручних робіт).
Приклад. tз=9200 хв; ПВМ=480 хв; п=20 чоловік.
Кз.р=9200 / (480 * 20)=0, Коефіцієнт багатоверстатного обслуговування (КМО) характеризує ступінь поширення багатоверстатногообслуговування на підприємстві. Визначається він на основі даних первинного обліку та норм обслуговування за формулою
КМО=Ноф / Нот (6.3)
де Ноф - середнє число машин, що обслуговуються фактично робочим; Нот - середня (по цеху, дільниці) норма обслуговування обладнання (машин) одним робітником.
Приклад. Ноф=4 верстата; Нот=5 верстата.
КМО=4/5=0,8.
Коефіцієнт раціональності прийомів праці (Кп.
т) характеризує ступінь ефективності використання робочими змінного фонду часу на виконання виробничого завдання. Він визначається шляхом порівняння хрономегражних даних про витрати часу на виготовлення одних і тих же виробів усіма робітниками і передовими робітниками за формулою
,

(6.4)


де tcp - середні витрати, часу на виконання операції по групі досліджуваних робітників; tn.p - середні витрати часу на виконання операції передовими робітниками ; М - кількість повторень операцій або обсяг виконаної роботи в прийнятих одиницях; п - кількість робочих у досліджуваній групі.
Приклад, tcp=20 хв; tn.р -18 хв; М=400 шт. ; п - 20 осіб,


Коефіцієнт організації робочих місць (Kр.м) характеризує ступінь відповідності існуючої організації робочих місць типовими проектами і визначається за формулою
,

(6.5)


де Nтіп - кількість робочих місць, відповідних типовими проектами; Nобщ - загальна кількість робочих місць.
Приклад. Nmun=220 місць; No6щ=440 місць.
Кр.м=220/440=0, Коефіцієнт нормування праці (Кн.т) характеризує стан нормування праці на підприємстві (дільниці, в цеху). Він визначається питомою вагою чисельності робітників, праця яких нормується, і коефіцієнта напруженості норм за формулою
,

(6.6)


де Чо.н - чисельність робітників (з відрядною і погодинною оплатою праці), праця яких нормується; Чобщ - загальна чисельність робітників на дільниці, в цеху; Кн.н - коефіцієнт напруженості норм часу і норм обслуговування. Він визначається за формулою
Kн.н=L1? Kн.нс + L2? Kн.нп, (6.7)
де Кн.нс - коефіцієнт напруженості норм праці при відрядній оплаті праці; Кн.нп - коефіцієнт напруженості норм при погодинній оплаті праці; L1 - питома вага робітників, праця яких оплачується відрядно, у загальній їх чисельності ; L2 - питома вага робітників, праця яких оплачується почасово, в загальній їх чисельності.
Коефіцієнт Кн.нс визначається за формулою
,

(6.8)


де y - середній відсоток перевиконання норм виробітку відрядниками.
Коефіцієнт Кн.нп визначається наступним чином
,

(6.9)


Величина Уi (при погодинній оплаті праці) встановлюється відношенням середньої кількості одиниць обладнання, робочих місць, що підлягають обслуговуванню одним робітником за нормативами, до фактичного їх обслуговування за формулою
,

(6.10)


де Нн - середня кількість одиниць обладнання, робочих місць, що підлягають обслуговуванню одним робітником за нормативами; Нф - середнє фактична кількість одиниць устаткування, робочих місць, що обслуговуються одним робітником.
При Нф? Нн величина Уi приймається рівною 0.
Приклад. Загальна чисельність робітників підприємства становить 2 400 осіб З них 1 800 - робітники-відрядники і 600 - робітники-повременщики.
Нормується працю у 2 200 осіб. Показник у=10% і Уi=15%. При цих умовах
;


;


;


;


Kн.н=0,75? 0,9 + 0,25? 0,87=0, .


Коефіцієнт трудової дисципліни (Кт.д) характеризує стан трудової дисципліни. Він визначається величиною внутрізмінних і цілоденних втрат робочого часу, викликаних порушенням дисципліни, за формулою
,

(6.11 )


де? tвн - сумарні внутрішньозмінні втрати робочого часу, викликані порушенням трудової дисципліни; ПВМ - тривалість робочої зміни;? tцд - сумарні цілоденні втрати робочого часу, викликані порушенням трудової дисципліни; Тпл - плановий фонд робочого часу одного працюючого за розглянутий період: п - число спостережуваних; п1 - число працюючих в даному підрозділі.
Приклад, п=200 чол.;? tвн=2000 хв; ПВМ=480 хв; п1=220 чол.;? tцд=5 днів; Tпл=22 дні.

.

.


Коефіцієнт використання кваліфікації робітників (Кі.к) характеризує відповідність кваліфікації робітників складності виконуваних ними робіт і визначається за формулою

, (6.12)


де Рк - середній кваліфікаційний розряд робітників; Рр - середній тарифний розряд виконуваних робіт.
Приклад, середній кваліфікаційний розряд робітників дорівнює 3,0 при середньому розряді виконуваних робіт 3,2. У цьому випадку коефіцієнт використання кваліфікації робітників становитиме
Кі.к=3,0 / 3,2=0,93.
Коефіцієнт умов праці (Ку.т) характеризує відповідність фактичних умов праці нормативним і визначається за даними замірів і нормативних матеріалів по формулі

(6.13)


де а1, а2, а3, ..., ап - індекси відповідності фактичних умов праці нормативним за відповідним показником; п - кількість показників, що характеризують умови праці, за якими проводилися заміри.
Індекс відповідності фактичних умов праці нормативним визначається за формулою
,

(6.

14)


де Уф і Ун - фактичне і нормативне значення показників умов праці у відповідних одиницях виміру.
У разі якщо фактичні показники умов праці перевищують нормативні, індекс відповідності визначається зворотним відношенням за формулою
,

(6.15)


Як показники умов праці застосовуються освітленість, чистота повітря, вологість повітря, шум, вібрація, та інші санітарно-гігієнічні показники, що піддаються вимірюванню.
Приклад. У цеху працює 150 робітників на 60 робочих місцях. Фактична освітленість на 25 місцях 150 лк при нормі 200 лк, на 20 місцях - 170 лк при нормі 250 лк і на інших 15 містах - 200 лк при нормі 250 лк. Індекс відповідності фактичної освітленості нормативної состави


Аналогічним шляхом визначаються індекси відповідності за всіма іншими показниками, які характеризують санітарно-гігієнічні умови праці в цеху (на ділянці).
Приклад. Потрібно визначити коефіцієнт умов праці при наступних індексах відхилення фактичних умов від нормативних:
а1=0,71 (освітленість); а2=0,9 (температура); а3=1,0 (загазованість); а4=0,9 (шум);


Таким чином, дослідження рівня організації праці полягає і в аналізі окремих його елементів з наступною кількісною оцінкою кожного з них на певний момент часу. Однак, оскільки окремі показники рівня організації праці впливають на загальний її рівень не ізольовано один від одного, а у взаємозв'язку, то загальний (інтегральний) показник рівня організації праці визначається як середня геометрична величина його приватних показників за формулою

(6.16)


де Уот - рівень організація праці; Крт - коефіцієнт поділу праці; Крм - коефіцієнт організації робочих місць; Кпт - коефіцієнт прийомів і методів праці; КНТ-коефіцієнт нормування праці; Кік - коефіцієнт використання кваліфікації робітників; Кт.д - коефіцієнт трудової дисципліни; Ку.т-показник умов праці, п - число приватних показників.
Приклад. Окремі показники, що характеризують рівень організації праці в цеху: Крт=0,96; Крм=0,2; Кпт=0.92; КНТ=0,74; Кік=0, 90; Кут=0,60; КТД=94. У цих умовах загальний показник рівня організації праці в цеху складе;


Розглянута методика визначення кількісної оцінки рівня організації праці може застосовуватися як по окремих цехах, так і по підприємству в цілому.
На основі даних аналізу стану організації праці та виявлених недоліків в ній розробляється план впровадження НОТ, який є частиною плану виробничо-господарської діяльності підприємства, що дозволяє вирішувати питання наукової організації праці в єдиному комплексі з іншими завданнями вдосконалення виробництва.
Плани НОТ містять розрахунки очікуваної економічної ефективності, а також показники соціальної ефективності заходів. Для цього необхідні розрахунки потрібних витрат матеріальних, трудових і фінансових ресурсів, визначення розмірів планованої економії, виявлення соціальних наслідків від проведення заходів (підвищення змістовності праці, її полегшення, зниження захворюваності працівників, підвищення задоволеності працею та ін.)
  Економічна ефективність визначається на стадії розробки та виконання заходів з НОТ. Вона може виражатися в економії робочого часу, скорочення матеріальних і трудових витрат, зростанні продуктивності праці та ін Так, приріст продуктивності праці за рахунок скорочення чисельності працівників розраховується за формулою,%:
,

 (6.17)


  де Ечр - відносна економія чисельності працівників при проведенні всіх заходів по НОТ; ЧР - розрахункова чисельність працюючих по ділянці, цеху, підприємств, обчислена на обсяг виробництва планованого періоду, чол.:
,

 (6.18)


  де ст.р - зниження трудомісткості по i-му заходу в розрахунку на річний випуск продукції, нормо-год; Фб - фонд корисного часу одного працівника в базовому періоді, год; Кн6 - коефіцієнт виконання норм виробітку в базисному році.
  Річний економічний ефект від реалізації заходів щодо НОТ, або економія наведених витрат може розраховуватися за формулою
  ЕГ=(С1 - С2)? В2 - Ен? Зед, (6.19)
  де С1 і С2 - собівартість одиниці продукції (робіт) до і після проведення заходу (поточні витрати), грн; В2 - річний обсяг продукції (робіт) після здійснення заходів у натуральному вираженні, т, м2, м3 тощо; Ен - нормативний коефіцієнт порівняльної економічної ефективності (величина зворотна нормативному терміну окупності Ток). Для заходів щодо НОТ (Ен) встановлюється рівним 0,15; Зед - одноразові витрати, пов'язані з розробкою та виконанням заходи, грн.
  Економічне обгрунтування, планованих заходів НОТ в сучасних умовах має здійснюватися на основі широкого використання математичних методів і ЕОМ з метою оптимізації планових завдань.
  Після складання плану НОТ і його економічного обгрунтування, приступають до реалізації заходів, передбачених планом.
 « Попередня  Наступна »
 = Перейти до змісту підручника =
 Інформація, релевантна "6.2 Аналіз стану організації праці робітників"
  1.  10.1. Основні об'єкти аналізу праці та заробітної плати в науково-дослідному інституті
      аналіз трудових ресурсів слід розглядати як найважливіший об'єкт управління та аналізу господарської діяльності НДІ. Від того, наскільки ефективно використовуються творчі здібності науковців, залежить результативність діяльності наукової організації, якість проведених досліджень, створення високих технологій та інтелектуальних продуктів, здатних забезпечувати науково-технічний
  2.  § 1. ЗМІСТ І ЗАВДАННЯ СТАТИСТИКИ РИНКУ ПРАЦІ
      аналізі рівня життя населення та конкурентоспроможності галузей економіки. Перехід до ринкової економіки в Росії зумовив значні зміни як в системі показників статистики ринку праці, так і в методології їх обчислення. У статистичну практику впроваджено такі категорії, як економічно активне населення, безробіття, витрати на робочу силу, трудові конфлікти, які в умовах
  3.  Д.А.Панков. Аналіз господарської діяльності бюджетних організацій, 2003
      аналіз діяльності організацій, що фінансуються з бюджету, сприяє раціональному використанню коштів, що спрямовуються на утримання галузей невиробничої сфери: охорони здоров'я, освіти, НДІ та ін Основна увага приділена аналізу фактичних і касових видатків, розрахунків з дебіторами і кредиторами, оплати праці, використання матеріальних ресурсів та ін Актуальність видання
  4.  30. АНАЛІЗ РІВНЯ ПРОДУКТИВНОСТІ ПРАЦІ НА ПІДПРИЄМСТВІ
      аналізі продуктивності праці слід встановити ступінь виконання плану і динаміку зростання, причини зміни рівня продуктивності праці (зміна обсягу продукції і чисельності, використання засобів механізації та автоматизації, наявність або усунення внутрізмінних і цілоденних простоїв, стан нормування праці тощо). Узагальнюючий показник продуктивності праці (виробіток на
  5.  31. АНАЛІЗ ВИКОРИСТАННЯ РОБОЧОГО ЧАСУ
      аналізу необхідно зіставити в розрахунку на одного робітника фактично відпрацьований робочий час і неявки звітного року з показниками попереднього року з урахуванням наступних причин: щорічні відпустки; відпустки за рішенням адміністрації; відпустки по навчанню; прогули, цілоденні простої і т. д. Далі необхідно звернути увагу на наявність понаднормових робіт, які, компенсуючи внутрішньозмінні втрати
  6.  2. Предмет економіки праці
      аналіз формування та використання людського капіталу та трудових ресурсів в організації і в суспільстві в цілому, відтворення робочої сили; 3) дослідження сутності та змісту ринку праці, проблем зайнятості та безробіття; 4) розкриття основних теорій мотивації праці, сутності потреб, інтересів мотивів і стимулів для забезпечення високої трудової активності працівників; 5)
  7.  Система автономного поведінки
      стан працівника, викликає гордість за високий рівень професіоналізму та кваліфікації, з іншого боку, розвиває технічна творчість працівника, ініціативу в справі організації власного робочого
  8.  Абсолютна додаткова вартість
      праці. Справа в тому, що при підвищеній інтенсивності праці формально робочий день залишається незмінним, тоді як реально з точки зору затрат праці має місце збільшення тривалості робочого дня. Наприклад, підвищити інтенсивність праці на 20% означає, що в кожну одиницю часу треба затрачати праці на 1/5 більше, ніж до її підвищення, а значить, за ту ж тривалість робочого дня
  9.  Інституціоналістів на ринку праці
      аналізу професійних і галузевих відмінностей в структурі робочої сили і відповідних рівнів заробітної плати. Тут простежується відхід від макроекономічного аналізу і спроба пояснити характер ринку особливостями динаміки окремих галузей, професійних демографічних
  10.  21.2 Аналіз продуктивності праці
      аналізу продуктивності праці - виявлення резервів її зростання, а, отже, і резервів підвищення ефективності виробництва. Для досягнення зазначеної мети в процесі аналізу з'ясовують: - ступінь виконання внутрішньовиробничого плану по зростанню продуктивності праці, її динаміку, тобто зміна в часі; - вплив зростання продуктивності праці на обсяг випущеної продукції; ступінь
  11.  Терміни і поняття
      праці Сегментація ринку праці Державне регулювання ринку праці Біржа праці Управління працею в фірмах Крива Філіпса Допомога по безробіттю Пропозиція робочої сили Попит на робочу силу Форми оплати праці Економічна демократія Трудові відносини Мотивація праці Теорія «людського капіталу» Продуктивність
  12.  15.1 Зміст роботи з впровадження НОТ службовців
      аналіз результатів вивчення і розробка плану впровадження НОТ службовців; проектування (розробка) заходів плану НОТ; впровадження заходів. Відповідно до розглянутими вище принципами робота на кожному етапі повинна охоплювати всі напрямки НОТ службовців в тісному зв'язку із заходами з удосконалення організації виробництва і управління з урахуванням їх економічної доцільності. У
  13.  Ринок праці
      організаційна структура ринку праці включає принципи державної політики в галузі зайнятості, правове регулювання трудових відносин, систему підготовки кадрів, систему найму, систему перепідготовки та перекваліфікації працівників, біржі праці. Найважливішим механізмом цього ринку є біржа праці, де безпосередньо формується попит на робочу силу різного виду та її пропозицію.
  14.  Статика і динаміка
      аналізу також було вперше обгрунтовано Кларком. Статичним він називав стан суспільства, при якому весь час проводяться одні й ті ж кількості одних і тих же благ одними і тими ж способами. До цього стану суспільство прагне під тиском сил конкуренції. Саме в цьому уявному стані, «вільному від тих порушень, які викликає прогрес» (під цими порушеннями мається на увазі