Головна
ГоловнаЕкономікаЗагальні роботи → 
« Попередня Наступна »
Л.І. Абалкін. Курс перехідної економіки, 1997 - перейти до змісту підручника

6.1.4. Проблеми розвитку охорони здоров'я


Великі перетворення необхідні і в сфері охорони здоров'я у зв'язку з здійснюваної в ній реформою. Основними принципами цієї реформи є: децентралізація управління; муніципалізація основної виробничої бази галузі; відкритість інформації про стан здоров'я населення; відмова від жорсткої регламентації діяльності медичних закладів; створення ринку медичних послуг; введення багатоканальності фінансування; фінансування основної маси лікувальних установ відповідно з обсягом і якістю здійснюваних медичних послуг; впровадження соціальних та економічних стимулів як для виробників, так і для споживачів медичних послуг; державне фінансування найбільш пріоритетних наукових розробок в галузі медицини на конкурсній основі.

Дотримання конституційних гарантій щодо надання медичної допомоги та створення сприятливих санітарно-епідеміологічних умов життєдіяльності населення вимагає структурних та функціональних перетворень системи охорони здоров'я, що забезпечують:
| стійкість функціонування закладів охорони здоров'я за рахунок зміни порядку та обсягів фінансування галузі;
| пріоритетність у державній та муніципальній системах охорони здоров'я профілактичних заходів щодо зниження захво-леваемості та смертності, загрози виникнення епідемій, з формування здорового способу життя;,
| підвищення ефективності використання фінансових, матеріальних і кадрових ресурсів охорони здоров'я;
| захист права пацієнта на отримання своєчасної та якісної медичної допомоги.
Введення медичного страхування громадян є одним з аспектів посилення ринкового механізму з метою поліпшення якості медичного обслуговування населення. Крім того, підприємства, установи та організації, які надають лікувально-профілактичні, оздоровчі послуги та здійснюють наукові дослідження в галузі охорони здоров'я, звільнені від податків, зборів, мита при використанні власних коштів на розвиток їх матеріально-технічної бази.

В даний час значна частина лікарень потребує капітального ремонту, не має гарячої води, в них відсутня каналізаці-ція, душ і ванйи. Водночас великі кошти використовуються не на поліпшення матеріально-технічної бази медичних установ і якості лікування, а на утримання різного управлінського персоналу.
Важливим напрямком реформи охорони здоров'я є розмежування функцій Центру і регіонів. Доцільно, Щоб і надалі на федеральному уровйе вирішувалися багато вопрбси організа-ції та фінансування охорони здоров'я. Але федеральним органам слід зосередити зусилля на виконанні функцій державного замовника з федеральним програмам охорони здоров'я, координатора всіх федеральних програм, що стосуються охорони здоров'я населення. Ці функції особливо важливі для забезпечення раціональної взаємодії міністерств і відомств, організацій та установ у справі охорони здоров'я населення.
Розвиваючись як медико-індустріальний комплекс, система охорони здоров'я вимагає проведення єдиної науково-технічної політики у виробництві обладнання, ліків та виробів медичного призначення. У зв'язку з цим центр повинен відігравати особливу роль у забезпеченні розвитку медичних технологій, підготовці кадрів. Таким чином, діяльність федеральних державних служб зосередиться на стратегічних напрямках розвитку медико-індустріального комплексу та фінансування федеральних програм.
Економічна самостійність регіонів дозволяє їм вибирати оптимальні регіональні програми в частині зміни струк-тури медичної допомоги. У зв'язку з цим необхідно розробити наукові основи селективної політики в охороні здоров'я, систему показників, які дозволяють обгрунтовувати пріоритети розвитку.
Насамперед потрібне збільшення частки фінансування первинного, амбулаторно-поліклінічної ланки. За орієнтовними розрахунками, в даний час на стаціонарну медичну допомогу в Росії витрачається приблизно 80-85% коштів, а на амбулаторно-полі-клінічну - 15-20%.
Тим часом частина послуг, які зараз виявляються населенню в умовах стаціонару, можливо забезпечити в амбулаторно-поліклінічному ланці. Частка останнього в використанні ресурсів може досягати 40% без будь-якого ущемлення інтересів пацієнтів. Цей напрямок реформи вже реалізується шляхом прискореного розгортання нових видів медичної допомоги.
Перехід до фінансування закладів охорони здоров'я в розрахунку на одного вилікуваного пацієнта є основою економічної реформи в цій сфері. Він вимагає вивчення дії медичних, економічних, соціальних та організаційних чинників, і насамперед визначення фактичних і розробки нормативних значень вартості лікування одного хворого за групами з урахуванням складності лікування, проведення розрахунків цін, економічного аналізу, пошуку шляхів мінімізації витрат.
Необхідно розробити економічний механізм функціонування медичних установ, що забезпечує пріоритет потреби-теля, контроль ефективності та якості медичної допомоги. Цьому може сприяти акредитація медичних установ, тобто визначення їх відповідності встановленим професійним стандартам. Багато медичні установи поки що не відповідають цим вимогам, тому чекає велика робота з їх модернізації, технічного переоснащення та організаційному удосконаленню. У цьому ж напрямку буде діяти і розвивається система добровільного медичного страхування і платних медицинс-ких послуг.
Фінансове становище в охороні здоров'я може полегшити більш активне використання допомоги організацій доброчинності та милосердя, а також спонсорів, у тому числі заможних підприємців.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна " 6.1.4. Проблеми розвитку охорони здоров'я "
  1. ДЕРЖАВА - затички НЕ ДЛЯ КОЖНОЇ БОЧКИ
    проблеми: допомогти бідним, підвищити якість медичного обслуговування, підняти рівень освіти, знизити вартість житла і т. д. Ця точка зору невірна з двох причин. По-перше, уряд аж ніяк не завжди приймає рішення в "інтересах суспільства", що б не ховалося за цим туманним поняттям. По-друге, воно аж ніяк не завжди в змозі поліпшити справу там, де ринкова
  2. РОСТ
    проблеми на зразок СНІДу (у Зімбабве інфіковані, за оцінками, становлять 20-25 %), то неважко передбачити пов'язане із зростанням населення лихо (4). Безпосередню проблему становить не їжа, а вода. Якщо буде вода, то можна вирощувати пишу на землях, де її тепер не вирощують (5). І точно так само, без води виробництво їжі падає. В даний час вісімдесят бідних країн з 40 відсотками
  3. СТАРІННЯ
    проблемою, що і президент Клінтон. Навіть Швеція, де в багатьох відносинах було винайдено держава загального добробуту і де його політична підтримка все ще не менше, ніж в будь-якій країні, змушена проводити скорочення (55). Замість бюджетних дивідендів уряди всього світу стикаються тепер зі структурними бюджетними дефіцитами, яких не може усунути економічний
  4. ІНФРАСТРУКТУРА І ЗНАННЯ
    проблеми тунелю через Ла-Манш, фінансованого (по крайней мірі з англійської сторони) приватними фірмами, могли б йому про них нагадати. Управління сільській електрифікації федерального уряду (РЕА, Rural Electrification Administration) було необхідно, щоб доставити електрику сільській Америці. Приватні компанії не зробили б потрібних інвестицій, так як було занадто мало споживачів.
  5. ЕПОХА вузького ТИМЧАСОВОГО кругозір
    проблемі в іншому місці і не буду тут повторюватися) (52). Що має робити капіталістичне суспільство з довготривалими екологічними проблемами на кшталт глобального потепління або руйнування озонного шару? В обох випадках те, що робиться тепер, проявиться у вигляді змін навколишнього середовища через п'ятдесят чи сто років, але не справить відчутного впливу на нинішні умови. В обох випадках є
  6. Національне багатство
    проблемами обліку виробництва продукції в натуральному вираженні, викликаними спробами керівників окремих організацій знизити масштаби випуску продукції в цілях як скорочення оподатковуваної бази, так і обгрунтування причин неплатоспроможності. У результаті в сфері аналізу та прогнозування макроекономічних показників в даний час виникають проблеми при розрахунку: - обсягів
  7. Тіньова економіка
    проблема вироблення ставлення до неї вийшла за відомчі рамки силових структур і перетворилася на загальнодержавну. Масштаби тіньової економіки величезні. Виміряти її точно практично неможливо. Тіньова економіка виникає через прагнення уникнути вимірювання. Ряд економістів використовує деякі непрямі методи, що дозволяють дати її відносну оцінку. У другій половині 90-х років в
  8. На ваш погляд, легше чи важче пенсіонерам вирішувати проблеми здоров'я? Кредитор і позичальник домовилися, що
    проблеми здоров'я? Кредитор і позичальник домовилися, що відсоток за позикою буде дорівнює значенню номінальної ставши-ки, але реальна Інфляція виявилася вище, ніж вони очікували. а. Вище або нижче очікуваної виявилася реаль-ная ставка відсотка? б. Хто виграв від високого рівня інфляції? в. У 1970-х рр.. рівень інфляції виявився вище, ніж очікувався на початку десятиліття. Як це відбилося на
  9. Теоретичні підходи до бюджету
    проблемами (обслуговування державного боргу, подорожчання позичкового капіталу в країні). Неоліберальний і неокласичний підходи переважають в останні роки в США і Канаді, урядам яких вдається домагатися профіциту бюджету. Неокейнсіанський напрямок вважає, що збалансований держбюджет заважає антициклічної і навіть антиінфляційної політиці. При цьому неокейнсіанці виходять з
  10. 3. Проблема соціальної орієнтації економіки. Суперечності соціальної справедливості та економічної ефективності
    розвитку особистості. Необхідність формування соціально орієнтованої економіки зумовлена ??такими факторами: - завданнями гуманізації суспільних відносин, запобігання росту бідності і злочинності; - науково-технічної революцією, головним двигуном якої є творча праця, немислимий без задоволення розумних потреб працівника; - необхідністю створення