загрузка...

трусики женские
« Попередня Наступна »

11.1. Проблема дефіциту платіжного балансу США і виникнення євроринку

До 1958 р. долар, будучи міжнародним ліквідним засобом, ще не став резервною валютою і займав незначну частку в структурі золотовалютних резервів. Мав місце дефіцит платіжного балансу США через війну в Кореї і Суецького кризи не підривав довіри до долара. Центральні банки акумулювали приплив доларів, не звертаючи їх в золото, і казначейству США не доводилося покривати золотом більше 10% дефіциту платіжного балансу. Після 1958 характер дефіциту платіжного балансу США змінився. До зростання військових витрат додалися нові причини його погіршення.
З кінця 50-х рр.. частка США виявила тенденцію до падіння в світовій економіці, так як підвищувалася конкурентоспроможність європейської та японської економіки. Відновлення європейської промисловості скорочувало ввезення товарів з США, що компенсувалося зменшенням допомоги зі США. Крім того, завищені ціни на сталь на внутрішньому ринку США зумовили перемикання галузей на імпорт іноземної стали, а експорт продукції американських металообробних підприємств залишався на місці. Для США стали характерні низькі темпи економічного зростання, зростання безробіття і високий рівень дефіциту платіжного балансу, що виріс з 1 млрд. дол в середині 50-х рр.. до 3 млрд. дол в 1958 р. Все це підривало довіру до долара. Так як в рамках Бреттон-Вудської системи неможливо було відновити рівновагу платіжного балансу США через девальвацію долара, як це могли дозволити інші країни, то що мав місце дефіцит платіжного балансу США означав експорт прийнятих всюди знецінених доларів, які стали основою міжнародної грошової ліквідності.
Але головне, у зв'язку з досягненням повної оборотності західноєвропейських валют, лібералізації економічної політики в Європі і Японії, економічним зростанням у цих країнах, поряд з продовженням допомоги зі США, отримує розвиток масовий вивіз приватних капіталів, наскільки компенсується з 1962 р. доходами від закордонних інвестицій. Цей процес заохочувався економічною політикою США, що встановили процентні ставки за депозитами в США значно нижче процентних ставок за кредитами потребували них європейських країнах, що стимулювало, насамперед, втеча короткострокових капіталів.

Долари перетворилися на євродолари допомогою їх депонування в іноземному банку (поза США), який, використовуючи їх для кредитних операцій, вільних від впливу національного уряду, посилює інфляцію на грошовому ринку країни. Пізніше термін євродоларів застосовується і до доларів, осілим на рахунках банків Японії, Канади, Сінгапуру та інших країн. Паралельно з ринком євродоларів починає розвиватися ринок евродевізов - еврофранк, еврофунтов, еврогульденов, євро і, особливо євромарок - німецьких марок на рахунках банків Швейцарії, Люксембургу. Виник євроринок або світовий ринок позикових капіталів, що має тенденцію до збільшення, операції на якому здійснюються в євровалютах.
У функціонуванні ринку євродоларів, спекуляція на якому вільна від оподаткування та контролю національних урядів і на який лише опосередковано впливають центральні банки і Банк міжнародних розрахунків, зацікавлені, перш за все, транснаціональні корпорації (ТНК). У його розвитку стали брати участь і Центральні європейські банки, які розміщували на ньому долари. Оскільки на кошти, що залучаються з євроринку, не поширюються резервні вимоги центральних банків, а відсотки по євровнесках звільняються від прибуткових податків, то в розвитку євроринку беруть участь європейські банки, розвиваючі залучення внесків і надання короткострокових кредитів у доларах, і підприємства, які віддають перевагу зберігати кошти в іноземній валюті поза досяжністю національних валютних регламентацій.
Тим самим євроринок отримує конкурентні переваги, так як стихійно утворюється на ньому рівень процентних ставок дозволяє банкам виплачувати за позиковими коштами в евровалютах більший відсоток і надавати кредити за нижчою ставкою. На євроринку центральні європейські банки розміщували частина доларів, одержуваних за рахунок позитивного сальдо зовнішніх платежів європейських країн. Воно дорівнювало негативного сальдо зовнішніх платежів США. З погіршенням платіжного балансу США розвиваються міжнародні операції і євроринок, у складі якого євродолари становили понад 80% загального обсягу євровалютних депозитів.
Утворився дефіцит платіжного балансу США став викликати занепокоєння у центральних банків, оскільки у них запас доларів все більш перевищував запас золота.
У результаті, якщо до 1958 казначейству США не доводилося покривати золотом більше 10% дефіциту платіжного балансу, то потім воно було змушене обмінювати на золото третину доларів, вивезених з країни. Одночасно з накопиченням доларових запасів виник значний відлив золота з США в інші країни (див. табл.14). Критичною ситуація стала в 1961 -1962 рр.., Коли загальна сума накопичених доларових резервів стала майже рівною американському золотому запасу. Практично обіг долара в золото при курсі 35 доларів за одну тройську унцію золота стало нереально, що підривало довіру до долара.
Таблиця Зміна валютних резервів з 1949 по 1963 рр.. (Млрд.дол.)
Валютні резерви 1949 г 1958 г 1963 г .
Золото в СШАЗолото поза СШАЗолото в МВФВсегоДоллариФунти стерлінговПрочая валюта 24,8, -33,3,7, - 20 , 17,2,40,8,6,2,63 15,24,3,44,13,6,4,83
Всього валютних резервовв тому числі поза США і МВФ 19,5 58,36,5 69,48,4
Джерело: Столерю Л. Рівновага і економічне зростання. М.: Статистика, 1973 г.

Протягом періоду 1949 - 1963 рр.. темпи зростання міжнародної торгівлі складали 4,5% на рік, а міжнародних ліквідних засобів - лише 3,3%. У разі відсутності дефіциту платіжного балансу США міжнародні ліквідні засоби зросли б на меншу суму, що вплинуло б нпа зменшення темпів зростання міжнародної торгівлі. Тому Л. Столерю бачить проблему дефіциту американського платіжного балансу в тому, що, створюючи можливість «дармових інвестицій» і «експорту інфляції», він підриває довіру до долара, але без нього можна обійтися тільки в тому випадку, якщо буде інша валюта, здатна забезпечити зростаючі потреби в світових ліквідних коштах, необхідних для розвитку міжнародної торгівлі.
загрузка...
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна " 11.1. Проблема дефіциту платіжного балансу США і виникнення євроринку "
  1. Ключові терміни
    Структура торгівлі Імпорт Експорт Країни, що розвиваються Нові індустріальні країни Баланс по поточних операціях Активне (позитивне) сальдо і дефіцит поточного платіжного балансу Фінансування Корекція платіжного балансу Чисті закордонні активи Баланс руху капіталів Операції з офіційними резервами Інтервенція Платіжний баланс Криза платіжного
  2. ГЛАВА 43. ПЛАТІЖНИЙ БАЛАНС ТА ЙОГО СТРУКТУРА
    Перед вивченням даної глави уважно прослухайте введення до глави. Потім вивчите послідовно матеріали параграфів глави, звертаючись по мірі необхідності до об'єктів «Відеоматеріали», «Глосарій», «Персоналії». Після вивчення кожного параграфа рекомендується виконати тренувальні завдання. Після вивчення всіх параграфів прослухайте основні висновки по чолі. Потім перевірте свої знання з
  3. Запитання для закріплення матеріалу
    1. Що таке платіжний баланс, які його розділи і стандартні компоненти? Хто є резидентом і нерезидентом за російським законодавством? 3. Які критерії занесення операцій на дебет або кредит платіжного балансу? j ~ 4 ~ | Яка взаємозв'язок між рахунком поточних операцій, розташовуваним доходом країни та її заощадженнями? 5. Які операції заносяться на статтю «Доходи»? 6.
  4. Валютні резерви
    Валютні резерви - централізовані запаси золота та іноземні валюти, що знаходяться в центральних банках і фінансових органах країни або в міжнародних валютно-кредитних організаціях і використовуються для здійснення міжнародних розрахунків і платежів. До складу валютних резервів входять якісно різні елементи: резервні валюти, СДР, резервна позиція країни в МВФ. Валютні резерви
  5. 91. Регулювання дефіциту платіжного балансу
    Країнами з дефіцитним платіжним балансом звичайно вживають наступні заходи з метою стимулювання експорту, стримування імпорту товарів, залучення іноземних капіталів, обмеження вивозу капіталів. 1. Дефляційна політика. Така політика, спрямована на скорочення внутрішнього попиту, включає обмеження бюджетних витрат переважно на цивільні цілі, заморожування цін
  6. БАЛАНС ПЛАТІЖНИЙ
    таблиця, відомість, що відображає рух грошових коштів у вигляді платежів з країни в країну. Платіжний баланс характеризує співвідношення сум платежів, вироблених країною за кордоном протягом певного періоду і надійшли в країну протягом того ж періоду. Частиною платіжного балансу є торговельний баланс. Платіжний баланс, в якому надходження коштів перевищують їх
  7. ПЛАТІЖНИЙ БАЛАНС
    таблиця, відомість, що відображає рух грошових коштів у вигляді платежів з країни в країну. Платіжний баланс характеризує співвідношення сум платежів, вироблених країною за кордоном протягом певного періоду і надійшли в країну протягом того ж періоду. Частиною платіжного балансу є торговельний баланс. Платіжний баланс, в якому надходження коштів перевищують їх
  8. ДОЛАРОВИЙ ГОЛОД
    гостра нестача доларів, іноземної валюти, викликана дефіцитом платіжного балансу і браком золотовалютних
  9. 84. Клірингові розрахунки в рамках економічних союзів
    Взаємні розрахунки країн - учасниць валютно-економічних союзів регламентуються угодами про кліринговому, платіжному або валютному союзі. В даний час такі союзи в основному характерні для країн з перехідною економікою та країн, що розвиваються. Угода про кліринг регулює спільні операції країн-учасниць на основі взаємного заліку вимог, що полегшує міжнародні розрахунки,
  10. Платіжний баланс
    Платіжний баланс - це систематизована запис підсумків всіх угод між резидентами однієї країни (домашніми господарствами, фірмами та урядом) і іншим світом. Угоди між країною та рештою світу діляться на дві групи:!) Поточні операції; 2) операції з капіталом. Ці групи відображаються в платіжному балансі, в балансі поточних операцій і в балансі руху капіталу. Операції,
  11. Терміни і поняття
    Платіжний баланс Резиденти Нерезиденти Чиста міжнародна інвестиційна позиція країни Поточні операції Поточний платіжний баланс (баланс за поточними операціями) Підсумковий баланс (баланс офіційних розрахунків) Міжнародна інвестиційна позиція країни Еластіціонний підхід Абсорбційний підхід Монетаристский
  12. 12.2. Платіжний баланс
    Платіжний баланс - співвідношення між загальною сумою платежів іноземним державам та загальною сумою надходжень від іноземних держав протягом певного періоду. Структура платіжного балансу («плюс» - приплив валюти, «мінус» - відтік валюти): I. Баланс по поточних операціях:? Торговий баланс: - експорт товарів (+); - імпорт товарів (-). ? Баланс послуг: - експорт послуг (+); -
  13. ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ФОНД ВАЛЮТНОГО СПІВРОБІТНИЦТВА (ЕФВС)
    діє з 1973 р. з метою валютної інтеграції в рамках ЄС, надає кредити країнам ЄС для погашення дефіциту платіжних балансів і розрахунків. Ресурси ЕФВС - 25 млрд.
  14. 86. Рівновага платіжного балансу, структура платіжного балансу
    Показники платіжного балансу за певний період пов'язані з агрегатними показниками економічного розвитку (валовим внутрішнім продуктом, національним доходом і т. д.) і є об'єктом державного регулювання. Стан платіжного балансу за певний період тісно пов'язане зі станом національної валюти в довготривалому аспекті, ступенем її стабільності або характером змін
  15. § 2. Структура платіжного балансу
    Платіжний баланс являє собою різницю між загальною сумою платежів (виплат) іноземним державам та загальною сумою, отриманою від іноземних держав протягом певного періоду. Платежі та надходження включають золото, вартість товарів і послуг (фрахт, страхові платежі), витрати і доходи від туризму, рух капіталів (кредитів та інвестицій), виплати відсотків, дивідендів і
  16. Глава 38. Платіжний баланс
    Взаємозв'язок міжнародного руху товарів, послуг, знань, капіталів і робочої сили з макроекономічними параметрами розвитку окремих країн знаходить своє відображення в їх платіжних балансах. Платіжний баланс являє собою статистичний звіт про всі міжнародних угодах резидентів тієї чи іншої країни з нерезидентами за певний період часу. Він відображає співвідношення між обсягом
  17. Торговий і платіжний баланси
    Крім зазначених факторів необхідно звернути увагу на наступні поясняющие і доповнюють обставини. По-перше, платіжний баланс країни включає в себе як складову частину торговий баланс. Тому позитивне сальдо і торгового, і платіжного балансу благодійно позначається на зміцненні курсу національної валюти. Платіжний баланс характеризує стан фактичних платежів,
загрузка...
загрузка...
енциклопедія  антрекот  асорті  по-кубанськи  журавлинний