Головна
Економіка
Мікроекономіка / Історія економіки / Податки та оподаткування / Підприємництво. Бізнес / Економіка країн / Макроекономіка / Загальні роботи / Теорія економіки / Аналіз
ГоловнаЕкономікаЕкономіка країн → 
« Попередня Наступна »
З.К.Раджабова. Світова економіка, 2006 - перейти до змісту підручника

Японія в системі міжнародного поділу праці, риси та особливості розвитку

Післявоєнний зростання економіки Японії вивів її в число провідних світових держав. У сучасному економічному світі роль Японії стабільно зростає і вона стала державою, яка може висунути свої умови в рамках модернізації світового ринкового господарства.
За темпами зростання, особливостям господарської структури, формі організації менеджменту, бізнесу, ролі держави в регулюванні внутрішньої та зовнішньої економічної політики, якості та конкурентоспроможності товарної продукції Японія займає провідні місця серед високорозвинених країн світу. Валовий внутрішній продукт Японії складає більше 7,8% загальносвітового і до 2000 р. досяг 4,6 трлн дол (більше 55% від рівня США); розмір ВВП на душу населення - 24 075 дол В даний час на Японію припадає понад 70 % сукупного обсягу східно-азіатського регіону.
У міжнародному поділі праці японська економіка являє собою супергігантскій переробну машину, в яку надходять привозили з-за кордону сировину і матеріали, а на виході отримують готову продукцію. Залежність економіки Японії від імпорту сировини змушує японських менеджерів перебудовувати структуру національного господарства, переміщаючи деякі галузі промисловості (з великими витратами сировини і сильно забруднюють навколишнє середовище) в країни.
Економічний розвиток Японії в післявоєнний період ділиться на ряд етапів:
I етап (1945-1960 рр..). Повна реконструкція економіки, панування США у світовій економіці. Середньорічні темпи зростання японської економіки в 50-і рр.. становили 9,2%. Була характерна екстенсивна модель зростання, заснована на комплексній переробці імпортної сировини, далі всі стадії виробництва і випуск готової продукції для експорту в високорозвинені країни.
В умовах відсутності власної науково-технічної бази, Японія активно імпортувала передові технології, далі удосконалюючи і пристосовуючи їх до своїх умов виробництва. Держава займало активні позиції, тобто основні пріоритети промислової політики, структурну і банківську сфери контролювала держава.
Екстенсивної моделі Японії були характерні дуже високі темпи зростання (до 70-их рр.. Вони досягли 14%) в основному за рахунок бурхливого розвитку базових галузей економіки (металургія, машинобудування, хімічна промисловість) через модернізацію виробництва та інтенсивний розвиток інвестиційного процесу. До того часу стали говорити про "японське економічне диво".
II етап (70-і рр..). В економіці Японії здійснені серйозні структурні зміни, в результаті яких до кінця 70-х рр.. Японія перетворилася з економічної могутності в другу після США державу світу. Це насамперед:
- інтенсифікація виробництва через зниження енергоматеріалоемкості. Повна залежність від імпорту паливних ресурсів та іншої сировини не давала бажаних результатів;
- вдосконалення галузевої структури через посилення наукомістких галузей, електроніки, телекомунікації;
- розвиток власної сфери НДДКР з повним пакетом прикладних програм;
- зміна ролі держави в бік ослаблення командних та посилення непрямих методів регулювання (інфляція, забезпечення стабільності національної валюти, створення ринкових механізмів);
- зміни в галузі зовнішньоекономічної діяльності. Японія здійснює великомасштабні інвестиції за кордоном, що розвантажує власне виробництво від орієнтації на експорт.
III етап (80-і рр..). Висока ефективність економіки на основі інтенсивної моделі розвитку, лідерство прикладних НДДКР, податкова реформа.

Зовнішньоекономічним успіхам Японії сприяли такі фактори, як:
- підвищення ефективності на основі широкого використання результатів НТП;
- державне стимулювання концентрації та централізації виробництва;
- більш високі в порівнянні із Західною Європою і США темпи накопичення капіталу;
- пристосовність японського менеджменту до умов сильної залежності економіки країни від зовнішньоекономічних зв'язків. Один з таких напрямків - орієнтація ряду виробництв на дешеву робочу силу. Японські підприємці передбачають розміщення ряду суміжних виробництв (наприклад, виготовлення автозапчастин і т. д.), ряду сировинних галузей у країнах Тихоокеан-ського регіону, переклад деяких підприємств до Великобританії, де заробітна плата на 20% нижче, ніж на європейському континенті;
- порівняно низькі витрати на оборону і озброєння;
- державна політика перерозподілу національного доходу.
В результаті цього за короткий час Японії вдалося захопити ринки держав Південно-Східної Азії, Нової Зеландії та Австралії.
Частка Японії у світовій торгівлі сильно зросла за післявоєнний період: якщо в 1950 р. вона становила 1%, то на початку 90-х рр.. Японія вийшла на третє місце після США і Німеччини, і її частка у світовому експорті в 1992 р. становила 9,2% (340 млрд дол) (США та Німеччини відповідно 12,1 і 447, 11,6 і 429) * 1 .
___
* 1 Діловий світ, 1993; 25 травня. С. 4.
Одним з найважливіших факторів лідерства Японії в світі є частка ВВП на душу населення. За ці ж роки реальний дохід на душу населення підвищився з 1230 до 23970 дол, тобто темпи зростання доходів склали 7,7% на рік проти 1,9% * 1 в США.
___
* 1 Хасбулатов Р.І. Світова економіка. - М.: Інса. - 1994. - С. 46.
Причини таких неперевершених успіхів Японії неоднозначні. Крім вищевказаних чинників, група економістів виділяє ряд відмінних рис, що створюють передумови для "японського економічного дива". У порівнянні з іншими індустріально розвиненими країнами Японія:
- має низьку інфляцію і певний економічний цикл;
- більше зберігає і більше інвестує;
- перевагу віддає малим фірмам;
- має нехарактерні для інших країн звичаї та економічні традиції, в тому числі традиції співпраці між керуючими і робітниками, "зайнятість на все життя", корпоративні союзи між концернами і т. д. (великі виробничо-збутові об'єднання "Кейрецу");
- робота на дому - використання неповного робочого дня;
- мистецтво своєчасно купувати апробовану передову виробничу технологію з інших країн і вміння пристосовувати її до своєї економіки;
- мережева система організації виробництва.
Велике місце в японській економіці займають дрібні підприємці. Так, на початку 80-х рр.. в Японії було 9,5 млн ділових підприємств, що мають менше 30 робітників, з них 2,4 млн - це ферми, а 6 млн - не об'єднаних у корпорації ділові підприємства, не пов'язані з сільським господарством. Загалом на цих підприємствах зайнято більше половини робочої сили. У промисловості близько 50% робочої сили знаходиться на підприємствах з чисельністю менше 50 робітників. Такі пропорції характерні для Італії, в меншій мірі для США та Англії. Практично такі фірми проявили велику живучість і мобільність в різних економічних ситуаціях. Хоча щорічно терпіли банкрутство від 15 до 20 тис. фірм, на їх місце приходили нові - в основному малі та середні фірми і в ще більшому числі.

Щоб зрозуміти значення малих підприємств в Японії, порівняємо два індустріальних гіганта - японську "Тойоту" і американський "Дженерал моторс". На початку 90-х рр.. "Тойота" випускала 4,5 млн легкових машин на рік, маючи 65 тис. робітників, а "Дженерал моторс" - близько 8 млн автомашин при 750 тис. робітників, тобто в середньому відповідно 70 і 11 автомашин на одного робітника. Тут великий інтерес представляє характер організації виробництва двох гігантів: "Дженерал моторс" мав повний цикл виробництва легкових автомобілів і вантажівок, в той час як "Тойота" є дизайнером-складальником. Компанія "Дженерал моторс" вклала великі кошти в модернізацію виробництва, у нові технології і в кінці 80-х рр.. виробляла самостійно приблизно половину вартості автомашини, а іншу половину - постачальники, в той час як "Тойота" виробляла лише 1/4 вартості автомашини, а решту - постачальники. Таким чином, "Тойота" в 2 рази більше залежить від постачальників і субпідрядників, ніж її суперник. Наприкінці 80-х рр.. їх було 47 308, з яких 168 - субпідрядники "першого рівня", 5437 - "другого рівня" і 41703 - "третього рівня", тобто постачальники від випадку до випадку) * 1. Вся ця величезна ланцюг пов'язана взаємним обміном акцій і відповідної зацікавленістю. Такого плану міжфірмові зв'язку не поодинокі, а традиційні для японської економіки. Така мережева система використовується японськими компаніями, котрі облаштувалися за кордоном, - в США, Великобританії, країнах Південно-Східної Азії.
___
* 1 Хасбулатов Р.І. Світова економіка. - М.: Інса. - 1994. - С. 46.
Окремі групи економістів велику роль відводять державі, як рушійну силу японської економіки. Державне втручання в усі часи в Японії було раціональним, а не жорстко директивним. Урядові плани нікого не зобов'язували робити що-небудь, вони представляли численні варіанти промислового майбутнього Японії, в тому числі інвестиції в наукові дослідження, державна підтримка перспективних технологій, допомога в навчанні та територіальному перерозподілі працівників, тобто політика уряду спрямована в бік підтримки відомої тріади: фінанси - наука - технологія. У 90-і рр.. японські фірми і банки переорієнтували свою інвестиційну діяльність на країни азіатського регіону, особливо на Китай. За даними експортно-імпортного банку Японії, з 338 японських компаній, що володіють за кордоном 5428 дочірніми компаніями, тільки 65 концентрують свою інвестиційну діяльність виключно на США, інші вважають за краще вкладати капітал в країни Азії. Особливо приваблює японські фірми своїм географічним положенням Китай. Слідом за ним стоять - Індонезія, В'єтнам, Таїланд, Малайзія, Сінгапур. Японські фірми прагнуть перевести частину виробництва в ці країни з метою зниження собівартості та підвищення конкурентоспроможності продукції, що випускається.
У 1992 р. японські фірми, що мають закордонні філії, випускали 15% промислової продукції, а в 1996 р. - 20%. Зростання інвестицій в закордонні підприємства почався в 1995 р. Розглядаються 150 інвестиційних проектів в Китаї, 65 - в США, 18 - у Німеччині * 1.
___
* 1 Тарушкін А.Б. Інтеграція Росії у світову економічну систему. - СПб. - 1995. - С. 102.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна " Японія в системі міжнародного поділу праці, риси і особливості розвитку "
  1. Г Л А В А 18 МІЖНАРОДНЕ ПЕРЕМІЩЕННЯ РОБОЧОЇ СИЛИ
    міжнародну міграцію робочої сили. Межстрановое переміщення робочої сили носить специфічний характер, оскільки робоча сила є не тільки об'єктом, а й суб'єктом міжнародних економічних
  2. Тема 2 Основні риси розвитку первіснообщинного, рабовласницького та феодального способів виробництва
    поділу праці. Цеховий лад. Розвиток товарно-грошових відносин і зародження капіталістичного
  3. 3. МІЖНАРОДНА спеціалізації та кооперування виробництва: СУТНІСТЬ, ФОРМИ, спрямованість розвитку
    міжнародна спеціалізація і кооперування (кооперація) виробництва (МСКП) - нерозривні і зумовлюють один одного суспільні явища, що мають складний і суперечливий характер. МРТ - ширша економічна категорія в порівнянні з міжнародним кооперуванням, що є головною формою прояву МРТ. У свою чергу, міжнародне кооперування грунтується на спеціалізації
  4. Глава 2. ІНТЕРНАЦІОНАЛІЗАЦІЯ СВІТОВОГО ГОСПОДАРСТВА
    міжнародного поділу праці і подальшим його поглибленням. Міжнародний поділ праці носить об'єктивний характер, і в безпосередній-ної зв'язку з ним, як його наслідок розвиваються викликані ним економічні процеси. Насамперед це процес транснаціоналізації виробництва, що виражається в міжнародній спеціа-лізації і кооперуванні виробництва і знайшов своє втілення у створенні
  5. Передумови міжнародної спеціалізації
    систем у світовому виробництві і на світових ринках. Основою міжнародної спеціалізації є внутрішньодержавні поділ праці. Чим вище рівень розвитку продуктивних сил в країні, тим більше розвинена внутрішньокраїнні спеціалізація. Сильно розчленоване виробництво і тісна взаємозалежність між диференційованими елементами національного господарства створюють передумови для широкої участі
  6. Тест
    міжнародний поділ праці; в) виникнення фінансового капіталу; г) переростання капіталізму досконалої конкуренції в державно-монополістичний капіталізм. 4. Міжнародний поділ праці вигідно з наступних причин, крім: а) внаслідок відмінностей природно-кліматичних умов, б) в силу підвищення масштабів концентрації виробництва до світового рівня попиту, а значить
  7. ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ
    система господарських зв'язків між економіками різних країн, заснована на міжнародному поділі праці. ОБ'ЄКТИ МЕВ - товари, послуги та матеріально-грошові та трудові ресурси, які є предметом міжнародного обміну. СУБ'ЄКТИ МЕВ - економічно відособлені боку, здійснюють міжнародний обмін. МЕХАНІЗМ МЕВ - система економічних інструментів, організаційних заходів і
  8. Запитання для повторення
    розподіл праці? 5.Які причини руйнування первіснообщинного
  9. Запитання до теми
    міжнародному русі
  10. Запитання до теми
    міжнародних економічних відносинах. 6. Якою мірою рівень економічного розвитку та особливості галузевої структури господарства КНР відображаються на товарній структурі китайського експорту? 7. Охарактеризуйте роль КНР в русі позичкового і підприємницького капіталу. 8. Яку роль відіграють іноземний капітал і відкриті експортні зони у розвитку
  11.  28.2. Країни, що розвиваються в міжнародному поділі праці
      міжнародному поділі
  12. Поняття поділу праці та спеціалізації
      міжнародний поділ праці. Розрізняють також поділ праці подетальное і повузлова, тобто виготовлення не готової до кінця продукту, а його елементів. У ході поділу праці працівники, підприємства та їх підрозділи, галузі, регіони, країни орієнтуються на виробництво обмеженого кола продуктів. Базована на поділі праці орієнтація виробників на виготовлення окремих
  13. Питання до теми
      міжнародних ринках товарів. 5. Чи знаходить свій прояв структура індійського експорту на російському ринку? 6. Які зміни відбулися в позиціях Індії на міжнародних ринках
  14. Глава 1. СВІТОВА ЕКОНОМІКА: ПРЕДМЕТ ДОСЛІДЖЕННЯ
      міжнародні економічні взаємозв'язки і взаємозумовленості. Нові форми отримує міжнародний поділ праці, розширюються сфера і межі його кооперації. Одночасно розширює сферу своїх досліджень-ний, формує нові методи аналізу та економічна теорія світового господарства, що є наймолодшою і динамічно розвивається частиною сучасної економічної
  15. Тест
      поділ праці достатньою умовою для вознікнове-вання товарного виробництва? а) можна, б) ні, це недостатньо. 3. Скільки етапів суспільного поділ праці відбулося в цей період: а) одне, б) два; в) три. 4. Чи можна стверджувати, що епоха первісної економіки була золотим століттям людства, оскільки не було майнової нерівності,
  16. № 1. Основні риси «неолітичної революції».
      поділ праці, землеробство, гончарне коло, знаряддя праці із заліза і т.д. Неолітична революція зіграла важливу роль у вдосконаленні суспільних відносин. Вона сприяла народженню землеробства і скотарства. І це стало вирішальною передумовою переходу до цивілізації. Перехід людства від первісної епохи до цивілізації називається неолітичної
  17. ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ
      міжнародної торгівлі в сучасних умовах? 2. Назвіть основні види міжнародної торгівлі послугами і їх особливості. 3. Охарактеризуйте основні важелі державного та? ^ Державного регулювання міжнародної торгівлі. 4. У чому полягає сутність вивозу капіталу і які його основні форми? 5. Назвіть основні закономірності та особливості вивозу капіталу в сучасних
  18. РЕЗЮМЕ
      міжнародним поділом праці та економічним відокремленням партнерів. Особливості МЕВ пов'язані з їх специфікою як міжнародних і випливають з особливо великих розмірів господарського простору, обмеженою мобільності факторів виробництва та деяких видів ресурсів, дій спеціальних економічних інструментів. Як об'єктів МЕВ виступають товари та послуги, а також ресурси, що залучаються
  19. Питання 3 Міжнародний поділ праці
      системи; | законодавче регулювання зовнішньоекономічних зв'язків. 2. Міжнародні фактори: | попит на світовому ринку; | система міжнародних розрахунків; | екологічні фактори, що впливають на розміщення виробництва. Наприклад, країни, в яких існують сприятливі кліматичні умови для вирощування специфічних плодів, рослин і видів тварин, спеціалізуються на експорті
  20. Глава 22 Японія у світовому господарстві
      праці, вдвічі переважаючими відповідні показники інших країн. Японський ВВП на душу населення збільшився в 19,5
© 2014-2022  epi.cc.ua