| Головна |
| « Попередня | Наступна » | |
1.2. Види аналізу господарської діяльності |
||
|
Класифікація аналізу господарської діяльності має важливе значення для правильного розуміння його змісту і завдань. В економічній літературі аналіз господарської діяльності класифікується за різними ознаками. За галузевою ознакою, який грунтується на суспільному поділі праці, аналіз ділиться на галузевий, методика якого враховує специфіку окремих галузей економіки (промисловості, сільського господарства, будівництва, транспорту, торгівлі тощо), та міжгалузевої, який є теоретичною та методологічною основою АХД у всіх галузях національної економіки, або, іншими словами, теорією аналізу господарської діяльності. Об'єктивна необхідність галузевого АХД обумовлена специфікою різних галузей виробництва. Кожна галузь суспільного виробництва в силу різного характеру праці має свої особливості, свою специфіку і, як наслідок, характерні економічні відносини. Необхідність дослідження специфіки різних галузей зумовила потреба розробки методики АХД з урахуванням особливостей і умов кожної галузі економіки. Одночасно потрібно враховувати, що всі галузі суспільного виробництва тісно пов'язані між собою. Їм притаманне багато спільного. Взаємозв'язки окремих галузей, наявність внутрішнього зв'язку між ними викликають необхідність розробки міжгалузевого аналізу (теорії АХД). Теорія АХД розкрив-кість найбільш загальні методологічні риси і особливості цієї науки, узагальнює передовий досвід АХД в різних галузях економіки, збагачує зміст економічного аналізу в цілому і галузевого зокрема. Володіння загальними теоретичними знаннями з економічного аналізу є необхідною умовою грамотної, кваліфікованої розробки та практичного використання індивідуальних методик галузевого аналізу. За ознакою часу АХД підрозділяється на попередній (перспективний) і подальший (ретроспективний, історичний). Попередній (прогнозний) аналіз проводиться до здійснення господарських операцій. Він необхідний для обгрунтування управлінських рішень і планових завдань, а також для прогнозування майбутнього і оцінки очікуваного виконання плану, попередження небажаних результатів. Подальший (ретроспективний) аналіз проводиться після здійснення господарських актів. Він використовується для контролю за виконанням плану, виявлення невикористаних резервів, об'єктивної оцінки результатів діяльності підприємств. Перспективний і ретроспективний аналізи тісно пов'язані між собою. Без ретроспективного аналізу неможливо зробити перспективний. Аналіз результатів праці за минулі роки дозволяє вивчити тенденції, закономірності, виявити невикористані можливості, передовий досвід, що має важливе значення при обгрунтуванні рівня економічних показників на перспективу. Уміння бачити перспективу дає саме ретроспективний аналіз. Він є основою перспективного аналізу. У свою чергу від глибини і якості попереднього аналізу на перспективу залежать результати ретроспективного аналізу. Якщо планові показники недостатньо обгрунтовані і реальні, то подальший аналіз виконання плану взагалі втрачає сенс і вимагає попередньої оцінки обгрунтованості планових показників. Ретроспективний аналіз у свою чергу ділиться на оперативний і підсумковий (результативний). Оперативний (ситуаційний) аналіз проводиться відразу після здійснення господарських операцій або зміни ситуації за короткі відрізки часу (зміну, добу, декаду і т.д.). Мета його - оперативно виявляти недоліки і впливати на господарські процеси. Ринкова економіка характеризується динамічністю ситуації як виробничої, комерційної, фінансової діяльності підприємства, так і його зовнішнього середовища. Підсумковий (заключний) аналіз проводиться за звітний період часу (місяць, квартал, рік). Його цінність в тому, що діяльність підприємства вивчається комплексно і всебічно за звітними даними за відповідний період. Цим забезпечується більш повна оцінка діяльності підприємства по використанню наявних можливостей. Підсумковий і оперативний аналізи взаємозв'язані і доповнюють один одного. Вони дають можливість керівництву підприємства не тільки оперативно ліквідувати недоліки в процесі виробництва, але і комплексно узагальнювати досягнення, результати діяльності за відповідні періоди часу, розробляти заходи, спрямовані на зростання ефективності виробництва. За просторового ознакою можна виділити аналіз внутрішньогосподарський і міжгосподарський. Внутрішньогосподарський аналіз вивчає діяльність тільки досліджуваного підприємства і його структурних підрозділів. При міжгосподарському аналізі порівнюються результати діяльності двох або більше підприємств. Це дозволяє виявити передовий досвід, резерви, недоліки і на основі цього дати більш об'єктивну оцінку ефективності діяльності підприємства. Важливе значення має класифікація АХД по об'єктах управління. Господарська діяльність (керована система) складається з окремих підсистем: економіки, техніки, технології, організації виробництва, соціальних умов праці, природоохоронної діяльності та ін Аспект аналізу за бажанням керуючого органу може бути зміщений у бік будь-яких підсистем господарської діяльності. У зв'язку з цим виділяють: техніко-економічний аналіз, яким займаються технічні служби підприємства (головного інженера, головного технолога та ін.) Його змістом є вивчення взаємодії технічних і економічних процесів і встановлення їх впливу на економічні результати діяльності підприємства; фінансово-економічний аналіз (фінансова служба підприємства, фінансові і кредитні органи) основну увагу приділяє фінансовим результатам діяльності підприємства: виконанню фінансового плану, ефективності використання власного і позикового капіталу, виявленню резервів збільшення суми прибутку, зростання рентабельності, поліпшення фінансового стану та платоспроможності підприємства; управлінський аналіз проводять всі служби підприємства з метою надання керівництву інформації, необхідної для планування, контролю та прийняття оптимальних управлінських рішень, вироблення стратегії і тактики з питань фінансової політики, маркетингової діяльності, вдосконалення техніки, технології та організації виробництва, носить оперативний характер, результати його є комерційною таємницею; соціально- економічний аналіз (економічні служби управління, соціологічні лабораторії, статистичні органи) вивчає взаємозв'язок соціальних і економічних процесів, їх вплив один на одного і на економічні результати господарської діяльності; економіко-статистичний аналіз (статистичні органи) застосовується для вивчення масових суспільних явищ на різних рівнях управління: підприємства, галузі, регіону; економіко-екологічний аналіз (органи охорони навколишнього середовища, економічні служби підприємства) досліджує взаємодію екологічних та економічних процесів, пов'язаних із збереженням і поліпшенням навколишнього середовища і витратами на екологію; маркетинговий аналіз (служба маркетингу підприємства або об'єднання) застосовується для вивчення зовнішнього середовища функціонування підприємства, ринків сировини та збуту готової продукції, її конкурентоспроможності, попиту і пропозиції, комерційного ризику , формування цінової політики, розробки тактики і стратегії маркетингової діяльності. За методикою вивчення об'єктів аналіз господарської діяльності може бути порівняльним, діагностичним, факторним, маржинальним, економіко-математичним, економіко-статистичним, функціонально-вартісним і т. При порівняльному аналізі зазвичай обмежуються порівнянням звітних показників про результати господарської діяльності з показниками плану поточного року, даними минулих років, передових підприємств. Факторний аналіз спрямований на виявлення величини впливу факторів на приріст і рівень результативних показників. Діагностичний аналіз являє собою спосіб встановлення характеру порушень нормального ходу економічних процесів на основі типових ознак, характерних тільки для даного порушення. Наприклад, якщо темпи зростання валової продукції випереджають темпи зростання товарної продукції, то це свідчить про зростання залишків незавершеного виробництва. Якщо темпи зростання валової продукції вище темпів зростання продуктивності праці, то це ознака невиконання плану заходів з механізації та автоматизації виробництва, поліпшення організації праці і на цій основі скорочення чисельності працюючих. Знання ознаки дозволяє швидко і досить точно встановити характер порушень, не проводячи безпосередніх вимірювань, тобто без дій, які вимагають додаткового часу та коштів. Маржинальний аналіз - це метод оцінки та обгрунтування ефективності управлінських рішень у бізнесі на підставі причинно-наслідкового взаємозв'язку обсягу продажів, собівартості і прибутку і ділення витрат на постійні та змінні. За допомогою економіко-математичного аналізу вибирається найбільш оптимальний варіант вирішення економічної задачі, виявляються резерви підвищення ефективності виробництва за рахунок більш повного використання наявних ресурсів. Детермінований аналіз застосовується для дослідження функціональних взаємозв'язків між факторними і результативними показниками. Стохастический аналіз (дисперсійний, кореляційний, компонентний і ін) використовується для вивчення стохастичних залежностей між досліджуваними явищами і процесами господарської діяльності підприємств. Функціонально-вартісний аналіз (ФВА) являє собою метод виявлення резервів. Він базується на функціях, які виконує об'єкт, і зорієнтований на оптимальні методи їх реалізації на всіх стадіях життєвого циклу виро-лія (науково-дослідні роботи, конструювання, виробництво, експлуатація та утилізація). Його основне призначення в тому, щоб виявити і попередити зайві витрати за рахунок ліквідації непотрібних вузлів, деталей, спрощення конструкції виробу, заміни матеріалів і т.д. По суб'єктам (користувачам аналізу) розрізняють внутрішній і зовнішній аналіз. Внутрішній аналіз проводиться безпосередньо на підприємстві для потреб оперативного, короткострокового і довгострокового управління виробничої, комерційної та фінансової діяльністю. Зовнішній аналіз проводиться на підставі фінансової і статистичної звітності органами господарського управління, банками, фінансовими органами, акціонерами, інвесторами. За охопленням досліджуваних об'єктів аналіз поділяється на суцільний і вибірковий. При суцільному аналізі висновки робляться після вивчення всіх без винятку об'єктів, а при вибірковому - за результатами обстеження тільки частини об'єктів. За змістом програми аналіз може бути комплексним і тематичним. При комплексному аналізі діяльність підприємства вивчається всебічно, а при тематичному - тільки окремі її сторони, що представляють в певний момент найбільший інтерес, наприклад, питання використання матеріальних ресурсів, виробничої потужності підприємства, зниження собівартості продукції та ін Кожна з названих форм АХД своєрідна за змістом, організації та методиці його проведення. |
||
| « Попередня | Наступна » | |
|
|
||
Інформація, релевантна " 1.2. Види аналізу господарської діяльності " |
||
|
||