Головна
Економіка
Мікроекономіка / Історія економіки / Податки та оподаткування / Підприємництво. Бізнес / Економіка країн / Макроекономіка / Загальні роботи / Теорія економіки / Аналіз
ГоловнаМакроекономіка → Національна економіка. Частина 1 → 
« Попередня   ЗМІСТ   Наступна »

Трудові ресурси

Другий важливий фактор виробництва та інвестиційного клімату - це трудові ресурси. Їх наявність і їх якість визначають готовність національної економіки скористатися можливостями, що відкриваються. Самі по собі фонди, основний капітал, якими б чудовими, інноваційними і прогресивними вони не були, не можуть функціонувати. Лише з'єднання капіталу з працею оживляє виробництво.

Забезпеченість трудовими ресурсами

Населення Росії розвивалося вкрай нерівномірно (табл. 6.24). Були періоди активного і бурхливого зростання чисельності російських громадян. В інші періоди загальна чисельність скорочувалася, що пояснюється як складними загальними умовами - війна, розруха, соціальні катаклізми, так і непростими економічними обставинами

(Економічні та фінансові кризи, не завжди адекватна соціальна політика держави, падіння рівня життя).

Таблиця 6.24

Чисельність населення, млн осіб

рік

все населення

В тому числі

У загальній чисельності населення,%

міське

сільське

міське

сільське

1897 в межах Російської імперії

128,2

20,1

108,1

16

84

1897 в сучасних кордонах

67,5

9,9

57,6

15

85

1914 в межах Російської імперії

165,7

30,6

135,1

18

82

1914 в сучасних кордонах

89,9

15,7

74,2

17

83

1917

91,0

15,5

75,5

17

83

1926

92,7

16,4

76,3

18

82

1939

108,4

36,3

72,1

33

67

1959

117,2

61,1

56,1

52

48

1970

129,9

80,6

49,3

62

38

тисяча дев'ятсот сімдесят один

130,6

82,0

48,6

63

37

тисячі дев'ятсот сімдесят дві

131,3

83,6

47,7

64

36

1973

132,1

85,4

46,7

65

35

1974

132,8

87,1

45,7

66

34

1975

133,6

88,9

44,7

67

33

тисячу дев'ятсот сімдесят-шість

134,5

90,6

43,9

67

33

1977

135,5

92,1

43,4

68

32

1978

136,5

93,5

43,0

69

31

тисяча дев'ятсот сімдесят дев'ять

137,4

94,9

42,5

69

31

1980

138,1

96,1

42,0

70

30

1981

138,8

97,3

41,5

70

30

+1982

139,6

98,5

41,1

71

29

1 983

140,5

99,9

40,6

71

29

1984

141,6

101,2

40,4

71

29

тисяча дев'ятсот вісімдесят п'ять

142,5

102,4

40,1

72

28

1986

143,6

103,7

39,9

72

28

1987

144,8

105,2

39,6

73

27

рік

все населення

В тому числі

У загальній чисельності населення,%

міське

сільське

міське

сільське

1988

146,0

106,7

39,3

73

27

1989

147,0

108,0

39,0

73

27

1990

147,7

108,8

38,9

74

26

тисячу дев'ятсот дев'яносто один

148,3

109,4

38,9

74

26

1996

148,3

108,3

40,0

73

27

2001

146,3

107,1

39,2

73

27

2002

145,2

106,4

38,8

73

27

2003

145,0

106,3

38,7

73

27

2004

144,3

106,0

38,3

73

27

2005

143,8

105,2

38,6

73

27

2006

143,2

104,8

38,4

73

27

2007

142,8

104,7

38,1

73

27

2008

142,8

104,9

37,9

73

27

2009

142,7

104,9

37,8

74

26

2010

142,8

105,0

37,8

74

26

2011

142,9

105,4

37,5

74

26

2012

143,0

105,7

37,3

74

26

2013

143,3

106,1

37,2

74

26

2014

143,7

106,6

37,1

74

26

Такі ж тенденції спостерігаються в середині 2000-х рр.

Особливу роль відіграє структура населення. Якщо Російська імперія являла собою по-перевазі сільськогосподарську державу, в якій понад 80% населення ставилося до сільського, то в подальшому ситуація змінюється кардинальним чином. У 1950-х рр. відбувається структурний перелом, половина населення починає відносити себе до міських жителів, а з 1960-х рр. частка міського населення неухильно зростає, стабілізувавшись в 2000-х рр. на рівні двох третин (що чітко видно на рис. 6.5).

Переважання міського населення оцінюється дослідниками як хороший знак для національної економіки. Саме в місті зазвичай зосереджені кращі фахівці, більше можливостей є для отримання якісної освіти та великого досвіду. Міські жителі в значній мірі націлені на використання кар'єрних перспектив, відрізняються високим підприємницьким духом, їм властива швидкість дій.

Структура населення Росії

Мал. 6.5. Структура населення Росії:

- все населення; --- міське населення; - сільське населення

Однак якщо ми більш детально розглянемо, за рахунок чого досягався в ті чи інші періоди часу приріст населення (табл. 6.25), наша думка може змінитися.

Компоненти зміни загальної чисельності населення

Таблиця 6.25

рік

Чисельність населення на 1 січня, тис. Осіб

Зміни за рік

Чисельність населення на 31 грудня

Загальний приріст за рік,%

Загальний

приріст

природний приріст

міграційний

приріст

1990

147665,1

608,6

333,6

275,0

148273,7

0,41

тисячу дев'ятсот дев'яносто один

148273,7

241,0

104,9

136,1

148514,7

0,16

одна тисяча дев'ятсот дев'яносто дві

148514,7

47,0

-219,2

266,2

148561,7

0,03

+1993

148561,7

-205,8

-732,1

526,3

148355,9

-0,14

1994

148355,9

104,0

-874,0

978,0

148459,9

0,07

1995

148459,9

-168,3

-822,0

653,7

148291,6

-0,11

1996

148291,6

-263,0

-776,5

513,5

148028,6

-0,18

1 997

148028,6

-226,5

-740,6

514,1

147802,1

-0,15

1998

147802,1

-262,7

-691,5

428,8

147539,4

-0,18

1999

147539,4

-649,3

-918,8

269,5

146890,1

-0,44

2000

146890,1

-586,5

-949,1

362,6

146303,6

-0,40

2001

146303,6

-654,3

-932,8

278,5

145 649,3

-0,45

2002

145 649,3

-685,7

-916,5

230,8

144963,6

-0,47

2003

144963,6

-630,0

-888,5

258,5

144333,6

-0,43

рік

Чисельність населення на 1 січня, тис. Осіб

Зміни за рік

Чисельність населення на 31 грудня

Загальний приріст за рік,%

Загальний

приріст

природний приріст

міграційний

приріст

2004

144333,6

-532,6

-793,0

260,4

143801,0

-0,37

2005

143801,0

-564,4

-846,5

282,1

143236,6

-0,39

2006

143236,6

-373,9

-687,1

313,2

142862,7

-0,26

2007

142862,7

-115,2

-470,3

355,1

142 747,5

-0,08

2008

142 747,5

-10,3

-362,0

351,7

142737,2

-0,01

2009

142737,2

96,3

-248,9

345,2

142833,5

0,07

2010

142833,5

31,9

-239,6

271,5

142865,4

0,02

2011

142865,4

191,0

-129,1

320,1

143056,4

0,13

2012

143056,4

290,7

-4,3

295,0

143347,1

0,20

2013

143347,1

319,8

24,0

295,8

143 666,9

0,22

Такі ж тенденції спостерігаються в середині 2000-х рр.

Практично до самого останнього часу для Росії був характерний в цілому негативний приріст населення. Народжуваність скорочувалася і з початком перехідних процесів виявлялася все менше і менше смертності. І навіть в тих випадках, коли загальний приріст населення спостерігався (або сповільнювався його падіння), ці позитивні тенденції досягалися головним чином за рахунок міграційних процесів, а не завдяки природному приросту. Цей процес пояснимо: в Росію приїжджали і продовжують приїжджати російські і російськомовні жителі колишніх республік Радянського Союзу, які не змогли знайти себе в нових умовах. Крім того, у багатьох новоутворених незалежних державах (зокрема, в Середній Азії) не так багато робочих місць, і жителі змушені виїжджати на заробітки в характеризується більш високим рівнем життя і великими можливостями працевлаштування Росію (табл. 6.26).

Таблиця 6.26

Міжнародна міграція, в% від виробленого

Країна

1997 р

2000 р

2002 р

2003 р

2004 р

2005 р

2006 р

2007 р

Прибулі в Російську Федерацію, в тому числі:

з країн СНД

95,692

96,506

94,830

92,657

92,629

95,129

95,320

95,440

Азербайджан

4,999

4,148

3,052

3,312

2,169

2,595

4,775

7,307

Вірменія

3,200

4,439

3,684

3,968

2,566

4,277

6,948

10,716

Білорусь

2,941

2,859

3,706

4,111

4,742

3,835

3,015

2,101

Грузія

4,102

5,625

3,861

4,290

4,100

3,102

3,652

3,692

Країна

1997 р

2000 р

2002 р

2003 р

2004 р

2005 р

2006 р

2007 р

Казахстан

39,472

34,760

30,175

22,883

33,695

29,309

20,714

14,029

Киргизія

2,301

4,324

7,117

5,380

7,982

8,798

8,407

8,618

Республіка

Молдова

2,301

3,243

4,096

4,949

4,042

3,706

4,641

4,910

Таджикистан

3,857

3,073

3,232

4,140

2,802

2,662

3,500

6,032

Туркменія

2,761

1,875

2,454

4,878

3,134

2,316

2,194

1,689

Узбекистан

6,629

11,357

13,515

16,615

12,545

17,173

19,920

18,401

Україна

23,129

20,802

19,937

18,133

14,854

17,356

17,556

17,944

з країн далекого зарубіжжя

4,308

3,494

5,170

7,343

7,371

4,871

4,680

4,560

Австралія

0,010

0,008

0,012

0,023

0,035

0,017

0,015

0,013

Афганістан

0,035

0,080

0,058

0,063

0,046

0,034

0,046

0,074

Болгарія

0,125

0,068

0,129

0,164

0,105

0,067

0,058

0,072

Німеччина

0,398

0,488

1,063

2,084

2,616

1,707

1,556

1,103

Греція

0,031

0,051

0,081

0,173

0,153

0,113

0,094

0,091

Ізраїль

0,272

0,420

0,905

1,400

1,247

0,566

0,565

0,381

Канада

0,012

0,014

0,038

0,080

0,073

0,056

0,041

0,041

Китай

0,479

0,312

0,222

0,268

0,178

0,244

0,268

0,588

Куба

0,018

0,010

0,012

0,018

0,010

0,010

0,006

0,015

Латвія

0,947

0,497

0,536

0,702

0,687

0,410

0,411

0,309

Литва

0,299

0,263

0,391

0,414

0,284

0,203

0,199

0,187

Польща

0,041

0,017

0,029

0,030

0,040

0,031

0,026

0,033

Сирія

0,081

0,100

0,078

0,078

0,047

0,038

0,036

0,032

США

0,112

0,122

0,246

0,375

0,435

0,223

0,221

0,201

Туреччина

0,029

0,046

0,078

0,087

0,065

0,049

0,092

0,110

Фінляндія

0,023

0,023

0,074

0,097

0,118

0,073

0,074

0,060

Швеція

0,005

0,004

0,010

0,017

0,013

0,013

0,017

0,014

Естонія

0,583

0,219

0,289

0,345

0,374

0,244

0,186

0,177

інші країни

0,808

0,754

0,919

0,925

0,843

0,774

0,768

1,058

Вибули з Російської Федерації, в тому числі:

в країни СНД

63,077

56,486

48,834

49,013

46,390

51,734

65,226

66,639

Азербайджан

1,846

2,187

1,597

1,884

1,674

1,825

2,527

2,882

Вірменія

1,106

1,042

1,044

1,168

0,820

0,888

1,269

1,549

Білорусь

8,124

9,111

8,276

7,462

7,107

8,645

11,687

11,278

Грузія

1,410

1,237

0,904

0,999

0,927

0,990

1,097

1,283

Казахстан

10,886

12,293

13,066

14,909

15,670

17,819

22,101

21,720

Киргизія

2,702

1,274

1,012

1,020

0,822

0,678

1,119

1,421

Країна

1997 р

2000 р

2002 р

2003 р

2004 р

2005 р

2006 р

2007 р

Республіка

Молдова

2,453

1,535

1,298

1,313

1,137

1,126

1,176

1,338

Таджикистан

1,062

0,795

0,775

0,981

0,688

0,622

0,784

0,987

Туркменія

0,658

0,464

0,255

0,267

0,211

0,179

0,207

0,236

Узбекистан

3,163

2,118

1,312

1,202

0,899

0,852

1,199

1,536

Україна

29,665

24,431

19,295

17,809

16,436

18,109

22,060

22,411

в країни далекого зарубіжжя

36,923

43,514

51,166

50,987

53,610

48,266

34,774

33,361

Австралія

0,127

0,121

0,135

0,155

0,209

0,299

0,309

0,296

Афганістан

0,063

0,017

0,007

0,018

0,003

0,016

0,020

0,026

Болгарія

0,287

0,124

0,125

0,166

0,201

0,178

0,215

0,281

Німеччина

20,758

27,754

39,585

39,278

39,947

30,743

15,222

13,796

Греція

0,380

0,215

0,178

0,198

0,197

0,222

0,257

0,247

Ізраїль

5,525

6,456

2,591

2,178

2,172

2,500

2,604

2,557

Канада

0,572

0,577

0,680

0,746

0,981

0,900

1,021

1,215

Китай

0,524

0,452

0,142

0,091

0,193

0,653

0,363

0,119

Куба

0,038

0,019

0,006

0,009

0,010

0,003

0,006

0,011

Латвія

0,273

0,250

0,240

0,275

0,283

0,302

0,412

0,576

Литва

0,499

0,258

0,275

0,285

0,353

0,305

0,422

0,587

Польща

0,161

0,093

0,075

0,077

0,071

0,109

0,155

0,164

Сирія

0,110

0,037

0,062

0,062

0,069

0,077

0,078

0,081

США

3,900

3,289

2,938

3,403

3,658

5,788

5,751

4,484

Туреччина

0,153

0,071

0,075

0,094

0,075

0,122

0,144

0,166

Фінляндія

0,396

0,784

1,040

0,784

1,140

1,056

1,286

1,472

Швеція

0,065

0,134

0,152

0,161

0,198

0,158

0,244

0,291

Естонія

0,301

0,264

0,301

0,373

0,332

0,322

0,499

0,596

інші країни

2,790

2,600

2,562

2,636

3,517

4,513

5,766

6,398

Такі ж тенденції спостерігаються в середині 2000-х рр.

Що це означає для Росії? Дані табл. 6.26 показують, що приїжджають до Росії жителі, як правило, з менш економічно розвинених країн, а їдуть росіяни зазвичай в більш розвинені країни. Можна припустити (і багато досліджень підтверджують цей висновок), що виїжджають з Росії найбільш підготовлені, найбільш кваліфіковані, досвідчені та продуктивні кадри, а приїжджають, навпаки, працівники малокваліфіковані і менш продуктивні. Спостерігається «витік» мізків, співробітники розумової праці їдуть, а на їх місці на ринку з'являються працівники фізичної праці. Тим самим відбувається погіршення кваліфікаційної та інтелектуальної структури російського ринку праці.

Але не все населення являє собою реальні трудові ресурси. Трудові ресурси - це економічно активне населення, люди старше 15 років і які не досягли ще пенсійного віку, які не перебувають в місцях позбавлення волі і не позбавлені дієздатності. Економічно активне населення - населення в працездатному віці: чоловіки: 16-59 років; жінки - 16-54 роки. За даними офіційної статистики, рівень економічної активності населення Росії коливається біля 70%.

Економічно активне населення підрозділяється на зайнятих і безробітних. Малюнки 6.6 та 6.7 дозволяють наочно побачити, яким чином змінюється зайнятість і безробіття (за методологією Міжнародної організації праці, МОП) в Росії в 2000-і рр.

Чисельність економічно активного населення Росії в 2008-2011 рр., Млн осіб

Мал. 6.6. Чисельність економічно активного населення Росії в 2008-2011 рр., Млн осіб:

? - зайняте населення; | - безробітні за методологією МОП

Чисельність економічно активного населення Росії

Мал. 6.7. Чисельність економічно активного населення Росії

в 2014-2015 рр .:

? - зайняте населення; | - безробітні за методологією МОП

Питання для роздумів

Згідно з офіційною статистикою, безробіття в 1992 р становила 5,2%, в 1995 р.- 9,5%, а в 2007 р.- 5,6%. За ці ж роки МОП дає свої цифри: 1992 р

4,8%; 1995 р.- 8,9%; 2007 р.- 6,6%. Чим можуть бути викликані подібні розбіжності в даних? Чому в якісь періоди результати МОП більше, а в якісь менше офіційних даних?

Статистичні дані показують, що чим вище рівень освіти, тим вище рівень зайнятості і нижче безробіття (рис. 6.8). Так, в 2010 р зайнятість серед населення, що має вищу професійну освіту, становила понад 80% (81,2%) при рівні безробіття в 4%, а люди, які мають тільки початкову освіту, могли розраховувати на зайнятість в 72,4% і могли стати безробітними в 7,9% випадків. Безробіття серед населення без утворення досягає в середньому 23%.

Структура зайнятого населення і безробітних за рівнем освіти, в%

Мал. 6.8. Структура зайнятого населення і безробітних за рівнем освіти, в%:

Щ - вище професійне; ? - середнє професійне; Щ - професійно-технічну; ? - середню загальну; ? - не мають середньої загальної

Високий рівень освіти дозволяє залишатися зайнятим навіть в передпенсійному та пенсійному віці і скорочує безробіття практично до нульового рівня (рис. 6.9).

Рівень безробіття за віковими групами та рівнем освіти

Мал. 6.9. Рівень безробіття за віковими групами та рівнем освіти:

Середній час пошуку роботи безробітними в лютому 2008 р (період економічного підйому, найкращий час в економіці, найменший період безробіття) склало 8,4 міс. Стаж перебування у стані безробіття один рік і більше мали 36,7% безробітних.

Серед суб'єктів РФ найнижчий рівень безробіття за методологією МОП спостерігається:

Найвищий рівень безробіття зазначається:

між підприємствами різних форм власності (табл. 6.27). Скоротилася чисельність зайнятих в державному секторі, збільшилася частка працюючих на приватних підприємствах.

Таблиця 6.27

Середньорічна чисельність зайнятих в економіці за формами власності, в% від виробленого

Форма власності

роки

одна тисяча дев'ятсот дев'яносто дві

1995

2000

2002

2003

2004

2005

2006

2007

Всього в економіці, в тому числі за формами власності:

100

100

100

100

100

100

100

100

100

державна, муніципальна

69,1

42,2

37,8

36,9

36,3

35,5

33,7

32,8

32,0

приватна

19,3

34,3

46,1

49,6

50,2

51,8

54,1

55,4

56,4

громадських і релігійних організацій

0,8

0,7

0,8

0,8

0,7

0,7

0,6

0,6

0,6

змішана російська

10,5

22,2

12,6

9,6

9,3

8,5

7,8

7,2

6,9

іноземна і спільна

0,3

0,6

2,7

3,1

3,5

3,5

3,8

4,0

4,1

З початком 2000-х рр. спостерігається переважання зайнятості в приватному секторі (понад 50% зайнятих) над іншими видами роботи.

Як показують дослідження, структурні зміни в економіці, що супроводжуються скороченням частки традиційної великої промисловості з її стандартними працівниками; розвиток сфери послуг і малого бізнесу, які потребують певної гнучкості робочої сили і часу праці; необхідність скорочення витрат на працю з боку як приватних, так і державних організацій; уповільнення економічного зростання і зростання безробіття породили складності в створенні стандартних робочих місць для всіх, причому не тільки в Росії, але і у всьому світі. Технологічний прогрес створив технічні передумови для розвитку гнучких виробництв, спеціалізації і аутсорсингу, а демографічні зрушення в структурі робочої сили привели до масового виходу на ринок праці заміжніх жінок, пенсіонерів і студентів. Все це сприяло виникненню і швидкому розвитку різних форм нестандартної зайнятості:

Розвиток нестандартної зайнятості та мобільності на російському ринку праці пов'язано ще і з тим, що оплата праці на офіційному місці роботи часто далека від бажаного рівня. Згідно з даними вибіркового обстеження, з числа зайнятого населення, що шукає іншу роботу, 62,7% хотіли змінити місце роботи, так як їх не влаштовував рівень оплати праці на поточній роботі, 9,1% - хотіли знайти роботу за фахом, 4,7% - шукали іншу роботу в зв'язку з закінченням терміну найму на роботу, 4,1% - у зв'язку з майбутнім вивільненням або скороченням штату підприємства.

  1. Висновки, питання для самоконтролю
    У цьому розділі були розглянуті основи національної економіки. Національна економіка пройшла тривалий період історичного розвитку, як особлива господарська система, під дією природних і суспільних сил, в результаті усвідомлення нацією своєї ідентичності і специфічності свого історичного шляху.
  2. Висновки
    Історичні рубежі в економічному розвитку Росії, закономірності її економічного життя, становлення, еволюції та трансформації інститутів і форм державного і корпоративного управління, особливості господарських відносин на різних етапах її економічної історії демонструють збіг і односпрямованість
  3. Висновки
    Сучасна національна економіка не може обійтися без грошей. Колись застосовність грошей обмежувалася однією місцевістю: кожне місто мало власні гроші. Потім гроші стали національними, в оборот увійшли повсюдно приймаються для оплати товарів і послуг національні грошові одиниці - валюта. Російський
  4. Висновки до розділу
    1. Курс валюти вимірюють двома основними методами. Плаваючий курс зазнає спекулятивних коливань, а курс за паритетом купівельної спроможності визначається цінами на споживчі товари в різних країнах, тому він більш консервативний. Ставлення цих двох курсів допомагає туристам визначати «дешеві»
  5. Висновки до розділу
    1. Вивчено кейнсіанська модель, в якій найважливішим фактором макроекономічної рівноваги виступає споживач, а точніше реакція споживання домогосподарств на зміну доходу, виражена показником граничної схильності до споживання. 2. Мультиплікатор характеризує чутливість рівноважного доходу до
  6. Вимір людського капіталу
    Є два основні методи вимірювання людського капіталу. У рамках вартісного методу його величина оцінюється або дисконтованих потоком трудових доходів, поставлений утворення працівника, або величиною інвестицій в освіту. У рамках натурально-часового методу можна оцінити не тільки капітал освіти
  7. Відкрита економіка, платіжний баланс, базові поняття
    В результаті вивчення матеріалу даного розділу студент повинен: знати поняття платіжного балансу; основні принципи відображення операцій в платіжному балансі; вміти записувати операції в платіжному балансі; прогнозувати зміни в платіжному балансі в зв'язку зі змінами умов зовнішньої торгівлі;
  8. Валютний курс
    В ході здійснення торгових і фінансових операцій між країнами виникає валютний (девізний) ринок, на якому в процесі обміну національних валют встановлюється їх курс. Об'єктами купівлі-продажу (товарами) на валютному ринку є іноземні гроші. Їх ціни, як і ціни звичайних товарів, вимірюються
© 2014-2021  epi.cc.ua