Трудові ресурси

Другий важливий фактор виробництва та інвестиційного клімату - це трудові ресурси. Їх наявність і їх якість визначають готовність національної економіки скористатися можливостями, що відкриваються. Самі по собі фонди, основний капітал, якими б чудовими, інноваційними і прогресивними вони не були, не можуть функціонувати. Лише з'єднання капіталу з працею оживляє виробництво.

Забезпеченість трудовими ресурсами

Населення Росії розвивалося вкрай нерівномірно (табл. 6.24). Були періоди активного і бурхливого зростання чисельності російських громадян. В інші періоди загальна чисельність скорочувалася, що пояснюється як складними загальними умовами - війна, розруха, соціальні катаклізми, так і непростими економічними обставинами

(Економічні та фінансові кризи, не завжди адекватна соціальна політика держави, падіння рівня життя).

Таблиця 6.24

Чисельність населення, млн осіб

Такі ж тенденції спостерігаються в середині 2000-х рр.

Особливу роль відіграє структура населення. Якщо Російська імперія являла собою по-перевазі сільськогосподарську державу, в якій понад 80% населення ставилося до сільського, то в подальшому ситуація змінюється кардинальним чином. У 1950-х рр. відбувається структурний перелом, половина населення починає відносити себе до міських жителів, а з 1960-х рр. частка міського населення неухильно зростає, стабілізувавшись в 2000-х рр. на рівні двох третин (що чітко видно на рис. 6.5).

Переважання міського населення оцінюється дослідниками як хороший знак для національної економіки. Саме в місті зазвичай зосереджені кращі фахівці, більше можливостей є для отримання якісної освіти та великого досвіду. Міські жителі в значній мірі націлені на використання кар'єрних перспектив, відрізняються високим підприємницьким духом, їм властива швидкість дій.

Мал. 6.5. Структура населення Росії:

- все населення; --- міське населення; - сільське населення

Однак якщо ми більш детально розглянемо, за рахунок чого досягався в ті чи інші періоди часу приріст населення (табл. 6.25), наша думка може змінитися.

Компоненти зміни загальної чисельності населення

Таблиця 6.25

Такі ж тенденції спостерігаються в середині 2000-х рр.

Практично до самого останнього часу для Росії був характерний в цілому негативний приріст населення. Народжуваність скорочувалася і з початком перехідних процесів виявлялася все менше і менше смертності. І навіть в тих випадках, коли загальний приріст населення спостерігався (або сповільнювався його падіння), ці позитивні тенденції досягалися головним чином за рахунок міграційних процесів, а не завдяки природному приросту. Цей процес пояснимо: в Росію приїжджали і продовжують приїжджати російські і російськомовні жителі колишніх республік Радянського Союзу, які не змогли знайти себе в нових умовах. Крім того, у багатьох новоутворених незалежних державах (зокрема, в Середній Азії) не так багато робочих місць, і жителі змушені виїжджати на заробітки в характеризується більш високим рівнем життя і великими можливостями працевлаштування Росію (табл. 6.26).

Таблиця 6.26

Міжнародна міграція, в% від виробленого

Такі ж тенденції спостерігаються в середині 2000-х рр.

Що це означає для Росії? Дані табл. 6.26 показують, що приїжджають до Росії жителі, як правило, з менш економічно розвинених країн, а їдуть росіяни зазвичай в більш розвинені країни. Можна припустити (і багато досліджень підтверджують цей висновок), що виїжджають з Росії найбільш підготовлені, найбільш кваліфіковані, досвідчені та продуктивні кадри, а приїжджають, навпаки, працівники малокваліфіковані і менш продуктивні. Спостерігається «витік» мізків, співробітники розумової праці їдуть, а на їх місці на ринку з'являються працівники фізичної праці. Тим самим відбувається погіршення кваліфікаційної та інтелектуальної структури російського ринку праці.

Але не все населення являє собою реальні трудові ресурси. Трудові ресурси - це економічно активне населення, люди старше 15 років і які не досягли ще пенсійного віку, які не перебувають в місцях позбавлення волі і не позбавлені дієздатності. Економічно активне населення - населення в працездатному віці: чоловіки: 16-59 років; жінки - 16-54 роки. За даними офіційної статистики, рівень економічної активності населення Росії коливається біля 70%.

Економічно активне населення підрозділяється на зайнятих і безробітних. Малюнки 6.6 та 6.7 дозволяють наочно побачити, яким чином змінюється зайнятість і безробіття (за методологією Міжнародної організації праці, МОП) в Росії в 2000-і рр.

Мал. 6.6. Чисельність економічно активного населення Росії в 2008-2011 рр., Млн осіб:

? - зайняте населення; | - безробітні за методологією МОП

Мал. 6.7. Чисельність економічно активного населення Росії

в 2014-2015 рр .:

? - зайняте населення; | - безробітні за методологією МОП

Питання для роздумів

Згідно з офіційною статистикою, безробіття в 1992 р становила 5,2%, в 1995 р.- 9,5%, а в 2007 р.- 5,6%. За ці ж роки МОП дає свої цифри: 1992 р

4,8%; 1995 р.- 8,9%; 2007 р.- 6,6%. Чим можуть бути викликані подібні розбіжності в даних? Чому в якісь періоди результати МОП більше, а в якісь менше офіційних даних?

Статистичні дані показують, що чим вище рівень освіти, тим вище рівень зайнятості і нижче безробіття (рис. 6.8). Так, в 2010 р зайнятість серед населення, що має вищу професійну освіту, становила понад 80% (81,2%) при рівні безробіття в 4%, а люди, які мають тільки початкову освіту, могли розраховувати на зайнятість в 72,4% і могли стати безробітними в 7,9% випадків. Безробіття серед населення без утворення досягає в середньому 23%.

Мал. 6.8. Структура зайнятого населення і безробітних за рівнем освіти, в%:

Щ - вище професійне; ? - середнє професійне; Щ - професійно-технічну; ? - середню загальну; ? - не мають середньої загальної

Високий рівень освіти дозволяє залишатися зайнятим навіть в передпенсійному та пенсійному віці і скорочує безробіття практично до нульового рівня (рис. 6.9).

Мал. 6.9. Рівень безробіття за віковими групами та рівнем освіти:

• -* - вище професійне; ---середнє професійне;
• -* - професійно-технічну; -? - основна загальна;
• -* - не мають основного загального

Середній час пошуку роботи безробітними в лютому 2008 р (період економічного підйому, найкращий час в економіці, найменший період безробіття) склало 8,4 міс. Стаж перебування у стані безробіття один рік і більше мали 36,7% безробітних.

Серед суб'єктів РФ найнижчий рівень безробіття за методологією МОП спостерігається:

• в Москві - 1,0%;
• Московській області - 2,0% (не перевищує 4% рівень безробіття);
• Тульської області - 2,2%;
• Санкт-Петербурзі - 2,4%;
• Республіці Мордовія, Костромської, Челябінській, Бєлгородської, Ярославської, Липецької, Рязанської, Тюменської, Іванівській областях, Ямало-Ненецькому і Чукотському автономних округах - від 2,7 до 4,0%.

Найвищий рівень безробіття зазначається:

• в Республіці Інгушетія - 46,9%;
• Чеченській Республіці - 46,1%;
• Республіках Дагестан, Тува і Калмикія - від 17 до 20%. Реформування економіки призвело до перерозподілу зайнятих

між підприємствами різних форм власності (табл. 6.27). Скоротилася чисельність зайнятих в державному секторі, збільшилася частка працюючих на приватних підприємствах.

Таблиця 6.27

Середньорічна чисельність зайнятих в економіці за формами власності, в% від виробленого

З початком 2000-х рр. спостерігається переважання зайнятості в приватному секторі (понад 50% зайнятих) над іншими видами роботи.

Як показують дослідження, структурні зміни в економіці, що супроводжуються скороченням частки традиційної великої промисловості з її стандартними працівниками; розвиток сфери послуг і малого бізнесу, які потребують певної гнучкості робочої сили і часу праці; необхідність скорочення витрат на працю з боку як приватних, так і державних організацій; уповільнення економічного зростання і зростання безробіття породили складності в створенні стандартних робочих місць для всіх, причому не тільки в Росії, але і у всьому світі. Технологічний прогрес створив технічні передумови для розвитку гнучких виробництв, спеціалізації і аутсорсингу, а демографічні зрушення в структурі робочої сили привели до масового виходу на ринок праці заміжніх жінок, пенсіонерів і студентів. Все це сприяло виникненню і швидкому розвитку різних форм нестандартної зайнятості:

• неповна зайнятість;
• понаднормова зайнятість;
• тимчасова зайнятість на основі короткострокових трудових договорів;
• випадкова зайнятість;
• вторинна зайнятість;
• аутсорсинг;
• неформальна зайнятість;
• зайнятість в домашньому господарстві.

Розвиток нестандартної зайнятості та мобільності на російському ринку праці пов'язано ще і з тим, що оплата праці на офіційному місці роботи часто далека від бажаного рівня. Згідно з даними вибіркового обстеження, з числа зайнятого населення, що шукає іншу роботу, 62,7% хотіли змінити місце роботи, так як їх не влаштовував рівень оплати праці на поточній роботі, 9,1% - хотіли знайти роботу за фахом, 4,7% - шукали іншу роботу в зв'язку з закінченням терміну найму на роботу, 4,1% - у зв'язку з майбутнім вивільненням або скороченням штату підприємства.

1. Висновки, питання для самоконтролю
   У цьому розділі були розглянуті основи національної економіки. Національна економіка пройшла тривалий період історичного розвитку, як особлива господарська система, під дією природних і суспільних сил, в результаті усвідомлення нацією своєї ідентичності і специфічності свого історичного шляху.
2. Висновки
   Історичні рубежі в економічному розвитку Росії, закономірності її економічного життя, становлення, еволюції та трансформації інститутів і форм державного і корпоративного управління, особливості господарських відносин на різних етапах її економічної історії демонструють збіг і односпрямованість
3. Висновки
   Сучасна національна економіка не може обійтися без грошей. Колись застосовність грошей обмежувалася однією місцевістю: кожне місто мало власні гроші. Потім гроші стали національними, в оборот увійшли повсюдно приймаються для оплати товарів і послуг національні грошові одиниці - валюта. Російський
4. Висновки до розділу
   1. Курс валюти вимірюють двома основними методами. Плаваючий курс зазнає спекулятивних коливань, а курс за паритетом купівельної спроможності визначається цінами на споживчі товари в різних країнах, тому він більш консервативний. Ставлення цих двох курсів допомагає туристам визначати «дешеві»
5. Висновки до розділу
   1. Вивчено кейнсіанська модель, в якій найважливішим фактором макроекономічної рівноваги виступає споживач, а точніше реакція споживання домогосподарств на зміну доходу, виражена показником граничної схильності до споживання. 2. Мультиплікатор характеризує чутливість рівноважного доходу до
6. Вимір людського капіталу
   Є два основні методи вимірювання людського капіталу. У рамках вартісного методу його величина оцінюється або дисконтованих потоком трудових доходів, поставлений утворення працівника, або величиною інвестицій в освіту. У рамках натурально-часового методу можна оцінити не тільки капітал освіти
7. Відкрита економіка, платіжний баланс, базові поняття
   В результаті вивчення матеріалу даного розділу студент повинен: знати поняття платіжного балансу; основні принципи відображення операцій в платіжному балансі; вміти записувати операції в платіжному балансі; прогнозувати зміни в платіжному балансі в зв'язку зі змінами умов зовнішньої торгівлі;
8. Валютний курс
   В ході здійснення торгових і фінансових операцій між країнами виникає валютний (девізний) ринок, на якому в процесі обміну національних валют встановлюється їх курс. Об'єктами купівлі-продажу (товарами) на валютному ринку є іноземні гроші. Їх ціни, як і ціни звичайних товарів, вимірюються