|
Промисловий переворот аж ніяк не зводився тільки до змін у техніці, технології та організації виробництва. Створення фабричної промисловості призвело до корінного перетворення суспільних відносин: в Англії виникла соціально-економічна структура капіталістичного індустріального суспільства. Зруйнувавши дрібне виробництво за допомогою дешевих фабричних товарів, буржуазія використовувала розвиток продуктивних сил для свого небаченого в історії збагачення. Затвердження повного панування буржуазії в економіці і англійському суспільстві стало найважливішим соціальним наслідком промислового перевороту.
Змінилася соціально-демографічна структура Англії. Різко підвищилася питома вага міського населення, виникли нові міста і промислові центри. У 1700 р., наприклад, населення Манчестера становило всього 10 тис.
людина, в 1772 р. - 30 тис., а в 1821 р. - 187 тис. Такими ж темпами росли і інші промислові центри. До кінця XIX в. частка міського населення в країні досягла майже 75%.
Докорінно змінилася і структура зайнятості населення: вже до середини XIX в. майже половина працездатних жителів була зайнята в промисловості. Стала іншою і структура самої англійської буржуазії: замість купця головне місці в буржуазному суспільстві зайняв фабрикант.
Істотні зміни відбулися в організації та умовах праці на підприємствах. Робочий став простим придатком машини. Підприємці отримали можливість підвищувати інтенсивність праці на фабриках. В англійській промисловості утвердився виключно жорсткий режим праці з 16-18 годинним робочим днем. Впровадження машин створило для фабрикантів можливість широко залучати на підприємства некваліфікованих робітників, а також замінювати працю чоловіків більш дешевою працею жінок і дітей.
На початку XIX в., В розпал перевороту в текстильній промисловості, денна заробітна плата фабричного ткача не перевищувала 2 шилінгів (приблизно 60 коп. Сріблом того часу). А фунт хліба коштував 3 пенси (7,5 коп.). Ще нижче була заробітна плата робітників текстильних мануфактур. Працюючи на ручному верстаті від зорі до зорі, ткачі-надомники ледве могли заробити один шилінг в день. Збільшилося число людей, що не мають ніяких засобів до існування, жебракуючих і займаються бродяжництвом.
Наслідком промислового перевороту, таким чином, стало формування промислового пролетаріату і різке загострення класових протиріч в країні, змінився сам їх характер.
|
- № 52. соціально-економічні наслідки промислового перевороту в Англії
соціальні наслідки: класова структура суспільства, утворюється промисловий пролетаріат і промислова буржуазія. Промисловий переворот для англійського робочого класу був погіршенням його добробуту. Робочий день тривав від 12 до 16 годин, починає застосовуватися дитячий і жіноча праця, що призводить до зниження реальної вартості робочої сили. В Англії спалахує стихійне робоче рух,
- Коментарі
соціальної психології. Аналізу індивідуальних дій економічних агентів (методології індивідуалізму) вони протиставляли розгляд колективних дій і колективних інститутів корпорацій, профспілок, політичних партій. Сам термін інституціоналізм походить від слова інститут, під яким малися на увазі певний звичай, порядок, прийнятий у суспільстві, а також закріплення звичаїв
- 3. Економічні погляди С.Сисмонди
соціального механізму в інтересах людського щастя. Сісмонді вважав політекономію моральної наукою, яка має справу з людською природою, а не з економічними відносинами; вона приведе до мети лише тоді, коли прийняті до уваги почуття, потреби і пристрасті людей. Безумовно, на таке трактування предмета політичної економії зробила вплив робота Сміта "Теорія моральних
- 6.1. Зміст промислового перевороту
соціально-політичних змін на основі переходу від ручної праці до машинного . Промисловий переворот, таким чином, означав корінне вимірюв-ня в організаційно-економічному рівні структури економіки розвинених країн, т. к. був пов'язаний з переходом від мануфактури до фабри-ке. Фабрика - форма організації великого виробництва, заснована на застосуванні системи машин і складної кооперації праці
- § 10. Розвиток сутнісних сил людини - вирішальний фактор соціально-економічного прогресу
соціальної істоти. В діалектичному взаємодії природного і соціального сторін людини складається глибинна сутність людини як біосоціальної істоти. Поряд з цим виділяють також економічну сутність людини (те, що зараз в літературі називають «Hom economicus», кажучи про раціональне поведінці людини в економічній сфері). Соціальні якості і властивості - відображення всієї
- § 47. Сутність і методи державного регулювання економіки
соціально-економічні функції, використовуючи комплекс економічних і адміністративних важелів. Структура механізму регулювання. Основними елементами механізму регулювання національного ринку в умовах сучасного капіталізму, є: - під -перше, ринкове регулювання, здійснюване за допомогою механізмів конкуренції, динаміки ринкових цін, стихійного вирівнювання попиту та пропозиції і
- § 2. ВИРОБНИЦТВО І ЙОГО СУЧАСНА СТРУКТУРА
соціально- економічні наслідки, включаючи перехід до зовсім інших видах потреб і способам їх задоволення. За всю економічну історію сталися три гігантські революції у виробництві, породили відповідно три епохи в економіці. Своєрідною точкою відліку прийнято вважати високорозвинене індустріальне (промислове) виробництво, яке зайняло центральне місце в історії та
- 31.2. Етапи економічного розвитку
економічна і фінансова криза 30-х років, що супроводжувався відтоком капіталу, багато в чому підірвав позиції латифундизма. Він викликав скорочення фонду заощаджень і зумовив необхідність мобілізації внутрішніх ресурсів, що призвело до розширення національної бази промислового розвитку. Крах світового ринку кави означав, що експортний сектор не може служити двигуном економічного зростання. 1.
- 2. Зовнішня торгівля і зовнішньоторговельна політика. Платіжний баланс
соціальні програми, зниження податків і т.д. Особливо це відноситься до молодим державам, які використовують тарифну захист як одне з джерел державних доходів. Від 1/4 до 3/5 державного бюджету країн з низьким рівнем національного доходу забезпечується в даний час за рахунок митних зборів. Платіжний баланс Істинну картину, що характеризує реальний ефект зовнішньої
- Зародження ринкових відносин в надрах феодалізму
соціально-економічні наслідки. Вона зробила глибокий вплив на всі європейські країни і економічне становище станів феодального суспільства. XVI - XVII ст. - це перехідний період від феодалізму до капіталізму (зародження ринкової економіки), названий епохою первісне нагромадження капіталу. Основними джерелами первісного нагромадження капіталу були: колоніальний грабіж і
|