Головна |
« Попередня | Наступна » | |
1.2. Зміст, завдання і принципи аналізу фінансово-господарської діяльності |
||
Аналіз повинен являти собою комплексне дослідження дії зовнішніх і внутрішніх, ринкових і виробничих факторів на кількість і якість виробленої підприємством продукції, фінансові показники роботи підприємства і вказувати можливі перспективи розвитку подальшої виробничої діяльності підприємства в обраній галузі господарювання. Проведення кваліфікованого аналізу роботи підприємства вимагає знання багатьох наук: макро-і мікроекономіки, технології, бухгалтерського обліку, маркетингу, основ промислової психології; в основі всіх аналітичних процедур лежить знання математичного аналізу, статистики та економетрики. У сучасних умовах аналіз неможливий без застосування новітніх комп'ютерних технологій. Таким чином, аналіз фінансово-господарської діяльності підприємств можна назвати перехрестям багатьох наук - математики, інформатики, економіки, бухгалтерського обліку, права. Основний напрямок аналізу: від складного комплексу - до складових його елементів, від результату - до висновків про те, як такий результат досягнуто і до чого він приведе надалі. Схема аналізу повинна бути побудована за принципом "від загального до приватного". Сенс цього принципу зовсім очевидний: спочатку дається опис найбільш загальних, ключових характеристик аналізованого об'єкта чи явища і лише потім приступають до аналізу окремих частковостей. Успішність аналізу визначається різними чинниками. З певною часткою умовності можна виділити кілька основних принципів, які доцільно мати на увазі, приступаючи до аналізу. По-перше, перш ніж почати виконання будь-яких аналітичних процедур, необхідно скласти досить чітку програму аналізу, включаючи опрацювання макетів аналітичних таблиць, алгоритмів розрахунку основних показників і необхідних для їх розрахунку і порівняльної оцінки джерел інформаційного та нормативного забезпечення. Аналіз проводиться на основі облікової інформації, тому починати його слід з відбору необхідних даних та експертизи матеріалів, наданих експертам для аналізу. По-друге, при проведенні аналітичних процедур показники діяльності підприємства завжди з чимось порівнюються. По-третє, завершеність і цілісність будь-якого аналізу, що має економічну спрямованість, значною мірою визначаються обгрунтованістю використовуваної сукупності критеріїв. Як правило, ця сукупність включає якісні і кількісні оцінки, а її основу зазвичай складають обчислюються показники, що мають зрозумілу інтерпретацію і, по можливості, деякі орієнтири (межі, нормативи, тенденції). Відбираючи показники, необхідно формулювати логіку їх об'єднання в дану сукупність, для того щоб була видна роль кожного з них і не створювалося враження, що якийсь аспект залишився неохопленим або, навпаки, не вписується у розглянуту схему. Іншими словами, сукупність показників, яку цілком можливо в цьому випадку трактувати як систему, повинна мати певний внутрішній стрижень, якусь основу, яка пояснює логіку її побудови. По-четверте, виконуючи аналіз, не потрібно без необхідності гнатися за точністю оцінок; як правило, найбільшу цінність представляє виявлення тенденцій і закономірностей. Основна мета проведення аналізу - підвищення ефективності функціонування господарюючих суб'єктів і пошук резервів такого підвищення. Для досягнення цієї мети проводяться: оцінка результатів роботи за минулі періоди; розробка процедур оперативного контролю за виробничою діяльністю; вироблення заходів з попередження негативних явищ у діяльності підприємства і в її фінансові результати; розкриття резервів підвищення результативності діяльності; розробка обгрунтованих планів і нормативів. У процесі досягнення основної мети аналізу вирішуються наступні завдання: визначення базових показників для розробки виробничих планів і програм на майбутній період; підвищення науково-економічної обгрунтованості планів і нормативів; об'єктивне і всебічне вивчення виконання встановлених планів і дотримання нормативів по кількості, структурі і якості продукції, робіт і послуг; визначення економічної ефективності використання матеріальних, трудових і фінансових ресурсів; прогнозування результатів господарювання; підготовка аналітичних матеріалів для вибору оптимальних управлінських рішень, пов'язаних з коригуванням поточної діяльності та розробкою стратегічних планів . У конкретних умовах можуть ставитися й інші локальні цілі, які визначатимуть зміст процедур аналізу фінансово-господарської діяльності. Таким чином, загальний вміст аналітичних процедур може визначатися як специфікою роботи підприємства, так і обраним видом аналізу (проблемно-орієнтований, перспективний, оперативний і т.п.). Змістовна сторона аналізу включає наступні елементи (процедури): постановка і з'ясування конкретних завдань аналізу; встановлення причинно-наслідкових зв'язків; визначення показників і методів їх оцінки; виявлення та оцінка факторів, що впливають на результати, відбір найбільш істотних; вироблення шляхів усунення впливу негативних чинників і стимулювання позитивних. Проведення аналізу фінансово-господарської діяльності слід проводити, керуючись певними принципами. Основні з них представлені в табл. 1.1. Таблиця 1.Основні принципи аналізу фінансово-господарської діяльності підприємства Основні принципи аналізу фінансово-господарської діяльності підприємства
Основні принципи аналізу фінансово -господарської діяльності підприємства. Продовження
Фінансово-господарську діяльність підприємства можна представити як безперервний процес залучення різного роду ресурсів, об'єднання їх у процесі виробництва для отримання деякого фінансового результату. Виходячи з цього можна виділити три укрупнені сфери застосування аналізу: ресурси, виробничий процес, фінансові результати. Будь-який з цих об'єктів може бути, по-перше, деталізований і, по-друге, підданий різним видам аналітичної обробки. Питанню про те, як це робиться і як інтерпретувати отримані результати, і присвячено даний посібник. |
||
« Попередня | Наступна » | |
|
||
Інформація, релевантна " 1.2. Зміст, завдання і принципи аналізу фінансово-господарської діяльності " |
||
|