- ФУНКЦІЯ ЗАОЩАДЖЕНЬ
заощаджень від зміни доходів. Функція заощаджень є ніби дзеркальним відображенням функції споживання, оскільки доходи складаються з потреблений і заощаджень, а заощадження можуть бути представлені як дохід мінус витрати на
- Економічний ріст і заощадження, капіталовкладення
заощадження. Наприклад, швидко розвиваються, Східної Азії спочатку мали високі темпи господарського зростання, а потім пішов зростання темпів заощаджень. У 50-60-ті роки в Японії і Південній Кореї початок підйому темпів заощаджень на кілька років відставало від зростання ВВП. Зниження темпів приросту ВВП наприкінці 60-х років супроводжувалося зниженням відповідних показників заощаджень. Дослідження
- 6.2. Рівні світових заощаджень і капіталовкладень
Заощадження і капіталовкладення перебувають у нерозривному взаємозв'язку. Заощадження зазвичай передують накопичення і являють собою формування грошового капіталу, важливу роль у процесі утворення якого грають кредитні
- Гроші як засіб заощадження (накопичення)
заощадження. Гроші дозволяють зберегти частину отриманих доходів на майбутнє, як би законсервувати їх до тих пір, поки вони будуть потрібні. Тут мова йде про гроші як засіб заощадження. Звичайно, з тією ж метою заощадження можна вкласти і в покупку довговічного товару (будинку, земельної ділянки, твори мистецтва) з тим, щоб, продавши його в потрібний час, знову отримати гроші. Але перед
- Регулююча роль процентної ставки
заощадженнями та інвестиціями, на думку класиків, легко регулюється механізмом грошового ринку, і перш за все процентною ставкою. Остання розглядається як інструмент винагороди за ощадливість. Отже, заощадження в класичній моделі повністю підвладні регулюючої ролі процентної ставки. Чим вище рівень процентних ставок, тим більше буде зберігатися коштів, і
- Знецінення заощаджень
заощаджень. При цьому досить часто темпи інфляції не тільки зводять нанівець належні відсотки за вкладами, а й знецінюють самі вклади. У таких обставин люди воліють трансформувати заощадження в ліквідні кошти. Альтернативна вартість, або нижчі витрати в цих умовах знецінюються, тоді як істотно зростає вигода від грошових активів. Однак приплив
- Пропозиція капіталу
заощадження. Як вже відомо, з сукупного доходу одна частина витрачається на придбання необхідних благ і послуг (це поточні витрати або поточний попит), іншу - утворюють заощадження, які й виступають у ролі пропозиції грошей в рамках виникає інвестиційного попиту на них. Таким чином, можна зробити висновок, що всякий дохід, що залишається після сплати податків, використовується для цілей
- Тема 47. СПОЖИВАННЯ І ЗАОЩАДЖЕННЯ
заощадження з споживанням 3. Гранична схильність до споживання і заощадження 1. Мотиви використання доходу населенням. Весь продукт, створений у суспільстві, призначений для споживання. Споживання - індивідуальне і спільне використання благ, націлене на задоволення матеріальних і духовних потреб людей. Споживання населення - провідний показник розвитку економіки, так як
- Державний сектор
заощаджень визначаються цілеспрямованою діяльністю урядів. Урядові заощадження і заощадження місцевих органів влади (Sg) складаються із загальних податкових надходжень (T) за вирахуванням державного споживання (Cg), перекладів домашнім господарствам (Jg) і платежів відсотків (Zg): Sg=(Th + Tb) - Cg-Jg - Zg, де Th і Tb - податкові надходження від домашніх господарств та
- Основні терміни і поняття
заощаджень, середня схильність до споживання і до заощадження, гранична схильність до споживання і до заощадження, інвестиційний попит, мультиплікативний ефект, інвестиційний мультиплікатор, макроекономічну рівновагу для приватного сектора закритої економіки, моделі: «сукупні витрати - ВНП», «заощадження-інвестиції», рецесійний та інфляційний
- ПАРАДОКС ЗАОЩАДЖЕННЯ
заощаджень, що пов'язано із зростанням пропозиції грошей ощадним банкам, зменшенням ставки депозитного відсотка, у зв'язку з чим загальний обсяг заощаджень
- Заощадження та кінцеве споживання
заощаджень необхідно виходити з положення, відповідно до якого заощадження (С) представляють собою різницю між доходом у (Др) та витратами на кінцеве споживання (Пк), тобто це частина наявного доходу, не використана на кінцеве споживання: С=Др-Пк Тому було б помилковим прирівнювати до заощаджень суми приросту грошової готівки, депозитів у банках та інших
- Терміни і поняття
заощаджень Функція заощадження Середня схильність до заощадження Гранична схильність до заощадження Фактори, що визначають динаміку споживання, заощаджень та інвестицій Інвестиції, їх типи та види (реальні та портфельні, валові і чисті) Рівновага заощаджень та інвестицій Гранична схильність до інвестування Два способи визначення рівноважного рівня національного доходу
- Терміни і поняття
заощаджень Функція заощадження Середня схильність до заощадження Гранична схильність до заощадження Фактори, що визначають динаміку споживання, заощаджень та інвестицій Інвестиції, їх типи та види (реальні та портфельні, валові і чисті) Рівновага заощаджень та інвестицій Гранична схильність до інвестування Два способи визначення рівноважного рівня національного доходу
- Заощадження Ларрі можуть бути більше, ніж його інвестиції, і це дозволить йому
заощадження одних людей в інвестиції інших суб'єктів економіки. Приватні заощадження - доход-домашніх господарств за вирахуванням податків і витрат на споживання. Громадські заощадження - різниця доходів органів держав-ного управ-ня різних рівнів, отриманих у вигляді зібраних податків і їх витр-дов. Бюджетний надлишок (профіцит) - перевищення опо-вих
- Держбюджет, заощадження та інвестиції. Ефект витіснення
заощаджень (S) повинна дорівнювати сумі інвестицій (I), тобто S=I (див. 4.3). Однак на практиці ситуація зазвичай близька до такої, коли до заощаджень домашніх господарств (S) додаються доходи держбюджету (вони складаються переважно з податків і тому позначаються також буквою Т (taxes), а до приватних інвестицій (I) додаються державні витрати (G), які для економіки виконують роль
- 1. Фундаментальне рівняння росту
заощадження, I - інвестиції, за визначенням рівні приросту капіталу К, за умовою рівні заощадженням; s - частка заощаджень в доході; а - коефіцієнт приростном капіталомісткості (кількість капіталу, необхідне для збільшення випуску на одиницю). У цій формі фундаментальне рівняння являє собою досить тривіальний висновок: темп зростання прямо пропорційний частці заощаджень і назад
|