Граничні витрати
Приріст витрат, пов'язаний з випуском додаткової одиниці продукції, тобто відношення приросту змінних витрат до викликаного ними приросту продукції, називається граничними витратами фірми МС (англ. marginal costs):
де? VC - приріст змінних витрат;? Q - викликаний ними приріст обсягу виробництва.
Якщо при зростанні обсягу продажів на 100 од. товару витрати фірми зростуть на 800 руб., то граничні витрати складуть 800: 100=8 руб. Це означає, що додаткова одиниця товару обходиться фірмі в додаткові 8 руб.
При зростанні обсягу виробництва і продажів витрати фірми можуть змінюватися:
а) рівномірно. У цьому випадку граничні витрати є величиною постійною і рівні змінним витратам на одиницю товару (рис. 10.3, а);
б) з прискоренням. У цьому випадку граничні витрати зростають із збільшенням обсягу виробництва. Ця ситуація пояснюється або дією закону спадної віддачі, або подорожчанням сировини, матеріалів та інших факторів, витрати на які належать до категорії змінних (рис. 10.3, б);
в) з уповільненням. Якщо витрати фірми на закуповувані сировину, матеріали тощо знижуються при зростанні обсягу випуску, граничні витрати скорочуються (рис. 10.3, в).
Рис. 10.3. Залежність зміни витрат фірми від обсягу виробництва
Розглянемо більш детально вплив закону спадної віддачі на граничні витрати фірми. Припустимо, що в якості змінного виступає один фактор - праця. Визначимо, яким чином зміна віддачі від використовуваних працівників вплине на витрати фірми при збільшенні обсягу випуску продукції.
Припустимо, що наймання кожного робочого обходиться фірмі в 1 тис. руб. У нашому прикладі один робочий взагалі не в змозі виробити продукцію, двоє робітників можуть призвести 5 од.
Таблиця 10.2.
Витрати і випуск при одному виді змінних ресурсів.
Компанія не буде наймати восьмого і дев'ятого робочих, так як восьмий не зможе забезпечити приросту виробництва, а десятий буде просто заважати, і виробництво скоротиться. Тому фірма або прийме рішення про розширення виробничих площ, які дозволять ефективно використовувати додаткових робітників, або обмежиться наймом двох-семи робочих при вже існуючих потужностях. Проте відповісти на запитання, скільки конкретно робітників буде найнято, не можна, бо немає інформації про попит на продукцію і доходи фірми від реалізації.
Ми припустили, що змінним є лише один вид ресурсів - робоча сила. Однак на практиці фірма стикається з декількома змінними ресурсами. Для розширення виробництва їй необхідно більше сировини, матеріалів, енергій і т.п. Частина ж її витрат залишиться постійною: орендна плата, страхові внески, вартість використовуваного обладнання. У короткостроковому періоді, коли можна розділити витрати на постійні та змінні, закон спадної віддачі буде діяти.
У табл. 10.3 наведено дані про витрати фірми: постійних, змінних, граничних і середніх.
Таблиця 10.3
Динаміка витрат фірми в короткостроковому періоді
На основі розрахунків, наведених у табл. 10.3, можна побудувати графік зміни середніх (постійних, змінних і валових) витрат фірми, а також граничних витрат в залежності від зміни обсягу випущеної продукції (рис. 10.4). Взаємне розташування кривих на графіку завжди підпорядковане певним закономірностям. Коли крива граничних витрат проходить нижче кривої середніх змінних витрат, остання завжди має характер понижающейся кривої, так як ці витрати скорочуються,
Рис.
С - витрати; Q - обсяг випуску; AFC - середні постійні витрати;
AVC - середні змінні витрати; АТС - середні валові витрати;
МС - граничні витрати
З моменту перетину кривої граничних витрат і кривої середніх змінних витрат (точка А) середні змінні витрати починають зростати. Така ж закономірність існує для кривих граничних і середніх валових витрат: крива граничних витрат перетинає криву середніх валових витрат у точці з їх мінімальним значенням (точка Б).
Середні змінні витрати будуть мінімальними в точці А при виробництві 9 тис. од. продукції (в табл. 10.3 мінімальні середні змінні витрати складають 353,3 руб.). Мінімальні середні валові витрати становлять 436 руб. при виробництві 14 тис. од. продукції (точка Б).
Побудова графіка при аналізі витрат завжди слід починати з викреслювання кривої граничних витрат. Потім слід переконатися, що вона перетинає криві середніх змінних і валових витрат у точках їх мінімуму. Ці точки можуть не збігатися в точності з даними, що приводяться в таблиці, так як вона дає відомості лише для цілих одиниць продукції, а криві витрат можуть відображати виробництво продукції в частках одиниці.
Аналіз витрат виробництва позначається на виборі фірмою обсягу випуску в короткостроковому тимчасовому інтервалі, коли частина витрат постійна. Наприклад, скільки батонів хліба зможе випускати пекарня при існуючих виробничих потужностях і наявному обладнанні? Скільки зерна може бути вирощено на фіксованих посівних площах при наявній кількості сільськогосподарської техніки?
Інформація, релевантна " Граничні витрати "
- 4. Облік витрат виробництва
граничну одиницю m. З одного боку, впаде гранична цінність задоволення, отримана від збільшення наявної кількості g. З іншого боку, збільшиться гранична негативна корисність витрат, потрібних для виробництва додаткової кількості g; фактори виробництва будуть відвернені від напрямку використання, при якому вони могли б задовольнити більш насущні потреби. - 2. Земельна реформа
граничні витрати, необхідні для виробництва того обсягу сільськогосподарської продукції, який готові купити споживачі. Цим визначаються розміри ферм і вживані методи виробництва. Якщо держава здійснює втручання з метою внести зміни в організацію сільського господарства, то це підвищить середню ціну продукції сільського господарства. Якщо в конкурентних умовах m - ТОРГОВИЙ ДЕФІЦИТ АМЕРИКИ
граничні витрати, може бути набагато краще, ніж втратити в Америці три мільйони продажів, з необхідністю почати вельми хворобливу структурну перебудову. Внаслідок цього, якщо навіть долар падає, імпортні ціни ростуть порівняно мало. Хоча з 1984 до 1994 р. вартість долара в реальному торговому вираженні впала на 33%, імпортні ціни зросли лише на 11%. Оскільки Америка імпортує - Пролетарська політична економія
граничний) - це теорія, що представляє економіку як систему взаємопов'язаних господарюючих суб'єктів і пояснює економічні процеси і явища виходячи з нової ідеї - використання граничних (max і min) крайніх величин або станів, які характеризують не сутність явищ, а їх зміна у зв'язку із зміною інших явищ. Наприклад, теорія граничної корисності досліджує аспект - Постійні, змінні та загальні витрати
граничним витратам. Аналіз їх динаміки і структури необхідний для визначення оптимального вибору обсягу виробництва, можливих меж руху витрат, при яких виробництво зберігає вигідність. Якщо валові витрати віднести до кількості випущеної продукції (ГС / 0, отримаємо середні витрати. Саме такий вигляд кривої середніх витрат визначається такими обставинами: 1) спочатку, - Граничні витрати виробництва та економічну рівновагу фірми
граничними витратами виробництва. Граничні витрати (МС, marginal costs) - це витрати, пов'язані з виробництвом додаткової одиниці продукції. Інакше кажучи, граничні витрати являють собою збільшення ТС, на яке повинна піти фірма заради виробництва ще однієї одиниці продукції: МС=Зміни в МС / Зміни в Q (МС=A7TC/AQ). Концепція граничних витрат має - Висновки
граничним продуктом (МР). Тенденція до скорочення граничного продукту описується законом спадної віддачі або спадної граничної продуктивності. Продуктивність праці визначається відношенням обсягу продукції до витрат праці. 6. Виробництво здійснюється на окремому підприємстві (як правило, Однопрофільне виробництво) і фірмі (багатопрофільне виробництво). Фірми розрізняються за - Види конкуренції
граничних витрат Ціна дорівнює граничним витратам (Р=МС) Ціна перевищує граничні витрати (Р> MQ Конкуренцію можна умовно розділити на добросовісну і недобросовісну ., Основні методи сумлінної конкуренції: - підвищення якості продукції, - зниження цін ("війна цін»), - реклама, - розвиток до-і - Методи і засоби ведення конкурентної боротьби монополій наступні
граничним витратам (тобто досягається конкурентна рівновага). В умовах дуополії фірми конкурують, знижуючи ціну і збільшуючи обсяг випуску. Ця ситуація описана рівновагою Бертрана. Рівновага Штакел'берга описує ДУОПОЛІЯ з нерівним розподілом ринкової влади між фірмами, так що одна з них веде себе як лідер, а інша здійснює стратегію пристосування. Рівновага Курно - Громадські товари
граничні витрати для додаткового споживача дорівнюють нулю. Цікаво відзначити, що якщо б оплата суспільних товарів здійснювалася відповідно з граничними вигодами від їх використання, то з'явилися б могутні стимули для приховання справжньої інформації та применшення реальних розмірів одержуваних вигод. Дійсно, оскільки споживачі отримують вигоди від суспільного блага