Головна
Економіка
Мікроекономіка / Історія економіки / Податки та оподаткування / Підприємництво. Бізнес / Економіка країн / Макроекономіка / Загальні роботи / Теорія економіки / Аналіз
ГоловнаЕкономікаЗагальні роботи → 
« Попередня Наступна »
Словник економічних термінів. Буква П, 2013 - перейти до змісту підручника

ПОШТОВО-ОЩАДНІ БАНКИ

вид ощадних установ у розвинених країнах; банки, об'єднані в організаційному відношенні з поштовою системою.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна " ПОШТОВО-ощадні банки "
  1. Ощадні установи
    Ощадні установи (ощадні банки і каси) - кредитні установи, основна функція яких полягає в залученні заощаджень і тимчасово вільних грошових коштів населення . Як правило, ці невеликі кредитні установи діють від особи місцевих властей, які виступають в ролі гарантів з їх операціями. Вклади населення залучаються на поточні, інвестиційні та інші рахунки. Для
  2. Всесвітній поштовий союз (ВПС
    ВПС заснований в 1874 р. зі штаб-квартирою в Берні (Швейцарія). У 1947 р. союз отримав статус спеціалізованої установи ООН . Вищий орган союзу - Всесвітній поштовий конгрес. Головним завданням ВПС є забезпечення організації поштових відносин і гарантій свободи поштового
  3. 2. Спеціалізовані банки та кредитні установи
    Серед комерційних банків необхідно виділити спеціалізовані, діяльність яких має відносно вузькопрофільний характер. До таких належать інвестиційні, ощадні, іпотечні, зовнішньоторговельні та
  4. МАЙЖЕ ГРОШІ
    грошові засоби, що виконують основні функції грошей. До таких належать в першу чергу грошові чеки, короткострокові ощадні та строкові вклади, короткострокові державні цінні папери та ощадні
  5. Питання 79. Статистика ощадної справи. Забезпеченість населення ощадними установами. Середній розмір вкладу
    Ощадна справа - це система економічних відносин з розподілу і використання тієї частини національного доходу, яка надходить в особисте розпорядження населення у формі грошових доходів. Основні завдання статистики ощадної справи: 1) вивчення мережі ощадних установ; 2) аналіз рівня розвитку ощадної справи; 3) характеристика складу і динаміки вкладів та
  6. ГЛАВА 8. КРЕДИТНО-ГРОШОВА СИСТЕМА І кредитно-грошова політика
    Кредитне регулювання економіки - це сукупність заходів, що здійснюються державою для зміни обсягу і динаміки кредиту з метою впливу на господарські процеси. У кредитну систему входять: сукупність кредитно-розрахункових відносин, форм і методів кредитування; сукупність кредитно-фінансових інститутів. З точки зору характеру надаваних послуг виділяються три найважливіші
  7. Іпотечні банки
    Іпотечні банки - кредитні установи, що спеціалізуються на видачі довгострокових позик під заставу нерухомого майна - землі та будівель. Ресурсами іпотечних банків є власні іпотечні облігації. Позики використовуються для будівництва житлових будинків та інших споруд, розширення виробничих потужностей підприємств. За надану позику стягується відсоток. У разі несплати
  8. Типи ощадних рахунків і відсотки
    Найдавніший і простий спосіб залучення грошових ресурсів - це ощадні рахунки. Ощадний рахунок - форма зберігання грошей у банку, при якій вкладник, отримуючи дохід у формі відсотка на вкладені грошові суми, може вилучити свої гроші. Існують два основних види ощадних рахунків: поточний і терміновий. Поточний ощадний рахунок припускає, що вкладник в будь-який зручний для нього
  9. Спеціалізовані кредитні організації (фінансово-кредитні інститути)
    Ці організації виникли в XIX в. Тривалий час вони грали в грошово-кредитній сфері підлеглу роль, поступаючись комерційним банкам. Проте їх роль різко зросла в країнах з ринковою економікою після Другої світової війни. Це сталося, з одного боку, через посилення значення операцій, на яких спеціалізувалися ці інститути, а з іншого - через проникнення цих фінансово усилившихся
  10. ІНСТИТУТ ФІНАНСОВО-КРЕДИТНА
    державні та приватні, комерційні організації, уповноважені здійснювати фінансові операції з кредитування, депонуванню вкладів, ведення розрахункових рахунків, купівлі й продажу валюти і цінних паперів, надання фінансових послуг та ін Основними фінансово-кредитними інститутами є банки, але в їх число входять і фінансові компанії, інвестиційні фонди, ощадні каси, пенсійні
  11. посилкової торгівлі
    різновид торговельних операцій, здійснюваних за замовленнями, виконуваних шляхом поштових відправлень, без особистої участі
  12. № 78. Особливості розвитку в європейських країнах банківського сектора в кінці 19 - початку 20 століть.
    Важливим підсумком промислового перевороту було створення національних фінансово-кредитних систем, які задовольняли потребам індустріального розвитку, а також поява фінансового капіталу і фінансової олігархії. У Великобританії провідна роль залишалася за англійським банком, який був і урядовим, і приватним одночасно. Різко зросла кількість приватних банків. Швидше
  13. № 63. Специфіка промислового перевороту у Франції наприкінці 18 - середині 19 вв
    . Проходив з початку 19 століття і до кінця 60-х р. 19 століття. Промисловий переворот у Франції носив затяжний характер. Що ж вплинуло на темпи промислового перевороту у Франції: 4. Непомірно роздута банківсько-фінансова сфера. Банкіри у своїх інтересах стримували розвиток промисловості. 5. Континентальна блокада, розпочата Наполеоном 1, на довгі роки позбавила Францію дешевих англійських
  14. ІНОЗЕМНІ БАНКИ
    банки, повністю або частково належать іноземному капіталу. Діяльність таких банків у країнах, на які вони поширили свої операції, регламентується національним законодавством країни. Так, іноземні банки в Росії діють згідно з правилами і нормами, встановленими стосовно до них російським
  15. ЗЕМЕЛЬНІ БАНКИ
    банки, що видають довгострокові позики в основному під заставу
  16. експортно-імпортний банк
    зовнішньоторговельні банки окремих
© 2014-2022  epi.cc.ua