Головна
Економіка
Мікроекономіка / Історія економіки / Податки та оподаткування / Підприємництво. Бізнес / Економіка країн / Макроекономіка / Загальні роботи / Теорія економіки / Аналіз
ГоловнаЕкономікаПодатки та оподаткування → 
« Попередня Наступна »
В.Л. Андрущенко, О.Д. Данілов. Податкові системи зарубіжних країн, 2004 - перейти к содержанию учебника

9.3. Місцеві податки


До місцевих (муніципальних) доходів у Канаді відносяться податок на майно, податки на підприємства, інші податки і збори.
База муніципального податку на майно - оціночна вартість нерухомого майна (землі та будівель) без будь-якого зв'язку з платоспроможністю власника. Від даного податку звільнена власність, що належить державі, церкві, школам, благодійним організаціям. Головна проблема адміністрування даного податку - оцінка майна на основі ринкової (реальної, фактичної) вартості. Оскільки остання коливається, то періодична переоцінка здійснюється в більшості провінцій кожні 3 - 5 років, у Квебеку - щорічно.
Функцію оцінки виконують власті провінцій або муніципалітетів, вони ж наперед визначають суму доходу, яка має бути одержана від податку на майно, скажімо, в межах міста. Суму доходу ділять на оціночну вартість оподатковуваної власності, а одержаний результат множать на 1000. У такий спосіб визначають так звану мілль-ставку, тобто ставку податку на кожний долар оціночної вартості. 1 мілль дорівнює 1/10 цента. Наприклад, при вартості майна 10 тис. доларів і податковій ставці 50 міллів сума податку складає 0,05 дол. на 1 дол. оціночної вартості, тобто розрахунок податку приймає такий вигляд: 10000 х 0,05=500 дол. Платники мають право оскаржити суму оцінки. У випадку своєчасної несплати податку на майно накладається арешт. Якщо ж податок не сплачується до установленого терміну, то нерухомість переходе у власність муніципалітету або продається з аукціону.
Муніципалітети застосовують різноманітні податки на підприємства, базою яких служать оціночна або орендна вартість підприємства, площа торгових або складських приміщень.
До інших муніципальних податків і зборів відносяться цільові збори на протипожежний захист, збирання сміття, благоустрій території (освітлення, тротуари і т. д.), збори за користування місцями відпочинку тощо. Даними зборами оподатковується нерухомість (магазини, будинки), оскільки власники одержують вигоди від заходів по благоустрою. Питома вага зборів досягає 15% доходної частини бюджетів муніципалітетів. Сума збору фіксована або залежить від величини відповідних будівель.
Згідно конституції 1867 р. (British North America Act) із поправками в формі Конституційного акту (1982 р.) Канада - федеративна держава з елементами конфедерації, що обумовлює складну систему фіскального федералізму. Фіскальний федералізм - система міжбюджетних відносин щодо розподілу податків і видатків, що регламентуються на основі розмежування повноважень за схемами центр-провінції, провінції-муніципалітети та угод між ними. Механізм фіскального федералізму в Канаді дає уявлення про його проблеми взагалі, в будь-якій країні, хіба що при меншій складності.
Проблеми фіскального федералізму породжується такими причинами:
- при відсутності рівноваги видатків і доходів, відповідальність за збір і витрачання яких покладена на різні рівні влади, виникає вертикальний фінансовий дисбаланс;
- відмінності у фінансових можливостях різних провінцій викликають горизонтальний фінансовий дисбаланс;
- у результаті дії юрисдикцій різного рівня на одній і тій же базі оподаткування ускладнюється адміністрування та зростає тягар податків;
- розбіжності інтересів центру і провінцій, а також провінцій між собою, обумовлюють різницю поглядів на напрям фінансової політики.

Гостроту проблем фіскального федералізму засвідчує, зокрема, такий факт: у пошуках нових джерел доходу власті провінцій присвоїли (!) собі право ввести фіскальну монополію на спиртні напої [35, c.217]. Міжбюджетні відносини - джерело серйозних суперечностей, в основі яких знаходиться нерівність фінансових можливостей провінцій, а також суперництво між федеральним центром і провінціями за джерела доходів. Взаємні претензії бідних і багатих провінцій, а всіх разом - до федерального центру, інколи виходять на рівень провінційного сепаратизму (Квебек).
В Канаді міжбюджетні відносини пройшли довгу, інколи химерну з нашого погляду, поетапну еволюцію, але остаточно не вирішені донині. Так, у 1941-1962 рр. між федеральним урядом і провінціями діяла угода про так звану оренду податків, згідно якої федеральний уряд орендував у провінцій їх повноваження щодо справляння податків на індивідуальний дохід і на прибуток корпорацій. Дана угода була політично вигідною для провінцій, оскільки дозволяла їм одержувати доходи, знявши з себе відповідальність за введення непопулярних податків. Між федеральним урядом і провінціями за період 1941-1990 рр. було складено 9 угод, умови яких постійно змінювалися в силу фінансової автономії провінцій та асиметричності канадського федерального устрою [35, c.221]. В тенденції уряд намагався перекласти політичну відповідальність за підвищення податків на провінції, наголошуючи, що фінансова автономія стосовно повноважень по оподаткуванню не підриває, а зміцнює федерацію. В найбільшій мірі цією можливістю скористався франкомовний Квебек. Угоди про розподіл податків із кожною з провінцій донині укладаються окремо і на інших умовах, ніж із рештою.
Канадський фіскальний федералізм дуже залежить від кон'юнктурних політичних факторів. Саме з цієї причини, на думку професора Дугласа Оулда, канадська податкова система, (за його словами, "якщо її взагалі можна назвати системою"), "нагадує клаптикову ковдру з видраними то тут, то там клаптями"-, "створену скоріше з перебіжних політичних міркувань, ніж на основі довготермінових економічних розрахунків"-.
Найбільш складна проблема фіскального федералізму - вирівнювання фінансових потенціалів провінцій. Дж. Стрік описує заплутану, періодично змінювану систему бюджетного вирівнювання таким чином. У формулу вирівнювання входять показники: середня сума податкових надходжень на душу населення в певній провінції; всі податкові джерела бюджетних доходів (за угодою 1992 р. - 32 податки); середня національна ставка для кожного з податків. Середній дохід на душу населення від усіх податків визначається шляхом застосування національної ставки по кожному з податків до бази оподаткування в провінції та ділення на чисельність населення даної провінції. "Різниця між доходом на душу населення провінції та нормованим доходом від вказаних джерел і є сума вирівнюючих платежів" [35, c.236].
Отже, фіскальний федералізм у Канаді - складний, періодично змінюваний комплекс міжбюджетних відносин на основі компромісного розподілу повноважень між федеральним центром і провінціями та з метою вирівнювання фіскальних потенціалів провінцій, що включає:
а) закріплені податки за певними ланками бюджетної системи;
б) федерально-провінційні податкові угоди в формі дольової участі в доходах від окремих податків ("податкові пункти");
в) систему федеральних трансфертів провінціям та спільне фінансування загальнодержавних програм.

Розробляє проекти податкових законів і несе відповідальність за здійснення фіскальної політики Міністерство фінансів Канади. Функції адміністрування податків покладено на Канадське агентство державних доходів і митниць, в основу діяльності якого покладений принцип обслуговування платників з боку податкових органів. 45 тис. співробітників у 43 територіальних підрозділах Агентства контролюють своєчасність і повноту сплати федеральних і провінційних податків по всій країні.
Створений у 1983 р. Податковий суд Канади вступає в дію при необхідності перегляду рішень Агентства за апеляцією платника. Згідно канадського законодавства податкове порушення набуває кримінального характеру у випадку, коли воно пов'язане з умисним наміром обманути податкове відомство з метою зменшення податкових зобов'язань чи одержання незаконного відшкодування податків із бюджету. Відповідальність за протиправні дії в сфері оподаткування передбачає покарання у вигляді штрафу в розмірі не менше 50 і не вище 200% від суми прихованого податку, або на додаток до штрафу ще й позбавлення волі на термін до двох років. Найбільш небезпечні податкові злочини, пов'язані з несплатою податків на суму більше 5 тис дол., можуть каратися тюремним ув'язненням на термін до 10 років. Слідчі дії по податкових правопорушеннях, покарання за які не перевищує двох років позбавлення волі, веде Управління розслідувань, що входить у структуру Агентства державних доходів. У інших випадках дізнання віднесено до компетенції Королівської кінної поліції Канади (кримінальної поліції).
На наш погляд, найбільш оригінальна риса канадської податкової системи полягає в тому, що держава вимагає сплати податків із будь-яких доходів, у тому числі і нелегального походження, одержаних, наприклад, від торгівлі наркотиками чи проституції. Тому слідчі органи, крім самого факту злочинної діяльності, в усіх випадках виясняють розмір одержаного доходу.
На рівні провінцій існують свої особливості боротьби з ухиленням від сплати податків, що зокрема відноситься до франкомовного Квебеку.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Информация, релевантная "9.3. Місцеві податки"
  1. 4.3. Система штатних і місцевих податків
    податкові доходи. Між окремими бюджетами податки розмежовуються на підставі трьох підходів: - виключного права (податок закріплений за одним із бюджетів: федеральним, штатним чи місцевим); - співпадаючого права (на один і той же податок мають право різні рівні влади, податкові надходження розподіляються між бюджетами в дольовому порядку або мають форму надбавок; наприклад, у такому порядку
  2. 5.2. Сучасна податкова система
    місцеві податки та збори, для яких немає єдиного
  3. 7.4. Місцеві податки і збори
    податків, на які поширені їхня компетенція, але в межах установленого актом Національних зборів (парламентом Франції) максимального рівня. На початок XXI ст. склалася система з 16 місцевих податків і зборів, а саме: земельний податок на забудовані ділянки; земельний податок на незабудовані ділянки; податок (збір) на прибирання територій; податок на житло; професійний податок; збір на утримання
  4. 11.4. Місцеві податки
    місцеві бюджети - 50%. Податком на рекламу оподатковуються підприємства і громадяни, які рекламують через засоби інформації продукцію власного виробництва, а також роботи і послуги. Об'єкт податку - вартість робіт і послуг по виготовленню та розповсюдженню. Ставка податку - 5% вартості (величини) рекламних затрат без податку на додану вартість і акцизів. Інші місцеві податки та обов'язкові
  5. 2.4. Соціально-економічні ефекти податків
    місцеві виробники у силу іммобільності свого капіталу неспроможні перекласти податок на фактори виробництва і товари, належні комусь іншому. Так, у США цей ефект спостерігається стосовно прибуткового оподаткування в штатах і місцевих податків на власність, платники яких можуть виїхати в інші місцевості з більш ліберальним податковим режимом. Тим самим податки, хоч і в менших розмірах,
  6. 6.1. Особливості національної податкової системи ФРН
    місцеві); церковні. Так, до загальних належать податки (називаємо лише найбільш фіскально значимі з них): прибутковий, корпоративний, на додану вартість, на доходи від капіталу; до федеральних: акцизи на нафтопродукти, тютюнові та спиртогорілчані вироби; страховий податок; до земельних: податок із власників автомобілів, майновий, на спадщину і дарування, акциз на пиво; до общинних: промисловий і
  7. 6. 3. Основні види податків
    місцеві бюджети. Даний податок складається з двох частин - податку на дохід і податку на капітал. Базові податкові ставки установлені на двох рівнях: 5% від прибутку (промислового доходу) і 0,2% від вартості основних виробничих фондів (промислового капіталу). Неоподатковуваний мінімум складає 36 тис. марок для податку на дохід і 120 тис. марок - для податку на капітал. Фактичні податкові ставки
  8. Тема 10. Податкова система Японії
    місцеві бюджети, забезпечуючи 40% їх доходів. (Для порівняння: в США за рахунок місцевих податків нерідко формується до 75% доходної бази місцевих бюджетів, а в Україні питома вага місцевих податків і зборів у доходах місцевих бюджетів у цілому складає лише 2%). По-третє, в Японії співвідношення окремих видів оподаткування в державному і місцевих бюджетах співпадає: і там, і там більше половини
  9. ПЕРЕДМОВА
    податкування, інститути та організаційні структури функціонування податкових систем, моделі фіскальної політики. Актуальність даного курсу обумовлена тими міркуваннями, що як теоретична розробка питань оподаткування, так і фіскальна практика в західних країнах знаходяться на високому рівні наукової та професійної культури. Знання і досвід західних країн у сфері державних фінансів уже випробувані
  10. Тема 1. Всеосяжна дія оподаткування та передумови функціонування податкових систем
    податкування вкрай лібералізоване, податки за силою дії на всі верстви суспільства, по безпосередньому до всіх відношенню дошкуляють до живого усіх і кожного. Один американський автор у книзі під красномовною назвою "Оподаткування - долари і почуття" стверджував, що в США податки поглинають одну третину валового продукту, часу і таланту нації, стаття "податки" - крупніша від будь-якої іншої
© 2014-2022  epi.cc.ua