| Головна |
| « Попередня | Наступна » | |
Макроекономіка |
||
|
Макроекономічну частину ми також починаємо сдетального викладу основ. В якості отправнойточкі використовується наведене в гол 23 визначенні-ня макроекономіки, а також її предмета та основ-них понять. Ми вводимо в аналіз схему «сукупність-ве пропозиція - сукупний попит», яка впринципі вже знайома студентам, які вивчили осно-ви мікроекономіки попиту та пропозиції в гол 3.Демонстріруя застосування цієї техніки, ми одно-тимчасово попереджаємо студентів про численний-них «підводних камінні », що виникають при її ис-користуванні. До повного уявленню про можливе- 1 Перекладаючи термін «perfect value» як «сучасна вартість», ми сле-дуємо E M. Четиркін. У вітчизняній літературі вживаються такжетерміни «приведена вартість», рідше - «дисконтована вартість». (Прим. науч. Ред.) Стях її застосування ми поступово прийдемо в гол 30і 31. У гол 24 ми звертаємося до проблеми ісчісленіянаціонального доходу на основі діаграми кругоо-боротися, викладеної в гол 2 і 23. Концепція націо-нального доходу не тільки корисна при інтерпретації-ції даних про функціонування економіки, алеодночасно є і відмінним інструментомдля вивчення взаємодій між ринками, атакож взаємозв'язків доходів, виробництва і витрат, в кінцевому рахунку і представляють собою серце-вину макроекономіки. У гол 25 ми викладаємо перший з моделей сукупність-ного попиту - модель з фіксованими ценамі.Целью цього викладу є засвоєння студен-тами тих принципів, виходячи з яких визначаються-ються величина сукупного випуску і його реакцііна зрушення в попиті (без врахування обмежень з сторо-ни пропозиції). Ми підкреслюємо то грунтовний-ство, що гіпотеза про фіксовані ціни являетсявременной, зробленої виключно в інтересаханаліза, і являє собою умова, чрезвичайноредко зустрічається в реальному економіческойжізні. Від найпростішої макромоделі рівноваги на те-Варна ринку ми переходимо до розгляду де-шей, банківської справи, Федеральної резервної си-стеми і ринків активів в гол 26 і 27. Преподаватьеті глави - справжнє задоволення Студенти все-гда хочуть почати саме з банків. У міру знаком-ства з тим, що роблять банки зі своїми депозитами, яким чином функціонує банківська система, впливаючи на масу грошей в обігу, нарешті як Fedучаствует в цьому процесі, завіса таємниці над банків-ським справою поступово відкривається. У гол 27ми досліджуємо поняття золотого стандарту і поки-жем, як Fed впливає на обсяг пропозиції грошей, атакож пояснимо суть правила постійного зростання де-ніжною маси. Це дасть можливість перейти кпредварітельному обговоренню грошової політики, перш ніж буде повністю викладена модельспроса на основі схеми «сукупна пропозиція-сукупний попит». У гол 28 ми обговоримо фіскальну політику, бюд-жет і сукупний попит У цій главі опісиваетсяпрактіка оподаткування та державних заку-пок в Сполучених Штатах, а також показиваютсявозможності інтеграції цих дій правитель-ства в найпростішу модель доходів . Ми коснемсяпроблеми національного боргу та його тягаря, атакож суті пропонованої поправки про збалансовані-ванном бюджеті. Глава завершується додатком, в якому йтиметься про зовнішній торгівлі і дохо-дах від неї Це дозволить тим з викладачів, ктожелает перейти до розгляду зовнішньої торгівлі саме в цьому місці, так і вчинити, зробивши це набазе вже пройденого матеріалу. У гол. 29 ми вводимо в базисну модель доходовденьгі і грошову політику в сукупності з ін-вестицій і процентними ставками. Там же миізучім грошовий механізм, за допомогою которогоденьгі впливають на економіку, і рас-дивимося суть змішаної політики (включающейденьгі, процентні ставки та інвестиції). У завер-шення глави знову підкреслюється, що гіпотеза офіксірованних цінах введена нами ісключітельноіз міркувань зручності аналізу, а зовсім не какелемент реального світу, і тому повинна бути современем відкинута. У гол. 30, спираючись на модель сукупного спросаіз гл. 29, ми приступаємо до викладу моделі «со-сукупними пропозиція - сукупний попит» і по-будові кривої сукупної пропозиції. Глав-ної рисою нашого підходу до вивчення макроек-номіки є те, що студент, поступово при-ближче до моделі взаємодії попиту і про-позиції, ясно уявляє, що стоїть за кожною ізтех кривих, якими він користується у моделі. Миіспользуем цей новий апарат для того, щоб по-казать, як гіпотеза гнучкості ціноутворення з-змінює характер аналізу фіскально-грошової по-літики і як шокові зміни совокупногопредложенія впливають на рівень цін і випуску. Базова модель взаємодії попиту і запропонованого-вання дозволяє нам більш глибоко вивчити рядспеціальних тим в останніх главах сьомий ча-сти. Зокрема, ми застосовуємо цю модель в гол. 31для дослідження економічного циклу, которийінтерпретіруется як результат зрушень крівихспроса та пропозиції. Ми проводимо разлічіемежду кривими пропозиції для довгострокового ікраткосрочного періодів. Ми також обговоримо роль, яку відіграє ступінь гнучкості цін і зарплати втом, наскільки швидко економіка повертається всостояніі рівноваги. У цьому ж контексті ми рас-дивимося ті переваги, які можуть бути по-лучени в результаті використання активної стаб-лізаціонной політики, а також проблеми, порож-даємо цією політикою. У гол. 32 обговорюється проблема безробіття і можливостей дій, здатних вплинути як нарівень її природної норми, так і на велічінуцікліческой безробіття. У гол. 33 ми більш уважно розглянемо проблему інфляції, сосредото-чив особливу увагу на існуючих в економі- ке США та інших країн інфляційних тенденціях.Ми зупинимося також на витратах інфляції, за-лежно Фішера і політиці , спрямованої лише на зменшення темпів інфляції. У гол. 34 вивчення ін-фляции буде продовжено аналізом взаімосвязеймежду грошима, дефіцитом та інфляцією. Ми про-ілюструємо на фактичному матеріалі слабкість, яку демонструють в умовах помірних тим-пов інфляції настільки часто згадувані зв'язку між-ду зростанням грошової маси та інфляцією, а такжемежду дефіцитом та інфляцією. В умовах же ги-перінфляціі ці зв'язки видно неозброєним гла-зом Тому як приклад ми докладно розглядали вражаючі масштаби гіперінфляції ції в Німеччині в 1922-1923 рр.. Цей історіческійепізод традиційно приковував до себе вніманіеогромного кількості дослідників. Ми знаємо ізопита нашого викладання, що й на студентовсвязанние з цією подією факти виробляють біль-ШОЕ враження Вони є потужним засобом, що дозволяє студентам з цікавістю виконати до-німи завдання, що стосуються причин і результатовінфляціі. Проблема уповільнення темпів економічного ро-ста так чи інакше зачіпає всі розвинені країни. ВГЛ. 35 представлений докладний історичний аналізекономіческого зростання із залученням апарату про-виробничій функції. Ми обговоримо причини за-повільне зростання продуктивності, джерела тих-нологічних інновацій, ідею конвергенції, а так-ж заходи, що вживаються державою в целяхвоздействія на темпи зростання. У принципі ця главамогла б послужити і в якості введення в макрое-кономіку. Значення її важко переоцінити, до томуже сам матеріал глави не обтяжений техніческімідеталямі і незмінно викликає інтерес (наприклад, та його частина, де розглядається питання, можуть лістуденти сподіватися на двох-і навіть четирехкратнийрост доходів протягом свого життя або ж, цілком можливо, ці доходи навіть скоротяться). Глави 36-38, присвячені міжнародній еко-номіці, продовжують властиву книзі традіціюсочетанія теорії та фактичного матеріалу. Глава36 є вступної, в ній описуються разлічниетіпи торгівлі та фактори, що її визначають, а так-же фінансування платежів в різних націо-нальних валютах. Глава 37 містить як тео-ське обговорення вигод, пов'язаних з міжнарод-ної торгівлею, що є традиційним длявводних курсів, так і обговорення причин, по кото-рим на практиці міжнародна торгівля создаетне менше проблем, чим забезпечує вигод Глава38, присвячена обмінним курсам і международ -ним фінансам, дозволяє проникнути в кажущіесятайнимі принципи функціонування цієї сфери, має настільки важливе значення для економікіСоедіненних Штатів. Ці три глави дають студен-там можливість вникнути в суть більшості ізтех міжнародних економічних проблем, назва-ня яких миготять в газетних заголовках, іоставаться в курсі подій і в майбутньому. У гол. 39 ми обговоримо місце, яке займають всвітовій економіці країни, що розвиваються. Етістрани стикаються із загальними для них проблема-ми, оскільки багато з них спеціалізуються наекспорте сировини. Специфічні внутрішні пробле-ми кожної з них викликаються нестачею капіталу, як людського, так і речового, а також темобстоятельством, що багато хто з них знаходяться подпрессом колосального зовнішнього боргу. У цій главеми також обговоримо проблему боргу у світовій еко-номіці та можливі шляхи її вирішення. У гол. 40аналізіруются альтернативні економічні си-стеми, одночасно представлені як марксист-ська теорія, так і реальна економічна практи-ка соціалістичних держав. Ця заключітельнаяглава не просто знайомить студентів з корисним дляніх матеріалом Змушуючи їх задуматися про альтер-нативних шляхи вирішення одвічних проблем еко-номіки, що починаються з питань «що», «як» і «для кого», матеріал глави повертає до визначенні-нію економічної теорії , а також до тих пробле-мам, з яких починається книга |
||
| « Попередня | Наступна » | |
|
|
||
Інформація, релевантна "Макроекономіка" |
||
|
||