Головна |
« Попередня | Наступна » | |
Які тенденції зміни чисельності населення і динаміки національного виробництва? |
||
Наприкінці XX-початку XXI ст. немає однакового для всіх країн співвідношення між змінами чисельності населення і обсягу виробництва ВВП. Розглянемо найбільш поширені варіанти таких співвідношень. Перший варіант. У однаковому напрямку ростуть і чисельність населення, і обсяг виробництва ВВП (рис. 20.1). Цей варіант динаміки двох показників спостерігався, наприклад, в двох країнах. У США природний приріст населення (в проміле) з 1995 по 2003 р. склав 6,0 (1993 р.) і 5,7 (2003 р.), в Канаді відповідно 5,7 (1995 р.) і 3,3 (2003 р.). Зростання ВВП в США за період 1990-2004 рр.. склав 150% (до 1990=100%) у Канаді - 146% (до 1990=100%).
Рис. 20.1. Зміна кількісних показників у першому варіанті Другий варіант.Более найгірший показник природного приросту населення називається «демографічна зима». У цьому випадку населення збільшується низькими темпами, не росте і навіть може скорочуватися (коли загальний коефіцієнт природного приросту населення менше нуля, має місце від'ємне значення). У той же час виробництво ВВП безупинно зростає і життєвий рівень населення в розрахунку на душу населення збільшується (рис. 20.2). Тенденція відтворення під назвою «демографічна зима» спостерігається, зокрема, у двох західноєвропейських країнах. Так, у Німеччині природний приріст населення знизився з -1,4 проміле у 1995 р. до 1,8 в 2003 р.; в Італії відповідно с-0, 5 до-0, 8. Одночасно росла величина ВВП (до рівня 1995 г.=100%): у Німеччині та Італії -114%.
Рис. Чим же пояснюється зниження природного приросту населення в економічно процвітаючих країнах Західної Європи? У таких країнах відбулося зниження народжуваності. Це є наслідком: а) зростання частки міського населення, б) більш широкого залучення жінок на роботу у виробництві; в) підвищення рівня освіти і культури жінок; г) збільшення віку вступу в шлюб. Третій варіант. Ця вельми суперечлива динаміка двох розглянутих показників була образно названа «демографічна весна». Ця назва відображає, з одного боку, найшвидший приріст населення. З іншого боку, спостерігається застійне стан або навіть падіння виробництва ВВП (рис. 20.3).
Рис. 20.3. Зміна кількісних показників при «демографічної весні» Візьмемо для прикладу африканську країну Конго. Тут коефіцієнт природного приросту в 2002 р. досяг 20 проміле. Але щорічний приріст обсягу ВВП (по відношенню до попереднього року) становив: у 1996 р. - 96%, в 2003 р. - 93%, в 2001 р. - 101%. Подібне ж стан був і в інших країнах Африки: Анголі, Нігерії, Танзанії, Ефіопії та ін Про явне неблагополуччя свідчать такі факти. Коефіцієнт дитячої смертності (число померлих у віці до 1 року на 1000 народжених склало: в Алжирі - 43 людини (2002 р.), Ірані - 32 (2001 р.), Пакистані - 83 людини (2002 р.). Але в 2002 г . такий коефіцієнт становив у високорозвинених країнах: у Німеччині - 4 людини, Великобританії - 5, США - 7 осіб. Четвертий варіант. Він був у Росії в 1990 -х рр.. У цей період депопуляція (зниження абсолютної і відносної чисельності населення) поєднувалося з глибоким кризовим падінням виробництва (рис. 20.4).
Рис. 20.4. Депопуляція і криза виробництва в Росії (1990 - 2000-і рр.). У Росії склалося вкрай небезпечне демографічний та економічний стан. Тільки в самому кінці XX в. почався поворот до кращого стану розглянутих показників. Так, в 1999 р. припинилося кризове падіння виробництва (про це більш докладніше буде сказано в главі 23). Щорічне збільшення виробництва склало приблизно 6-7% ВВП (що істотно більше показників численних західних країн). Дещо знизилися показники депопуляції (в проміле): 1999 р. - 6,4; 2000 р. - 6,7; 2001р. - 6,5; 2002 р. - 6 , 5; 2004 р. - 5,6; 2005 р. - 5,9. Більш значні поліпшення можуть відбутися при таких умовах: - значному підвищенні виробництва і звідси - при зростанні рівня життя населення; - поліпшенні охорони здоров'я; - успішне використання досягнень генетики (поліпшення виживаності дітей); - рішучому поліпшенні демографічної політики держави. |
||
« Попередня | Наступна » | |
|
||
Інформація, релевантна "Які тенденції зміни чисельності населення і динаміки національного виробництва?" |
||
|