| Головна |
| « Попередня | Наступна » | |
5. Надлишок споживача |
||
|
Припустимо, що Конгрес, як це часто відбувалося дит, розглядає політичні заходи, спрямований-ні на скорочення імпорту цукру Уменьшеніеімпорта призвело б до зменшення предложеніясахара на ринку США. Це підвищило б ціну саха-ра, що допомогло б внутрішнім виробникам і завдали шкоди споживачам. Виграш виробляєте-лей може бути виміряний у грошовій формі (у дол-ларах) через зміну їхнього прибутку. Збиток потре-бителей може також бути виміряний в доларах прііспользованіі концепції надлишку для споживачам-ля. Розрахувавши ці величини в доларах, можна порів- 13 Часто говорять, що Сер Роберт Гиффен, англійський економіст XIX в, висунув гіпотезу, згідно з якою крива попиту на нижче благо (конкретно на картоплю) є зростаючою. Дане припущення ня нібито було зроблено під час голоду в Ірландії в 1846 р. Карто-картоплю, який становив у той період велику частину раціону ірланд-ців, є нижчим благом. Якби зростання цін на картоплю був суттєвим, то споживачі настільки б збідніли, що, можливо, биліби змушені відмовитися практично повністю від інших продуктовпітанія і збільшити обсяг попиту на картоплю. Але, незважаючи на пої-скі цікавляться цим питанням економістів, ніяких записів отаку роду припущенні Гиффена не було виявлено. 14 Незважаючи на теоретичну можливість, показану в табл. 6-3, неу-дача в пошуках товару Гіффена в реальному житті не виглядає большімсюрпрізом Ефект доходу при зміні піни нижчого блага повиненбув б бути великим, щоб компенсувати ефект заміщення. Нона більшість благ доводиться тільки мала частка потребітельскіхбюджетов, так що результати впливу змін їх пен на реальниедоходи споживачів незначні. Точно так само важко представітьсебе нижчі блага, обсяги попиту на які високочутливі дозміни в доході. Таким чином, зв'язки між зміною піни та збільшення попиту, що реалізуються за допомогою ефекту доходу, являють-ся відносно слабкими. РІС. 6-5. Надлишок споживача. Крива попиту Фреда на гам-бургери D показує для кожного рівня споживання максі-мальную ціну, яку він готовий платити за додатковий гам-бургер. Він готовий заплатити P1 за перший гамбургер в тиждень, нопрі ринковою ціною P він повинен платити тільки P. Слідчий-но, (P1 - P), показана як затінена область, обозначеннаячерез А, представляє його споживчий надлишок від первогогамбургера. Він готовий платити до P, за свій другий гамбургер, нодолжен платити тільки P. Таким чином, площа У представля-ет надлишок для Фреда від його другого гамбургера і ТА Площадьвсей затіненій області являє собою сукупну величину ну споживчого надлишку для Фреда при ринковій ціні P завдано споживачам в результаті введення більш висо - B 1976 федеральний уряд розглядало по-прос про потроєння тарифу на імпорт цукру. (Таріфпредставляет собою податок, який треба платити всякійраз, коли конкретний продукт ввозиться до страну16.) Етамера привела б до зростання внутрішньої ціни цукру з 12долл. за центнер до 13,2 дол (американський центнерравен 100 фунтам, або 45,3 кг - Прим. пер.). У Советпо стабілізації зарплати і цін (COWPS), которийвпоследствіі був скасований, звернулися з проханням оце-нитка витрати споживачів, обумовлені цим ро-стом ціни. Такого роду розрахунки проводяться регулярнодля оцінки передбачуваних дій уряду. Підсумок проведеного COWPS аналізу даного запропонованого-вання представлений на рис. 60-1 (без дотримання масш-таба). Споживчий надлишок при первоначальнойцене дорівнює сумі площ А, В і С Так як кріваяспроса на цукор є вкрай нееластичною, то очіку-далося, що обсяг попиту на цукор впаде у відповідь на збіль-шення ціни досить незначно, з 220,0 до 218 900 000 . ц на рік При більш високій ціні потребітельскійізлішек дорівнював би площі А. Обговорюване вище-ня ціни зменшило б, отже, сукупний по-споживчих надлишок на суму двох затінених пло-Щадей В і С Це становить 263,34 млн. дол на рік Площею У представлені збільшені витрати потре-бителей на цукор, який був би куплений за більш висо-кою ціною. Вони рівні 262,68 млн. дол на рік (1,2 дол хх 218,9). При новою, вищою ціною потребленіесахара впало б на 1,1 млн. ц. Оскільки до увеліченіяцени споживачі мали надлишок по цукру, то скор-щення споживання укладає в собі другу втрату, ве-личина якої вимірюється площею С Середній ізлі-шек, який міг би бути отриманий з цього цукру, со-ставлять 0,6 дол в розрахунку на центнер (1Д дол / 2), аплощадь С дорівнює 0,66 млн. дол (0,6 х 1,1) (якщо кріваяспроса на цукор була б більш еластичною, то площа збулася б більше щодо площі В). Сума площ В і С, рівна 263,34 млн. дол,-це сукупна величина втрат споживчого з-лишку і, отже, міра збитку, який був би 1 Загальні наслідки введення тарифів розглядаються в гл. 37. Ких тарифів. Внаслідок цих витрат для споживачам-лий, а також внаслідок інших причин Рада (COWPS) виступив проти пропонованого збільшення тарифу. Примітка. Більш докладно про це CMJ Thomas M. Leonard, Domestic Sugar Producers and International Competition, в J.CMiller IH і B.Yandle, editors, Benefit-Cost Analyses of SocialRegulation, Washington, DC, American Enterpise Institute, 1979. 218,9 220,0 Обсяг попиту, млн. центнерів на рік РІС. 6O-1. Витрати у зв'язку із збільшенням ціни сахара.Прі діючої ринкової піні у розмірі 12 дол загальна ве-личина споживчого надлишку задається сумою площ А, В і С Якщо ціна зростає до 13,2 дол, то сукупний ізлі-шек падає до розміру площі А Підвищення ціни, таким об-разом, зменшує споживчий надлишок на величину, рав-ву сумі площ BnQ це зміна величини ізлішкадает грошову міру витрат у зв'язку з підвищенням ціни. Ри. Для зручності крива попиту має сходинки, але це не суттєво. Припустимо, що ценагамбургеров P дорівнює 1 дол Ось ключове результатізлішек споживача дорівнює площі затененнойобласті під кривою попиту і вище лінії ціни PP.Покажем, що ця площа відповідає різниці (вдолларах) між максимальною сумою, которуюФред був би готовий заплатити за чотири гамбургерас'едаемих їм щотижня , і сумою, которуюон дійсно платить за них. Перший крок докази полягає в установле-ванні того, що крива попиту Фреда показує максимальну суму, яку він був би готовплатіть за кожен з'їдаються гамбургер; такимобразом, можна представити її як предельнуюстоімость кожного додаткового с'еденногогамбургера в грошовому вираженні. Зауважте, по-перше, що якби ціна була вище P1, то Фредне пред'являв би попит на гамбургери вообще.Когда ціна падає до P1, він купує один Гамбура-гер, так що він готовий платити рівно P1 за первийгамбургер у відповідності зі своїм попитом Ана-логічно той факт, що Фред пред'являє попит Навторой гамбургер, коли ціна падає до P2, покази- Глава. 6: Споживче поведінка і ринковий попит 109 кість, що цінність другого гамбургера для негоравна P2. Однак хоча Фред готовий платити до P1 за первийгамбургер щотижня, фактично він платіттолько P. Таким чином, він отримує надлишок у раз-мірі (P1 - P) від першого гамбургера, різницю междуею цінністю для себе і його ціною. Це показанокак затінена площа А Аналогічно він получаетізлішек в розмірі (P2 - P) від другого гамбургера, величина якого відповідає затіненій площа-ді В. Продовжуючи у тому ж дусі для третього і чет-верте гамбургерів, ми можемо прийти до висновку, що вся затінена площа на рис. 6-5 представля-ет собою виражену в доларах величину споживчий надлишку Фреда. Поняття надлишку споживача можна вико-ти, щоб висловити зміни ціни в доларах (вденежной формі). Припустимо, цей надлишок со-ставлять 10 дол на тиждень. Це означає, що Фредбил би готовий заплатити до 10 дол за право купітьгамбургери за ціною P, замість того щоб отказатьсяот них повністю. Тепер розглянемо два альтернативних зміни, які погіршують сітуаціюдля Фреда. По-перше, припустимо, що ціна гам-бургерів зростає до P2 і надлишок Фреда знижуючи-ється на 4 дол - до 6 дол на тиждень. По-друге, припустимо, що замість підвищення ціни вироб-водій просить Фреда заплатити 4 дол за карточ-ку, яка давала б йому право купувати Гамбурзі-ри за низькою ціною P. Фред мав би в точності тотже надлишок (і в точності ту ж корисність) в обо-їх випадках. Таким чином, він був би готовий переплатіть4 дол, щоб перешкодити збільшенню ценидо P2. Витрати, зумовлені зростанням ціни до P2, складають для Фреда 4 дол на тиждень - іменноету максимальну суму він був би готовий запла-тити, щоб запобігти підвищенню ціни. Застрашенням, падіння споживчого надлишку Фредавследствіе зростання ціни дає грошову міру (долла-ровий еквівалент) його витрат, обусловленнихданним збільшенням ціни. Про Зменшення надлишку споживача слідом-ствие зростання ціни дорівнює максимальній сумі, яку споживач був би готовий заплатити, щоб перешкодити зростанню ціни; збільшен-ня надлишку для споживача внаслідок зни-ження ціни дорівнює максимальній сумі, ко торую споживач був би готовий заплатити, щоб викликати зниження ціни. Зміна величини споживчого надлишку, обумовлене зміною ціни, дає грошовий (виражений у доларах) показник вигод чи по-терь споживача в результаті зміни цени15. Вікно 6-2 містить приклад використання етогопоказателя для оцінки пропонованого зміни вфедеральной політиці, яка призвела б до ростуцени цукру. У даному прикладі для розрахунку зраді-ний у величині надлишку використовується риночнаякрівая попиту. Так як ринкові криві спросаполучаются шляхом складання по горизонталі інді-Індивідуальних кривих попиту (см рис 6-1), то це да-ет і сумарну величину вигод чи втрат в де-ніжному вираженні, отриману всіма покупця-ми в результаті зміни ціни. Одна з проблемданного підходу полягає в тому, що він уравніваетвсех споживачів (тобто не зважує потребітелейпо величиною їх доходу). Скорочення на 1 дол з-лишку мільярдера оцінюється точно так само, каксокращеніе на 1 дол надлишку бідної сім'ї. Единий спосіб розібратися з цією проблемою за-лягає у безпосередній роботі з крівиміспроса окремих споживачів або груп потреби-телей. | У гол. 3 ми стверджували, що власна ціна то-вару, ціни інших товарів, споживчі доходиі смаки - все це впливає на обсяг попиту. У дан-ної главі ми побудували економічну модель по-споживчих поведінки, яка показує, каквзаімодействіе цих факторів впливає на расходи.Двігаясь від простого перерахування впливають наспрос факторів до моделі, ми опинилися в состояніівскрить фундаментальні зв'язки між зміни-ми ціни і змінами доходу: всі зміни це-ни мають наслідком ефекти доходу, і від дії цих змін на споживачів може битьоценено в доларах при використанні концепцііпотребітельского надлишку. Ми починаємо в слідую-щей чолі заглиблюватися в сферу ринкового про-позиції. Нанта завдання - зрозуміти, як в результаті взаемодії факторів, перерахованих при обгово-ванні поведінки виробників в гол. 3, определяетсяоб'ем пропозиції. Граничний аналіз, використовуючи-мий тут для вирішення проблеми максімізацііполезності, виявиться настільки ж корисним і для ре-ня зазначеної вище завдання. 15 З поглиблених курсів можна дізнатися, що цей показник (ізмененіевелічіни споживчого надлишку) дає лише наближене значен-ня, хоча виявляється дуже корисним Лая практичних цілей. |
||
| « Попередня | Наступна » | |
|
|
||
Інформація, релевантна " 5. Надлишок споживача " |
||
|
||