Головна
Економіка
Мікроекономіка / Історія економіки / Податки та оподаткування / Підприємництво. Бізнес / Економіка країн / Макроекономіка / Загальні роботи / Теорія економіки / Аналіз
ГоловнаЕкономікаЕкономіка країн → 
« Попередня Наступна »
Л.М. Горбач, О.В. Плотніков. Міжнародні економічні відносини: Підручник, 2005 - перейти к содержанию учебника

2.3.3. Суть і значення міжнародного кредиту

Міжнародний кредит - це рух позичкового капіталу у сфері міжнародних економічних відносин, який пов'язаний з наданням валютних і товарних ресурсів на умовах поверненості, терміновості і сплати відсотків. Розмір кредиту та умови його надання фіксуються в кредитній угоді (договорі) між кредитором і позичальником.
Кредиторами і позичальниками виступають приватні підприємства (банки, фірми), державні заклади, уряди, міжнародні та регіональні
валютно-кредитні і фінансові організації, а також юридичні та фізичні особи.
Терміни надання міжнародного кредиту залежать від таких факторів:
- цільового призначення кредиту;
- співвідношення попиту і пропозиції аналогічних кредитів;
- розміру контракту;
- національного законодавства;
- традиційної політики кредитування;
- міждержавних угод.
Міжнародний кредит базується на таких принципах: поверненість, терміновість (яка забезпечує повернення кредиту у встановлені кредитною угодою терміни), платність, матеріальна забезпеченість (проявляється в гарантії його погашення), цільовий характер (визначення конкретних об'єктів позики).
Виділяють такі функції міжнародного кредиту:
- забезпечення перерозподілу фінансових та матеріальних ресурсівміж країнами;
- посилення процесу нагромадження в рамках усього світовогогосподарства та забезпечення диференційованого руху тимчасововільних грошових коштів одних країн на фінансування капіталовкладень в інших;
- прискорення процесу реалізації у світовому масштабі та сприяння інтернаціоналізації виробництва процесу розширеного відтворення;
- економія витрат обігу в сфері міжнародних розрахунків шляхомзаміни дійсних грошей (золота, срібла) кредитними, тобто заміни готівкового валютного обороту міжнародними кредитними операціями.
У сучасних умовах міжнародний кредит виконує функцію регулювання економіки, а також стимулює експорт товарів та послуг, створює сприятливі умови для розширення приватних іноземних інвестицій.
Міжнародний кредит бере участь у кругообороті капіталу на всіх його стадіях: при перетворенні грошового капіталу у виробничий шляхом придбання імпортного обладнання, сировини, палива; у процесі виробництва у формі кредитування під незавершене виробництво; при реалізації товарів на світових ринках.
Джерелами міжнародного кредиту служать: тимчасово вивільнена у процесі кругообігу частина капіталу підприємства в грошовій формі;
грошові нагромадження держави і приватного сектора, які мобілізуються банками.
У сучасній практиці міжнародний кредит за термінами поділяється на короткостроковий (до І року), середньостроковий (від 1 до 5 років), довгостроковий (понад 5 років).
За способом забезпечення кредити поділяються на забезпечені і незабезпечені (бланкові). Забезпечені кредити - формою їх забезпечення виступають товари, акредитиви, виставлені на користь експортерів, акцептовані імпортерами тратти чи векселі, гарантовані третіми особами, гарантії промислових і торговельних компаній, банків і т.д. Бланкові кредити не мають забезпечення і надаються під зобов'язання імпортера погасити кредит або у визначений термін, або при настанні певних умов.
Бланкові кредити надаються переважно клієнтам, які мають тривалі ділові відносини з банком і мають високу платоспроможність. Відсоток за бланковим кредитом диференційований. За формою кредити поділяються на валютні і товарні.
За об'єктами кредитування міжнародні кредити поділяються на комерційні й фінансові (безприбуткові). Комерційний кредит - первинна форма кредиту, що називається також фірмовим кредитом - позика, яка надається підприємством (фірмою), як правило, експортером однієї країни імпортеру іншої країни у вигляді відстрочки платежу за продані товари. Позикова операція пов'язана з купівлею-продажем товару, а рух позикового капіталу - з рухом товарного капіталу. Комерційний кредит використовується в міжнародній торгівлі, але має обмежене використання при взаємних поставках інвестиційних товарів, призначених для модернізації, реконструкції, оновлення технологічної структури виробництва. Фінансовий кредит - надання коштів у грошово-валютній формі. Однією з форм фінансових кредитів є облігаційні позики, які розміщуються іноземними позичальниками на міжнародному і національному ринках позичкового капіталу за допомогою банків. Фінансові кредити можуть надаватися у валютах країни-кре-дитора і країни-боржника, а також у третіх валютах чи в декількох валютах, якщо позика розташовується одночасно в декількох країнах.
Залежно від того, хто є кредитором, розрізняють приватні кредити, урядові, змішані, кредити міжнародних і регіональних валютно-кредитних організацій. Приватні кредити - матеріально-грошові засоби, які надаються приватними фірмами і банками та поділяються відповідно на фірмові і банківські. Урядові кредити (міжурядові, державні позики) надаються урядовими кредитними закладами. Урядові кредити
надаються на більш пільгових умовах, ніж приватні, зокрема, вони можуть бути безпроцентними, на термін у декілька десятків років, з пільговим періодом перед початком. Участь державного капіталу дозволяє знизити вартість кредитування та продовжити його термін. Кредити міжнародних і регіональних валютно-кредитних організацій надаються переважно Міжнародним валютним фондом, структурами Світового банку, ЄБРР, регіональними банками розвитку та іншими кредитно-фінансовими інституціями.
Важливе значення мають валютно-фінансові і платіжні умови міжнародного кредиту: валюта кредиту і валюта платежу, сума, термін, умови використання і погашення, вартість, вид забезпечення, методи страхування ризиків. Валютою міжнародних кредитів можуть бути національні грошові одиниці, евровалюта (з кінця 50-х років), міжнародні розрахункові одиниці. Валюта платежу може не співпадати з валютою кредиту.
Важливою сучасною формою міжнародного кредиту є лізинг. Лізинг (від англ. tolease - наймати, брати в оренду) - договір на право користування обладнанням і майном на основі орендних відносин. У1952 р. компанія "Юнайтед Стейтс Лізинг корпорейшн" організувала перше спеціальне лізингове товариство і з цього часу лізингові операції набувають широкого застосування у міжнародному обороті. Лізинговий кредит - стосунки між юридичними особами, що виникають внаслідок оренди майна і супроводжуються укладанням лізингової угоди.

Найпоширенішою формою лізингу є фінансовий лізинг, який характеризується середньо- і довгостроковим характером договорів, у процесі реалізації яких здійснюється амортизація повної і часткової вартості майна. Важливою рисою є неможливість розірвання договору протягом основного строку оренди, тобто терміну, необхідного для відшкодування витрат лізингової фірми.
Розрізняють внутрішній і міжнародний лізинг. Зовнішній (міжнародний) лізинг регулюється "Конвенцією про міжнародний фінансовий лізинг", прийнятій у 1988 р. в Оттаві на Міжнародній конференції З питань лізингу і факторингу. Угода, за якою орендодавець купує майно в національної фірми, а потім надає його в оренду за кордоном, має назву експортного лізингу. У разі закупівлі обладнання в іноземній фірмі і надання його вітчизняному орендареві угода називається імпортним лізингом.
Ще однією формою міжнародного кредиту є факторингові операції (під англ. factoring - факторингові операції) - придбання спеціалізо-
ваною фінансовою компанією грошових вимог експортера до імпортера та їх інкасація. У сферу діяльності факторинга входить лізинг-орен-да унікального промислового обладнання. У світовій практиці спеціальні фактор-компанії пропонують своїм клієнтам повний комплекс факторингових послуг - від обліку і контролю за платежами і поставками до прямого фінансування поставок, при цьому договір факторингу автономний і не залежить від договору купівлі-продажу.
Міжнародний кредит передбачає здійснення форфейтингу (від англ. forfeit - штраф, неустойка) - кредитування зовнішньоекономічних операцій у формі купівлі комерційним банком в експортера векселів, акцептованих імпортером.
Потрібно відмітити, що форфейтингу притаманна будь-яка форма розрахунків, проте перевага надається вексельній, яка здійснюється у формі продажу векселів. Експортер, продаючи товар, отримує вексель, у якому покупець зобов'язується платити його в указаний термін. Для прискорення перетворення векселя у готівку, він продає вексель, виключаючи ризик неплатежу, і звільняє свій баланс від цієї частини дебіторської заборгованості. Покупцем векселя чи форфейтером є банк або спеціалізована форфейтингова компанія, яка його купує з певним дисконтом, тобто скидкою. Форфейтер приймає вексель і несе за нього певну фінансову відповідальність. Рівень дисконту залежить від ризику неплатежу за векселем, ставки відсотка за банківськими кредитами, виду валюти, в якій здійснюється розрахунки і т.п.
Форфейтування як метод рефінансування комерційного кредиту має для експорту такі переваги: спрощення балансу співвідношення можливих зобов'язань, поліпшення ліквідності, зменшення ймовірності втрат, відсутність ризиків, пов'язаних із коливанням процентних ставок, курсовим коливанням валют, зміною фінансового стану боржника, діяльністю кредитних органів.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Информация, релевантная "2.3.3. Суть і значення міжнародного кредиту"
  1. Л.М. Горбач, О.В. Плотніков. Міжнародні економічні відносини: Підручник, 2005

  2. 2.1. Міжнародна торгівля
    2.1. Міжнародна
  3. Розділ IV Міжнародний бізнес
    Розділ IV Міжнародний
  4. Розділ V. Міжнародне економічне співробітництво та ООН
    Розділ V. Міжнародне економічне співробітництво та
  5. Розділ III Міжнародна економічна інтеграція
    Розділ III Міжнародна економічна
  6. Розділ II Основні форми міжнародних економічних відносин
    міжнародних економічних
  7. Розділ І Сутність, середовище і розвиток теорії міжнародних економічних відносин
    міжнародних економічних
  8. 2.3.4. Форми міжнародних розрахунків
    суть і значення міжнародного кредиту. 13. Які існують форми міжнародних розрахунків? 14. У чому полягає різниця експортноорієнтованої стратегії індустріалізації від
  9. 5.3. Спеціальні установи при ООН
    значення пріоритетів у роботі. Наданий час проведено 10 конференцій ЮНКТАД. У період між конференціями щорічно скликається Рада з торгівлі і розвитку, яка також є керівним органом ЮНКТАД. До складу Ради, відкритої для всіх членів Конференції, нині входить 144 країни. Рада має декілька допоміжних органів - функціональних комісій. Вона також відповідає за забезпечення роботи Комісії з питань науки
  10. Глава 17. Капитал
    суть и значение капитала проявили представители всех крупнейших школ и направлений экономической науки. Это видно даже из названия многих трудов. Упомянем, в частности, «Капитал» К. Маркса, «Капитал и прибыль» Е. Бем-Баверка, «Природу капитала и прибыли» И. Фишера «Стоимость и капитал» Дж.
© 2014-2022  epi.cc.ua