| Головна |
| « Попередня | Наступна » | |
17.2. Вимірювання результатів економічної діяльності. Основні макроекономічні показники. Номінальні і реальні показники |
||
|
Найбільш важливими показниками, що відображають різні сторони відтворювальних процесів в економіці країни, є наступні. 1. ВНП (валовий національний продукт). 2. ВВП (валовий внутрішній продукт). 3. ЧНП (чистий національний продукт). 4. НД (національний дохід). 5. ЛД (особистий доход). 6. РД (наявний дохід). 7. ЧЕБ (чистий економічний добробут). Сучасна методика ведення національних рахунків розроблена спільно ООН, МВФ, Світовим банком, ОЕСР і Євростатом. Система національних рахунків (СНР) являє собою записану у формі бухгалтерських рахунків систему показників, кожен з яких найбільш пристосований для вивчення певних сторін відтворення. Вся система в цілому, по-перше, описує основні зв'язки, що існують в макроекономіці, по-друге, дозволяє здійснювати міжнародні порівняння показників для всіх країн, що користуються СНС. У сучасній системі національних рахунків (1993 р.) основним узагальнюючим показником, за допомогою якого оцінюється функціонування економіки за певний період, вважається ВВП (GDP). ВВП - це ринкова вартість кінцевих товарів і послуг, вироблених в економіці за певний період часу. Під кінцевою продукцією розуміється сукупність товарів і послуг, що використовуються для кінцевого особистого або продуктивного споживання, а не для переробки чи перепродажу. При розгляді цього показника слід звернути увагу на наступні моменти: По-перше, ВВП - це вартісний показник, так як номенклатура товарів і послуг включає в себе безліч найменувань, тому неможливо його натурально-речовий вираз. По-друге, до його складу включається тільки поточне виробництво товарів і послуг, отже, перепродаж всього того, що було вироблено раніше, на входить до складу ВВП. По-третє, у складі ВВП враховуються тільки кінцеві товари і послуги. Це означає, що із загальної ринкової вартості вироблених товарів і послуг потрібно виключити проміжну продукцію, тобто сировину, матеріали, напівфабрикати, які підлягають подальшій переробці для виробництва кінцевих товарів і послуг. Виробництво багатьох товарів проходить кілька етапів переробки від сировини до готової продукції. Якщо підсумувати вартість продукції на кожному етапі переробки, то входить в її склад вартість сировини, матеріалів, напівфабрикатів буде врахована багаторазово. Виняток вартості проміжної продукції дозволяє уникнути подвійного рахунку. По-четверте, у складі ВВП ніколи не враховуються фінансові угоди, здійснені в аналізований період часу. До фінансових операцій відносяться: 1) угоди з цінними паперами, 2) державні трансфертні платежі, 3) приватні трансфертні платежі. Трансферні платежі - це виплати держави або приватних осіб, не пов'язані з виробництвом товарів і послуг у конкретному аналізованому періоді (пенсії, стипендії, допомоги). ВВП може бути розрахований трьома методами. 1. Метод потоку витрат (метод кінцевого використання). При використанні цього методу підсумовуються витрати всіх економічних агентів на придбання створеного кінцевого продукту. Інакше кажучи, це сукупний попит на вироблений кінцевий продукт, що включає особисті споживчі витрати (С), валові приватні інвестиції (I), державні закупівлі товарів і послуг (G) і чистий експорт (Xn). ВВП=C + I + G + Xn (17.1) Особисті споживчі витрати включають в себе витрати домашніх господарств на товари поточного споживання, послуги, товари тривалого користування, за винятком витрат на придбання житла. Валові приватні внутрішні інвестиції - це витрати фірм на придбання нових виробничих будівель і споруд, обладнання; інвестиції в житлове будівництво; інвестиції в запаси. Вся сума валових приватних інвестицій може бути розділена на дві частини: амортизації (компенсація спожитого капіталу для забезпечення виробництва в колишніх масштабах) і чисті приватні інвестиції, тобто капіталовкладення, спрямовані на розвиток виробництва. Чистий експорт - це різниця між експортом та імпортом. При підрахунку ВВП необхідно врахувати всі витрати, пов'язані з придбанням кінцевих товарів і послуг, вироблених на території країни, в тому числі і витрати іноземців, тобто вартість експорту. Одночасно необхідно виключити покупки економічними агентами тих товарів і послуг, які були вироблені за кордоном. 2. Метод потоку доходів (розподільчий метод). Підсумовуються входять до ціни будь-якого товару факторні доходи - заробітна плата, рента, прибуток, відсоток, а також два компоненти, які не є доходами, але входять в ціну будь-якого товару: амортизаційні відрахування і чисті непрямі податки на бізнес (податки мінус субсидії). 3. Виробничий метод, або метод доданої вартості. Підсумовується вартість, додана на кожній стадії виробництва кінцевого продукту. Додана вартість фірми дорівнює вартості виробленої продукції за вирахуванням вартості придбаної фірмою проміжної продукції, що є результатом діяльності інших економічних суб'єктів. Використання різних методів обчислення ВНП необхідно для аналізу різних аспектів економічного розвитку. Виробничий метод дає можливість проаналізувати структуру економіки та внесок різних галузей у виробництво. Використання методу потоку витрат дозволяє проаналізувати співвідношення різних секторів економіки, а використання методу потоку доходів оцінити внесок у виробництво різних факторів виробництва. Крім цього використання одночасно двох методів: потоку витрат і доходів дозволяє оцінити стан економіки навіть за наявності даних тільки за один період (рік). Для цього зіставляють валові приватні інвестиції і розмір амортизаційних фондів. Якщо валові приватні інвестиції більше суми амортизаційних відрахувань, то в економіці не тільки повністю компенсується спожитий капітал, але й відбувається розширення виробництва, тобто здійснюються чисті приватні інвестиції. Якщо ці показники рівні, то економіка перебуває в стані стагнації, реальні обсяги виробництва не зростають і не скорочуються. Якщо валові приватні інвестиції менше амортизаційних відрахувань, то економіка в кризі, тому що не компенсують навіть спожитий капітал. До ВВП близький показник ВНП. Він відображає сумарне виробництво кінцевої продукції, виробленої всіма суб'єктами національної економіки за певний період, отже, він включає в себе виробництво товарів і послуг, здійснюване резидентами за кордоном, але не враховує виробництво, здійснюване нерезидентами (іноземними громадянами) на території країни. ВНП=ВВП + чисті платежі за кордону (17.2) Чисті платежі за кордону визначаються як різниця між сумарними надходженнями доходів за кордону і сумою доходів нерезидентів в даній країні. Недоліками і ВНП, і ВВП з точки зору оцінки ефективності економіки в аналізований період є те, що окрім новоствореної вартості до їх складу входить споживання раніше створених кінцевих продуктів у вигляді амортизаційних відрахувань. Щоб позбутися цього недоліку, вводиться показник ЧНП. ЧНП=ВНП - Амортизація (17.3) Але і в ЧНП включається складова частина, яка не є результатом виробництва, це - непрямі податки на бізнес. Якщо від ЧНП відняти непрямі податки на бізнес, то отримаємо національний дохід, який є новоствореною вартістю. Якщо спиратися на найпростішу схему кругових потоків, то весь НД повинен надходити в розпорядження домашніх господарств: Однак у реальному змішаній економіці в процес розподілу і перерозподілу національного доходу втручаються держава і фірми. ЛД=НД - податок на прибуток; - відрахування на соціальне страхування; - нерозподілений прибуток; + трансферти. (17.4) РД=ЛД - індивідуальні податки. (17.5) ЛД - це та сума доходів, які надходять у розпорядження домашніх господарств до сплати індивідуальних доходів. РД - дохід за вирахуванням особистих податків та інших платежів уряду. Деякі економісти вважають, що вище перераховані показники не можуть достатньо точно відобразити зміну рівня та якості життя, оскільки вони не враховують таких явищ і процесів, як: 1) наявність тіньової економіки, 2) зміна стану навколишнього середовища в результаті розширення обсягів виробництва; 3) нетоварну, але продуктивну діяльність домашніх господарств; 4) зміна якості товарів і послуг; 5) зміна структури розподілу часу на робочий і вільний. Для обліку цих моментів запропоновано ввести показник чистого економічного добробуту. ЧЕБ - це ВНП, скоригований на грошову оцінку всіх вище перерахованих явищ. Проблема підрахунку цього показника полягає в тому, що грошова оцінка задоволена приблизна, так як здійснюється головним чином на базі експертних оцінок при відсутності точних методик обчислення. Для оцінки динаміки економічного розвитку здійснюється зіставлення перерахованих вище показників за різні періоди часу, але при цьому необхідно враховувати, що оскільки всі ці показники визначаються лише у вартісному вираженні, на їх динаміку впливає не тільки зміна реальних обсягів виробництва, а й зміни рівня цін. Тому перед здійсненням зіставлень показники наводяться до цін одного періоду, обраного за базу. Реальний ВНП (ВВП) визначається як відношення номінального до дефлятора або інфлятора ВНП: номінальний ВНП реальний ВНП=--- --- (17.6) дефлятор (инфлятор) ВНП В якості дефлятора (інфлятора) використовується індекс цін, який розраховується як відношення вартості товарів і послуг в аналізованому періоді до вартості того ж набору в базовому (передує) періоді. Набори товарів і послуг визначаються залежно від мети дослідження. Індекс цін може розраховуватися як для незмінного набору товарів (індекс Ласпейреса PL), так і для мінливого набору товарів (індекс Пааше Pp). Обидва індексу призначені для вимірювання вартості життя, тобто витрат на підтримку певного життєвого рівня. Коли відбувається зміна цін різних товарів на різні величини, тобто ціни ростуть або знижуються нерівномірно, переважно використовувати індекс Ласпейерса. N n PL=? Pi1 x Qi0 /? Pi0 x Qi0. (17.7) i=1 i=Однак він не враховує заміну в споживанні одних товарів іншими. Індекс Пааше, навпаки, враховує можливість взаємного заміщення товарів при нерівномірному зміні цін, коли споживач відмовляється від одного більш товару, що подорожчав на користь іншого, менш подорожчав, але він меншою мірою враховує наслідки для споживача зміни ціни конкретних товарів. Наприклад, при заміні в споживанні подорожчав м'яса більш дешевими продуктами харчування індекс не відобразить цього підвищення ціни м'яса повною мірою, оскільки його споживання істотно знизиться. N n Pp=? Pi1 x Qi1 /? Pi0 x Qi1. (17.8) i=1 i=На практиці індекс Ласпейреса використовується як індекс споживчих цін, а індекс Пааше - в якості дефлятора ВВП (ВНП). Для економічно розвинених країн відмінність між значеннями цих індексів незначно, для країн ж з перехідною економікою він може бути досить істотним. |
||
| « Попередня | Наступна » | |
|
|
||
Інформація, релевантна " 17.2. Вимірювання результатів економічної діяльності. Основні макроекономічні показники. Номінальні і реальні показники " |
||
|
||