Головна
ГоловнаЕкономікаМікроекономіка → 
« Попередня Наступна »
В.М. Гальперін, С.М. Ігнатьєв, В.І. Моргунов. МІКРОЕКОНОМІКА, 1999 - перейти до змісту підручника

Глава 8. Витрати. (Вартість виробництва)


Цю главу нам доведеться почати з дослідження тих перетворень, які відбулися з термінами «цінність» і «вартість» у російській економічній літературі XX в. Ми почнемо його порівнянням змістів книги III роботи Дж. С. Мілля «Основи політичної економії» у перекладах 1896 і 1980 рр..:
  1896
Переклад Е. І. Остроградській
під редакцією
Є. І. Остроградського
1980
Переклад А. А. Калініна і Р. І. Столпер,
загальна редакція
А. Г. Малейковского
Глава I Цінність Про вартість
Глава II Про попиті і пропозиції
і їх відношенні до цінності
Про ставлення попиту та пропозиції
до вартості
Глава III Вартість виробництва
і її ставлення до цінності
Про співвідношення між
витратами виробництва і вартістю
Глава IV Остаточний аналіз
вартості виробництва
Остаточний аналіз
витрат виробництва


Відволікаючись від відмінностей у граматичних конструкціях заголовків, звернемо увагу на заміну у виданні 1980 терміна «цінність» терміном «вартість» і обумовлену цим заміну терміну «вартість виробництва» терміном «витрати виробництва».
Якщо в основних західноєвропейських мовах (англійською, німецькою, французькою) слова, що позначають ціну (price, Preis, prix) і цінність (value, Wert, valeur), мають різне походження, то в російській мові вони однокореневі.
Це стало однією з причин (хоча й не головною) того, що у виданих в ХГХ-початку XX в. перекладах західноєвропейських економістів англійське «value», німецьке «Wert», французьке «valeur» завжди переводилися як «цінність» і ніколи як «вартість». Останній термін використовувався для передачі англійського «cost» або німецького «Kosten». У цих же значеннях використовувалися слова «цінність» і «вартість» в оригінальній російській літературі.
Розрив з більш ніж віковою традицією стався лише в 30-х рр.., Коли в підготовлених ІМЕЛ перекладах творів Маркса і Енгельса термін «цінність» був замінений терміном «вартість». [1] Нова норма стала обов'язковою для радянських економістів, у відповідність з нею були наведені й нові переклади А. Сміта, Д. Рікардо, Дж. С. Мілля.
Характерно, що новація торкнулася лише економічної цінності, для всіх інших цінностей (моральних, культурних, наукових) термін «цінність» зберіг своє колишнє значення. Це показує, що дійсною метою новації було прагнення влади забезпечити безумовне, на рівні імпринтингу (від англ. To imprint - запам'ятовувати), сприйняття імпліцитно присутнього в слові «вартість» витратного, трудового змісту.
Одна новація зробила неминучою іншу. Використання терміну «вартість» у значенні «цінність» спричинило заміну терміну «вартість виробництва» терміном «витрати виробництва» або просто «витрати». У той же час в економіко-математичній літературі (В.В. Новожилов, В.Н. Богачов, Ю.В. Сухотин та ін) поняття вартості виробництва звичайно передавалося терміном «витрати».
Сліди традиційного поняття вартості виробництва збереглися лише в терміні «собівартість», що представляє кальку з німецької «Selbstkosten».
Зараз, коли термін «цінність» щодо економічної цінності практично відновлено, слід було б, як ми вважаємо, відновити і вживання терміну «вартість виробництва» в його традиційному значенні. Передачу англійського «cost» терміном «витрати виробництва» в нещодавно виданих перекладах американських курсів мікроекономіки [2] ми вважаємо невдалою.
У той же час, усвідомлюючи, що зміна вже прийнятої термінології - процес складний, що вимагає певної координації зусиллі, ми зберегли в даному підручнику, в тому числі і в цій главі, термін «витрати», обмежившись винесенням слів «вартість виробництва» в назву глави.
ПРИМІТКИ
[1] Див, наприклад: Гребенников П. І. Структура суспільних витрат праці та планове ціноутворення. Л., 1984. С. 89-98; Певзнер Я. А. Дискусійні питання політичної економії. М., 1987. С. 56-59. Про використання терміна «вартість» в дореволюційній марксистській літературі див.: Туган-Барановський М. І. Основи політичної економії. Пг., 1917. С. 62-64.
[2] Піндайк Р., Рубінфельд Д. Мікроекономіка. М., 1992; Хайман Д. Н. Сучасна мікроекономіка: аналіз і застосування. М., 1992; Долан Е. Дж., Ліндсей Д. Е. Ринок: Мікроекономічна модель. СПб., 1992.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна " Глава 8. Витрати. (Вартість виробництва) "
  1. Відповіді до тестів
    Глава 1 № тесту відповідь 1 а, г, д 2 г 3 б, г 4 г 5 а, б, г, д 6 г, б, в, а, д 7 в, д 8 в 9 г 10 б, в 11 в 12 г Глава 2 № тіста; відповідь 1; в 2; а 3, б 4 ; г 5; г 6; а 7; а Глава 3 № тіста; відповідь 1; а, в 2; г 3; в 4, б 5; г 6, б 7; а 8; в 9; а, в, г 10; а, б, в, г 11, б 12, б, в 13; а 14; а, б 15, б 16; в Глава 4 № тіста;
  2. Джерела РСС і додаткової вартості
    витрат тут ні при чому, оскільки витрати всіх факторів виробництва компен-сіруются відповідною часткою індивідуальної вартості суб'єкта, але не РСС. З іншого боку, можна здійснити великі витрати чинників виробництва і не отримати, між тим, позитивного значення РСС і додаткової вартості, якщо споживча цінність товару пцч.т НЕ буде оцінена покупцями досить
  3. Вимірювання ефективності виробництва і споживання благ
    витрати одного або всіх факторів з отриманої вигодою (благом). Вже звідси ясно, що показників ефективності виробництв може бути багато. Так, вимірюють продуктивність праці (ділячи вартість всієї виробленої продукції на чисельність працівників або на вартість витрат праці), матеріаломісткість (ділячи вартість витрачених природних ресурсів, у тому числі минулих первинну переробку -
  4. Ефективність на мікро-і макрорівні
    витрати, які вона понесла при виробництві блага, а покупець зазвичай співвідносить купується ним благо з ринковою вартістю тих благ, від яких йому доводиться відмовлятися, щоб отримати бажане благо. Однак при цьому обидва не враховують ті витрати, які несе все суспільство, але які не завжди входять у витрати фірми на виробництво блага і відповідно в його ринкову вартість. Якщо,
  5. Напрями експлуатації
    витрат, тому експлуатація пов'язана з присвоєнням тільки додаткової вартості. В принципі, всі суб'єкти виробничого процесу за певних умов-ях можуть виступити як експлуататорів. Однак на практиці найбільшими віз-можностями по цій частині в силу «окремішність» свого становища володіє засновник-капіталіст. Згідно синтетичної концепції, всі фактори виробництва (і їх
  6. Глава 4 Класична школа: теорія вартості та розподілу?
    вартості та розподілу
  7. Числовий приклад
    витрат фактора виробництва прибавоч-ная вар-тість вар-тість власника договір-ная ціна засновницька вартість ринкової ная ціна Фундація 200 - 200?? Капітал підприємства 500 - 500?? «Земля» підприємства 100 - 100?? Праця 350425425?? Орендований капітал 150 175 175?? Орендована «земля» 45 48 48?? Сума 1345-1448 1740 292 Під капіталом і «землею»
  8. Теорія відтворення
    витрати постійного капіталу, відповідні затратам засобів виробництва, витраченим при виробництві дат товару (у Сміта це гіпотетична четверта складова частина до відкинута ним при розгляді структури ціни як суми доходів); v - витрати змінного капіталу, відповідні затратам на заробітну плату робітників (прямий еквівалент заробітної плати у формулі Сміта); т -
  9. Теорія відтворення
    витрати постійного капіталу, відповідні затратам засобів виробництва, витраченим при виробництві даного товару (у Сміта це гіпотетична четверта складова частина ціни, відкинута ним при розгляді структури ціни як суми доходів); v - витрати змінного капіталу, відповідні затратам на заробітну плату робітників (прямий еквівалент заробітної плати у формулі Сміта); т -
  10. Джерела вартості в синтетичної концепції
    витрат факторів виробництва. Якщо підходити до справи формально, то, слідуючи методологічним принципом виявлення дже-ників вартості, сформульованому в попередньому абзаці, джерелами вартості в синтетичної концепції ми зобов'язані визнати здатність індивіда до суб'єктивній оцінці цінності блага (це? джерело цінності товару) і фактори виробництва (іс-точник їх витрат). Однак для повного
  11. Глава 28.
    витратами - в інфляції-ційної економіці являє собою особливо складну задачу. Тому, в оп-ределенном сенсі, інфляція не дозволяє інвесторам розглядати найбільш прибуткові компанії на тлі їх менш успішних конкурентів, що, в свою чергу, ускладнює діяльність фінансових ринків по напрямку збережемо - ний в різні види інвестицій. Особливий вид витрат несподіваною інфляції:
  12. Споживання власника робочої сили
    витрат праці власника робочої сили (найманого робіт-ника) у розмірі договірної ціни перевищує вартість витрат. Чи не носить в такому разі по-чаї паразитичний характер споживання працівником різниці договірної ціни та вар-тості? Джерелом не тільки вартості, але і договірної ціни є власний фактор виробництва найманого працівника? працю. Компенсація його витрат являє собою процес
  13. Неможливість визначення ринкової ціни витрат факторів про-виробництва
    витрат кожного фактора виробництва цзфп, i і справедливо (!) розподілити додаткову вар-тість між власниками, тобто, відповідно з внеском кожного фактора в формую-вання ціни товару. Якби рішення цього завдання було простим, ясним і переконливим для всіх, на частку людства довелося б незмірно менше соціальних і клас-вих конфліктів, релігійних єресей, воєн і революцій.
  14. Чиста приведена вартість
    витрат на реалізацію і функціонування проекту впродовж усього циклу його життя: {foto101}, (18.7) де NPV-чиста приведена вартість (англ. net present value) ; В, - вигода (дохід) від проекту в році t; С, - витрати на проект у році t, i - ставка дисконту; n - число років циклу життя проекту. Для ілюстрації розрахунку наведемо взятий з практики Світового банку реальний іригаційний