Головна
ГоловнаЕкономікаПідприємництво. Бізнес → 
« Попередня Наступна »
В.А. Єршов. Міжнародні вантажоперевезення: довідник для імпортерів і експортерів, 2009 - перейти до змісту підручника

5.1. Висновок і виконання договору міжнародного повітряного перевезення

Відповідно до ч. 2 ст. 101 Повітряного кодексу РФ під міжнародної повітряної перевезенням розуміється повітряне перевезення, при якому пункт відправлення і пункт призначення розташовані:
- відповідно на територіях двох держав;
- на території одного держави, якщо передбачений пункт (пункти) посадки на території іншої держави.
Уніфіковане міжнародно-правове регулювання відносин, пов'язаних з повітряним перевезенням, здійснюється на основі Конвенції для уніфікації деяких правил, що стосуються міжнародних повітряних перевезень, підписаної 12 жовтня 1929 у Варшаві (Варшавська конвенція). Дана Конвенція була підписана і ратифікована Радянським Союзом, в силу чого випливають з неї зобов'язання перейшли у порядку правонаступництва до Російської Федерації.
Як свідчить п. 1 ст. 1 Варшавської конвенції, вона застосовується при всякій міжнародного перевезення людей, багажу чи товарів, здійснюється за плату за допомогою повітряного судна, а також до перевезень, здійснюваним за допомогою повітряного судна підприємством повітряних перевезень.
Міжнародної перевезенням в сенсі Варшавської конвенції є всяка перевезення, при якому місце визначення і місце призначення незалежно від того, є чи ні перерва у перевезенні або перевантаження, розташовані або на території двох держав-учасників, або на території однієї й тієї ж держави-учасника, якщо зупинка передбачена на території іншої держави, навіть якщо воно не є учасником Конвенції.
Перевезення, яке здійснене декількома послідовними повітряних перевізників, визнається що утворює з точки зору застосування Варшавської конвенції єдину перевезення, якщо воно розглядалося сторонами як одна операція незалежно від того, чи були оформлені у вигляді одного договору чи декількох договорів, і вона не втрачає свого міжнародного характеру виключно в силу того, що один або декілька договорів повинні бути виконані повністю на території однієї й тієї ж держави.
У разі комбінованих перевезень, здійснюваних частиною по повітрю і частиною яким іншим способом перевезення, положення Варшавської конвенції застосовуються лише до повітряного перевезення, якщо остання відповідає умовам ст. 1 Конвенції.
Конвенція застосовується до перевезень, що здійснюються державою або іншими публічно-правовими юридичними особами, що відповідають умовам, передбаченим у ст. 1, і не застосовується при перевезенні поштової кореспонденції і поштових посилок.
Згідно ст. 5 Варшавської конвенції кожен перевізник товарів має право вимагати від відправника складання та вручення йому документа, іменованого "повітряно-перевізний документ"; всякий відправник має право вимагати від перевізника прийняття цього документа. В якості цього документу визнається авіатранспортна накладна, форма і зміст якої повинні відповідати певним нормативним вимогам (докладніше див Додаток до цієї главі).

Відсутність, неправильність або втрата повітряно-перевізного документа, як встановлено п. 2 ст. 5 Варшавської конвенції, не впливає ні на існування, ні на дійсність договору про перевезення, який буде тим не менше підпадати під дію правил Конвенції із застереженням, встановленої у ст. 9.
Повітряно-перевізний документ складається у трьох оригінальних примірниках і вручається разом з товаром. Перший екземпляр має позначку "для перевізника"; він підписується відправником. Другий екземпляр має позначку "для одержувача"; він підписується відправником і перевізником і має слідувати з товаром. Третій примірник підписується перевізником і повертається їм вантажовідправнику після прийняття товару.
Перевізник повинен поставити свій підпис до навантаження товару на борт повітряного судна. Підпис перевізника може бути замінена штемпелем; підпис відправника може бути друкована або замінена штемпелем.
Якщо на вимогу відправника перевізник складе повітряно-перевізний документ, він розглядається, до доведення протилежного, як чинний за рахунок відправника.
Повітряно-перевізний документ повинен містити:
а) зазначення місця відправлення та місця призначення;
б) якщо місця відправлення та призначення знаходяться на території однієї й тієї ж держави-учасника, а одна чи декілька передбачених зупинок знаходяться на території іншої держави, вказівка, принаймні, однієї такої зупинки;
в) повідомлення відправника про те, що , якщо відбувається перевезення, при якому місце остаточного призначення або зупинка знаходяться не в країні відправлення, до такого перевезення можуть застосовуватися постанови Варшавської конвенції і що ця Конвенція визначає і у більшості випадків обмежує відповідальність перевізників у разі втрати або пошкодження товарів.
Варшавська конвенція не перешкоджає сторонам у випадку комбінованого перевезення включати в повітряно-перевізний документ умови, що відносяться до інших видів перевезень, за умови, що положення Конвенції будуть застосовуватися відносно повітряного перевезення.
Відповідає за правильність відомостей та оголошень, що стосуються товару, які він заносить в повітряно-перевізний документ. Відправник несе відповідальність за всякий шкоду, понесений перевізником або будь-яким іншим особою, перед якою перевізник несе відповідальність, унаслідок неправильності, неточності або неповноти відомостей або оголошень, даних відправником.
Повітряно-перевізний документ, якщо сторонами договору перевезення не встановлено зворотного, є посвідченням укладення договору, прийняття товару та узгодження умов перевезення. Дані повітряно-перевізного документа про вагу, розміри і про упаковку товару, а також про кількість місць є посвідченням, до доведення протилежного; дані про кількість, про обсяг і про стан товару є доказом проти перевізника лише остільки, оскільки їм була зроблена їх перевірка в присутності відправника із зазначенням про це в повітряно-перевізному документі або оскільки це стосується даних про зовнішній стан товару.

Відправник має право за умови виконання всіх зобов'язань, що випливають з договору перевезення, розпоряджатися товаром, або забираючи його назад з аеродрому відправлення або призначення, або зупиняючи його на шляху прямування при посадці, або даючи вказівку про видачу його на місці призначення або на шляху прямування іншій особі, ніж одержувач, зазначений в повітряно-перевізному документі, або вимагаючи його (товару) повернення на аеродром відправлення, оскільки здійснення цього права не завдає шкоди ні перевізнику, ні іншим відправникам та із зобов'язанням відшкодування випливають з цього витрат.
У тих випадках, коли неможливо виконання розпоряджень відправника, перевізник зобов'язаний негайно його про це повідомити. Якщо перевізник же узгоджується з розпорядженнями відправника, не вимагаючи пред'явлення виданого останньому примірника повітряно-перевізного документа, то тим самим він приймає на себе, із збереженням права регресу до вантажовідправника, відповідальність за шкоду, яка може бути цим заподіяно належному власнику повітряно-перевізного документа.
Право припиняється в той момент, коли виникає право одержувача. Однак якщо одержувач відмовляється від прийняття перевізного документа або товару або якщо вони не можуть бути йому вручені, то знову набуває свого права розпорядження.
За винятком випадків, зазначених вище, одержувач має право вимагати від перевізника з моменту прибуття товару на місце призначення передачі йому повітряно-перевізного документа та видачі йому товару проти сплати суми вимог і виконання умов перевезення, зазначених у повітряно-перевізному документі.
Якщо інше не буде обумовлено, перевізник зобов'язаний сповістити одержувача негайно після прибуття товару.
Якщо втрата товару визнана перевізником або якщо після закінчення семиденного терміну, рахуючи з дня, коли товар мав прибути, товар не прибуде, одержувачу дозволяється здійснювати стосовно перевізника права, що випливають з договору про перевезення.
Відправник і одержувач можуть здійснювати всі вищевказані права, надані їм Варшавською конвенцією, кожен від свого власного імені, незалежно від того, чи діє він у своїх власних інтересах або в інтересах іншої, але за умови виконання зобов'язань , що накладаються договором.
Відправник зобов'язаний надати відомості і приєднати до повітряно-перевізним документом документи, які до передачі товару одержувачу необхідні для виконання митних, міських митних або поліцейських формальностей. Відправник відповідає перед перевізником за всі збитки, які могли б проістечь від відсутності, недостатності або неправильності цих відомостей і паперів, за винятком випадків провини з боку перевізника або поставлених ним осіб. Перевізник при цьому не зобов'язаний перевіряти ці відомості та документи щодо їх точності або достатності.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна " 5.1. Висновок і виконання договору міжнародного повітряного перевезення "
  1. 3.2. Укладення договору перевезення. Накладна
    3.2. Укладення договору перевезення.
  2. 2.2. Дорожня перевезення вантажів
    Базовим міжнародно-правовим актом у сфері автомобільної (дорожньої) перевезення є Конвенція про договір міжнародного дорожнього перевезення вантажів, підписана в Женеві 19 травня 1956 (КДПВ). Російська Федерація бере участь в даній Конвенції у порядку правонаступництва СРСР. Також учасниками КДПВ є: Австрія, Білорусь, Бельгія, Болгарія, Боснія і Герцеговина, Великобританія, Угорщина,
  3. 6.1. Загальна характеристика
    Міжнародна змішана перевезення являє собою перевезення вантажів щонайменше двома різними видами транспорту на підставі договору змішаного перевезення з місця в одній країні, де вантажі надходять у відання оператора змішаного перевезення, до обумовленого місця доставки в іншій країні. Операції з вивезення та доставки вантажів, здійснювані на виконання договору перевезення тільки одним
  4. 3.11. Відповідальність за договором міжнародної залізничної перевезення
    3.11. Відповідальність за договором міжнародної залізничної
  5. 3.10. Платежі за договором міжнародної залізничної перевезення
    3.10. Платежі за договором міжнародної залізничної
  6. 18. Укладення договору про іпотеку
    Порядок укладення договору про іпотеку визначено у Федеральному законі «Про іпотеку (заставі нерухомості)» (в ред. Федеральних законів від 30.12.2004 р № 216-ФЗ). Договір про іпотеку укладається з дотриманням загальних правил Цивільного кодексу Російської Федерації про укладення договорів та положень вищезгаданого закону № В договорі про іпотеку вказується предмет іпотеки його оцінка, сутність розмір і
  7. 50. Умови поставки за міжнародними контрактами: FOB і FCA
    Існує кілька основних типів умов постачання товарів в рамках міжнародних контрактів, які визначаються згідно з міжнародними правилами тлумачення торгових термінів (Incoterms). Умови поставки FOB (free on board - «франко-борт»). Термін «франко-борт» означає, що продавець виконав постачання, коли товар перейшов через поручні судна в названому порту відвантаження. Це означає, що з
  8. 52. Умови поставки за міжнародними контрактами: CIF і CIP
    Умови поставки CIF (cost, insurance and freight - «вартість, страхування і фрахт»). Термін «вартість, страхування і фрахт» означає, що продавець виконав постачання, коли товар перейшов через поручні судна в порту відвантаження. Продавець зобов'язаний оплатити витрати і фрахт, необхідні для доставки товару в зазначений порт призначення, але ризик втрати чи пошкодження товару, як і будь-які додаткові
  9. Транспортне обслуговування міжнародних економічних связе
    При здійсненні міжнародних економічних зв'язків транспорт забезпечує переміщення товарів (вантажів) і людей (пасажирів) між двома країнами і більше, тобто у міжнародному сполученні (морське, річкове, повітряне, залізничне і автомобільне сполучення). Світова торгівля формує великі потоки товарних мас між країнами, регіонами та континентами. Сумарний обсяг світових зовнішньоторговельних
  10. 4.2. Виконання договору
    Відповідно до Міжнародної конвенції про уніфікацію деяких правил про коносамент (Гаазькі правила) перевізник зобов'язаний перед рейсом і на початку його проявити розумну дбайливість про те, щоб: - привести судно в морехідне стан; - належним чином укомплектувати людьми, спорядити і забезпечити судно; - пристосувати і привести в стан, придатний для прийому, перевезення і збереження
  11. В.А. Єршов. Міжнародні вантажоперевезення: довідник для імпортерів і експортерів, 2009

  12. Додаток 3 Перелік обов'язків експортера (А) та імпортера (В) при різних базисних умовах контракту
    Експортер (А) A.1. Надання товару відповідно до договору А. 2. Ліцензії, дозволи та інші формальності А.З. Договір перевезення і страхування О. 4. Поставка А. 5. Перехід ризиків А. 6. Розподіл видатків А.7. Оповіщення покупця А.8. Докази поставки, транспортні документи А.9. Перевірка, упаковка, маркування А. 10. Інші обов'язки Імпортер (В)
  13. 53 ДОГОВІР: ПОНЯТТЯ, ВИДИ, СТРУКТУРА, ПОРЯДОК УКЛАДАННЯ
    Договір - згода двох або декількох осіб про визначення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Являє собою юридичний документ, що встановлює права та обов'язки сторін. Договір включає три стадії: укладення, виконання та припинення договору. На всіх цих стадіях відповідно до норм закону та звичаями ділового обороту повинні бути прийняті сутність договору,
  14. 32 ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ПІДПРИЄМЦІВ: СУТНІСТЬ І ВИДИ
      Підприємства та посадові особи несуть різні види відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов'язань, що випливають із законів РФ, нормативних актів та укладених договорів. Виконання зобов'язань підприємцем забезпечується за допомогою економічних санкцій, заставою, утриманням майна підприємства-боржника, поручительством, завдатком та іншими способами, які
© 2014-2020  epi.cc.ua