Головна
ГоловнаЕкономікаТеорія економіки → 
« Попередня Наступна »
В.Я. Иохин. Економічна теорія, 2006 - перейти до змісту підручника

Цінність

При розгляді цін попиту виникає необхідність визначення цінності пропонованих благ для покупців. Як вже зазначалося, категорія «цінність» у всіх концепціях, в яких вона використовується для аналізу, грає роль критерію корисності, потрібності для суспільства виробленого блага і витрачених на нього ресурсів, бо оцінка товарів або послуг здійснюється, по-перше, через обмін, під -друге, за допомогою доходів (грошей) різних соціальних груп населення. Нарешті, по-третє, категорія «цінність» виступає сполучною ланкою в системі ринкових відносин між речами як такими і громадської, соціальної формою їх реалізації, яка знаходить саме безпосередній прояв в акті купівлі-продажу необхідних суспільству благ. Отже, ціна попиту - це досить складне явище, що характеризується безліччю складових техніко-природного, економічного, соціально-психологічного характеру. Категорії «суспільна корисність», «цінність» дозволяють поставити в центр всієї системи ринкових відносин споживача-покупця, без якого, власне, втрачає всякий сенс саме виробництво благ.
Тут слід зупинитися на оцінці корисності з точки зору суспільства.
Якщо окремий індивід виражає суб'єктивну оцінку
корисності, то вся сукупність суб'єктів, що претендує на покупку даного блага, виступає як громадська купівельна сила, яка і формує соціально-об'єктивну цінність того чи іншого блага для суспільства. У марксистській теорії дана сторона характеристики блага знаходить своє вираження в суспільному споживної вартості. Споживча вартість, висловлюючи природну сутність блага, проте в процесі обміну набуває соціальний зміст. Куплене благо стає суспільною споживною вартістю, тобто потрібним, цінних суспільству продуктом. Купуючи той чи інший товар, послугу, суспільство через будь-якого свого агента тим самим оцінює суспільну значимість або цінність даного блага.
Цінність в цьому випадку виступає як сполучна ланка між споживчою вартістю і ціною. З одного боку, вона визначає корисність, потрібність виробленого блага для суспільства, з іншого - вона виражає соціальну міру здійснених витрат на виробництво даного товару. Звідси неважко перекинути місток до граничної корисності, яка визначається цінністю блага, яка залежить від співвідношення запасу даного блага і потреби в ньому.
Але запас благ залежить від маси праці та його структури, спрямованої на виробництво цих благ, так само як і ступінь задоволення наявних потреб. Тому тут важливо виділити пункт, в якому, взаимодополняя один одного, перехрещуються теорії трудової вартості, граничної корисності, попиту і пропозиції.
З'єднання корисності з трудовою вартістю дозволяє по-новому подивитися на факт порівнянності між собою різних корисностей, представлених споживчими вартостями. Через категорію суспільної значимості (цінності) здійснених витрат абстрактної праці в соціальному сенсі цілком допустима не тільки відносна, а й абсолютна (у соціальному, а не фізіологічному сенсі)
порівнянність. Водночас суспільна значущість (цінність) витраченої праці через категорії його складності та кваліфікації дозволяє звернути увагу як на споживчі вартості, так і на їх якісні характеристики.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна " Цінність "
  1. Парадокс цінності
    цінності, згідно з яким користь від води величезна, але цінність - незначна, і в той же час діамант, який не має ніякої практичної цінності, має високу ціну. Відповідь на цей парадокс може бути таким. Вода щодо рясна, а діаманти - рідкісні. Цінність води і діаманта визначається їх граничною корисністю. Через те, що води в світі багато, її гранична корисність
  2. Стаття 3. Право власності на валютні цінності
    цінності в Російській Федерації можуть перебувати у власності як резидентів, так і нерезидентів. У Російській Федерації право власності на валютні цінності захищається державою поряд з правом власності на інші об'єкти
  3. Терміни і поняття
    цінності Ціна Двухфакторная модель ціноутворення Попит Закон попиту Пропозиція Закон пропозиції Рівноважна (ринкова) ціна Ціни «статі» і
  4. 2. Закон віддачі
    цінність с, яка призводить до найвищої цінності p / c, оптимумом. Якщо до найвищої цінності p / c наводять кілька цінностей с, то ми називаємо це оптимумом, який призводить також до найвищої цінності р. Якщо два компліментарних блага застосовуються в оптимальному співвідношенні, то обидва вони дадуть максимальний обсяг виробництва; їх продуктивна сила, їх об'єктивна споживна цінність будуть
  5. Цінність (вартість)
    цінність » в класичної та сучасної економічної теорії. На думку радянських політекономії, термін «вартість» означав, що споживач визначає цінність товару (як кажуть марксисти, споживчу вартість товару) в кінцевому рахунку на основі витраченого на виготовлення цього товару праці. Термін же «цінність», на їх думку, не мав на увазі прихильність до трудової теорії (концепції)
  6. 2. Маржиналистская теорія цінності та її переваги
    цінності благ - пропорції їх обміну. Цю проблему маржиналісти вирішували за допомогою теорії граничної корисності, що пояснювала цінність благ корисністю їх додаткової одиниці і, таким чином, поєднувала при поясненні цінності фактор корисності з фактором рідкості. Надалі маржиналістському теоретики освоїли й інші галузі економічної науки: теорію виробництва (фірми), розподілу
  7. 4. ЦЕПОЧКА Джевонсом
    цінність в австрійській теорії, ціна товарів у Джевонса визначається виключно їх граничними корисними речами. Витрати не беруть у цьому процесі прямого долі Вони (конкретно йдеться про антіполезності праці) лише побічно впливають на обсяги пропозиції благ (величини а і b на рис. 1), яких залежить їх гранична корисність. Джевонс формулює цей ланцюжок залежностей так: витрати
  8. 2. Маржиналістському ТЕОРІЯ ЦІННОСТІ ТА ЇЇ ПЕРЕВАГИ
    цінності благ - пропорції їх обміну. Цю проблему маржиналісти вирішували за допомогою теорії граничної корисності, що пояснювала цінність благ корисністю їх додаткової одиниці таким чином, що поєднувала при поясненні цінності факторій корисності з фактором рідкості. Надалі маржиналістському теоретики освоїли й інші галузі економічної науки: теорію виробництва (фірми), розподілу
  9. УПОДОБАННЯ
    цінності, і ніякої капіталістичної теорії, як змінювати цінності і керувати ними . Історія ніколи не повторюється, так як минуле завжди змінює майбутнє. Але історія, подібно авіаційним катастрофам, може навчити нас, як будувати більш успішні людські суспільства, якщо ретельно проаналізувати історію, розібравшись, що вийшло з ладу. Ігнорувати соціальні аспекти людства - це
  10. 68. Цінності та ціннісні орієнтації
    цінностей і ціннісних орієнтацій. Цінність - це значимість, важливість чого-небудь для людини, соціальної групи, суспільства в цілому. Цінність - це значимість об'єктів навколишнього світу для людини, групи, суспільства, визначається не властивостями цих об'єктів самими по собі, а залученістю об'єктів у сферу людської (трудової) життєдіяльності, інтересів і потреб, соціальних відносин.
  11. Споживачі, виробники та ефективність ринків 171 Пропозиція Ціна Рис.
    Цінність товару для покупців-лей. Отже, ринкова рівновага максимізує суму надлишків споживачам-лий і проводите-лий. Цінність товару для покупців більше, ніж витрати продавців Цінність товару для покупців менше, ніж витрати продавців Таким чином j в умовах ринкової рівноваги вироблених та реалі-ванних товарів плановик не Теорія зобов'язання
  12. цінність продуктивних благ визначається цінністю вироблених з їх допомогою споживчих благ була аргументування викладена в «Підставах ...» Менгера. Головна проблема полягала в тому, як визначити цінність кожного з набору взаємодоповнюючих (комплементарних) виробничих благ, необхідних для виробництва даного продукту. Менгер, послідовно дотримуючись своєї теорії
    Джерела РСС і додаткової вартості
  13. цінності блага. Як наслідок, синтетична концепція зобов'язана визнати формальне равнопра-віє всіх факторів виробництва при створенні РСС, жоден з них не може претендувати на «особливість». Всі фактори виробництва разом також не можуть розглядатися в якос-стве єдиних джерел РСС і додаткової вартості. РСС виникає тільки тому, що вартість виробника виявляється
    Запам'ятаємо, що загальний надлишок дорівнює цінності товару для споживача за вирахуванням витрат виробництва товару для монопольного
  14. цінності товару для споживача за вирахуванням витрат виробництва товару для монопольного вироб-водія. Рис. 15.7 демонструє нам визначення обсягу виробництва нашим «специ-АЛИСТА доброї волі». Крива попиту відображає цінність товару для споживачам-лий, тобто суму, яку вони готові заплатити за товар. Крива граничних витрат відображає витрати монополіста. Таким чином,
    11.5. ЕКОНОМІЧНА ЦІННІСТЬ ЧАСУ
  15. цінність часу. І споживання, і виробництво мають одну спільну рису? вони вимагають часу. Отже, час являє собою цінний економічний ресурс. Тому логічно стверджувати, що ціни споживчих товарів повинні насправді включати в себе не тільки ринкові ціни, а й цінність часу, необхідного для споживання даного товару. Отже, знаменники в правилі
    Вартості одиниці чужого товару і ресурсів
  16. цінностей. МНТ має для суб'єкта цілком певну сукупну споживчу цінність СПЦмнт (див. рис. 2). Навпаки, його ресурси зазвичай не володіють для нього споживач-ської цінністю. Однак в обмін на них він розраховує отримати, як мінімум, МНТ, тому сукупна обмінна цінність ресурсів суб'єкта СОЦсуб дорівнює споживчої цінності МНТ: СОЦсуб=СПЦмнт.
    Концепція альтернативних витрат
  17. цінності концепція корисності і концепція витрат виробництва традиційно протистояли один одному. Візер ж спробував подолати дуалізм корисності і витрат. Цінність продуктивних благ визначається в австрійській теорії цінністю (граничною корисністю) продукту, який можна вимовити з їх допомогою. Виготовляючи одні блага, виробник жерт-іует можливістю призвести небудь інше,
    ценности концепция полезности и концепция издержек производства традиционно противостояли друг другу. Визер же попытался преодолеть дуализм полезности и издержек. Ценность производительных благ определяется в австрийской теории ценностью (предельной полезностью) продукта, который можно произнести с их помощью. Изготовляя одни блага, производитель жерт-иует возможностью произвести что-либо другое,