Головна
ГоловнаЕкономікаЕкономіка країн → 
« Попередня Наступна »
З.К.Раджабова. Світова економіка, 2006 - перейти до змісту підручника

Тема VI.3. Країни східної Європи - нові тенденції економічного розвитку

За останні роки країни Східної Європи досягли певних економічних успіхів у поглибленні ринкових перетворень. Особливо це помітно в Польщі, Чехії, Угорщини та Словаччини.
Збільшення обсягів ВНП і промислової продукції, зниження рівня інфляції, зростання внутрішньої та зовнішньої торгівлі та інші показники (табл. 35) свідчать про це.
Таблиця 35

Десять років системної трансформації в країнах Центральної та Східної Європи і в Росії

Рік Чехія Угорщина Польща Словаччина Словенія Болгарія Румунія Хорватія Росія Україна


1990



-1,2

-3,3



-3,5

-10,2


-11,6

-24,2


-2,5

-4,0


-4,7

-10,5


-9,1

-16,7


-5,6

-19,0 ??


-7,1

-11,3


-3,0

0,1


-4,0

-0,1
1991

-11,5

-21,3

-11,9

-16,6
-7,0

-8,0
-14,6

-19,4
-8,9

-12 , 4
-11,7

-20,2
-12,9

-22,8
-21,1

-28,5
-5,0

-8,0
-8,7

-4,8
1992

-3,3

-7,9

-3,1

-9,7
2,6

2,8
-6,5

-9,3
-5,5

-13,2
-7,3

-18,4
-8,8

21,9
-11,7

-14,6
-14,5

-18,0
-9,9

6,4
1993

0,6

-5,3

-0,6

4
3,8

6,4
-3,7

-3,8
2,8

-2,8
-1,5

-9,8
1,5

1,3
-8,0

-5,9
-8,7

-14,1
-14,2

-8,0
1994

3,2

2,1

2,9

9,6
5,2

12,1
4,9

4,8
5,3

6,4
1,8

10,6
4,0

3,3
5,9

-2 , 7
-12,7

-20,9
-22,9

-27,3
1995

6,4

8,7

1,5

4,6
7,0

9,7
6,3

8,3
4,1

2,0
2,9

4,5
7,2

9,4
6,8

0,3
-4,1

-3,3
-12,2

-11,7
1996

3,9

2,0

1,3

3,4
6,0

8,3

6 , 6

2,5
3,3

1,0
-10, 1

3,8
3,9

9,9
6,0

3,1
-3,5

-4,0
-10,0

-5,1
1997

1,0

4,5

4,6

11,1
6,8

11,5
6,5

2,7
3,8

1,0
-6,9

-8,6
-6,6

-5,9
6,5

6,8
0,8

1,9
-3,2

-1,8
1998

-2,6

2,2

5,2

13,0
4,8

4 , 8
5,4

5,0
4,0

3,7
4,0

-8
-5,5

-17,3
3,0

3,7
-4,6

-5,5
-1,7

-1,5
1999

-1,5

0

3,7

10,0
3,5

6,0
0

2,0
2,5

2,5
-2,0

0
-5,0

-6,0
-1,5

3,0
1,0

5,0
-2,0

-1,0
Примітки: 1. У чисельнику вказані значення темпу приросту ВВП,% до попереднього року, а в знаменнику - динаміка промислового виробництва,%.
2. Сукупна таблиця складена за даними: Світ на порозі тисячоліття. Десять років системної трансформації в країнах ЦСЄ та Росії / / МЕ і МО. - 2000. - N 5. - С. 3-14.
В результаті десятирічних ринкових перетворень національної економіки лідируючих країн домоглися найбільших успіхів. Одним з найважливіших показників успіхів економічних перетворень є економічне зростання. За темпами економічного зростання (зростання ВВП і промислового виробництва) лідером в 1999 р. є Угорщина - 3,7 і 10%. За нею йдуть Польща - 3,5 і 6%, Словенія - 2,5 і 2,5%. Чехія мала стійкі темпи приросту, однак у 1998-1999 рр.. окреслилися деякі тенденції до зниження.
За своєю структурою економіки розглянутих країн вже сьогодні можна віднести до постіндустріального типу. Для порівняння: напередодні реформ 1988 частка промисловості становила в Чехословаччині 57%, Польщі - 52, Угорщині - 36, Румунії - 61, Болгарії - 59%. Через десять років структура економіки країн Центральної та Східної Європи має такі співвідношення: сільськогосподарське виробництво дає від 4,4% ВВП у Словенії до 6,9% ВВП у Польщі. Промисловість виробляє від 30,9% ВВП в Угорщині до 41,7% ВВП у Чехії. Особливо зросла частка нематеріального виробництва у ВВП. На послуги припадає від 53,7% ВВП у Чехії до 62,5% в Угорщині. Велику роль у цьому відіграють фінансові послуги та туризм, який для більшості країн Центральної та Східної Європи є галуззю міжнародної спеціалізації.
У структурі промисловості найбільш стійкими темпами розвиваються галузі споживчого попиту - текстильна, харчова, меблева, поліграфічна, взуттєва. Свій розвиток отримали в сучасних умовах наукоємні виробництва - електронна, електротехнічна промисловість, приладобудування.
Швидке розширення зовнішньої торгівлі також стає чинником економічного зростання. Основний торговий партнер - Європейський Союз. Пріоритетним для себе ці країни вважають інтеграцію в західноєвропейську економіку, вступ до ЄС. На шляху переорієнтації зовнішньоекономічних зв'язків окремі країни Східної Європи досягли досить вражаючих результатів. В Угорщині, Польщі, Чехії, Словенії частка ЄС у зовнішній торгівлі складає вже від 60 до 70%. Однак саме приєднання країн Східної Європи до ЄС виявляється надзвичайно дорогим проектом. Проведення фінансової підтримки відстаючих регіонів через "структурні фонди", а також зобов'язання в рамках спільної сільськогосподарської політики для бюджету ЄС обійшлося б збільшенням щорічних витрат на 55-65 млрд дол Це одна з причин відсутності єдиної думки в терміни ухвалення країн Центральної та Східної Європи в Європейський Союз.
В цілому макроекономічні показники розвитку Східної Європи відзначаються стабільністю розвитку і для більшості країн характерний стійкий підйом економіки (див. табл. 35), хоча за ступенем і рівнем розвитку вони займають різні позиції.
Польща. Розпочатий у 1992 р. зростання підйому виробництва ВВП в Польщі прискорилося в наступні роки, маючи позитивну динаміку, промислове виробництво у 2000 р. збільшилося на 6,5%, ВВП виріс на 3,5% (1999 р.). Інвестиції, як основний фактор зростання в Польщі зростали у фіксованих цінах в 1992 р. - на 0,4%, 1993 р. - 2,3, 1994 р. - 7,1, 1995 р. - 10,0, 1996 г. - 12, 1997 р. - 22,8 і в 1998 р. - на 20,2%. В даний час в країні налічується більше 20 тис. підприємств за участю іноземного капіталу. Сумарний приплив закордонних капіталовкладень склав більше 25 млрд дол і по приросту даного показника Польща займає перше місце серед інших країн Центральної та Східної Європи. За ці роки продуктивність праці в промисловості підвищилася на 12%. Особливо високі темпи виробництва (13,4%) відзначаються в переробних галузях.
Важливим фактором подолання економічної кризи став розвиток приватного сектора, на який нині припадає понад 70% зайнятих і 64% виробництва ВВП.
Хоч і повільними темпами, але позначилася стійка тенденція зниження безробіття: з 14,9% у 1995 р. до 10% у 1999 р.
Серед чинників зростання польської економіки за останні роки слід виділити яскраво виражені успіхи щодо зниження інфляції (темп зниження в 1999 р. склав 7,3%) і активні позиції зовнішньої торгівлі. Найбільшими торговельними партнерами є країни Євросоюзу, держави Центральної та Східної Європи та Росія. Намітилася тенденція до зниження частки держбюджету, зовнішнього боргу.
Останнє в основному за рахунок досягнутої домовленості з Паризьким і Лондонським клубами.
За індексом ІМЕПІ * 1 Словенія (-7,032) на кінець століття серед країн Східної Європи займає 1-е місце, зберігаючи при цьому досить високі темпи зростання, які в 1999 р. досягли 3,8% ВВП на душу населення, у 2000 р. вони склали 75 отн. од. (При середньому значенні по ЄС - 100). Це найвищий показник у країнах Центральної та Східної Європи.
___
* 1 Центром макроекономічних досліджень РАН (ІМЕПІ) в 1999 р. був розроблений індекс оцінки результатів макроекономічної трансформації за 10 років з урахуванням показників ВВП на душу населення динаміки ВВП, показників реального сектору економіки, інвестиційної, цінової та торговельної політики та інших макроекономічних параметрів. (Колочін С., Головін М. Кількісна оцінка зіставлення результатів перетворень і перехідних економіках / / МЕ і МО. - 2000. N 9. - С. 37-43).
Динамічно розвивається Угорщина, де ринкові перетворення практично завершені.
Пожвавлення виробництва в Угорщині в середині 90-х рр.. відбувається на тлі збереження розбалансованості фінансової системи. Подоланню спаду в основному сприяли і іноземні інвестиції, за обсягом яких Угорщина лідирує серед країн Східної Європи (18,2 млрд дол - 38% загального обсягу закордонних інвестицій у ці країни).
Основні економічні показники за 1999 р. склали: темпи приросту ВВП - 3,7%, динаміка промислового виробництва - 10,2%. За мірками перехідних економік порівняно низькою залишалася безробіття, рівень якої склав 7,1%. Темпи інфляції скорочуються до 10% за підсумками року.
Таким чином, Угорщина стає однією з найбільш вдалих в здійсненні трансформації країн Східної Європи.
У структурі народного господарства випереджаючими темпами розвивається сфера послуг.
Чехія мала найбільші успіхи в досягненні економічної стабільності. Державний бюджет бездефіцітен, обмінний курс крони стійкий, ВНП після скорочення на 0,9% в 1993 р. збільшився на 2,6% в 1994 р. і на 4% - в 1995 р.
В якості одного з найважливіших досягнень Чехії в 1999 р. можна назвати скорочення інфляції до 2,1%, тобто до рівня, відповідного основним розвиненим ринковим країнам. Однак платою за це стало погіршення становища в області реальних показників, за якими країна вже втратила свої провідні позиції за останні кілька років. Це скорочення ВВП на 0,5% промислового виробництва - на 3,5%, інвестицій - на 7%, зростання безробіття до 10,5% * 1.
___
* 1 Колочін С., Головін М. Кількісна оцінка зіставлення результатів перетворень і перехідних економіках / / МЕ і МО. - 2000. N 9. - С. 43.
Разом з тим, Чехія має найбільш сприятливими умовами для створення ринкового конкурентного середовища. Практично завершені приватизаційні процеси з поєднанням різних форм власності. У реальному секторі з другої половини 90-х рр.. став рости випуск продукції в галузях важкої промисловості, зокрема на великих промислових підприємствах металургії, машинобудування, у виробництві гумових і пластмасових виробів. Західні аналітики відзначають схожість у розвитку Чехії і Польщі: основний двигун в них - інвестиції. Але в Чехії важливим фактором росту є також споживчий попит, пов'язаний з підвищенням реальних доходів населення. Політична та економічна стабільність, а також очікуваний вступ країни в ЄС роблять Чехію привабливою для зарубіжних інвесторів.
У сільському господарстві проведено повсюдне відновлення прав власників на землю і сельхозімущество. Три чверті сільгоспкооперативів, згідно з рішенням їх членів, перетворені в кооперативи земельних власників, створені фермерські господарства.
У Болгарії в другій половині 1994-1995 рр.. спостерігалося деяке пожвавлення економіки. Промислові підприємства все більш активно виходять на зовнішні ринки, особливо це відноситься до чорної і кольорової металургії, хімії та нафтохімії, а також харчової промисловості.
З 1994 р. збільшилися інвестиції (на 1,4%) в основні фонди. За прогнозом національного статистичного інституту в 1995 і 1996 р. інвестиції орієнтовані переважно на технічне переозброєння виробництва. У 1995 р. намітилися позитивні тенденції в розвитку показників інфляції та безробіття. Безробіття до кінця 1994 р. скоротилася до 488,4 тис. (12,8%), а до кінця 1995 - приблизно до 400 тис. Інакше кажучи, напруженість в цьому плані зберігається, тобто частка безробітних в економічно активному населенні до кінця 1999 р. в Болгарії становить 14% - це один з найвищих показників в країнах Центральної та Східної Європи після Словенії.
  Про деяке поліпшення макроекономічних фінансових показників Болгарії в 1995 р. свідчить стабілізація обмінного курсу лева, збільшення валютних резервів, зниження основної процентної ставки болгарського національного банку по кредитах з 72% в 1994 р. до 34% в 1995 р. Проте негативними залишаються: важке фінансове становище багатьох державних підприємств, зниження доходів населення на 7,7% в 1994 р. і на 4-5% в 1995 р. Таким чином, Болгарія відчуває циклічні коливання в процесі трансформації економіки. Після пожвавлення економіки в середині 90-х рр.. в 1996 р. вибухнула чергова криза. Динаміка промислового виробництва за даними на 1999 має нульовий приріст і, як наслідок, найбільш низькі показники доходів на душу населнія.
  Треба сказати, що економіка Болгарії завжди носила відкритий характер, значна частина ВВП країни формується за рахунок зовнішньої торгівлі.
  Особливо важко і болісно реформування економічного і політичного життя йде в Румунії. Це пов'язано з тим, що загальний рівень соціально-економічного розвитку країни нижче, ніж в інших країнах регіону. Складнощі пов'язані з наслідками колишнього режиму централізованої системи управління з ірраціональної структурою економіки. Продукція промисловості неконкурентоспроможна через зношеність обладнання, високої питомої ваги енерго-і матеріаломістких виробництв, великих диспропорцій у структурі галузей.
  З метою прискореного переходу до ринкової економіки Румунія стимулювала розвиток приватного сектора, частка якого в загальному ВВП складає більше 20%.
  За роки реформ намітилися тенденції до пожвавлення в галузях обробної промисловості, що дає збільшення поставок на експорт, зростають інвестиції в народне господарство (особливо в приватному секторі), вони досягли 38,4% у 1995 р., що на 15,3% більше рівня 1993 р., в 1994 р. намітилася тенденція до зниження рівня інфляції. Серед країн регіону в Румунії найнижчі темпи приватизації і це є головною проблемою дня.
  За індексом ІМЕПІ Румунія в даний час займає 6-е місце. Хоч і повільно, але триває економічний спад, зберігається висока інфляція - 38,3% за підсумками 1999
  Таким чином, як Болгарія, так і Румунія поки не мають передумов наздогнати лідируючі країни регіону, якщо не будуть до кінця подолані наслідки криз і не почнеться стабільне пожвавлення при високих темпах економічного зростання.
  Першим роком пожвавлення Словаччини був 1994 Тоді зростання ВВП порівняно з 1991 р. склав 4,8%, а промислової продукції - 6,4%, рівень інфляції знизився з 23,3 до 13,3%. У 1995 р. - відповідно 6,1 і 15,7% порівняно з 1994 р. Позитивні зрушення в перетворенні Словаччини аналітики пов'язують з приходом до влади в 1994 р. нового уряду і прийняттям радикальних заходів. Однак тут зберігаються такі негативні сторони, як зростання безробіття, інфляції, дефіциту бюджету, а обсяги інвестицій невеликі.
  Процес трансформації словацького господарства ставить своєю метою побудову розвиненої ринкової економіки. Реформа (економічна) базується на стабілізації грошово-кредитної системи, відмову від держрегулювання цін, а також - на лібералізації торгівлі та приватизації. У Словаччині частка приватного сектора у створенні ВВП становить близько 77%.
  При оцінці можливої ??динаміки макроекономічних показників держав Східної Європи різними міжнародними організаціями, зокрема, Віденським інститутом міжнародних економічних порівнянь і ЄБРР прогнозується позитивна динаміка реального ВВП у цих країнах після 1996
  Згідно з оцінкою, темпи зростання реального ВВП у країнах Східної Європи на період до 2000 р. склали 6,8% в середньому за рік. При цьому, негативний вплив факторів перехідного періоду для цих країн завершується, і період 1997-2000 рр.. (За прогнозом тих же організацій) стане часом "пожинания плодів" переходу до ринкової економіки.
 Більшості цих країн, на відміну від Росії та інших країн СНД, вже до 2000 р. вдасться перейти "бар'єр" рівня реального ВВП 1990; у 2000 р. перевищення складе приблизно 1,2 рази * 1. Таку тенденцію прогнозу реального ВВП на душу населення можна простежити за даними табл. 36 і 37, де найбільш благополучно виглядають Чехія, Словаччина та Угорщина.
  ___
  * 1 Малишев В., Ларін А. Росія і світ: транди економічного зростання / / Питання економіки. - 1997. - N 4. - С. 95.
  Таблиця 36

  Десять років системної трансформації в країнах Центральної
  та Східної Європи: ВВП на душу населення, отн. од.

 Рік

 Чехія

 Угорщина

 Польща

 Словаччина

 Словенія

 Болгарія

 Румунія

 Хорватія

 Японія

 США

 ЄС

 1990

 68

 49

 33

 51

 70

 33

 36

 40

 115

 144

 100

 1992

 57

 45

 31

 40

 59

 27

 29

 30

 118

 138

 100

 1993

 59

 46

 33

 40

 62

 28

 30

 27

 121

 143

 100

 1994

 60

 46

 34

 40

 65

 28

 31

 28

 118

 143

 100

 1995

 62

 47

 35

 42

 66

 28

 32

 29

 120

 140

 100

 1996

 64

 47

 37

 45

 68

 25

 33

 32

 122

 141

 100
 1997

 64

 49

 39

 46

 69

 23

 31

 33

 120

 143

 100

 1998

 63

 52

 41

 49

 72

 26

 29

 34

 120

 143

 100

 2000

 65

 54

 42

 51

 75

 27

 30

 35

 120

 143

 100

 2005

 72

 59

 46

 56

 82

 29

 33

 39

 120

 143

 100

 2010

 79

 65

 51

 62

 91

 32

 37

 43

 120

 143

 100

 2015

 87

 72

 56

 68

 100

 36

 40

 47

 120

 143

 100

  Примітки: 1. Середнє значення для ЄС (15 країн) по всіх роках прийнято рівним 100.
  2. Таблиця складена за даними Віденського інституту порівняльних економічних досліджень (WIIW) і розрахунком ІМЕ-ПІ РАН / / МЕ і МО. - 2000. - N 5. - С. 14.

  Таблиця 37

  Реальний ВВП на душу населення в регіонах і країнах за 1990-2000 рр..,
  дол. / чол. в ППС 1993

 Рік  Країни  У тому числі
   Східної

 Європи
 Болгарія

 Угорщина

 Румунія

 Словаччина

 Чехія

 Польща



 1990



 6944



 4864



 7071



 4546



 7588



 10511



 4753

 1991

 6220

 4352

 6326

 3960

 6510

 9062

 4408

 1992

 6005

 4650

 6075

 3592

 6025

 8515

 4506

 1993

 5981

 4193

 5962

 S643

 5766

 8422

 4669

 1994

 6262

 3979

 6141

 3770

 6037

 8658

 4940

 1995

 6363

 4038

 6Т65

 3807

 6129

 9003

 5164

 1996

 6585

 4122

 6314

 3880

 6302

 9357

 5374

 1997

 6993

 4241

 6567

 4035

 6674

 10106

 5732

 1998

 7430

 4656

 6958

 4276

 7140

 11160

 6017

 1999

 7986

 4773

 7514

 4578

 7720

 12407

 6316

 2000

 8638

 5202

 8265

 5833

 8331

 13933

 6630

  Примітка. Таблиця складена за даними: Малишев В, Ларін A Росія і світ: тренди економічного зростання / / Питання економіки. - 1997. - N 4. С. 89-94.
  Таким чином, послідовно проведені реформи на сході Європи можуть дати додатковий поштовх європейській економіці, що в свою чергу збільшить можливості створення глобальної економіки.
  Контрольні питання
  1. Назвіть характерні риси соціалістичного типу господарювання і яким країнам вони були притаманні.
  2. Охарактеризуйте головні мінуси функціонування РЕВ.
  3. Що відбулося після розпаду РЕВ у світовій соціалістичній системі?
  4. Які загальні риси перехідного періоду об'єднують східноєвропейські країни?
  5. У чому сутність "шокової терапії" і які країни використовували такий метод переходу до ринкових відносин?
  6. Які країни найбільш вдало підійшли до макроекономічної стабілізації, а які - ні? Зробіть порівняльний аналіз.
  Терміни і поняття
  РЕВ - Рада економічної взаємодопомоги.
  Постсоціалістичні країни.
  "Шокова терапія".
  Вільне ціноутворення.
  Трансформація економіки.
  Інфляція.


 « Попередня  Наступна »
 = Перейти до змісту підручника =
 Інформація, релевантна "Тема VI.3. Країни східної Європи - нові тенденції економічного розвитку"
  1.  Тема 8. Економіка «державного соціалізму»
      тема управління: проблеми та
  2.  Тема 8. Економіка "державного соціалізму-ма"
      тема управління: проблеми та
  3.  Тема 3. Економічний розвиток в епоху средневе-ковья
      східної і західної моделей феодалізму. Зраді-ня структури економіки та форм господарювання. Маєток, вотчина, селянське господарство, реміснича майстерня, гільдія, цех. Межго-родская і міжнародна торгівля. Роль середземноморської торгівлі в економічному розвитку середньовічної Європи. Ганзейського союзу. Осо-сті фінансової системи. Грошовий обіг і грошова тор-Гауліт. Середньовічні
  4.  Тема 3. Економічний розвиток в епоху середньовіччя
      східної і західної моделей феодалізму. Зміна структури економіки та форм господарювання. Маєток, вотчина, селянське господарство, реміснича майстерня, гільдія, цех. Міжміський і міжнародна торгівля. Роль середземноморської торгівлі в економічному розвитку середньовічної Європи. Ганзейського союзу. Особливості фінансової системи. Грошовий обіг і грошова торгівля. Середньовічні
  5.  РЕГІОНИ В СУЧАСНОМУ СВІТОВОМУ ГОСПОДАРСТВ
      країни Північної Америки (США і Канада), країни Західної Європи (насамперед - Великобританія, Німеччина, Італія і Франція), держави Східної Азії на чолі з Японією. За ними слід динамічно прогресуюча група нових індустріальних економік (НІЕ), у тому числі «азіатські тигри» (Республіка Корея, Тайвань, Сінгапур та інші). Все ще на етапі переходу до ринку залишається ряд держав
  6.  Економічні зв'язки з країнами Центральної та Східної Європи
      країни підтримують різносторонні економічні зв'язки з країнами Центральної та Східної Європи. Частка останніх в експорті ЄС становить 13,5% (1990 р. - 6,2%). Найбільшим експортним ринком є ??Польща, імпортними - РФ. Стратегія ЄС щодо країн Центральної та Східної Європи спрямована на їх включення в міжнародну економічну систему західних країн, сприяння у проведенні
  7.  2.2. Розвиток Західної Європи і освіту світового ринку
      східної громади ремісниче виробництво в ній розвивалося в рамках сім'ї, що певною мірою послаблювало взаємні зв'язки всередині
  8.  № 158. Економічний розвиток Південно-Західної частини Російської імперії - Польщі
      країною, що не має навіть вогнищ капіталізму. Однак, після укладення в 1815р особистої унії з Російською імперією, в Царстві Польському стала розвиватися капіталістична мануфактура. У 1828 р був заснований Польський банк, який був одночасно емісійним, позичковим, депозитним, іпотечним і промисловим. У 1850-ті роки східні ринки забезпечили швидкий розвиток польської промисловості. У складі
  9.  Тема 2 Основні риси розвитку первіснообщинного, рабовласницького та феодального способів виробництва
      тема господарства. Азіатська економіка. Особливості економічного розвитку давньосхідних товариств. Економіка античних держав. Криза рабовласницького ладу. Характеристика та особливості феодалізму в західній Європі. Економічний розвиток Франкської держави. Сільське господарство, ремесло і торгівля в Західній Європі. Феодальний місто. Міста-республіки в північній Італії в Х1-ХУ
  10.  Позиції ФРН в Центральній і Східній Європі
      країнах Центральної та Східної Європи. Проводиться особлива політика щодо етнічних німців з метою посилення їх ідентифікації, мовних і культурних зв'язків. Німеччина замінила Радянський Союз в якості провідного торговельного партнера країн Центральної Європи. На неї припадає 20-30% експорту цих країн, і вона є найбільшим імпортером їх товарів. Хоча експорт у країни Центральної Європи не
  11.  Тема 2. Господарські форми і галузева структура економіки стародавнього світу
      східних суспільств. Античне рабовласництво. Зовнішньоекономічна діяльність. Причини занепаду та загибелі рабовласницької системи. Особливості первісної економіки у східних слов'ян. Фактори, що впливають на хід економічного розвитку руських земель. Форми організації господарства та їх еволюція. Основні види діяльності східних слов'ян. Особливості переходу до класового
  12.  Тема 2. Господарські форми і галузева структура економіки стародавнього світу
      східних суспільств. Античне рабовласництво. Зовнішньо-економічна діяльність. Причини занепаду та загибелі рабовласницької-ської системи. Особливості первісної економіки у східних слов'ян. Факто-ри, що впливають на хід економічного розвитку руських земель. Форми організації господарства та їх еволюція. Основні види діяльності східних слов'ян. Особливості переходу до класового
  13.  Тема 6 Економіка країн з розвиненою ринковою системою після другої світової війни
      країн Західної Європи. Економічна програма Л.Ерхарда в ФРН. Німецьке "Економічне диво" і висунення ФРН на провідні позиції в Європі наприкінці 50-х років - 60-і роки. Розвиток економіки Франції після другої світової війни. Післявоєнна націоналізація. Основні напрями економічної політики Франції в 50 - 60-і роки. Індикативне планування у Франції. Політика голлізму. Перегляд
  14.  Сутність економічного розвитку
      країн Південно-Східної Азії, Росії, Японії та інших країн). Але при всьому їх різноманітті і національних особливостях існують загальні закономірності і параметри, що характеризують цей процес. За рівнем економічного розвитку розрізняють розвинені країни (США, Японія, ФРН, Швеція, Франція та ін); розвиваються (Бразилія, Індія та ін), в тому числі найменш розвинені (в основному держави Тропічної
  15.  Тема 6 Країни з розвиненою ринковою економікою після другої світової війни.
      країн Західної Європи. Економічна програма Л. Ерхарда у ФРН. Економічна політика голлізму у Франції. "Зворотній курс" Дж. Доджа і К. Шоупа в
  16.  Контрольні питання
      країнами, з країнами Східної Європи, з країнами
  17.  30. Досвід будівництва соціалізму в країнах Східної Європи, Азії та на Кубі.
      країнах Європи (Польща, Югославія, Болгарія, Албанія, Чехословаччина, Румунія, Угорщина, НДР), а також В'єтнамі, Кореї, Китаї, Кубі були встановлені нові політичні режими і проголошений курс на соціалізм. Вибір політичної системи визначав характер і спрямованість економічних перетворень. Країнам пропонувалося використовувати досвід будівництва основ соціалізму в СРСР. План будівництва
  18.  № 89. Головні соціально-економічні наслідки Другої світової війни
      тема, куди увійшли залежні від СРСР країни Східної Європи (НДР, Польща, Чехословаччина, Румунія, Угорщина, Болгарія). Комуністичні країни були відгороджені від решти світу "залізною завісою". Спираючись на військову силу, Сталін диктував лідерам цих країн лінію поведінки не тільки на міжнародній арені, а й у внутрішній політиці. Проте їх слухняність пояснювалася не тільки військовим
  19.  Зміна рівня розвитку
      країни поступалися в темпах розвитку країнам, що розвиваються, а по приросту ВВП на душу населення - країнам Східної та Південної
  20.  Азіатсько-Тихоокеанський регіон (АТР
      тема »: Японія - НІС - АСЕАН - Китай, що обумовлено найбільш високими, випереджаючими темпами розширення взаємних зв'язків, у тому числі переходом позиції провідного імпортера продукції азіатських країн від США до Японії. Посилення внутрирегионального взаємодії, і особливо зв'язків у рамках «азіатської підсистеми», відбувається в першу чергу в таких областях, як торгівля, виробниче