Головна
ГоловнаЕкономікаТеорія економіки → 
« Попередня Наступна »
С. В. Мочерний, В. М. Некрасов, В. Н. Овчинников, В. В. Секретарюк. Економічна теорія, 2000 - перейти до змісту підручника

§ 26. Сутність і структура господарського механізму

Співвідношення господарського механізму з основними елементами економічної системи. Сутність і основні функції господарського механізму
Співвідношення господарського механізму з основними елементами економічної системи. При вивченні господарського механізму першочергове значення має з'ясування його місця в економічній системі в цілому і співвідношення з такими найважливішими елементами цієї системи, як продуктивні сили, виробничо-економічні, а також техніко-економічні та організаційно-виробничі відносини.
В системі реальних відносин власності існують підсистеми, пов'язані з відносинами власності на засоби виробництва у всіх сферах суспільного відтворення, із власністю на необхідний і додатковий продукт, або на результати праці. У другому випадку мова йде про такі конкретні формах виробничих відносин, як заробітна плата, прибуток, податок і т. п. Оскільки в системі виробничих відносин розрізняють процеси присвоєння та управління даними відносинами, то останній, безпосередньо управлінський аспект власності, а також конкретні форми її реалізації та організації і відносяться до господарського механізму.
Такі ж дві підсистеми існують і у відносинах власності на засоби виробництва в різних сферах суспільного відтворення. Глибинна відображає характер власності, що залежить від того, хто є власником засобів виробництва. З нею пов'язана й інша істотна риса глибинної підсистеми - наявність експлуатації або її відсутність.
Конкретні управлінські форми відносин власності на засоби виробництва пов'язані із сукупністю економічних відносин, в сферах безпосереднього виробництва, обігу, розподілу і споживання.
До господарського механізму належать конкретні управлінські форми виробничо-економічних відносин і, зокрема, власності на засоби виробництва. Це означає, що на них можна свідомо впливати, регулювати на різних рівнях - рівні окремого підприємства, об'єднання, міністерства, рівні держави в цілому і міждержавному рівні.
Незважаючи на те, що глибинна підсистема відносин власності на засоби виробництва безпосередньо не входить в господарський механізм, вона побічно впливає на нього. При цьому, змінюючи конкретні, управлінські форми відносин власності, можна впливати на розвиток підсистеми виробничих відносин. Так, в умовах акціонерної форми підприємництва через встановлення низьких пільгових цін на акції для безпосередніх виробників засоби виробництва можуть частково переходити до людей найманої праці, в результаті чого змінюється характер власності.
Іншим елементом економічної системи є техніко-економічні та організаційно-виробничі відносини, тобто відносини спеціалізації, кооперування, комбінування виробництва, його концентрації. Їх ядром є відносини спільної діяльності, обміну діяльності та управління. Дані відносини входять в господарський механізм повністю. Інакше кажучи, до складу підсистеми господарського механізму слід включати конкретні форми організації виробництва, господарські зв'язки між підприємствами однієї або різних галузей промисловості, за допомогою яких вони обмінюються виготовленими продуктами праці тощо Природно, такими зв'язками також можна керувати.
Ще один елемент економічної системи складають сучасні продуктивні сили - робоча сила, засоби та предмети праці, наука, форми і методи організації виробництва, а також інформація. У господарський механізм із відзначених компонентів повністю входять лише форми та методи організації виробництва. Інші ланки продуктивних сил безпосередньо до господарського механізму не належать. Але продуктивні сили, як відомо, повернені і до природи, і до економічних відносин. Саме ця, друга сторона продуктивних сил взаємодіє з економічними відносинами, є їх функціональним властивістю. І якщо розглядати робочу силу безпосереднього працівника, то цей елемент системи продуктивних сил характеризується такими параметрами, як кількість працівників, рівні їх освіти і кваліфікації, фізичний, моральний і психологічний стан і ін У сучасних умовах бурхливого розвитку науки і техніки в процесі праці не може брати участь працівник без належного рівня освіти, кваліфікації. Такі властивості робочої сили є її функціональними рисами, які властиві й іншим елементам продуктивних сил. До господарського механізму відносяться не самі працівники, засоби та предмети праці, а ті їх сторони, які.
Формують функціональні риси продуктивних сил і дають їм можливість взаємодіяти між собою і двома сторонами суспільного способу виробництва, тобто продуктивними силами і виробничими відносинами.
У процесі постійної взаємодії різних елементів продуктивних сил, техніко-економічних, організаційно-виробничих та виробничо-економічних відносин, які безпосередньо відносяться до господарському механізму, останній і формується як щодо самостійний елемент економічної системи.
Основні функції господарського механізму та його сутність. Як відомо, в межах однієї суспільно-економічної формації діють закони, властиві як суспільному способу виробництва в цілому, так і чотирьом його окремим підсистемам - продуктивним силам, виробничим, організаційно-економічним і техніко-економічним відносинам. Оскільки економічний закон виражає внутрішні, необхідні, сталі й суттєві зв'язки між різними сторонами явищ і процесів господарського життя, то він має і свої конкретні форми прояву. Система економічних законів знаходить своє вираження в системі економічних категорій. До останньої, зокрема, відносяться товар, споживча вартість, вартість, ціна, собівартість, прибуток і ін Господарський механізм включає всі конкретні форми економічних законів визначеної економічної системи. З такого розуміння співвідношення господарського механізму та економічних законів економічної системи, або суспільного способу виробництва, випливає, що господарський механізм є механізмом використання економічних законів. Тому перша умова успішного функціонування господарського механізму - пізнання економічних законів, обставин, при яких діє той чи інший закон. Так, зміст закону вартості становить обмін еквівалентів. Проте існуючий обмін товарами між промисловістю та сільським господарством не є еквівалентним.
Оскільки існують також закони, що відносяться конкретно до розвитку продуктивних сил, техніко-економічних, організаційно-економічних або виробничих відносин, то господарський механізм може функціонувати більш локально як механізм використання законів кожній з даних підсистем. Таким чином, використання економічних законів, як загальносистемних, так і подсистемном - найбільш важлива функція господарського механізму.
Друга за значенням функція господарського механізму, якщо виділяти її в контексті цілісного розгляду суспільного способу виробництва, - дозвіл соціально-економічних протиріч. Дана функція випливає з попередньої, тому що кожний економічний закон містить у собі протиріччя. Але оскільки явище або процес завжди багатша закону, ця функція господарського механізму спрямована на рішення більш широкого кола протиріч, ніж ті, які відображені в законі. До них, якщо виходити з принципу примату виробництва, належать суперечності самої системи продуктивних сил - »між даною системою і її речовій формою, між технологічним способом виробництва і його суспільної формою, а також протиріччя в межах самої суспільної форми. Найважливіше значення для реалізації цієї функції господарського механізму має використання протиріччя між продуктивними силами і виробничими відносинами, а також основної суперечності суспільного способу виробництва.
Третя функція господарського механізму - реалізація відносин власності. У межах цієї функції господарському механізму належить вирішальна роль в економічній реалізації власності на засоби виробництва. Здійснення даної функції повинно бути спрямоване на те, щоб відносини власності сприяли розвитку всієї системи продуктивних сил і, насамперед, головної продуктивної сили - людини, безпосереднього працівника. Слід домагатися, щоб у межах тієї чи іншої економічної системи існував плюралізм форм власності, щоб різноманітні конкретні форми власності і конкурували, і співробітничали між собою.
Четверта важлива функція господарського механізму - всебічний розвиток людини, її потреб (матеріальних і духовних), інтересів, стимулів. Оскільки людина є біосоціальною істотою, то роль господарського механізму полягає у розвитку як біологічного, так і соціального аспекту сутності людини. У першому випадку необхідно домагатися оптимального гармонійного співвідношення у взаємодії людини з природою, не допускати поглиблення екологічної кризи, створити таку еколого-економічну систему, в якій би органічно поєднувалися економічні умови життєдіяльності людини (умови його праці, освіти, придбання кваліфікації) із збереженням навколишнього середовища , гармонійним взаємодією цивілізації і природи.
У другому випадку завдання господарського механізму полягає в тому, щоб людина стала активним суб'єктом виробничих відносин, або відносин власності, а також соціальних, політичних, правових, культурних відносин, щоб у кожній з цих сфер могла реалізуватися його соціальна природа. Оскільки сучасна людина вступає у відносини з іншими людьми, завдання господарського механізму полягає в тому, щоб насамперед погоджувати економічні інтереси людей.
Крім зазначених найбільш важливих функцій, господарський механізм виконує і другорядні, наприклад, стимулювання науково-технічного прогресу, раціональне використання ресурсів та ін
В узагальненому вигляді основні функції господарського механізму зводяться до забезпечення ефективної взаємодії всіх елементів економічної системи у всіх сферах суспільного відтворення, а також усіх компонентів кожного з названих елементів.
При розгляді господарського механізму слід зазначити, що процес взаємодії всіх елементів економічної системи в XVIII-XX ст. здійснювався переважно через ринок, через механізм попиту та пропозиції, періодичні економічні кризи, конкурентну боротьбу. Такий ринковий механізм був ядром господарського механізму того часу: зв'язку між сотнями тисяч дрібних капіталістичних і дрібнотоварних підприємств здійснювалися переважно за допомогою ринку і виявлялися як відносини конкуренції. Так регулювалися обсяги виробництва, ціни, пропорції між галузями і т. д. Протилежне цьому механізму, свідоме, планомірне регулювання, відносини організованості існували лише в межах окремих підприємств.
За минулі сторіччя в результаті значного прогресу продуктивних сил, поглиблення суспільного розподілу праці, еволюції відносин власності від індивідуальної до переважно колективних форм, посилення ролі держави в економіці і дії інших факторів замість ринку ядром господарського механізму, основу якого складають закони планомірного і пропорційного розвитку економіки, стає її державне регулювання. Вперше воно чітко проявилося в США, під час кризи 1929-1933 рр.. Саме рішучі дії уряду, очолюваного тоді президентом Ф. Рузвельтом, вивели країну з найглибшої економічної кризи. З цього часу почалося широкомасштабне втручання держави в економіку, а держава з так званого «нічного сторожа», захисника приватної власності, верховного арбітра, який стежив за дотриманням правил вільної конкуренції, перетворилося на великого підприємця, фінансиста, споживача, інвестора, роботодавця і, головне, - в регулювальника макроекономічних процесів. Теоретично ці процеси вперше обгрунтував Дж. Кейнс. Він вважав закони вільної конкуренції, вільного ціноутворення й інші закони ринку атрибутами економіки XIX в., А розширення функцій уряду називав єдино можливим засобом запобігання повної руйнації існуючих економічних форм і умовою успішного функціонування особистої ініціативи.
Методами і важелями державного регулювання є податкове, бюджетне, фінансово-кредитна, грошове та інші види регулювання, проведення активної амортизаційної політики. Основні форми, в яких реалізуються закони планомірного і пропорційного розвитку, - це державне регулювання, планування, прогнозування та програмування економіки.
Підсумовуючи вищесказане, можна дати таке визначення: господарський механізм - це система основних форм, методів і важелів використання економічних законів, розв'язання суперечностей суспільного способу виробництва, реалізації власності, а також всебічного розвитку людини, формування його потреб , створення дієвих стимулів до праці й узгодження економічних інтересів основних класів і соціальних груп суспільства.
Основні категорії та терміни
Ринкова економіка. Соціально орієнтована ринкова економіка. Змішана економіка. Основні варіанти змішаної економіки. Критерії класифікації економічних систем. Народна економіка. Планомірно-ринкова (регульована) економіка. Економічні функції держави. Господарський механізм. Функції господарського механізму.
 « Попередня  Наступна »
 = Перейти до змісту підручника =
 Інформація, релевантна "§ 26. Сутність і структура господарського механізму"
  1.  Глава 8. Ринкова економіка і її еволюція
      сутність сучасної ринкової
  2.  Висновки
      сутність грошей виводиться з функцій). Види і форми грошей: неповноцінні, паперові, металеві (золото, срібло), кредитні, електронні. 2. Функції грошей, що виражають сутність грошей: міра вартості (порівняння), засіб обігу, засіб накопичення (заощаджень і утворення скарбів), засіб платежу, світові гроші. Від функції міра вартості слід відрізняти масштаб цін -
  3.  7.3. Світова економічна криза 1929-1933 рр..
      сутність ще в 1934 р. визначив ХIII пленум Комінтерну як відкриту террористичен-ську диктатуру найбільш реакційних кіл фінансового капіталу. Головним змістом економічної політики фашизму стала всеоб-щая мілітаризація. У червні 1933 р. при міністерстві економіки був організований Генеральна рада німецького господарства, який направ-лял державну економічну політику. У 1934 р. був
  4.  8.3. Спроби реформування командно-адміністративної системи в 50-60-і рр..
      сутності земельних відносин, призвела до плачевних результатів. Так, за планом на 1959-1965 рр.. обсяг валової сільськогоспо-дарської продукції мав зрости на 70%, а фактичний приріст склав лише 10%. Середня врожайність зернових культур в 1960-1964 рр.. зростала всього на 0,8%. Зміни відбувалися не тільки в аграрному секторі, але і в про-мисловості. Помітне увага стала
  5.  § 1. Сутність і структура продуктивних сил і виробничих відносин
      сутністю всієї сукупності виробничих відносин. Це означає, що вдосконалення або докорінну зміну відносин власності неможливо без удосконалення або зміни всіх форм її реалізації та їх проявів у виробничих відносинах: ціни, заробітної плати, податків, розподілу доходів та ін Але «власність» більш ємна соціологічна категорія, що включає і
  6.  § 2. Предмет економічної теорії та його відмінність від предмета економіці і політичній економії
      сутності, глибинних внутрішніх причинно-наслідкових зв'язків і відносин, а на рівні явища, зовнішніх, поверхневих зв'язків. Одночасно воно вказує на більш прикладний характер економіці. Проведений аналіз, тим не менше, дозволяє виділити загальні риси предмета політичної економії та економіці, що свідчить про можливість синтезу західної економічної думки і раціональних поглядів
  7.  § 4. Метод економічної теорії та його структурні характеристики
      сутність і явище, зміст і форма та ін При суб'єктивному підході як вихідного пункту аналізу економічних явищ розглядається господарюючий суб'єкт, який впливає на навколишній світ в умовах абсолютної незалежності суверенної «я»; об'єктом аналізу є поведінка суб'єкта економіки, а предметом вивчення - наука про людську діяльність, яка визначається
  8.  § 7. Сутність і критерії економічного прогресу
      сутнісної природи людини. З цієї точки зору відмінність між способами виробництва полягає в тому, що в одних з них економічний прогрес підпорядкований переважно розвитку лише певного класу, а в інших - розвитку більшості населення, трудящих. У зв'язку з тим, що сферу реалізації сутності людини являє вся сукупність суспільних відносин: економічних, соціальних,
  9.  § 8. Рушійні сили і фактори економічного прогресу
      сутності кожної зі сторін суперечливого єдності, його структури, характеру взаємозв'язку окремих елементів залежать відносини між протилежними сторонами, їх діалектична взаємодія. Кожне протиріччя проходить у своєму розвитку такі послідовні етапи як тотожність, відмінність, протилежність, конфлікт і вирішення протиріччя, перехід його у вищу форму. Найбільш швидко
  10.  § 10. Розвиток сутнісних сил людини - вирішальний фактор соціально-економічного прогресу
      сутності людини. Економічні потреби та інтереси. Навколишнє середовище та особливості відтворення робочої сили Соціально-економічний аспект сутності людини. Так як людина - мисляча істота, наділена природними силами, "то праця з фізіологічної точки зору - це виконання ним певних функцій, кожна з яких пов'язана з витратою розумової, нервової, м'язової енергії,