загрузка...

трусики женские
« Попередня Наступна »

5.2. Спеціальні програми в структурі ООН

Значне місце в системі міжнародних організацій ООН займають спеціальні програми: Програма розвитку ООН (ПРООН), Організація ООН з промислового розвитку (ЮНІДО), Дитячий фонд ООН (ЮНІ-СЕФ), Програма ООН з навколишнього середовища (ЮНЕП), Університет ООН і Інститут ООН.
Програма розвитку ООН (ПРООН) була створена рішенням Генеральної Асамблеї ООН у 1965 році як допоміжний орган Генеральної Асамблеї. її діяльність фінансується за рахунок добровільних внесків держав, тому зберігається їх контроль над фінансуванням операцій. Діяльність ПРООН у наш час забезпечується майже в усіх країнах, що
розвиваються з метою кращого використання ними своїх економічних потенціалів, підвищення рівня життя населення, нарощування обсягів виробництва і сприяння економічно безпечному розвитку світової економіки.
Штаб-квартира ПРООН розташована у Нью-Йорку. Ця організація має зв'язки з МБРР, з яким координує свою діяльність.
Основною метою ПРООН як важливого фінансуючого органу ООН є створення необхідних умов функціонування стійких процесів життєзабезпечення і розвитку людини, сприяння країнам, що розвиваються, у створенні реального економічного потенціалу для переходу до системи ринкових відносин.
Допомога ПРООН надається тільки на прохання урядів з врахуванням їхніх першочергових потреб.
Організація ООН з промислового розвитку (ЮНІДО) була створена в 1966 році як автономний орган ООН для сприяння промисловому піднесенню в країнах, що розвиваються. У 1987 році вона була реорганізована з метою підвищення ефективності її роботи на місцях. Так, був затверджений Консультативний комітет представників на місцях (ККПМ) для розробки і формулювання керівних принципів у галузі класифікації найму, розміщення, надання звітності, управління й оцінки діяльності старших радників із промислового розвитку в регіонах.
Була створена Секція комплексних промислових проектів, головна функція якої полягає в розробці, координації і контролі за здійсненням широкомасштабних технічних проектів, якими займаються кілька відділів ЮНІДО. Ця Секція також несе відповідальність за розробку і керівництво спільними програмами технічного співробітництва з Продовольчою і сільськогосподарською організацією ООН (ФАО).
Протягом року ЮНІДО проробляє понад 100 міжрегіональних і глобальних проектів для країн Латинської Америки, Африки, Середнього і Близького Сходу, Азії з усіх галузей економіки і підготовки кадрів.
Діяльність ЮНІДО прийнято умовно поділяти на оперативну і допоміжну.
Оперативна діяльність включає:
- розробку рекомендацій і надання розширеної допомоги країнаму підготовці програм індустріалізації з врахуванням політичних, економічних і фінансових обставин, технічних факторів;
- створення в країнах, що розвиваються, закладів і органів з питань управління виробництвом;
- організацію і проведення науково-дослідної роботи на промислових об'єктах;
- надання технічної допомоги в здійсненні конкретних проектів,рекомендацій щодо використання сировинних ресурсів.
Допоміжна діяльність включає в себе збір, узагальнення, публікацію і поширення інформації.
ЮНІДО має Банк промислової і технологічної інформації (БПТІ) та забезпечує його діяльність у зв"язку з аналогічними банками на регіональному і національному рівнях.
Організація ООН з промислового розвитку (ЮНІДО) сприяє промисловому розвитку і співробітництву на глобальному, регіональному і національному рівнях, а також у секторах промисловості. Учасниками ЮНІДО є майже 150 держав. Організація розміщена у Відні (Австрія). Головними керівними органами ЮНІДО є: Генеральна конференція ЮНІДО (Конференція), Рада з промислового розвитку і Секретаріат.
На ЮНІДО покладені такі основні функції:
- сприяння розширенню і прискоренню індустріалізації країн, щорозвиваються, зокрема модернізації галузей їхньої промисловості;
- координація і контроль діяльності закладів ООН по лінії промислового розвитку;
- створення нових і обробка існуючих концепцій та підходів дореалізації промислового розвитку на всіх рівнях, а також узагальненнярезультатів досліджень у цій галузі;
- заохочення і надання допомоги країнам у розробці програм розвитку і планів індустріалізації в державному, кооперативному і приватному секторах економіки;
- сприяння зміцненню контактів країн, що розвиваються, з промислово розвинутими країнами в межах компетенції організації;
- допомога країнам, що розвиваються, в комплексному, повномувикористанні наявних місцевих ресурсів для виробництва товарів навнутрішній та зовнішній ринки;
- організація поширення й обміну інформацією з усіх аспектівпромислового розвитку;
- сприяння передачі промислових технологій із розвинутих країн,країнам, що розвиваються, і між останніми;
- підтримка програм підготовки кадрів для промисловості країн,що розвиваються;
- допомога у створенні й діяльності інституційної інфраструктуридля надання правових та консультативних послуг промисловості;
- допомога на прохання урядів країн, що розвиваються, в наданні доступів до зовнішніх фінансових ресурсів для реалізації окремих промислових проектів.

Програма ООН з навколишнього середовища (ЮНЕП) діє як автономний орган ООН, координується ЕКОСОР, створений за рекомендацією Стокгольмської міжнародної конференції, скликаної в 1972 році ООН з метою встановлення тісного міжнародного співробітництва з проблем навколишнього середовища. Штаб-квартира знаходиться в Найробі (Кенія), Програмою керує Рада керівників ЮНЕП у складі близько 60 чоловік. Для фінансування цієї Програми створений добровільний фонд ЮНЕП.
Основними функціями є: дослідження проблем охорони грунтів і вод, рослинного і тваринного світу; соціально-економічні аспекти енергетики, містобудування; співробітництво в галузі освіти й обміну інформацією з охорони навколишнього середовища; організація міжнародних симпозіумів, розробка і реалізація проектів, які вирішують завдання екологічної безпеки.
Університет ООЯстворений згідно з рішенням Генеральної Асамблеї ООН у 1972 році і діє з 1975 року. Штаб-квартира знаходиться у Токіо (Японія). Головна мета Університету - здійснення досліджень навчальних програм і центрів, вяких ведеться підготовка і перепідготовка кадрів.
Навчальний і науково-дослідний інститут ООН(ЮНІТАР) заснований у 1963 році у відповідності до рішення Генеральної Асамблеї як автономний заклад. Основна функція - підготовка адміністративних і дипломатичних кадрів для країн, що розвиваються. Інститут здійснює наукові дослідження з гуманітарних проблем.
загрузка...
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Информация, релевантная "5.2. Спеціальні програми в структурі ООН"
  1. 5.3. Спеціальні установи при ООН
    спеціальні програми в структурі ООН. 7. Дайте характеристику спеціальним установам при ООН. 8. У чому полягає мета діяльності і завдання
  2. Государственные пенсионные программы
    програм-мы. Однако люди могут обеспечить свою старость ис помощью частных сбережений. Почему же в та-ком случае правительство всегда принимает участиев программах для пенсионеров? Социальное страхо-вание в Соединенных Штатах имеет свои корни вовременах Великой депрессии, когда стало ясно, чтовеличина частных сбережений многих людей не до-статочна для обеспечения социально приемлемогоуровня жизни.
  3. 5.1. Особливості і характер економічної діяльності ООН та структура її організацій
    прогресу в розвитку країн світу, ефективній інтеграції країн, що розвиваються, в систему міжнародної торгівлі. ООН сприяє забезпеченню права вибору кожною країною своєї економічної системи розвитку, володіння, використання й експлуатації всіх своїх природних багатств і ресурсів, а також розширенню науково-технічної діяльності промислово розвинутих і розвиваючих країн для мобілізації національних
  4. 5.3. Адміністрування податків
    спеціальні та загальні уповноважені парламенту по справах оподаткування. Уповноважені вступають у дію коли виникає конфлікт між податковою службою і платником із приводу визначення суми податкового зобов'язання. Загальні уповноважені комплектуються з-поміж знаних на місцях людей (підприємців, юристів, просто авторитетних обивателів), які виконують роль радників на громадських засадах, але
  5. Международные сравнения
    програм-мы, чтобы уменьшить инфляцию, и достигли значи-тельного (хотя, возможно, непрочного) сниженияуровня инфляции. ТАБЛИЦА 23-4. Темпы инфляции в некоторых странах,1973-1986 гг. (%, в среднем за год) Страны 1973-19S4 .т. 19К5 г. 1986 г. Аргентина 180,8 672 82 Израиль 84,4 305 19,7 Чили 75,4 31 17,4 Бразилия 71,4 227 63,5 Боливия 54,5 11750 183,0 Мексика 31,5 58 105,7
  6. Куда пойти учиться?
    програм- мах профессиональной подготовки трейдеров, которые предлагает представительство английской инвестиционной компании Nat Invest Securities Corp. По-хорошему, мне даже несколько завидно сотням тех трейдеров, которые прошли их, поскольку столь качественные и насы- щенные учебные и тренинговые программы компания Nat Invest Securities предлагает по очень умеренным ценам. Nat Invest
  7. Проблемно-евристичні питання для самотестування
    програм підтримки малозабезпечених сімей за рахунок платників податків, доходи яких перевищують 3,6 млн. фр. у рік. Як можна оцінити податок такого типу? Чи доцільно і можливо запровадити схожий податок в Україні? З вашого погляду, який спосіб фінансування соціальних допомог більш ефективний: за рахунок цільових податків чи загальних податкових надходжень? 8. У XVII ст. міністр фінансів Франції
  8. 4.3. Система штатних і місцевих податків
    спеціальні округи. Всього в США налічується близько 80 тис. місцевих органів влади і, отже, відповідна кількість місцевих бюджетів. Серед місцевих податків найперше фіскальне значення має податок на нерухоме і рухоме майно. В загальній сумі місцевих податків доля майнового податку в окремі роки перевищує 80%. До нерухомого майна відносять землю, будинки, будівлі та споруди різного призначення.
  9. 4.2. Система федеральних податків
    прогресія, в 2002 р. установлена шестиступенева шкала оподаткування. Коли нагадати, що до 1986 р. діяла 14-ти розрядна шкала, вочевидь значне спрощення адміністрування податку. Платники індивідуального податку діляться на чотири категорії: самітні фізичні особи; подружні пари, які сплачують податки спільно; члени сімей, які виплачують податок самостійно; глави домогосподарств. Поріг доходу для
  10. 3.2.4. Особливості економічної інтеграції країн Африки, Азії, арабських країн
    прогресу і підвищенні добробуту народу країн, які її заснували. Нині АСЕАН об'єднує як континентальні, так і острівні країни Південно-Східної Азії: як ринково розвинуті, відносно відкриті, які беруть активну участь у міжнародних обмінах, так і слабо розвинуті країни. Система управління складається із Ради міністрів іноземних справ і Секретаріату АСЕАН (штаб-квартира знаходиться у Джакарті).
загрузка...
загрузка...
енциклопедія  антрекот  асорті  по-кубанськи  журавлинний