ГоловнаЕкономікаТеорія економіки → 
« Попередня Наступна »
С. Фішер, Р. Дорнбуш, P. Шмалензи. Економіка, 1995 - перейти до змісту підручника

3. Сукупна пропозиція короткостроковому періоді


До сфери пропозиції відносяться фірми, коториепрівлекают праця, капітал і сировину, наприклад нафтою мідь, і використовують ці фактори для производствав продажу випускається. Сфера запропонованого-вання, отже, пов'язує ринок товарів іринкі факторів виробництва, зображені нарис 30-1. Рішення фірм про те, який обсяг про-дукції пропонувати на ринку при кожному уровнецен, вивчаються детально мікроекономікою. У етомпараграфе ми не будемо особливо вдаватися в під-робності. Але нам дійсно необхідно вчи-ють пропозицію, тому ми розглянемо про-просту, але корисну модель сукупного пропозицією-ня, иллюстрируемое кривої сукупного запропонованого-вання.
Про Крива сукупної пропозиції покази-кість обсяг продукції, який фірми гото-ви запропонувати на ринку при кожному уровнецен. Вона підсумовує взаємодії ринку то-варів та ринків факторів виробництва.
Витрати і ціни
Щоб виробляти продукцію, фірми прівлекаютфактори виробництва. Ціни, за якими вони гото-ви продавати даний обсяг продукції, залежать від
витрат на матеріали, праця і капітал. Вище-ня виробничих витрат веде до підви-нию цін. Якщо фірми конкурентноздатні, то це-ни будуть рівні середнім витратам проізводства2:
(2)
витрати на едініцуЦена=випускається, тобто питомі витрати
Щоб спростити аналіз кривої сукупного-позиції, припустимо, що є тільки двафактора виробництва: праця і капітал. Рассмотрімсначала витрати на працю і капітал, а потім одержимо криву сукупної пропозиції.
2 Передбачається, що фірми не отримують надлишковий прибуток і що здійсню-ється постійний повернення до рівноваги, тобто середні іздержкіравни граничним витратам. Якщо фірми неконкурентоспроможні, топени також будуть пов'язані з вартістю виробництва, хоча в общемслучае і не рівні їй.


Доходи
РІС 30-5. Крива сукупного попиту. Крива AD показуючи-ет рівноважний рівень доходів в економіці, розглянутої состорони попиту. Зростання цін скорочує реальні залишки і подни-маєт процентні ставки, знижуючи інвестиції, сукупні витра-ти, а значить, і рівноважні доходи. Для кожного рівня ценкрівая показує рівноважний рівень доходів, при которомсовокупний попит дорівнює обсягу виробництва
ВИТРАТИ НА ОПЛАТУ ПРАЦІ В цілому в еко-номіці більша частина виробничих іздержекпріходітся на працю (згадаймо, що на частку трудапріходітся приблизно 75% ВНП), і тому ми ак-центіруем свою увагу на цих витратах. З-тримки на працю в розрахунку на одиницю продукції-це число робочих годин а, необхідних для вироб-ництва одиниці продукції, помножене на поча-совую зарплату W. Витрати на оплату праці в рас-подружжю на одиницю продукції називаються такжеудельнимі витратами на оплату праці:
Питомі витрати на оплату праці=а х W (3)
Наприклад, якщо для виробництва одиниці продук-ції необхідно затратити 8 чол-год праці, а зарплатаравна 16 дол за годину, то питомі витрати наоплату праці складуть 128 дол (16 дол х 8). Якщоб праця була в 2 рази продуктивніше, то для вироб-ництва одиниці продукції було б потрібно толь-ко 4 чол-год, тобто питомі витрати на оплату трудасоставлялі б тільки 64 дол Таким чином, прианалізі витрат на оплату праці завжди розглядає-вають два елементи: продуктивність праці ізаработная плата Свого часу ми сосредоточімвніманіе на заробітній платі як змінної, ко-торая визначає, чи буде крива совокупногопредложенія близька до горизонталі або вона будетпочті вертикальною.
ВИТРАТИ НА КАПІТАЛ На додаток до трудуфірми залучають основний капітал (і должниплатіть за його використання), наприклад грузовиеавтомобілі, будівлі офісів, комп'ютери, устатку-вання.
Фірма, яка встановила ціни виходячи тільки ізудельних витрат на оплату праці, залишиться вубитке Її керівництво опиниться перед фактом, чтохотя воно і може оплатити свою працю і працю своіхрабочіх, проте доходів буде недостатньо, щоб виплатити відсотки за позиками, з помощьюкоторих куплений основний капітал, або выплатитьконкурентоспособную плату за ресурси, інвестування-ванні власниками фірми.
Отже, ціна виробленої продукціідолжна відображати витрати фірми на капітал, також як і витрати на оплату праці. Зробимо про-стое припущення: щоб відшкодувати витрати накапітал, фірми встановлюють фіксований ко-фіцієнт до витрат на оплату праці т. Так, фірма може встановити коефіцієнт 25% на одиницю витрат на оплату праці. На даний мо-мент ми будемо вважати цей коффициент постійн-ним, хоча насправді в економіці він меняетсявместе з витратами на капітал і може коливати-ся згідно з економічним циклом.
ЦІНОУТВОРЕННЯ. Підставляючи тепер удельниеіздержкі на оплату праці та коефіцієнт, враховуються ющий капітальні витрати, ми можемо завер-шити побудова рівняння ціни (2):
(4)
Рівняння ціни (4) відображає три способи вліяніяна ціну P:
Про За інших рівних умов ціна темвише, чим вище грошова заробітна плата W.
- Про За інших рівних умов ціна тим ви-ше, чим вище потреба у праці на едініцувипускаемой продукції а, або, іншими слова-ми, чим нижче продуктивність праці 1 / а.
Про За інших рівних умов ціна темвише, чим більше коефіцієнт т, або, други-ми словами, чим вище капітальні витрати.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна " 3. Сукупна пропозиція короткостроковому періоді "
  1. Сукупна пропозиція
    сукупного попиту, йдеться не про фактичний обсяг виробництва, а про ту величиною сукупного випуску, яку всі виробники готові ( мають намір) зробити і запропонувати до продажу на ринку при певному рівні цін. Залежність величини сукупної пропозиції (сукупного випуску) від рівня цін в короткостроковому періоді пряма: чим вище рівень цін, тобто чим за вищими цінами
  2. Кейнсіанська макроекономічна модель
    сукупного попиту в результаті зниження доходів через наявність безробітних (зауважимо, що допомоги по безробіттю не виплачувалися) і тому зниження споживчих витрат веде до неможливості продати всю вироблену продукцію (Y 2
  3. Сукупний попит і сукупна пропозиція
    сукупний попит »означає сукупна кількість грошей, яке різні сектори економіки готові витратити за даний період часу. В економічній теорії під сукупним попитом (AD, aggregated demand) розуміється заплановані усіма макроекономічними суб'єктами сукупні витрати на придбання усіх кінцевих товарів і послуг, створених у національній економіці. Відповідно до
  4. Ми обговорювали, що довгостроковий економічний ріст детермінують безліч факторів, включаючи
    сукупної пропозиції зсувається. Положення довгострокової кривої сукупної пропозиції залежить і від ес-тественного рівня безробіття. Тобто коливання природного рівня без безробіттю зумовлюють флуктуації природного рівня виробництва і зміщення довгострокової кривої сукупної пропозиції. Наприклад, якщо Конгрес США приймає рішення про підвищення мінімальної заробітної пла-
  5. У міру її руху обсяг випуску продукції знижується від Y1 до Y2, а рівень цін - від-е, до P2.
    Сукупного попиту, л про деякій мірі самопороджується і самовідтворюється: занепадницькі на-будови ведуть до падіння доходів і зростання безробіття. А що роблять в даній ситуації політики? Уряд має мож-ливість вжити заходів до збільшення сукупного попиту. Як ми відзначили раніше, збільшення державних закупівель або пропозиції грошей веде до віз-Растані обсягу
  6. На-проти, довгострокова крива сукупної пропозиції вертикальна, тобто уро-вень цін не
    сукупної пропозиції вертикальна, тобто уро-вень цін не впливає на обсяг пропозиції в довгостроковому періоді. У гол. 31 були представлені три теорії позитивного нахилу короткострокової кривої сукупність-ного пропозиції: теорія невірних уявлень про відносних цінах, теорія жорсткої заробітної плати і теорія негнучких цін. Оскільки з плином часу подання, заробітна плата і
  7. Кейнсіанська модель
    сукупного попиту AD - кількість товарів і послуг, яке здатні придбати споживачі при сформованому рівні цін. Точки на кривій представляють собою комбінації випуску (Y) і загального рівня цін (Р), при яких ринки товарів і грошей знаходяться в рівновазі (рис. 25.1). {Foto146} Рис. 25.1. Крива сукупного попиту Сукупний попит (AD) змінюється під впливом динаміки цін. Чим вище
  8. 3. Людська праця як засіб
    сукупної людської діяльності та виробництві для задоволення потреб. Наш світ характеризується феноменом негативною корисності праці. Люди обмінюють праця, що приносить негативну корисність, на продукти праці; праця є для них джерелом опосередкованого задоволення. У тій мірі, в який конкретний вид праці приносить обмежена кількість задоволення, а не
  9. 5. Стан спокою і рівномірно функціонуюча економіка
    сукупністю подібних дій, якщо не трапиться ніяких змін вихідних даних. Вони описують це уявне рівновагу за допомогою системи диференціальних рівнянь. Вони не здатні зрозуміти, що в стані, який вони досліджують, ніяка подальша діяльність неможлива, а можлива лише послідовність подій, порушувана містичним перводвигателем. Вони віддають всі свої сили
  10. 9. Підприємницькі прибутки і збитки в економіці, що розвивається
    сукупної послідовності подій немає жодної миті, коли вигоди, що здобуваються із збільшення кількості наявного капіталу і технічних удосконалень, приносили б користь тільки підприємцям. Якщо багатство і дохід решти залишалися б без змін, то вони могли б купити додатково випущену продукцію, тільки відповідно обмеживши купівлю іншої продукції. Тоді
енциклопедія  антрекот  асорті  по-кубанськи  журавлинний