Головна
ГоловнаЕкономікаПідприємництво. Бізнес → 
« Попередня Наступна »
П.Г. Перерви, Н.І. Погорєлов, В.Г. Дюжев. Економіка і організація праці, 2006 - перейти до змісту підручника

2.3 Соціально-економічні проблеми безробіття

Безробіття - соціально-економічне явище, при якому частина економічно активного населення не може прикласти свою робочу силу, стає «зайвим» населенням.
Породжується безробіття в умовах ринкової економіки під впливом конкуренції на ринку праці, посилюється в період економічних криз і наступних депресій в результаті різкого скорочення попиту на робочу силу.
У сучасних умовах в Україні зростає безробіття, пов'язана:
? зі структурною перебудовою економіки;
? з диспропорціями в її розвитку;
? з впровадженням нової техніки і технології у виробництво.
Безробіття існувала і в колишніх соцкраїнах, особливо наприкінці 80-х рр.. Вона була викликана помилками в плануванні, диспропорціями у розвитку окремих галузей і регіонів.
Безробітними на Україну як вказувалося в п. 2.1 цієї глави, визнаються громадяни, які не мають роботи і заробітку і зареєстровані у службі зайнятості з метою пошуку підходящої роботи і готові приступити до неї. Основний контингент безробітних на Україні - люди похилого віку, жінки, молодь.
Розрізняють три види безробіття: фрикційне, структурне і циклічне.
Фрикційне безробіття існувала завжди, тому що пов'язана зі зміною місця роботи, і громадяни в пошуках кращої роботи йдуть на це добровільно,
Структурна безробіття пов'язане зі зміною структури виробництва і , як результат, розбіжністю пропозиції робочої сили та попиту на неї.
Циклічна безробіття виникає в певні моменти життя суспільства: під час спаду виробництва, депресії тощо, коли попит на робочу силу дуже низький.
Безробіття приймає найрізноманітніші форми: тимчасову, сезонну, регіональну, молодіжну і т.д.
У період економічного спаду виробництва, проблеми безробіття ще більш загострюються, тому держава, прагнучи не допустити або мінімізувати безробіття, має активно виконувати соціально-захисні, регулюючі функції.
До числа основних факторів породжують безробіття можна віднести:
? вивільнення працівників у результаті впровадження прогресивних методів господарювання (оренда, кооперація, і т.д.) і приватизація підприємств;
? структурна перебудова підприємств, відсутність роботи за фахом;
? вивільнення працівників у результаті погано організованого процесу конверсії військово-промислового комплексу;
? закриття неконкурентоспроможних, збиткових та потерпілих банкрутство підприємств;
? ліквідація екологічно шкідливих виробництв під впливом громадської думки;
? впровадження у виробництво досягнень науково-технічного прогресу.

Будь-яке держава зацікавлена ??в підтримці повної та постійної збалансованості між кількістю робочих місць і чисельністю працівників.
Узгодження попиту на робочу силу та її пропозиції не може, проходити безконфліктно.
Одне з основних протиріч забезпечення зайнятості - неможливість досягти абсолютної синхронності змін у ланцюжку: структурні зрушення - модернізація робочих місць - зміна потреби в кадрах - вивільнення працюючих - надання нової роботи.
У цих умовах повна зайнятість є величина імовірнісна, що допускає коливання навколо точки рівноваги між попитом на робочу силу та її пропозицією і лише в рідкісних випадках відповідна їй. Тому до безробіття необхідно ставитися як до постійної супутниці ринкової економіки.
Існує думка, що безробіття - це благо, дисциплінуючий населення. Але в сучасному світі немає країни, де подібна концепція закладається в урядові економічні програми. За безробіття приходиться розплачуватися і уряду і населенню.
Економічну ціну за безробіття платять:
? втратили роботу (зниження особистих доходів);
? зайняті в громадському господарстві (високий рівень безробіття може збити зростання їхньої заробітної плати);
? суспільство, яке стикається з неможливістю досягти потенційного обсягу валового національного продукту;
? уряд, яке змушене підвищувати витрати на соціальні виплати при скорочуються податкових надходженнях.
В результаті всього вищепереліченого посилюється соціальна напруженість.
Рівень безробіття мінімальний у країнах політично стабільних, економічно розвинених, з налагодженою системою соціального захисту населення.
Важливим для ліквідації безробіття, специфічним для сучасного стану економіки України є зняття адміністративних, правових та економічних обмежень, що перешкоджають вільному продажу робочої сили, а саме: скасування інституту прописки, розвиток ринку житла, подолання монополізму державної власності , розвиток механізму державного регулювання зайнятості населення.
Заходи щодо скорочення безробіття можуть бути наступними:
? працевлаштування безпосередньо на підприємстві шляхом створення нових робочих місць;
? організація громадських робочих місць;
? заохочення приватного підприємництва та стимулювання самозайнятості населення, розвиток малого бізнесу;
? перепідготовка та професійна підготовка за дефіцитними спеціальностями і професіями;
? використання гнучких форм зайнятості;
? широка інформація населення про можливості працевлаштування, проведення ярмарків вакансій, днів відкритих дверей і т.
д.
Слід виділити ті напрямки, які сприяють створенню додаткових робочих місць:
? забезпечення умов для розвитку малих підприємств: зарубіжний досвід ринкової економіки свідчить, що сектор малого підприємництва має стати одним з важливих елементів «розвантаження» ринку праці з обмеженим попитом;
? у зв'язку з приватизацією повинна отримати подальший розвиток індивідуальна трудова діяльність, що скорочує потребу в робочих місцях;
? необхідно надання допомоги приватному підприємництву в організації спеціалізованих підприємств, орієнтованих на використання місцевих сировинних ресурсів;
? у сільській місцевості рекомендується проводити реконструкцію і будівництво нових підприємств з переробки сільгосппродукції на місцях;
? широке використання гнучких форм зайнятості населення: неповний робочий день, неповний робочий тиждень, що особливо важливо для жінок, які мають малолітніх дітей, крім того, їх використання призведе до скорочення кількості громадян, яким потрібна соціальний захист;
? організація громадських робіт, спрямованих на благоустрій території, надання допомоги будорганізація у виконанні окремих робіт, сільгоспроботи; особливо важливе використання громадських робіт для забезпечення зайнятості непрацюючого населення в період підбору постійного місця роботи;
? створення певних пільг підприємствам, продукція яких користується попитом, і які намічають роботу у дві-три зміни.
У зв'язку з тим, що формується муніципальний сектор економіки, за рішенням місцевих органів влади можуть бути утворені підприємства, що використовують надомну форму організації праці, що особливо важливо для створення додаткових робочих місць інвалідам.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна " 2.3 Соціально-економічні проблеми безробіття "
  1. Терміни і поняття
    безробіття (природна безробіття) Структурна безробіття Фрикційне безробіття Циклічна безробіття Сезонна безробіття Часткове безробіття Приховане безробіття Застійна безробіття Технологічна безробіття Закон Оукена Зайняті Робоча сила Економічно активне населення Структура робочої сили Кваліфікація Ринок праці Сегментація ринку праці
  2. Глава 13. Зайнятість і безробіття
    економічного розвитку. Більшість західних країн накопичили достатній досвід політики заня-тости. Для Росії - це відносно нові проблеми. Їх актуальність вимагає вивчення накопиченого досвіду, обліку страновой специфіки. У розділі розглядаються: - причини, сутність безробіття; - показники зайнятості; - основні форми безробіття; - природна безробіття; - діалектика зайнятості на
  3. Соціальні проблеми
    соціальні проблеми, вимагають найпильнішої уваги уряду. Орієнтація російських перетворень виключно на ринкові механізми зумовила величезний негатив у соціальній сфері: - значне падіння життєвого рівня більшості населення; - позамежний рівень безробіття, що наближається до соціально небезпечним межам; - гострий демографічна криза - зниження
  4. 5. Моделі зайнятості
    проблема безробіття. Безробіття характеризує такий стан в економіці, коли частина здатних і охочих трудитися за наймом людей не можуть знайти роботу за своєю спеціальністю або працевлаштуватися взагалі. Пояснення безробіття базується на кількох моделях, кожна з яких вимагає свого механізму регулювання ринку
  5. Закон Оукена
    проблема країн з ринковою економікою, що вимагає найсерйознішої уваги урядів, розробки конкретних програм і механізмів
  6. 6. Скорочення безробіття
    безработіцу.Можно Чи це зробити, і якщо можна, то як? Пи-криючись відповісти на це питання, важливо проводітьразграніченіе між безробіттям, яка связа-на зі спадами, і безробіттям, яка буде суще-ствовать навіть при повній зайнятості, під которойми увазі ситуацію існування «неко-його рівня безробіття, рівного природної
  7. Тема 9 Основні макроекономічні показники
    соціально-економічні наслідки. Крива Філіпса. Інфляція в Росії 90-х
  8. Проблема вибору між інфляцією та безробіттям за останні 40 років породила чимало сум'яття
    безробіттям за останні 40 років породила чимало сум'яття в умах, проте сьогодні бал править згоду в думках. От як ви-позначався в 1968 р. про зв'язок між інфляцією та безробіттям Мілтон Фрідмен: Існує тільки тимчасова зворотна залежність між інфляцією і безробіттям, грунтується не на інфляції per se (самої по собі, (лат.) - Прим. Перекл.), а на непередбаченої інфляції.
  9. Безробіття - глобальна проблема
    соціально-економічного становища. Вона придбала важкі форми, вразивши широкі верстви молоді, ставши хронічною. Подальше збільшення безробіття усвідомлюється як головна проблема світового розвитку, що йде корінням в зміна структури виробництва і в політику. Безробіття є серйозною проблемою, оскільки безпосередньо викликає економічні, соціальні та психологічні наслідки. Вона
  10. Крива Філіпса
    соціальному відношенні варіантів. Компроміс між інфляцією і безробіттям - одна з найважливіших проблем макроекономічного регулювання. Поряд з нею, виникають суміжні проблеми, в тому числі які є їх причиною або наслідком, які також вимагають обліку при їх