Головна
Економіка
Мікроекономіка / Історія економіки / Податки та оподаткування / Підприємництво. Бізнес / Економіка країн / Макроекономіка / Загальні роботи / Теорія економіки / Аналіз
ГоловнаЕкономікаЕкономіка країн → 
« Попередня Наступна »
В.Е.Рибалкін. Міжнародні економічні відносини., 1997 - перейти до змісту підручника

2. СИСТЕМА ОРГАНІВ ЕКОНОМІЧНОГО СПІВРОБІТНИЦТВА В РАМКАХ ООН


Основними структурними підрозділами системи органів економічного співробітництва в рамках ООН є три із шести головних органів, зазначених у Статуті, а саме: Генеральна Асамблея, Економічна і Соціальна Рада та Секретаріат.
Генеральна Асамблея, згідно відповідних статей Статуту, несе відповідальність за виконання функцій Організації в галузі міжнародного співробітництва і керівництво конкретною діяльністю у цій сфері Економічної і Соціальної Ради. Основне завдання Асамблеї - служити вищим форумом у рамках Організації для обговорення найбільш важливих, ключових проблем економічного характеру. Свої функції в розглянутій області Асамблея здійснює головним чином через Другий комітет (з економічних і фінансових питань). Це один з головних комітетів Асамблеї. Асамблея засновує нові організації міжнародного співробітництва, такі, як Конференція ООН з торгівлі та розвитку (ЮНКТАД) або Організація Об'єднаних націй з промислового розвитку (ЮНІДО), про що буде сказано нижче.
Економічна і Соціальна Рада (ЕКОСОР) є наступним за старшинством органом у системі економічного механізму ООН. ЕКОСОР, створений в 1946 р., по-суті здійснює координацію всієї діяльності ООН в соціально-економічній галузі. Членами ЕКОСОР є 54 держави - члена ООН, які обираються Генасамблеєю ООН, причому 5 постійних членів Ради Безпеки є незмінними членами. Вищим органом ЕКОСОР є сесія Ради. Щорічно проводяться три сесії:
- весняна - з соціально-правових та гуманітарних питань;
- літня - з економічних і соціальних питань;
- організаційна.
У діяльності ЕКОСОР слід виділити три головних функції:
- це відповідальний спеціалізований форум держав у рамках ООН для кваліфікованого обговорення міжнародних економічних і соціальних проблем і розробки принципової політичної лінії;
- це координація всієї діяльності ООН з економічних і соціальних питань, координація діяльності спеціалізованих установ ООН;
- це підготовка кваліфікованих досліджень із загальних і спеціальних проблем економічного і соціального розвитку , міжнародного співробітництва.
Отже, ЕКОСОР координує:
A) діяльність постійних комітетів (економкомітет, соціальний комітет та ін.);
Б) діяльність функціональних комісій та підкомісій (статистична, з соціального розвитку і т.д.);
B) діяльність регіональних економічних комісій (Європейська економічна комісія - ЄЕК, Економкоміссія для Африки та ін.);
Г) діяльність спеціалізованих установ ООН (ФАО, ЮНІДО та ін.) Відносини ЕКОСОР з організаціями, що мають автономний характер, наприклад, з ПРООН, що є допоміжним органом ГА ООН, регулюються відповідними регламентами.
Згідно ст. 68 Статуту для виконання своїх функцій ЕКОСОР має право створювати допоміжні органи, що працюють в період між сесіями. В даний час діють 11 постійних комітетів і комісій (з природних ресурсів, по неурядовим організаціям та ін.), 6 функціональних комісій (статистична, соціального розвитку тощо), 5 регіональних економічних комісій та ряд інших органів.
Секретаріат ООН - третя основна ланка в системі органів економічного співробітництва. Це адміністративно-виконавчий орган, обслуговуючий нормальне функціонування інших оонівських інститутів, що виконує конкретні доручення. Переважна більшість співробітників центрального апарату Секретаріату працює на економічну службу. До складу економічного апарату ООН входить декілька підрозділів, найбільшим з яких є Департамент з економічних і соціальних питань.
Далі мова піде про деяких організаціях ООН, діяльність яких у галузі міжнародних економічних відносин найбільш активна й відчутна.
ГА ООН наприкінці 1964 прийняла резолюцію, заснувати Конференцію з торгівлі та розвитку (ЮНКТАД) як органу ООН, яка не є міжнародною організацією торгівлі. У діяльності конференції беруть участь практично всі держави - члени ООН і низка міжнародних організацій. Вищим органом ЮНКТАД є сесія і Рада з торгівлі та розвитку. Сесії проводяться один раз на чотири роки. Рада збирається двічі на рік. Поточна діяльність здійснюється робочим комітетом і Секретаріатом. Штаб-квартира організації розташовується в Женеві.
Основними завданнями ЮНКТАД є:
- сприяння розвитку міжнародної торгівлі, забезпечення стабільного миру і рівноправного співробітництва між державами;
- вироблення рекомендацій , принципів, організаційно-правових умов і механізмів функціонування сучасних міжнародних економічних відносин;
- участь у координації діяльності інших установ системи ООН у сфері економічного розвитку, налагодження господарських зв'язків та заохочення міжнародної торгівлі.
ЮНКТАД розглядає широке коло питань і проблем міжнародної торгівлі сировиною, готовими виробами і напівфабрикатами, транспорту, страхування, кредитування зовнішньої торгівлі, передачі технологій та ін Рішення ЮНКТАД та її органів вдягаються у форму резолюцій, заяв, узгоджених висновків і не носять юридично обов'язкового характеру.
До теперішнього часу відбулося дев'ять сесій ЮНКТАД. Остання пройшла в 1995 р. у м. Мідранде (ПАР). Сесія була непростою. У певному сенсі Конференція переживає не кращі дні. Головними питаннями порядку денного, по-суті, були два, які можна сформулювати приблизно так: зміна структури та напрямів діяльності організації; пошук її нового обличчя, адаптація напрямків діяльності організації до сучасних економічних реалій.
Що стосується першого, то мова йшла про необхідність модернізувати існуючий апарат, механізм співпраці. Друга проблема багато в чому була зумовлена тими змінами, які відбулися на початку 90-х років. Так, позначилися в певному сенсі протиріччя між ЮНКТАД та ГАТТ. ГАТТ, будучи ні організацією, а Угодою, проте намагалося і "в лоб", і "в обхід" постати організацією, вирішальною глобальні питання торгової політики, забуваючи при цьому, Що не всі країни світу, в т.ч. і великі з економічної точки зору, були членами ГАТТ. З другого боку, ЮНКТАД в силу своєї специфіки, в т.ч. і "забюрокраченності" реально не могла ефективно вирішувати найскладніші питання світової торгівлі. Із створенням СОТ практично відкрито стали висловлюватися думки про те, чи потрібна взагалі ця організація. Зрештою в Мідранде було досягнуто розуміння того, що ЮНКТАД необхідна світовій спільноті. Ця організація універсального характеру в якісно нових умовах кінця XX століття повинна виробляти спільні торгово-політичні принципи в контексті розвитку, а за СОТ залишаються чисто торгові питання. Та й угоду переросло в Організацію. На ЮНКТАД-1Х гостро обговорювалася і проблема країн, що розвиваються. В умовах глобалізації, укрупнення світових ринків виникли нові бар'єри для країн, що розвиваються, вони прямо поставили питання - а яке сприяння ЮНКТАД в плані їх невитесненія з ринків, чи здатна ЮНКТАД сприяти реально і т.д. Конференція зробила ряд заходів щодо вирішення обговорювалися в Мідранде проблем, але говорити про результати поки рано.
Організація Об'єднаних Націй з промислового розвитку (ЮНІДО) - спеціалізована установа ООН для сприяння індустріалізації країн, їх промислового розвитку шляхом мобілізації національних і міжнародних ресурсів. ЮНІДО була створена в 1966 р. Вищим органом є Генеральна конференція, яка скликається один раз на два роки. Керівні органи ЮНІДО - Рада з промислового розвитку і Комітет з програмних і бюджетних питань. Штаб-квар-тиру ЮНІДО знаходиться у Відні.
Діяльність ЮНІДО прийнято умовно поділяти на оперативну та допоміжну. Оперативна діяльність ЮНІДО, виходячи з резолюції ГА ООН включає:
- розробку рекомендацій і надання конкретної допомоги країнам у підготовці програм індустріалізації з урахуванням політичної, економічної, фінансової обстановки, технічних факторів;
- створення і зміцнення в країнах, що розвиваються установ і органів з питань управління виробництвом;
- організацію і проведення науково-дослідної роботи з обгрунтування промислових об'єктів;
- надання технічної допомоги у здійсненні конкретних проектів, рекомендацій з використання сировинних ресурсів та ін
Допоміжна діяльність включає в себе збір, узагальнення, публікацію та розповсюдження інформації, публікацію доповідей і т.д.
ЮНІДО розпорядженні Банком промислової та технологічної інформації (БПТІ) і забезпечує його діяльність і зв'язки з аналогічними банками на регіональному та національному рівнях. Країни, що розвиваються, таким чином, отримали доступ до інформації науково-технічного характеру, що є реальною допомогою.
З початку 1986 ЮНІДО набула статусу спеціалізованої установи системи ООН. Перетворення торкнулося оргпитань адміністративної, фінансової, кадрової самостійності, не змінивши істоти її діяльності, цілей, принципів і напрямків. В даний час ЮНІДО має власний регулярний бюджет, що формується обов'язкових внесків країн-членів і призначений головним чином для утримання Секретаріату. Фінансування оперативної діяльності здійснюється з коштів програми розвитку ООН та Фонду промислового розвитку ЮНІДО, що складається з добровільних внесків країн-членів.
Якщо ЮНІДО має статус спеціалізованої організації, "працюючої" з розвиваються, то інший інститут ООН - Програма розвитку Організації Об'єднаних Націй (ПРООН) - є допоміжним органом ГА ООН, міжнародною програмою з надання багатосторонньої технічної та прединвестаціонной допомоги країнам у найважливіших векторах економіки. Рік створення -1965. Керівний орган ПРООН - Рада керуючих, що складається з 48 представників урядів, що обирається на 3-річний період. Щорічно проводяться дві сесії Ради, в проміжках між ними організацією керує Секретаріат, розташований в Нью-Йорку. Допомога ПРООН фінансується за рахунок добровільних внесків і виявляється тільки урядами, через їх посередництво або за їх прохань. До середини 90-х років глобальна мережа ПРООН розширилася до 132 країнових відділень, які обслуговують 175 країн і територій. Бюджет ПРООН з року в рік варіюється, тому що запланувати добровільні внески досить складно. Так, в 1993 р. загальний обсяг коштів у розпорядженні ПРООН склав 1,42 млрд. дол., З яких добровільні внески склали 0,91 млрд. дол., А освоєння коштів склало 1 млрд. дол. В даний час Рада керуючих закликав ПРООН сконцентрувати свою діяльність на шести напрямках: боротьба з убогістю, розвиток управлінської діяльності, технічне співробітництво між країнами, що розвиваються, довкілля, раціональне використання природних ресурсів та участь жінок у розвитку і технології в цілях розвитку. Дані шість напрямків були сконцентровані в програмах п'ятого циклу (1992-1996рр.). Програми даної організації реально функціонують, бо в даному випадку задіяні кошти, і чималі. За використанням добровільних внесків встановлений відповідний контроль. Є приклади реального здійснення проектів (іригація, рибальство, експлуатація лісових ресурсів і т.
д.).
Продовольча та сільськогосподарська організація ООН (ФАО) є спеціалізованою установою ООН, завданням якого є координація роботи міжурядових організацій з питань сільського господарства, а також індивідуальних і колективних дій в цілях поліпшення забезпечення населення сільгосптоварами. ФАО була створена в 1945 р., вищий орган - Конференція, яка скликається раз на два роки, штаб-квартира-в Римі. Одна з основних завдань ФАО - надання допомоги країнам, що розвиваються в області сільського, лісового і рибного господарства. Допомога в рамках ФАО носить як матеріальний, так і нематеріальний характер. У що розвиваються поставляється продовольство, здійснюється технічна допомога у розвитку сільгоспвиробництва, підготовка кадрів, розробка рекомендацій і т.д.
Окремим блоком стоять регіональні економічні комісії, координовані ЕКОСОР і засновані відповідно до резолюцій ЕКОСОР.
Європейська економічна комісія ООН (ЕЖ) - заснована в 1947 р. як тимчасового органу ООН з 5-річним терміном повноважень з метою сприяння економі-зації відродженню післявоєнної Європи. З 1951 р. - ЄЕК отримала статус постійного органу ООН. Керівний орган ЄЕК - чергова щорічна сесія, секретаріат розташований в Женеві. ЄЕК сприяє розвитку торгівлі, науково-технічного співробітництва. У складі ЄЕК цілий ряд галузевих комітетів - з питань сільського господарства, хімії і т.д. - Всього близько півтора десятка. В останні роки ЄЕК зосередила свою увагу головним чином на проблемах екології, особливо транскордонного характеру, в галузі ефективного використання енергії (програма "Енергетична ефективність у 2000 році), в галузі транспорту (з позицій екології) і лісових ресурсів.
Економічна комісія для Африки (ЕКА) - створена в 1958 р. з метою надання сприяння африканським народам у вивченні й аналізі проблем розвитку Африканського континенту. ЕКА розробляє заходи з економічного розвитку даного регіону, надає консультативні послуги згідно запитам країн-членів. Вищий орган - щорічні сесії Комісії, у перерві керівництво здійснюється через Виконавчий комітет. ® КА має чотири субрегіональних відділення - для Північ-ВОЙ Африки - в г.Танжере (Марокко), для Західної Африки - в г.Ніамее (Нігер), для Східної Африки - в г.Лусаке (Замбія), для Центральної Африки - в м. Кіншаса (Заїр). Останніми роками ЕКА надавала сприяння в рамках консультативних технічних послуг в галузі боротьби з посухою, створення проектів в області іригації, підготовки кадрів. Бюджет ЕКА є в останні роки вище, ніж у інших комісій. Так, в 1992-93 гг. він склав 72,1 млн. Дол.
 Економічна комісія для Латинської Америки і Карибського басейну (ЕКЛАК) створена в 1948 р. Вищий орган - сесія, яка скликається один раз на два роки, в період між сесіями - Комітет у складі представників усіх 40 країн-членів - Латинської Америки, а також США, Канади, Великобританії, Франції, Голландії, Іспанії. У складі ЕКЛАК діють постійні органи - Комітет з економічного співробітництва країн Центральної Америки, Комітет з розвитку та співробітництва країн Карибського району, Комітет з торгівлі, Комітет Урядових експертів. Основні напрямки роботи ЕКЛАК в чому схожі на вже зазначалося вище, бюджет приблизно такий же, як і у ЕКА. 
 Економічна і соціальна комісія для Азії і Тихого океану (ЕСКАТО)-регіональний орган, заснована в 1947 р. Вищий орган - щорічна сесія, секретаріат ЕСКАТО розташований в Бангкоку. Членами ЕСКАТО є більшість країн регіону, включаючи США, Нідерланди, Великобританію, Францію. На п'ятидесятий сесії Комісії в Делі в 1994 р. була прийнята Декларація про зміцнення регіонального економічного співробітництва в Азіатсько-Тихоокеанському регіоні на шляху до XXI сторіччя, яка в загальному намітила шляхи розвитку регіону з урахуванням його специфіки. Ведеться робота в рамках програми дій з регіонального економічного співробітництва в галузі передачі технології під інвестиційні проекти. Певні досягнення є в рамках реалізації програми "Транспорт і зв'язок" і програми розвитку інфраструктури, що мають вкрай важливе значення для регіону, в якому проживає більше половини населення земної кулі. 
 Економічна і соціальна комісія для Західної Азії (ЕСКЗА) створена в 1974 р. До складу ЕСКЗА входять 14 держав даного регіону. Вищий орган - пленарна сесія, яка скликається раз на два роки. Секретаріат ЕСКЗА складається з цілого ряду відділів - планування, промисловості, сільського господарства та ін, розташований в Багдаді. Економічне співробітництво країн у даному регіоні багато в чому визначається політичною ситуацією. Завдання, які ставить перед собою ЕСКЗА, в принципі, аналогічні тим, що розглядалися вище - створення сприятливих умов для економічного співробітництва в регіоні, зміцнення економічних відносин, дослідження технічного характеру тощо У 1994 р. в Аммані Комісія прийняла для виконання п'ять тематичних програм: 
 - раціональне використання природних ресурсів та управління природокористуванням; 
 - підвищення якості життя; 
 - економічний розвиток і співпраця; 
 - події регіонального значення та глобальні зміни; 
 - спеціальні проблеми. 
 Протягом останніх років бюджет ЕКЗА, порівняно бюджетами інших організацій, менше приблизно на 40-45% і порівняємо з бюджетом ЕЕК. 
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
 Інформація, релевантна "2. СИСТЕМА ОРГАНІВ ЕКОНОМІЧНОГО СПІВРОБІТНИЦТВА В РАМКАХ ООН"
  1. 6. Свобода
      системи. Як праксиологической термін свобода відноситься до області, в межах якої діє індивід в змозі вибирати між альтернативними способами дії. Людина вільна в тій мірі, в якій йому дозволено самому вибирати цілі і засоби досягнення цих цілей. Найсильніше свобода обмежена законами природи, а також законами праксиологии. Він не в силах досягти цілей, які
  2. 4. Праведність як кінцевий критерій діяльності індивіда
      системи на подвійному підставі приватної власності і моральних принципів, що обмежують використання приватної власності. Рекомендована система, говорять її захисники, не буде ні соціалізмом, ні капіталізмом, ні интервенционизмом. Вона не буде соціалізмом, так як збереже приватну власність на засоби виробництва; вона не буде капіталізмом, оскільки панувати буде совість, а
  3. Коментарі
      системи національної освіти та соціального страхування, зростання муніципальних закупівель, необхідність захисту споживачів, особливо з точки зору здоров'я нації, необхідність відповідати на вимоги електорату, склад якого ставав все більш пролетарським, та інші подібні причини все сильніше пом'якшували гострі кути оригінальної доктрини. До кінця століття тих, хто сповідував цю доктрину в її
  4. 4.5. Кредитний консалтинг
      системи, пов'язану або з розширенням, або із зміною форми власності, або до корінною зміною спектру діяльності підприємства і переорієнтацією її на більш перспективні і / або вигідні напрямки бізнесу. По - друге, у випадках, коли підприємство, що має статус надійного, з метою утвердження своїх позицій на ринку і створення необхідного іміджу в очах потенційних партнерів,
  5. Лекція 17-я Реформістські ілюзії і зрадницька роль лейборизму
      системи, в тому числі такі риси, які не відповідають навіть вимогам буржуазної демократії. Так, наприклад, в 30-х рр.. лейбористи рішуче відкинули вимоги про ліквідацію монархії в Ан-глії, цілком підтримували владу англійського короля і ви-виконували всі обряди, що підкреслюють повагу і схиляння перед нею. Лейбористська партія підтримувала двопалатну систему, при якій
  6. ЄС як найбільш зріла інтеграційне угруповання
      системи міждержавного управління, і країни оформили економічний, валютний і політичний союз. Існування економічного союзу передбачає, що Рада міністрів ЄС розробляє основні напрями економічної політики ЄС і контролює відповідність їм економічного розвитку кожної країни-члена. Політичний союз спрямований на проведення єдиної зовнішньої політики, зокрема в
  7. Інтеграція в Латинській Америці
      систему управління та координації інтеграційними процесами. У неї входить Рада спільного ринку у складі міністрів закордонних справ, Група загального ринку - виконавчий орган і підкоряються йому 10 технічних комісій. Діяльність МЕРКОСУР сприяє стабілізації економічного розвитку входять до нього країн, зокрема, стримування інфляції та спаду виробництва. Разом з тим є і
  8. Чинники економічної інтеграції колишніх радянських республік
      системних реформ часом створювали труднощі в налагодженні взаємних зв'язків, наприклад, у функціонуванні платіжного механізму і банківської системи. Інтеграційні заходи нерідко вимагали коштів та цілеспрямованості. Часто і те, й інше було відсутнє. Найсильніший системна криза в усіх країнах - членах СНД і державах Балтії зробив матеріальні труднощі, особливо дефіцит оборотної валюти,
  9. Структура органів СНД
      система органів нижчого рівня - галузевих і проч. (Близько 60). Вони займаються конкретними областями
  10. Успіхи і невдачі СНД
      систем і зміцнення своєї державності. Глибокі родинні та культурні зв'язки також підштовхували до збереження взаємних
© 2014-2020  epi.cc.ua