Головна
ГоловнаЕкономікаЕкономіка країн → 
« Попередня Наступна »
В.К. Ломакін. Світова економіка, 2002 - перейти до змісту підручника

Позиції окремих країн і регіонів

. У 90-ті роки за обсягом ВВП, підрахованого на основі поточних валютних курсів, три з десяти найбільших економік світу відносилися до країнам - КНР, Індія, Бразилія. За обсягом ВВП, підрахованого на основі паритету купівельної спроможності валют, 4 країни - КНР, Індія, Бразилія, Мексика - входили до числа 10 найбільших господарств світу. За цим методом підрахунку КНР посідає друге місце у світі, поступаючись тільки США.
В результаті відмінностей в економічній динаміці позначилися великі відмінності в рівні економічного розвитку серед груп країн і регіонів. Якщо в промислово розвинених країнах Заходу розходження в рівнях доходу на душу населення скоротилися за останні півстоліття, то на периферії світового господарства вони збільшилися.

Таблиця 26.1
Динаміка ВВП на душу населення країн,
в середньому в рік,%

Країни та регіони 1975-1990 1990-1998 Подушного
ВВП, дол
1998 Всі країни, що розвиваються * 1,7 3,3 1250 Арабські країни 0,1 0,5 2220 Східна Азія 7,1 7,1 1140 Латинська Америка 0,1 1,9 3830 Південна Азія 1,6 3,6 490 Тропічна Африка -0,9 -0,4 530
* Стара класифікація.
І с т о ч н і до: Human development report 2000. UNDP, p. 205.
Відносний показник рівня розвитку країн Тропічної Африки та Латинської Америки за другу половину XX в.
Скоротився в два рази. Економічний рівень країн Азії значно зріс, що було досягнуто за рахунок країн Східної та Південно-Східної Азії, а також Індії. Наприкінці сторіччя рівні середньодушових показників ВВП у багатьох країнах, що розвиваються були ще нижче, ніж у провідних країнах на початку XX в. Диференціація соціально-економічного розвитку привела до розмивання певного політичного та соціально-економічної єдності, що складалася після краху колоніального панування західних країн.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна " Позиції окремих країн і регіонів "
  1. централізованого планування
    позиції на ринку, в активі матимуть вагомий список вкладів, краще знання техніки лобіювання і більш близький контакт з могутніми політичними діячами . Як сказав колишній сенатор США Вільям Проксмайр, "гроші йдуть туди, де є політична сила". Очевидно, що політичні заслуги допоможуть старим фірмам, навіть якщо вони слабкі в економічному відношенні, перевершити нові,
  2. Глосарій
    позиція країни - статистичний звіт про величину зовнішніх активів і зобов'язань країни на початок і кінець звітного періоду, а також про ті зміни, які відбулися протягом звітного періоду Міжнародна міграція робочої сили - процес переміщення трудових ресурсів з однієї країни в іншу з метою працевлаштування на більш вигідних умовах, ніж в країні походження Міжнародна
  3. 1.1. Предмет історії економіки та його еволюція
    позицій як певний щабель в історичному житті суспільства. При цьому в центрі уваги опинилися інститути, під якими розумілися реальні форми організації економічної діяльності, мотиви і норми поведінки економіч-ських суб'єктів. В цей же час починає формуватися і вітчизняна історико-економічна думка. У роботах П. Маслова, І. Кулішера, В. Левіт-ського, Н. Рожкова та інших
  4. 3.2. Особливості еволюції форм господарство-вання та структури економіки в макромоделі феодалізму
    позиції державної собст-ності на Близькому Сході, де держава була не тільки основ-ним власником землі, а й виступало в ролі організатора вироб-ництва і регулятора всіх сфер економічної діяльності. Становлення державної власності супроводжувалося виникненню військово-ленній системи, тобто системи умовного слу-бові землеволодіння під егідою держави. Так,
  5. § 10. Розвиток сутнісних сил людини - вирішальний фактор соціально-економічного прогресу
    позиції його потреб і устремлінь. Потреби, їх структура, способи задоволення є продуктом історії. Розвиток потреб залежить, насамперед, від рівня розвитку техніки, технології та всієї системи продуктивних сил, а також техніко-економічних і організаційно-виробничих відносин. Значною мірою структура потреб і способи їх задоволення зумовлені
  6. § 47. Сутність і методи державного регулювання економіки
    позиції трудящих. У таких умовах проведення політики доходів стало обтяжуючою для монополій. Адміністративні важелі регулювання були послаблені, а непрямі, опосередковані методи посилені, зокрема, кредитно-фінансова політика. Свою роль відіграла податкова реформа 1981-1983 рр.. Внаслідок цього була дещо ослаблена роль програмування економіки, що є формою її регулювання.
  7. § 49. Основні моделі державного регулювання економіки та їх еволюція
    позиції монетаристської школи, очолюваної М. Фрідменом, що розробив політику стримування, а також і теорії економіки пропозиції А. Лаффера. Монетаристи головною причиною нестабільності економічної системи вважали порушення законів дснеж-ного звернення, відхилення від рівноважного рівня цін і кількості грошей в обігу внаслідок стимулювання попиту державою, надмірного
  8. § 61. Міжнародний рух капіталу
    позиції, швидше відбувається процес створення надлишкового капіталу, який може бути використаний всередині неї, але шукає шляхи більш прибуткового застосування. Крім того, вивіз капіталу викликаний асинхронним характером протікання економічного циклу, наявністю протекціоністських бар'єрів, які перешкоджають експорту товарів, процесом інтернаціоналізації виробництва та іншими причинами. Капітал
  9. § 67. Причини виникнення і сутність глобальних проблем
    позиціях технологічного детермінізму. Нарешті, вбачати причину загострення глобальних проблем тільки у зростанні народонаселення - означає слідувати чисто биологизаторского підходу. Наведені твердження об'єднує один загальний принцип; ігнорування вирішальної ролі у виникненні глобальних проблем людства соціально-економічної форми суспільного способу виробництва - відносин
  10. § 68. Роззброєння - ключ до вирішення глобальних проблем
    позиції США та Росії, на частку яких припадає велика частина ядерного потенціалу, або близько 90% ядерних боєголовок світу. Центральна ланка стратегічних ядерних сил - мобільні та стаціонарні МРБ наземного базування. Демілітаризація економіки передбачає, що у цих країн залишиться по 1-2 тис. одиниць. Саме таку кількість вважають оптимальним досвідчені експерти світу, оскільки його